Ухвала суду № 90653341, 28.07.2020, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2395/20

провадження №: 1-кс/398/494/20

УХВАЛА

Іменем України

"28" липня 2020 р. слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Авраменко О.В., з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А., прокурора Криворучка О.Є., старшого слідчого СВ Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області Уніковського М.О., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Чередніченко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрії клопотання старшого слідчого СВ Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області Уніковського М.О., погоджене прокурором Олександрійської місцевої прокуратури Криворучком О.Є., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному 12 липня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020120070001311, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрія Кіровоградської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, не маючого на утримані малолітніх чи неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, востаннє:

- 18.05.2020 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 162, ч. ч. 2, 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 3 роки,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 строком на 60 (шістдесят) днів. Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за наступних обставин: 12.07.2020 року близько 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 знаходився поряд із домоволодінням за адресою: АДРЕСА_3 , де у нього раптово виник умисел на викрадення чужого майна. Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_1 відчинив хвіртку та проник на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_2 . Через незачинені двері проник до житлового будинку та переконавшись, що в середині нікого немає, з кімнати викрав належний потерпілому ОСОБА_2 телевізор марки «TDLEX» чорного кольору, вартість якого, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №530 від 21.07.2020 року складає 2 833,33 гривень. В подальшому ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на суму 2 833,33 гривень.

Підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , слідчий зазначив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на свідків з метою уникнення покарання, перешкоджаючи таким чином кримінальному провадженню, а також вчинити нове кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 зазначив, що дійсно вчинив інкримінований йому злочин в чому щиро розкаюється. Додатково повідомив, що постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначена квартира належить його брату, однак на даний момент він проживає сам. По сусідству з ним проживає його цивільна дружина, з якою вони мають двох спільних дітей, проте у свідоцтвах про народження дітей він батьком не вказаний. Працює неофіційно. Просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки він не має на меті переховуватись від поліції та вчиняти нові злочини.

Захисник заперечувала проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вважала за можливе обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

27 липня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Оскільки, поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, то суд бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182).

Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст. 184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду з прав людини, оскільки обставини зафіксовані в протоколах слідчих дій: огляду місця події, допиту потерпілого та свідка, проведення слідчого експерименту з потерпілим та свідком, огляду речей та висновку експертизи в сукупності містять достатньо даних, які дають можливість зробити висновок про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Від слідчого судді, на початковій стадії досудового розслідування, не вимагається визначати правильність кваліфікації, а також: достатність, належність, допустимість, достовірність доказів. Остаточною оцінкою доказів займається суд під час судового провадження. Для вирішення цього клопотання достатньо встановити наявність обґрунтованості пред`явленої підозри, що виконали слідчий з прокурором.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини 2 статті 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 не одружений, не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей чи інших утриманців, офіційно не працює. Фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . На обліку в лікаря психіатра не перебуває. Знаходиться на диспансерному обліку в КНП «Олександрійський наркологічний диспансер» з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок поєднаного вживання канабіоїдів та психостимуляторів, синдром залежності з 2008 року.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що викрадений у потерпілого телевізор було придбано свідком ОСОБА_3 у підозрюваного, які до цього були раніше знайомі та підтримували дружні стосунки. Такі обставини свідчать про існування ризику незаконного впливу ОСОБА_1 на зазначеного свідка, з метою зміни останнім раніше наданих показів та відповідно уникнення підозрюваним відповідальності (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

У підозрюваного відсутнє законне джерело одержання доходу чи/або заробітної плати. Підозрюваний раніше неодноразово судимий за вчинення умисних та корисливих злочинів, знову вчинив злочин, в якому обґрунтовано підозрюється, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість та в період іспитового строку. Ознака повторності інкримінованого обвинуваченому злочину, свідчить про ігнорування ним принципу мирного володіння майном. Зазначені обставини в сукупності свідчать про схильність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень та відповідно наявність реального ризику вчинення нових кримінальних правопорушень (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим та прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Взявши до уваги дані, що характеризують особу підозрюваного, який офіційно не працює, не одружений, на своєму утриманні інших осіб не має, проживає сам, тобто не має міцних соціальних зв`язків, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних, корисливих злочинів, вчинив новий тяжкий злочин, в якому обґрунтовано підозрюється, в період іспитового строку, покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винним у вчиненні злочину передбачає позбавлення волі від трьох до шести років, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного не може бути застосовано більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, через наявність ризиків, передбачених у пунктах 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України.

У даному конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження і завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню (ст. 2 КПК України), які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

У разі обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить на етапі досудового розслідування та у подальшому, належного виконання останнім його процесуальних обов`язків і надасть йому змогу незаконно впливати на свідка у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зазначені обставини виправдовують тримання ОСОБА_1 під вартою та вказують на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного для запобігання наведеним вище ризикам, на які вказали у клопотанні та в судовому засіданні слідчий і прокурор.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, не пов`язаного з застосуванням насильства, тому згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначити заставу, яка становить 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка буде достатньою для забезпечення належної поведінки підозрюваного, та зумовлена ступенем довіри до нього, при якому перспектива втрати внесеної застави, буде стримуючим фактором, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню. Враховуючи дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, а також розмір збитків, завданих кримінальним правопорушення, правильним буде визначити підозрюваному саме такий розмір застави, як того вимагають положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів.

Згідно з частинами 3, 5 статті 115 КПК України при обчисленні строку днями, строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку; при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строку тримання під вартою, до якого зараховується неробочий час та який обчислюються з моменту фактичного затримання.

Керуючись ст. ст. 176 – 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області Уніковського М.О., погоджене прокурором Олександрійської місцевої прокуратури Криворучком О.Є., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, взявши його під варту в залі суду.

Початок строку тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 12 год. 50 хв. 28 липня 2020 року.

Строк дії ухвали про застосування відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 25 вересня 2020 року включно.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму застави в розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 43 940,00 грн.

Застава може бути внесена підозрюваним або заставодавцем за наступними реквізитами: Отримувач: ТУ ДСА України в Кіровоградській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445, Банк отримувача: ДКСУ м. Київ, Код банку отримувача: 820172, Рахунок отримувача: UA458201720355279001000002505, призначення платежу: запобіжний захід – застава за ОСОБА_1 .

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення визначеної суми застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування із потерпілим та свідками по кримінальному провадженню, крім участі під час процесуальних дій;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10 ст. 182 КПК України, за умови сплати застави, у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов`язків, застава буде звернена в дохід держави, а судом буде вирішено питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним – в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя О.В.Авраменко