Рішення № 90657910, 17.07.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/4197/20

Провадження № 2/234/1961/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі головуючого судді Кравченко О.Ю.,

секретар судового засідання Малушка С.В.

справа № 234/4197/20

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11 березня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати.

Свої позовні вимоги позивачка ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що 26.08.2016 року відбулась реорганізація структурного підрозділу ДП «Донецька залізниця» шляхом його злиття, як наслідок, її переведено до Виробничого підрозділу «Іловайське експлуатаційне вагонне депо» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця».

15 березня 2017 року в.о. начальника регіональної філії «Донецьтка залізниця» АТ «Українська залізниця» Носулько О.О.видано наказ № 384-11 від 15.03.2017 року «Про встановлення простою».

28 квітня 2017 року першим заступником начальника регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» Носулько О.О. видано наказ № 645-113-1 від 28.04.2017 року «Про деякі питання діяльності регіональної філії «Донецька залізниця», яким передбачено скорочення штату та вивільнення працівників відповідно до вимог чинного законодавства.

15 травня 2017 року позивачці видано повідомлення про ліквідацію та виведення із штатного розпису посади з підписами всіх членів комісії та про її особисте ознайомлення.

10 липня 2017 року структурним підрозділом АТ «Українська залізниця» видано наказ № 4300/ДН-ОС про її звільнення з 17 липня 2017 року на підставі п. 1 ст.40 КЗпП України, з яким її було ознайомлено та в якому зазначено про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 1 середньомісячного заробітку.

У день звільнення відповідач АТ «Українська залізниця» не провів з нею повний розрахунок, як наслідок відповідач має заборгованість перед нею із заробітної плати та компенсації за втрату частини заробітної плати, у зв`язку з порушенням термінів її виплати.

Позивач просить стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 19642,76 грн. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та зборів, а також стягнути компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 4394,67 грн без утримання із цієї суми передбачених законом податків та зборів. Допустити негайне виконання рішення суду в межах заборгованості за один місяціь.

Представник позивача - адвокат Лаврищев В.В. у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечував, посилаючись на наступні обставини. У звязку із захопленням невідомими особами адміністративної будівлі та виробницих обєктів ПАТ «Укрзалізниця», розташованих, зокрема, у м.Донецьк, м.Дебальцеве, м.Іловайськ, м.Горлівка, у відповідача з 20.03.2017 року відсутній доступ до документації підприємства (кадрової, первинної, технічної, договірної, податкової, архівної та іншої), до компютерних баз та втрачено контроль над господарською діяльністю. Отже, відповідач фактично відсутній за фактичним місцем ведення діяльності та розташування офісу, зокрема у м.Донецьк та м.Іловайськ - місце роботи позивача по справі, і цей факт зумовлений поважними причинами. Відповідач не мав об`єктивної можливості перевірити факт виконання позивачем своїх професійних обовязків та виконати свої зобов`язання за трудовим договором. Нарахування заробітної плати та інших виплат є неможливим, оскільки таке нарахування проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатним розписом, розцінками та нормами праці, табелем обліку використання робочого часу, розпорядженням про надбавки та премії за умови, що господарська діяльність здійснювалась. В розпорядженні відповідача відсутні накази про надання відпусток позивачу з яких можливо було б встановити кількість днів відпустки, які не були використані позивачем та які б підлягали компенсації в звязку зі звільненням. У звязку з чим ввважають, що відсутня вина відповідача у нездійсненні виплат на користь позивача, оскільки це є наслідком злочинних дій третіх осіб, що підтверджується Науково-правовим висновком Торгово-промислової палати України №126/2/21-10.2 ід 16.01.2018 року, у тому числі і про наявність після 20.03.2017 року обставин непереборної сили, які унеможливлюють виконання АТ «Укрзалізниця» своїх обовязків перед позивачем. У зв`язку з викладеним, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши надані сторонами докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №938 від 31 жовтня 2018 року змінено тип публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з публічного на приватне та перейменованого його в акціонерне товариство «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40075815.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала оглядачем вагонів 4 розряду пункту техничного обслуговування вагонів станції Кринична «Іловайського експлуатаційного вагонного депо» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії Донецька залізниця» ПАТ Українська залізниця», що підтверджується копією трудової книжки

Відповідно до копії наказу № 645-Н3-1 від 28.04.2017 року «Про деякі питання діяльності регіональної філії «Донецька залізниця», керівництвом Регіональної філії «Донецька залізниця» було прийнято рішення про вилучення зі складу філії з 17.07.2017 року структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» та підпорядкованих виробничих підрозділів згідно з наведеним переліком, у тому числі виробничий підрозділ «Іловайське експлуатаційне вагонне депо», а також прийнято рішення про скорочення штату працівників структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень» та підпорядкованих ним виробничих підрозділів з 17.07.2017 року, начальникам дирекцій залізничних перевезень було доручено, зокрема, провести процедуру вивільнення працівників відповідно до вимог чинного законодавства.

15 травня 2017 року позивачці видано повідомлення від 11.05.2015 року №02/30 про ліквідацію та виведення із штатного розпису посади з підписами всіх членів комісії та про її особисте ознайомлення.

Наказом №4300/ДН-ос від 10 липня 2017 року ОСОБА_1 звільнена з 17 липня 2017 року на підставі п.1 ст.40 КЗпП України з виплатою одноразової грошової допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку згідно ст.44 КЗпП України.

Згідно із ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Частиною 1 статті 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до положень ст.ст. 115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець.

На обгрунтування заборгованості із заробітної плати позивачем надано розрахункови листи (табулеграми) за період з березня 2017 року по липень 2017 року, з яких вбачається, що сума нарахованої заробітної плати (без утримання відповідних податків та зборів) склала: за березень 2017 року - 4014,08 грн.; за квітень 2017 року - 1479,07 грн.; за травень 2017 року - 8544,28 грн.; за червень 2017 року - 0,00 грн.; за липень 2017 року - 5605,33 грн. Всього за період березень-липень 2017 року нараховано 19642,76 грн.

Також суд приймає до уваги відомості, які містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5), наданих органом Пенсійного фонду України на виконання ухвали суду про витребування доказів.

Так, в даних, наданих органом Пенсійного фонду України, зазначено, що сума нарахованої заробітної плати за березень 2017 року становить 4014,08 грн., яка співпадає з наданого позивачкою розрахунком заробітної плати за березень 2017 року.

З копії наказу № 236/ДНД від 17.03.2017 року по СП «Донецька дирекція залізничних перевезень» «Про встановлення простою», наданого позивачем, вбачається, що з 20 березня 2017 року для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції було встановлено початок простою. Згідно п. 8 вказаного наказу, оплату за час простою не з вини працівників провести з розрахунку двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) за весь час простою згідно графіку роботи.

З наданих позивачем розрахункових листів вбачається, що у період з березня 2017 року по травень 2017 року, а також у липні 2017 року позивачу також нараховувалась оплата простоїв.

Таким чином, сума заборгованої заробітної плати складає 19642,76 грн. (сума без утримання передбачених законом податків та зборів). Доказів виплати відповідачці заробітної плати за березень, квітень, травень та липень 2017 року позивачем суду не надано.

Доводи відповідача про неможливість вивезти первинні документи як підставу для відмови у нарахуванні та виплаті позивачу заробітної плати суд відхиляє, оскільки обов`язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, а так само вести бухгалтерський, податковий облік тощо, лежить на працедавцеві, а не на працівникові. За цих обставин втрата підприємством первинних документів не позбавляє його обов`язку здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, тим більше, що відповідачем не надано суду жодних доказів того, що він у будь-який спосіб намагався виправити цю ситуацію.

Наявність роздрукованих розрахункових листів, виданих позивачці, яка використала їх як доказ наявної заборгованості із заробітної плати, свідчить та розцінюється судом як обізнаність підприємства про існуючий обов`язок розрахунку та його невиконання.

