Ухвала суду № 90655018, 29.07.2020, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 289/677/20

Провадження № 1-кп/935/265/20

У Х В А Л А

Іменем України

29 липня 2020 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Рибнікової М.М.

при секретарі Бондаренко Н.С.

з участю прокурора Яворенка А.В.

потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2 захисника Василевської О.А.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Коростишеві кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115 КК України,-

встановив:

До Коростишівського районного суду Житомирської області, в порядку ст..34 КПК України, надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020060280000016 відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, оскільки дія запобіжного заходу закінчується 01.08.2020, ризики, передбачені ст.177 КПК України, продовжують існувати і на даний час. Обвинувачений вчинив умисні злочини, що відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, міра покарання за найтяжчий з яких передбачає довічне позбавлення волі з конфіскацією майна. В обґрунтування клопотання зазначив, що обвинувачений, попри свій молодий вік та офіційне працевлаштування до арешту, міцних соціальних зв`язків не має, на території Житомирської області не зареєстрований, з місця вчинення злочину втік, у разі обрання альтернативного запобіжного заходу існують ризики переховування його від суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно положень п.20-5 Перехідних положень КПК України тимчасово на період карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Оскільки один з членів колегії, а саме суддя Пасічний Т.З., перебуває у відпустці, з огляду на положення п.20-5 Перехідних положень КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу проводиться головуючим у справі одноособово.

Потерпіла ОСОБА_1 підтримала клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_2 захисник Василевська О.А. заперечували проти продовження тримання під вартою, вважають, що можливо застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали клопотання про продовження запобіжного заходу, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до положень ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Судом враховуються положення ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», у відповідності до яких, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права. Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Єчюс проти Литви», справі «Нечипорук і Йонкало проти України»), продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи інший справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу. У своєму рішенні у справі «Москаленко проти України» від 20.05.2010 (п.36) Суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Відповідно до правової позиції викладеної у п.80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Однак, розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 альтернативних запобіжних заходів, враховуючи тяжкість, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінальних правопорушень та суворість покарання за них, що полягає у довічному позбавленні волі з конфіскацією майна за найтяжчий з них, його можливість переховуватись від суду, зважаючи, що судове слідство не розпочато, а також враховуючи особу обвинуваченого, який попри молодий вік та відсутність судимостей, міцних соціальних зв`язків не має, про що свідчить відсутність утриманців та власної родини, зареєстрований за межами Житомирської області, тому існують ризики, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілу та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, суд дійшов висновку про неможливість на даний час застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 іншого /альтернативного/ запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід може забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України.

Відомостями щодо незадовільного стану здоров`я та обґрунтованої неможливості подальшого тримання обвинуваченого під вартою суд не володіє.

Вимогами ст.197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про триманння під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Таким чином, виходячи з положень ст.29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 194,315 КПК України, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд,

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 26.09.2020 включно.

В судовому засіданні оголосити перерву до 22.09.2020 о 14:00 повторити виклик учасників судового розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя М.М.Рибнікова