Вирок № 90653484, 29.07.2020, Кремінський районний суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 р. м. Кремінна Справа № 414/1236/20 Провадження № 1-кп/414/193/2020

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючої судді Тесленко І.О.,

за участі секретаря судового засідання Горбаньової Ю.М.,

прокурорів Неманова М.О., Резнікова Д.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілої ОСОБА_2 ,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кремінна Луганської області обвинувальних актів по кримінальним провадженням, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020130460000310 від 28.05.2020 року, №12020130460000317 від 04.06.2020 року, №12020130460000333 від 10.06.2020 року, №12020135460000002 від 02.07.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кремінна Луганської області, громадянина України, освіта середня технічна, який не працює, не одруженого, неповнолітніх дітей немає, притягувався до кримінальної відповідальності: 07.02.2007 року Кремінським районним судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 104 КК України від відбуття покарання звільнений із іспитовим строком 1 рік; 19.10.2007 року Кременецьким районним судом Тернопільської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений із іспитовим строком 1 рік 6 місяців; 31.03.2009 року Кремінським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, а згідно ст. 71 КК України приєднано покарання Кремінського районного суду від 19.10.2007 року, остаточне покарання 4 роки позбавлення волі, початок відбуття покарання 31.03.2009 року, 27.10.2012 року від відбуття покарання звільнений на підставі постанови Краснолунького міського суду Луганської області згідно ст. 81 КК України (умовно-дострокове звільнення), строк невідбутого покарання 5 місяців 13 днів; 21.09.2017 року Харківським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі згідно ч. 5 ст. 72 КК України, 28.02.2019 року від відбуття покарання звільнений на підставі відбуття строку покарання; 18.10.2019 року Рубіжанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України,

встановив:

22.05.2020 року в денний час доби, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував за місцем свого мешкання, а саме у будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , яким останній користується на підставі усної домовленості про безоплатне проживання з власником будинку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, а саме пральної машинки «Saturn» ST 1607, яка належить потерпілій ОСОБА_3 . Реалізуючи свій злочинний умисел, керуючись корисливим мотивом та маючи на меті отримати грошові кошти на власні потреби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_1 , діючи повторно, вилучив з володіння власника вищевказану пральну машину. Зазначеним майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд. Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи вартість пральної машина складає 1316,67 грн. Матеріальна шкода віддшкодована у повному обсязі.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Згодом, 28.05.2020 року близько 09 години ОСОБА_1 перебував за місцем мешкання своєї бабусі ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , де у нього повторно виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою. Під приводом здійснення телефонного дзвінку, ОСОБА_1 попрохав ОСОБА_2 скористатися її мобільним телефоном марки «Tecno» моделі «РОР 2F» (B1f) 1/16 GB чорного кольору. При цьому, ОСОБА_2 , довіряючи ОСОБА_1 і розраховуючи на його порядність, на довірливих відносинах, заснованих на родинних зв`язках, надала йому свій мобільний телефон для здійснення телефонного дзвінку. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх наслідки, не маючи на меті повертати мобільний телефон, ОСОБА_1 , покинув місце мешкання ОСОБА_2 із мобільним телефоном марки «Tecno» моделі «РОР 2F» (B1f) 1/16 GB чорного кольору та здійснив його продаж. Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи вартість мобільного телефону складає 1120,24 грн. Матеріальна шкода не відшкодована.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

Пізніше, 28.05.2020 року близько 16 години ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на автомобілі DAEWOO Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прибув на АДРЕСА_3 . По прибуттю на місце ОСОБА_4 чекав коли ОСОБА_1 сплатить грошові кошти за послуги перевезення. В цей момент у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_4 та вихопив обома руками мобільний телефон, який ОСОБА_4 тримав у руках, тим самим, відкрито заволодів мобільним телефоном Xiaomi Redmi 7 модель М1810F6LG, в корпусі синього кольору, IМЕІ: 1) НОМЕР_3 , 2) НОМЕР_4 , з sim-картою абонентського номеру НОМЕР_5 мобільного оператора ПрАТ «Київстар», який належить ОСОБА_4 . З викраденим майном ОСОБА_1 з місця злочину зник, розпорядився ним на свій розсуд. Згідно висновку судової - товарознавчої експертизи №19/113/9/1-689е від 04.06.2020 вартість мобільного телефону марки Xiaomi моделі «Redmi 7» (М1810F6LG), Blue 2 GB RAM 16 GB ROM, в корпусі синього кольору становить 2531, 33 грн. Матеріальна шкода відшкодована у повному обсязі.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Після цього, 27.06.2020 року близько 07 години 30 хвилин ОСОБА_1 знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 Кремінна АДРЕСА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом зловживання довірою заволодів спортивним велосипедом «BENETTI APEX 26», власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Після цього 28.06.2020 року близько 16 години 35 хвилин ОСОБА_1 поїхав до ПТ «Ломбард 24», який знаходиться за адресою: провулок Дружби, 5А, м. Кремінна Луганської області, та без відома на те власника ОСОБА_5 уклав договір №51820749 про надання йому кредиту у розмірі 1700 гривень, під заставу велосипеда «BENETTI APEX 26». У результаті злочинних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_5 відповідно до висновку експерта № 19/113/9/1-852е від 17.07.2020 року заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 4512,93 грн., яка не відшкодована.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, викладені в обвинувальних актах, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що таємно, а також іншого разу відкрито викрав чуже майно, згодом заволодів таким майном шляхом зловживання довірою потерпілих. Викрадене ОСОБА_1 частково повернуто. В скоєних кримінальних правопрушеннях щиро розкаюється, засуджує свою поведінку.