Крім того, згідно висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією.

Доводи відповідача про те, що науково-правовий висновок Торгово-промислової палати України №126/2/21-10.2 від 16.01.2018 року є підставою для звільнення від виплати заборгованості по заробітній платі, не ґрунтуються на законі.

Дійсно, 16 січня 2018 року ПАТ "Укрзалізниця"надано Науково-правовий висновок №126/2/21-10.2 щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), згідно якого вина ПАТ "Укрзалізниця" в невиплаті належних працівникові сум при звільненні відсутня.

В той же час форс-мажорні обставини, про існування яких йдеться у висновку, свідчать про відсутність вини підприємства в затримці виплати належних сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, як підстави для звільнення підприємства від відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України. Проте жодним нормативним актом про працю не передбачено звільнення роботодавця від виплати заборгованості по заробітній платі.

Закон України від 02.09.2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" не скасовує обов`язків роботодавця, визначених ст. 47, ст. 116 КЗпП України, та не передбачає особливостей щодо строків розрахунку при звільненні, встановлених ст. 116 КЗпП України.

Законом України від 02.09.2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" встановлено, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Проте, заробітна плата, в тому числі оплата за час простою (ст. 113 КЗпП), компенсація за невикористану відпустку (ст. 83 КЗпП), вихідна допомога при звільненні (статті 44 КЗпП України) не є відповідальністю за порушення строків виплати заробітної плати.

Враховуючи, що судом встановлено факт перебування позивача в трудових відносинах з ПАТ «Укрзалізниця», який відповідачем не оспорюється, та при звільненні з підприємства остаточного розрахунку з позивачем проведено не було, заборгованість по заробітній платі (нарахована) за період з березня 2017 року по липень 2017 року становить 19642,76 грн. без утримання передбачених законом податків та зборів, яка підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до Закону «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», постановою № 200, утворено ПАТ «Укрзалізниця» на базі Укрзалізниці, підприємств залізничного транспорту, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1. До переліку, наведеного у зазначеному додатку, включено ДП «Донецька залізниця».

Відповідно до частини 4 ст. 36 КЗпП України, у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.

За змістом частини 1 ст.104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Отже, АТ «Укрзалізниця» у повному обсязі несе обов`язок оплати праці перед позивачем.

Стаття 67 Конституції України покладає обов`язок на кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як зазначено в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Тобто, при виплаті позивачу заборгованості по заробітній платі в розмірі 19642,76 грн., відповідач зобов`язаний утримати з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, то суд виходить з наступного.

Відносини, які виникають між працівником і роботодавцем із приводу оплати праці, у тому числі й у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати, регулюються трудовим законодавством, а саме: КЗпП України,Законами України «Про оплату праці», «Про індексацію грошових доходів населення», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати», Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078; Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою КМУ від 20 грудня 1997 року № 1427.

Під доходами слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата та інші.

У Рішенні Конституційного суду України від 15 жовтня 2013 року № 9 рп/2013 зазначено, що держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати, ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати», за яким компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно ст. 3 цього Закону, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженогопостановою КМУ від 20 грудня 1997 року № 1427 (зі змінами, внесеними згідно зпостановою КМУ від 23 квітня 1999 року № 692) компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 01 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.

Позивач просить стягнути компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за березень - липень 2017 року станом на листопад 2019 року у сумі 4394,67 грн.

Суд не погоджується з розрахунком позивача, оскільки при проведенні розрахунку компенсації позивач не врахував, що сума компенсації обчислюється з невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяціь після утримання податків і обов`язкових пларежів. Крім того, при проведенні розрахунку позивач не врахував, що компенсації не підлягають грошові кошти громадян, які мають разовий характери.

Судом встановлено, що при звільненні позивача, останньому відповідачем була нарахована одноразова грошова допомога при припинені трудового договору, на підставі ст.44 КЗпП у сумі 5381,80 грн. Вказане підтверджується розрахунком заробітної плати за липень 2017 року та копією наказу про звільнення.

