Постанова № 90656672, 28.07.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/6547/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючого-судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.

з участю представника позивача Пузирка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів, в якому просить скасувати постанову ЕАК № 240559 про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн за ч.1 ст.126, винесену інспектором УПП в Рівненській області Черепач О.В.

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 18 квітня 2020 року інспектором УПП в Рівненській області Черепач О.В. було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн за ч.1 ст.126. В постанові вказано, що він не пред`явив для перевірки посвідчення водія та поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Проте, він 18 квітня 2020 року о 23 годині 30 хвилин рухався по вул.Орлова в м.Рівне, не порушуючи ніяким чином Правил дорожнього руху. Був зупинений інспектором, який не зміг пояснити причину зупинки та почав вимагати надати йому посвідчення. Він показав всі документи, оскільки вони є в наявності, але не дав в руки.

Ухвалою суду від 28 квітня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, визначеними ст.268, 269, 286 КАС України для окремих категорій термінових справ, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

28 травня 2020 року представником Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції подано клопотання про доручення доказів до матеріалів справи, а саме оптичного носія з відеозаписами, та клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки позивачем до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору.

Ухвалою суду від 29 травня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання документа про сплату судового збору. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви були усунені.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково зазначив, що позивач був зупинений інспекторои без пояснення причини зупинки. Правил дорожнього руху позивач не порушував, про що свідчить те, що ніяких інших адміністративних матеріалів на місці зупинки на нього не складалося. Підозра щодо перебування позивача у стані сп`яніння не підтвердилась, огляду у встановленому порядку не проводилося, а тому постанова була складена безпричинно. Документи позивач показав поліцейському в електронному вигляді в додатку «Дія», що підтверджується наявністю відомостей про нього в оскаржуваній постанові. Просить позов задовольнити.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися. Про місце, дату та час розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили. Відзив на адміністративний позов до суду не надходив.

Відповідно до ч.3, ч.9 ст.205 КАС України у разі неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини та дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що 18 квітня 2020 року інспектором Управління патрульної поліції в Рівненській області Черепач О.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК № 240559, якою позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 18 квітня 2020 року о 23 год 30 хв по вул.Орлова, 46 в м.Рівне ОСОБА_1 не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив вимоги п.2.4а ПДР.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина перша статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).

Відповідно до вимог ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено основні права та обов`язки водія транспортного засобу, якими, зокрема, вказано, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» №3353 від 30 червня 1993 року встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями).

Пунктом 2.1 Правил дорожнього руху передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб.

За правилами п.2.4 ПДР на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у п.2.1 ПДР України.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у п.2.1 ПДР України документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи. Відтак, доводи позивача про те, що він мав право не пред`являти посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію ТЗ на вимогу поліцейського для перевірки доки останній не доведе законності зупинки його транспортного засобу, не грунтуються на вимогах законодавчих актів.

Крім того, з відеозапису реєстратора, закріпленого на форменому одязі патрульного, встановлено, що поліцейським було озвучено позивачу причину зупинки його транспортного засобу, однак позивач відмовився пред`явити посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб для перевірки на вимогу працівника поліції. Покликання представника позивача на те, що позивачем було пред`явлено вказані документи в додатку «Дія» спростовується відтвореним в судовому засіданні відеозаписом.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів та показань свідків.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 240559 від 18 квітня 2020 року складена з огляду на не пред`явлення позивачем для перевірки на вимогу працівника поліції посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб. Цей факт встановлено відеозаписом реєстратора, закріпленого на форменому одязі патрульного.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно прийнято оскаржувану постанову та застосовано до позивача адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн за порушення вимог Правил дорожнього руху.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 5 ст.242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, постановою Верховного Суду від 14.03.2018 року у справі № 760/2846/17 зроблено висновок, що обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Крім того, статтею 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ч.4 ст.161 КАС України).

Разом з тим, в обґрунтування власної позиції позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність в його діяннях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП. В той же час, стороною відповідача надано відеозапис, який підтверджує викладені в постанові обставини.

Суд зауважує, що притягнення позивача до відповідальності на накладення стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП, за одне правопорушення з числа вчинених, є обґрунтованим, навіть коли факт вчинення іншого правопорушення (в даному випадку - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння) не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи. Посилання представника позивача на недотримання інспектором поліції порядку огляду позивача на стан сп`яніння суд до уваги не приймає, оскільки вказаний факт не впливає на наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.

Враховуючи, що обставини, вказані в оскаржуваній постанові, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, відсутні підстави для скасування постанови серії ЕАК № 240559, а тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.9, 90, 244-246, 255, 286, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Восьмого адміністративного апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач - Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул.С.Бандери, 14а; код ЄДРПОУ 40108761;

відповідач - Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: 03048, м.Київ, вул.Ф.Ернста 3; код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя :