Рішення № 90657572, 28.07.2020, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Провадження № 2/225/411/2020

Справа № 225/931/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

28 липня 2020 року Дзержинський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Соляник А.В.,

при секретарі Черниковій Н.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» (місце знаходження: м. Покровськ Донецької області, площа Щибанкова, будинок 2) до Державного підприємства «Торецьквугілля» (місце знаходження: вул. Дружби, 19, м. Торецьк, Донецька область), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за навчання, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за навчання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з Наказом ректора Державного вищого навчального закладу «Донецьк; національний технічний університет» (далі за текстом - ДВНЗ «ДонНТУ» або Позивач) і 15.08.2013 № 308-13, ОСОБА_2 (далі за текстом - третя особа і самостійних вимог) з 01.09.2013 було зараховано студенткою першого курсу ДВНЗ «ДонНТЗ заочної форми навчання. Факультет «Гірничий», за рахунок коштів юридичних осіб.

22.10.2015 між ДВНЗ «ДонНТУ», як виконавцем, з одного боку, ОСОБА_2 , як студентом, і відокремленим підрозділом «Шахта «Торецька» Державного Підприємства «Торецьквугілля», як замовником освітніх послуг, було укладено Договір про навчання у ДВНЗ «ДонНТУ» № ГФ 112/15 (долі зо текстом - Договір), згідно умов якого, ДВНЗ «ДонНТУ» бере на себе зобов`язання за рахунок коштів замовника здійснити навчання студента за заочною формою (далі зо текстом - освітня послуга), для здобуття освітнього ступеня «бакалавр», за напрямом підготовки 6,050301 «Гірництво» на рівні державних стандартів освіти (п.1 Договору). Замовник бере на себе зобов`язання своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах та у строки, встановлені Договором.

Відповідно до п, 5.2. Договору загальна вартість освітньої послуги з підготовки бакалавра, становила 15 450 (п`ятнадцять тисяч чотириста п`ятдесят) гривень, у тому числі за кожний семестр на третьому курсі навчання 2 450 (дві тисячі чотириста п`ятдесят) гривень, на четвертому курсі навчання 2 575 (дві тисячі п`ятсот сімдесят п`ять) гривень, на п`ятому курсі навчання 2 700 (дві тисячі сімсот) гривень.

Відповідно до приписів п. 5.3. Договору, кошти мали вноситися два рази на рік - не пізніше 10 вересня і 20 лютого поточного навчального року.

Згідно з п. 5.4. Договору, якщо Замовник або Студент письмово не повідомив виконавця про відмову від отримання освітніх послуг у зазначений в п. 3.4. Договору строк, вважається, ш освітні послуги були надані Виконавцем до дати видання наказу про відрахування студента, замовник або студент повинен їх сплатити у відповідному розмірі.

Зобов`язання ДВНЗ «ДонНТУ» щодо надання студентові освітньої послуги виконувала у повному обсязі.

Проте, з 01.02.2017 по 05.03.2018 оплата за навчання замовником не здійснювалася внаслідок чого утворилась заборгованість за навчання, що складає 6 206 (шість тисяч двісті шість) гривень 80 коп. та підтверджується довідкою про заборгованість № 35 від 11.12.2019.

У зв`язку з наявністю заборгованості, 06.03.2018 ОСОБА_2 була відрахована з ДВНЗ «ДонНТУ», відповідно до наказу № 118 від 05.03.2018.

Крім того, відповідно до п. 6.2. Договору, за несвоєчасне внесення плати за надання освітніх послуг замовник або студент також має сплатити на користь ДВНЗ «ДонНТУ» пеню за кожний прострочений день, починаючи з першого дня строку, що випливає з п. 5.3. Договору, тобто з 21.02.2017, у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу з урахуванням пені, трьох процентів річних від простроченої суми, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що у грошовому еквіваленті складає - 15 028 (п`ятнадцять тисяч двадцять вісім) 02 коп., із яких: основний борг складає 6 206 (шість тисяч двісті шість) гривень 80 коп., пеня - 6 579 (шість тисяч п`ятсот сімдесят дев`ять) гривні 18 коп., три проценти річних від простроченої суми - 540 (п`ятсот сорок) гривень 76 коп., збитки від інфляції - 1 701 (одна тисяча сімсот один) гривень 28 коп.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справу у його відсутність, а також про згоду на ухвалення судом заочного рішення.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог. Зазначила, що ДП «Торецьквугілля» не укладало зазначений договір та не знало про його існування.

