
Справа №621/396/20
Пр. 2/621/400/20
Рішення
іменем України
22 липня 2020 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді – Шахової В.В.,
за участю секретаря судових засідань – Міненко Н.Є.,
представника позивача – адвоката - Сергієнко С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіальної громади Тимченківської сільської ради Зміївського району Харківської області, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Територіальної громади Тимченківської сільської ради Зміївського району Харківської області, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просить визнати за ним право в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну частку (пай) під № 264, з кадастровим номером 6321786200:025:000:0194, площею 6,4285 га із земель реформованого сільськогосподарського підприємства «Діброва», розташовану на території Тимченківської сільської ради Зміївського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належало померлому на підставі розпорядження Зміївської районної адміністрації №548 від 18.07.2006 року «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та надання дозволу на виготовлення державних актів на право власності на землю громадянам із земель бувшого державного сільськогосподарського підприємства «Діброва».
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_2 працював в ДСП «Діброва». При розпаюванні вказаного сільськогосподарського підприємства батько набув право на земельну ділянку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності Державного сільськогосподарського підприємства «Діброва». Згідно розпорядження №548 від 18.07.2006 року Зміївської районної державної адміністрації «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та надання дозволу на виготовлення державних актів на право власності на землю громадянам із земель бувшого державного сільськогосподарського підприємства «Діброва», всім членам ДСП власникам земельних часток (паїв), рівно як ОСОБА_2 було виділено у натурі (на місцевості) земельні ділянки та надано дозвіл на виготовлення державного акту на право власності на землю на території Тимченківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказаним розпорядженням був затверджений список громадян, згідно протоколу загальних зборів власників земельних часток (паїв), кому необхідно було виділяти в натурі (на місцевості) земельні ділянки. ОСОБА_2 згідно списку, було виділено земельну частку (пай) площею 6,4285 умовних кадастрових гектарів (рілля). ОСОБА_3 у вищезазначеному списку вказаний під №264, що одночасно є номером ділянки. Оскільки на день смерті позивач проживав разом із своїм батьком в одному будинку, тому позивач вказує на те, що він є таким що прийняв спадщину після смерті батька. Вважає, що цивільне право його батька, яким він був наділений як член колективного сільськогосподарського підприємства на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала в колективній власності ДСП «Діброва» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, перейшло після смерті батька до нього.
Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити з підстав наведених у позові.
Представник Тимченківської сільської ради Зміївського району Харківської області у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, при ухваленні рішення покладається на розсуд суду.
Представник Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у судове засідання не з`явився, просив розглядати справу за його відсутності, надав до суду відзив, в якому просив відмовити в задоволені позову. В обгрунтування відзиву зазначив, що позивач не має правових підстав для успадкування права на земельну частку (пай) із земель державної власності сільськогосподарського призначення, яке не підтверджено жодними правовстановлюючими документами. Крім того, позивачем пропущено строк позовної давності.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З свідоцтва про народження вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 та його батьком є ОСОБА_2 .
Згідно розпорядження №548 від 18.07.2006 року Зміївської районної державної адміністрації «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та надання дозволу на виготовлення державних актів на право власності на землю громадянам із земель бувшого державного сільськогосподарського підприємства «Діброва», всім членам ДСП власникам земельних часток (паїв), також і ОСОБА_2 було виділено у натурі (на місцевості) земельні ділянки та надано дозвіл на виготовлення державного акту на право власності на землю на території Тимченківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
З листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області вбачається, що вказаним розпорядженням був затверджений список громадян, згідно протоколу загальних зборів власників земельних часток (паїв), кому необхідно було виділяти в натурі (на місцевості) земельні ділянки. ОСОБА_2 згідно списку, було виділено земельну частку (пай) площею 6,4285 умовних кадастрових гектарів (рілля). ОСОБА_3 у вищезазначеному списку вказаний під №264, що одночасно є номером ділянки.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.12.2019 позивачу відмовлено в у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищенаведену земельну частку (пай) у зв`язку з відсутністю документів , що посвідчують право власності на неї.
Згідно ч. 2 ст. 25 ЗК України рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Відповідно до п. «б» ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій.
Згідно із ч. 3 ст. 118 ЗК України громадяни працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержані безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постій -ному користування цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель відповідно до сільської, селищної, міської або районної ради, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.
Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» від 10.07.1996 р. № 290/96 - ВР приватизація майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється шляхом перетворення їх у колективні сільськогосподарські підприємства або у акціонерні товариства за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених).
Таким чином, право ОСОБА_2 на земельну частку (пай) виникло у нього ще за його життя і є його майновим правом, яке не припинилось внаслідок його смерті, та входить до складу спадщини.
На підставі викладеного суд відхиляє доводи відзиву Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо відсутності правових підстав для успадкування права на земельну частку (пай).
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно ст. 1261 ЦК України У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
З довідки Мереф`янської міської ради від 25.10.2019 № 4055 вбачається, що станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_2 за вищевказаною адресою був зареєстрований також ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Таким чином, право на земельну частку (пай) в розумінні ст. 181, 1218, 1219 ЦК України є майновим правом яке не припинилось внаслідок смерті спадкодавця і у будь - якому випадку повинно бути успадковане.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР» ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 р., Перший протокол та протоколи № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції.
Згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами між - народного права.
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини, а строків для оформлення спадщини не передбачено, відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин позовної давності.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 19, 76-81, 89,141, 223,247,258, 259, 263-265, 268, 273, 352 ЦПК України, ст.ст. 25,118 ЗК України, суд –
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіальної громади Тимченківської сільської ради Зміївського району Харківської області, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом – задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 , право на земельну частку (пай) №264 з кадастровим номером 6321786200:025:000:0194, площею 6,4285 га із земель реформованого сільськогосподарського підприємства «Діброва», розташовану на території Тимченківської сільської ради Зміївського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належало померлому на підставі розпорядження Зміївської районної адміністрації №548 від 18.07.2006 року «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та надання дозволу на виготовлення державних актів на право власності на землю громадянам із земель бувшого державного сільськогосподарського підприємства «Діброва».
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 29 липня 2020 року.
Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання – АДРЕСА_1 )
Відповідач-Територіальна громада Тимченківської сільської ради Зміївського району Харківської
області (місцезнаходження – Харківська область, Зміївський район, с. Тимченки, вул. Миру, буд.21Б)
Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (місцезнаходження: м. Харків, вул. Космічна, 212 під`їзд, поверхи 8,9)
Суддя
Судове рішення № 90656736, Зміївський районний суд Харківської області було прийнято 22.07.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 621/396/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: