Рішення № 90655470, 22.07.2020, Вишгородський районний суд Київської області

22.07.20 363/3057/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2020 року Вишгородський районний суд Київської області в складі

головуючого - судді Чіркова Г.Є.,при секретаріГавриленко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора Вишгородського ВП ГУНП України в Київській області Муценка Тараса Григоровича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що постановою відповідача його без законних підстав притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., а тому порушує питання про скасування даної постанови.

Свої вимоги мотивував тим, що постановою відповідача його притягнуто до відповідальності без жодних доказів. Наполягав, що відповідач з порушенням процедури, передбаченої ст. ст. 278, 279 КУпАП, незаконно розглянув справу на місці зупинки автомобіля, та тим самим позбавив його можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.

Позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибули.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Зі змісту позовної заяви убачається, 19 червня 2019 року відповідачем згідно статей 33 і 284 КУпАП винесено постанову серія ДПО18 № 383697 про порушення позивачем п. 8.7.3.е ПДР України, який того ж дня о 06 год. 50 хв. в с. Димерка по вул. Соборній, 65 проїхав на червоний заборонений сигнал світлофора, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Згідно зі статтями 8 і 19 Конституції України та ст. 6 КАС України, суд при розгляді цієї справи, виходить з принципів верховенства права й законності, відповідно до яких органи державної влади, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 та 7 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Особливості визначення шкоди, заподіяної протиправними (незаконними) індивідуальними актами та/або рішеннями, зазначеними у частині першій статті 266-1 цього Кодексу, встановлюються Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.ч. 1, 4, 5, 6 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Разом з тим всупереч зазначених вимог норм КАС України в справі відсутня належна копія оскаржуваного рішення, зокрема постанови серія ДПО № 383697, коли до позовної заяви ОСОБА_1 долучено абсолютно нечитабельну копію оскаржуваної постанови, зміст якої встановити не представляється за можливе.

Відтак судом, з метою витребування копій матеріалів справи відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, направлено запит до Вишгородського ВП ГУНП в Київській області.

Згідно відповіді Вишгородського ВП ГУНП в Київській області № 495 від 25.02.2020 року, постанова складена щодо ОСОБА_1 направлена до ВДВС Вишгородського РУЮ.

Однак відповіді на запит суду до Вишгородського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області щодо надання копій матеріалів справи щодо ОСОБА_1 станом на 22.07.2020 року так і не надійшло.

Незважаючи на те, що позивач 31.01.2020 звертався до суду із заявою про відкладення розгляду справи для подачі копій документів, однак належну копію оскаржуваної постанови до суду так і не подав.

Відтак позивачем в суді не доведено та не надано суду належних, достатніх та допустимих доказів того, що постанова про накладення адміністративного стягнення серія ДПО18 № 389697 винесена з порушенням вимог закону та з порушенням прав позивача.

За викладених вище умов сама тільки та обставина, що така постанова винесена, достатньою підставою для її скасування в цій справі бути не може.

З урахуванням викладених обставин, підстав для задоволення позову судом не встановлено, який є недоведеним.

На підставі викладеного та керуючись статтями 243, 246, 250, 286 КАС України,

вирішив:

у задоволенні позову відмовити.

Повний текст судового рішення складено 29 липня 2020 року.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області, з урахуванням п. 3 Розділу VІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. .

Суддя