Надала до суду письмові заперечення, відповідно до яких Договір № (нерозбірливо) від 22.10.2015 року на який посилається позивач не був підписаний керівником Державного підприємства «Торецьквугілля» та не скріплений печаткою підприємства, тому цей Договір є неукладеним.

Державне підприємство «Торецьквугілля» жодного разу не перераховувало коштів за Договором № (нерозбірливо) від 22.10.2015 року за освітні послуги Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет».

Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 надала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності.

Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.3 ст.77 ЦПК України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

08.05.2020 року на адресу Дзержинського міського суду Донецької області надійшла заява про доручення до матеріалів справи читабельної копії Договору № ТФ/112/15 від 22.10.2015 року.

Проте, надаючи оцінку копії вказаного документу, суд зазначає наступне:

Поняття та умови договору визначені главою 52 ЦК України.

Згідно ст.. 626 Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з вказаного документа, вказаний договір укладався між трьома сторонами, проте в графі «Замовник» відсутні реквізити, назва підприємства, код ЄДРПОУ, засоби зв`язку, ПІБ та підпис керівника та головного бухгалтера підприємства, засвідчення договору печаткою підприємства. Це свідчить про те, що при укладенні вказаного договору представники ДП «Торецьквугілля» не приймали участі, тобто договір фактично укладався між двома сторонами: ДВНЗ «ДонНТУ» та ОСОБА_2 , у зв`язку з чим у суду відсутні підстави вважати, що договір дійсно був укладений з ДП «Торецьквугілля».

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, договір між сторонами було укладено 22.10.2015 року, згідно якого рік закінчення навчання становить 2018.

Відповідно до приписів п. 5.3. Договору, кошти мали вноситися два рази на рік - не пізніше 10 вересня і 20 лютого поточного навчального року.

Однак, в позовній заяві представник позивача зазначає, що з 01.02.2017 по 05.03.2018 року оплата за навчання Заявником за договором не здійснювалася, при цьому представник позивача не долучає до матеріалів справи жодних доказів і щодо того, чи здійснювалася оплата або перерахування коштів за навчання ОСОБА_2 Державним підприємством «Торецьквугілля» за попередні періоди навчання, а саме: з 22.10.2015 до 01.02.2017 років.

Крім того, представник позивача не долучає до матеріалів справи жодних доказів і щодо того, чи дійсно студент ОСОБА_2 отримувала освітні послуги у ДВНЗ «Донецькій національний технічний університет», а саме: графіку та плану навчального процесу у ДВНЗ «ДонНТУ», відомостей обліку успішності студента ОСОБА_2 , успішності складення іспитів та заліків тощо.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення суми заборгованості та вимоги за невиконання зобов`язання на суму 15028,02 грн. не обґрунтованими, так як позивач не надав суду належних доказів, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до 141 ЦПК України суд також вважає за необхідне відмовити позивачу в стягненні судового збору з відповідача на його користь.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 77, ч.1 ст. 81, ч.2 ст. 89, ст.. 141, 259, 260, 263-265, 354-255 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» (місце знаходження: м. Покровськ Донецької області, площа Щибанкова, будинок 2, код ЄДРПОУ 02070826) до Державного підприємства «Торецьквугілля» (місце знаходження: вул. Дружби, 19, м. Торецьк, Донецька область, код ЄДРПОУ 33839013), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за навчання - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повний текст судового рішення виготовлений 28.07.2020.

Суддя