Постанова № 90653034, 28.07.2020, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/539/20

28 липня 2020 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді - Грещука Р.П.,

секретаря - Нагорняк Г.М.,

з участю позивача - ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м.Надвірна справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області, поліцейського батальйону №1 роти №2 Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області рядового поліції Андрюхіна Юліана Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області, поліцейського батальйону №1 роти №2 Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області рядового поліції Андрюхіна Ю.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Свої вимоги мотивує тим, що 17.03.2020 року відповідачем була винесена постанова серії ЕАК №2259639, згідно якої, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що він, керуючи транспортним засобом, проїхав регульоване перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофору, чим порушив п.8.7.3. «е» ПДР України.

Вважає, що сам факт вчинення ним правопорушення відповідачем не доведений, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Зазначає, що він рухався на дозволений сигнал світлофора та виїхав на перехрестя на дозволений сигнал світлофора. Під час винесення постанови відповідач не надав йому жодного доказу вчинення ним вищезазначеного адміністративного правопорушення, не роз`яснив йому права. Крім того, відповідач залишив без розгляду його клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та необхідність залучення захисника.

Просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2259639 від 17.03.2020 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

19.05.2020 року від представника відповідача - Управління патрульної поліції в Івано-Франківської області поступив відзив на позов ОСОБА_1 , в якому представник відповідача позов не визнав і просив в його задоволенні відмовити. У відзиві вказує, що 17.03.2020 року поліцейський батальйону № 1 роти №2 батальйону УПП в Івано-Франківській області ДПП, рядовий поліції Андрюхін Ю.В. під час патрулювання в м. Івано-Франківськ помітив транспортний засіб «Mersedes-Benz ML270» із номерними знаками НОМЕР_1 , який проїхав регульоване перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 «е» ПДР України.

Зазначає, що працівником поліції було оголошено про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення та зачитано йому про його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Встановивши факт адміністративного правопорушення, яке передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП, відповідачем після розгляду адміністративної справи було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2259639 від 17.03.2020 року з накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. та оголошено її зміст. Крім того, зазначає, що факт вчинення правопорушення зафіксований відео-реєстратором з їхнього службового автомобіля, копію якого долучено до відзиву.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав повністю з підстав наведених в позовній заяві, який просить задоволити.

Представник відповідача - Управління патрульної служби поліції в Івано-Франківській області та поліцейський батальйону № 1 роти № 2 Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області рядовий поліції Андрюхін Ю.В. в судове засідання не з`явилися з невідомих суду причин. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, докази, надані сторонами на виконання вимог ст.77 КАС України, і на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи та за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи, прийшов до висновку про можливість задоволення позову ОСОБА_1 з наступних підстав.

Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси.

Згідно ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В судовому засіданні встановлено, що постановою поліцейського батальйону №1 роти №2 батальйону УПП в Івано-Франківській області ДПП рядовим поліції Андрюхіним Ю.В. серії ЕАК №2259639 від 17.03.2020 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., за те, що він, 17.03.2020 року близько 14 год 23 хв по вул. Є.Коновальця в м. Івано-Франківську, керуючи транспортним засобом «Mersedes-Benz ML270» із номерними знаками НОМЕР_1 , проїхав регульоване перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3. «е» ПДР України ( а.с.6).

Однак, з постанови не вбачається, передбачених ст.251 КУпАП доказів щодо вчинення ОСОБА_1 порушень ПДР України.

Як перевірено в судовому засіданні, що крім оскаржуваної постанови, жодних доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, працівники поліції не надали.

При перегляді в судовому засіданні відео з компакт-диску DVD-R відеозапису, зафіксованого відео-реєстратором, який було долучено до відзиву, встановити сам факт вчинення позивачем правопорушення є неможливим.

Фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення та запис із відео-реєстратора відповідача не дають можливість встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природіє рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксовано правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Також в оскаржуваній постанові не наведено доказів, на яких грунтується висновок посадової особи про встановлення факту вчинення правопорушення, відсутнє посилання на покази свідків, що в цілому свідчить про відсутність належного обгрунтування наведених обставин та їх доведеність допустимими доказами.

Таким чином, при винесенні даної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності працівником поліції допущено ряд порушень вимог чинного законодавства.

Крім того, ОСОБА_1 , як особа, яка притягалась до адміністративної відповідальності, оспорював правопорушення, на яке вказував поліцейський, однак працівником поліції не виконано обов`язок щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 КУпАП.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.

Відповідно до науково-консультативного висновку за зверненням ученого секретаря Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України щодо наявності неоднозначної практики застосування судами положення статті 258 КУпАП згідно з яким, працівники національної поліції не мають права виносити постанови про накладення штрафу на учасників дорожнього руху без складання протоколу про адміністративне правопорушення за частиною першою, другою, та третьою статті 122 КУпАП. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121-126, 1271-129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників (частина друга статті 276 КУпАП).

Суб`єкти владних повноважень мають право виносити постанови про адміністративне правопорушення, не передбачене ч.1 ст.258 КУпАП за місцем його вчинення, попередньо склавши протокол про адміністративне правопорушення. У випадках не складання такого протоколу постанова про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню в порядку, визначеному законодавством.

Таким чином, під час оформлення матеріалів про адміністративне порушення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, обов`язково складається протокол про адміністративне правопорушення.

Внаслідок неналежного виконання службових обов`язків при фіксуванні факту адміністративного правопорушення, невстановлення всіх визначених законом обставин, які підтверджують чи спростовують вину особи, поліцейський виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що поліцейський необ`єктивно та без з`ясування всіх обставин не надавши жодного доказу їх вчинення, як того вимагає КУпАП, виніс постанову серії ЕАК №2259639 від 17.03.2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.

Зазначені обставини в судовому засіданні не спростовані відповідачами по даній справі.

Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних, згідно яких у встановленому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної зідповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з матеріалів справи, до постанови не додано жодного доказу в розумінні ст.251 КУпАП, а відсутність таких доказів свідчить про недослідження обставин справи.

Зі змісту ст.77 КАС України випливає, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки відповідач по справі в силу норм ст.2 КАС України є суб`єктом владних повноважень, то застосуванню при розв`язанні спору підлягають норми ч.2 ст.77 КАС України, де зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На переконання суду, в судовому засіданні не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП, а в даній дорожній обстановці ОСОБА_1 діяв не всупереч ПДР України, а у відповідності до них.

Таким чином, на підставі наведеного, оцінюючи здобуті в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, постанова серії ЕАК №2259639 від 17.03.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям провадження в справі.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.38, 268 КУпАП, ст.ст.77, 210, 211, 241-246, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області, поліцейського батальйону №1 роти №2 Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області рядового поліції Андрюхіна Юліана Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задоволити.

Постанову поліцейського батальйону № 1 роти № 2 батальйону УПП в Івано-Франківській області ДПП рядового поліції Андрюхіна Юліана Васильовича, серії ЕАК №2259639 від 17.03.2020 року, про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП - скасувати, а провадження по справі - закрити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.4 ст.286 КАС України через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Грещук Р.П.