Потерпіла ОСОБА_2 просила покарання ОСОБА_1 призначити на розсуд суду, шкода їй не відшкодована.

Інші потерпілі в судовому засіданні присутні не були, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, матеріальна шкода, окрім ОСОБА_5 відшкодована.

Потерпілим ОСОБА_5 додатково подано цивільний позов, згідно якого він просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь матеріальну шкоду у сумі 4512,93 грн.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальних актах, та беручи до уваги, що прокурор та потерпілі також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_1 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальних актах, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує по першому епізоду за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, по другому епізоду за ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, по третьому епізоду за ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, по четвертому епізоду за ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який не працює, не є інвалідом, не одружений, притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини і має непогашену судимість, вчинив кримінальне правопорушення під час іспитового строку, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, вину визнав.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі. Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

За вироком Рубіжанського міського суду Луганської області від 18 жовтня 2019 року ОСОБА_1 був засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України до п?яти років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком. Отже, суд при визначенні покарання вважає за необхідне застосувати правила ст. 71 КК України та до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати покарання за попереднім вироком суду.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого обирався запобіжний захід у виді домашнього арешту та сторони провадження не заявили клопотання про зміну або скасування відносно нього запобіжного заходу, суд вважає за необхідне залишити застосування обвинуваченому запобіжного заходу у зазначеному виді до набрання вироком законної сили.

Потерпілим ОСОБА_5 було заявлено цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, у сумі 4512,93 грн., оскільки велосипед або грошові кошти йому не повернуті.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. В матеріалах справи наявний висновок експерта №19/113/9/1-852е від 17.07.2020 року, згідно якого вартість велосипеду, який був об?єктом кримінального правопорушення, становить 4512,93 грн. З огляду на визнання вини ОСОБА_1 по кримінальному правопорушенню та визнання цивільного позову, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь ОСОБА_5 зазначену суму.

Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України. Так, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Отже суд, керуючись ст. ст. 124, 368 КПК України, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням експертиз № 19/113/9/1-689е від 04.06.2020 року у сумі 653,80 грн., № 19/113/7/1-429е від 09.06.2020 року у сумі 1307,60 грн., №19/113/9/1-695е від 09.06.2020 року у сумі 653,80 грн., №19/113/9/1-739е від 17.06.2020 року у сумі 653,80 грн., №19/113/9/1-852е від 17.07.2020 року у сумі 653,80 грн., які загалом складають 3922,80 грн.

Питання щодо речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки, за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки, а з застосуванням ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати покарання за вироком Рубіжанського міського суду Луганської області від 18 жовтня 2019 року та остаточно визначити покарання у вигляді 5 (п?яти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі з його відбуванням у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Строк покарання засудженому рахувати з моменту його затримання після набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_1 залишити до набрання вироком законної сили.

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження згідно ухвали слідчого судді Кремінського районного суду Луганської області від 01.06.2020 року у виді арешту на телефон Xiaomi моделі «Redmi 7» (М1810F6LG).

Речові докази: пральну машинку «Saturn» ST 1607 вважати повернутою законному власнику ОСОБА_3 згідно збережної розписки; мобільний телефон Xiaomi моделі «Redmi 7» (М1810F6LG) залишити у власника ОСОБА_4 згідно збережної розписки; сліди папілярних ліній, які поміщено до спеціального пакету №3917093, дактилокарти підозрюваного ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_4 , які поміщено до спеціального пакет №3917094, CD-R диск Axent, сіро-чорного кольору 4,7Gb з одним відео файлом, CD-R диск VTDEX помаранчевого кольору розміром 700 Mb із одним відео файлом проведення допиту, оригінал договору про надання ломбардом «ПТ Ломбард 24» фінансового кредиту №52820749 від 28.06.2020 року - залишити зберігатися в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судових експертиз на загальну суму 3922 (три тисячі дев?ятсот двадцять дві) гривні 80 копійок на користь держави на наступні реквізити - отримувач: УК у Кремін.р-ні/КРЕМІНС.Р-Н/24060300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37796309, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA918999980313080115000012151, код класифікації доходів бюджету: 24060300.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , матеріальну шкоду у сумі 4512,93 грн.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Кремінський районний суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя І.О. Тесленко