Враховуючи наведене, оскільки сума вихідної допомоги при припиненні трудового договору, має разовий характер та відповідно до пункту 3.8. розділу 3 "Інші виплати, що не належать до фонду оплати праці" Інструкції зі статистики заробітної плати, яка затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 року за № 114/8713, не належить до фонду оплати праці, компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на неї відповідно до статті 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" не нараховується.

З наданих позивачем розрахунків заробітної плати вбачається, що заробітна плата до виплати (після утримання податків і обов`язкових платежів) становить: за березень 2017 року - 3191,92 грн., за квітень 2017 року - 1176,13 грн, за травень 2017 року - 6794,28 грн, за червень заробітна плата не нараховувалась.

Таким чином, сума компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати заробітної плати за березень-травень 2017 року повинна обчислюватися саме з вказаних сум заробітної плати.

Вирішуючи питання з якої суми повинна обчислюватися компенсація за липень 2017 року суд виходить з такого розрахунку.

З розрахунку заробітної плати за липень 2017 року вбачається, що позивачу була нарахована сума (без утримання податків) в розмірі 5605,33 грн. До вказаної суми також входить одноразова допомога при звільненні. Таким чином сума нарахованого позивачу доходу за липень 2017 року без урахування одноразової допомоги становить 223,53 грн (5605,33-5381,80). Для нарахування компенсації з вказаної суми слід відрахувати обов`язкові платежі та податки, а саме податок з доходів 18% та військовий збір - 1,5%. Тобто, сума невиплаченого позивачу доходу за липень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) становить 179,94 грн= (223,53 - 19,5 % податку) і саме з суми в розмірі 179,94 грн повинна обчислюватися компенсація за липень 2017 року.

Таким чином, компенсація втрати частини доходу складає:

1)за березень 2017 року = 3191,92 грн. (сума нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за березень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) * індекс інфляції за період квітень 2017 року- листопад 2019 року = 803,03 грн..;

2) за квітень 2017 року = 1176,13 грн. (сума нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за квітень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) * індекс інфляції за період травень 2017 року- листопад 2019 року =282,76 грн.;

3) за травень 2017 року = 6794,28 грн. (сума нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за травень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів)*індекс інфляції за період червень 2017 року- листопад 2019 року = 1525,32 грн.;

5) за липень 2017 року = 179,94 грн. (сума нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за липень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) * індекс інфляції за період серпень 2017 року- листопад 2019 року = 36,49 грн.

Загальна сума компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період березень - травень 2017 року та липень 2017 року становить 2647,60 грн., і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до п. 2 частини 1 ст.430 ЦПК України у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати суд допускає негайне виконання рішень, але не більше ніж за один місяць, у зв`язку з чим суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за один місяць - березень 2017 року у сумі 4014,08 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 6 цієї статті передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються всі судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір»за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет на 2020 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2102,00 грн.

Таким чином, при зверненні до суду позивач повинен був сплатити судовий збір в розмір 840,80 грн.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог - у сумі 779,67 грн.

Керуючись ст.ст. 12-13, 76 -79, 81,141, 259, 263 -265,273, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за березень, квітень, травень, липень 2017 року в загальному розмірі 19642,76грн. (девятнадцять тисяіч шістсот сорок дві грн.76 коп.), з утриманням з цієї суми передбачених законом податків і зборів.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати у сумі 2647,60грн. (дві тисячі шістсот сорок сім грн. 60 коп.) без утримання з цієї суми передбачених законом податків і зборів.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за один місяць - березень 2017 року у розмірі 4014,08грн. (чотири тисячі чотирнадцять грн. 08 коп.)

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь держави судовий збір у розмірі 779,67 грн. (сімсот сімдесят дев`ять грн. 67 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач - Акціонерне товариство «Українська залізниця», ЄДРПОУ 40075815, юридична адреса м.Київ, вул.Тверська, буд, 5.

Повний текст рішення суду виготовлений 22.07.2020 року.

Суддя Краматорського міського суду О. Ю. Кравченко