Ухвала суду № 90658207, 29.07.2020, Селидівський міський суд Донецької області

242/3188/20

1-кс/242/598/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року слідчий суддя Селидівського міського суду Донецької області Владимирська І.М., при секретарі Сафроновій К.В., за участю прокурора Прокопова П.В., старшого слідчого Островського А.В., захисника Пивовар В.П., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у судовому засіданні в м. Селидове клопотання старшого слідчого СВ Селидівського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка, Донецької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, який в зареєстрованому шлюбі не перебуває, не працюючого, раніше судимого, останній раз 14.02.2019 року Красноарміським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 місяців арешту, звільнився 21.11.2019 року по відбуттю покарання, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ Селидівського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, який призначений в даному кримінальному провадженні, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

В обґрунтування доводів органами досудового розслідування вказано, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні на території м. Гірник Донецької області кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, на протязі тривалого часу вживає наркотичні речовини, веде аморальний образ життя, родиною не навантажений, неодноразово судимий за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, після вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів не звернувся, тим самим намагався уникнути відповідальності, тому у подальшому може переховуватись від слідства та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, знаходячись на свободі може незаконно вливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Старший слідчий та прокурор в судовому засіданні заявлене клопотання підтримали та просять суд його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Пивовар В.П. в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечують, просять застосувати відносно ОСОБА_1 більш м`який захід забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту.

Суд, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, старшого слідчого, захисника, підозрюваного, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, досудове розслідування розпочате на підставі рапортів відповідно до ст. 214 КПК України та слідчим внесено відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050500000637 від 30.06.2020 року.

28.07.2020 року на підставі ст.ст. 42, 276, 277, 278 КПК України, ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Хайредінов проти України», ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин. Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто, суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту конче необхідне та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як вбачається з вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів повинно містити посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Суд враховує вагомість доказів причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення та вважає, що старшим слідчим надані переконливі докази, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як на теперішній час не повідомив про місцезнаходження іншої частини викрадених електроінструментів, які належать ОСОБА_2 ; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, які є мешканцями одного з ним міста; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 неодноразово судимий за корисливі злочини, судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, та його поведінку після звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі (наявність кримінальних проваджень відносно нього, які перебувають на розгляді суду, за вчинення кримінальних правопорушень проти власності), а крім того, суд оцінює сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, особу підозрюваного, який не має постійного місця роботи, веде аморальний образ життя, родиною не навантажений, наявність непогашеної судимості, тому не вбачає підстав для застосування менш суворих запобіжних заходів, на думку суду клопотання є обґрунтованим, у зв`язку з чим, слід застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 .

З огляду на значимі для даного провадження обставини, суд приходить до висновку, що на даний час обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст. 183 КПК України з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, особи підозрюваного, його майнового, сімейного стану, стану його здоров`я, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України - в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі, що відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», дорівнює 42 040 грн. (2 102 грн. Х 20).

Керуючись ст. ст. 22, 28, 115, 177, 178, 183,184,186, 193, 194, 196, 197, 206, 309, 372, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Селидівського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області, погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» на строк до 60 діб, тобто до 25 вересня 2020 року (включно).

Визначити суму застави у розмірі 42 040 (сорок дві тисячі сорок) грн., які необхідно внести на рахунок: розрахунковий рахунок: UA828201720355259003000011792, отримувач: територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ; ЄДРПОУ: 26288796.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали, тобто до 25.09.2020 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Бахмутській УВП №6.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Бахмутської УВП №6 негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави: 1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали здійснює прокурор Красноармійської місцевої прокуратури Прокопов П.В.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Слідчий суддя І.М. Владимирська