Рішення № 90652692, 17.07.2020, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/5690/18

провадження №2-о/216/3/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2020 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бутенко М. В.

за участю

секретаря Клименко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, в місті Кривому Розі цивільну справу за уточненою заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про встановлення факту перебування на утриманні,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту перебування на утриманні, яку нею було уточнено. Просить суд винести рішення, яким встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні чоловіка ОСОБА_2 з 15.09.2006 року по 10 листопада 2016 року з подальшою втратою єдиного годувальника.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, уточнену заяву підтримує та просить суд задовольнити.

Представник заінтересованої особи: Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, про час слухання справи повідомлявся належним чином, направив на адресу суду заяву у якій просив суд слухати справу за відсутністю їх представника.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Заявник ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 15.09.2006 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.7), та який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.8). З 2010 року подружжя та до моменту смерті чоловіка, подружжя спільно проживало за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом з місця проживання (а.с.15), в цей час подружжя вели спільне господарство, у них був єдиний бюджет, при цьому заявник перебувала на утриманні чоловіка, оскільки сама на той не отримувала жодних доходів, та не ще не набула права пенсію. Згідно довідки від 17.07.2018 року за № 6131, ОСОБА_2 був знятий з реєстрації 13.12.2016 року (після смерті) з адреси АДРЕСА_1 (а.с.16).

Пенсія покійного чоловіка була основним джерелом засобів для існування та проживання сім`ї ОСОБА_3 02.08.2018 року заявник звернулася до Головного управління ПФУ в Дніпропетровської області із заявою щодо призначення пенсії у разі втрати годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2

Центрально-Міським відділом обслуговування громадян (сервісний центр) управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, за результатами розгляду звернення Г12608-18 від 02.08.2018 року щодо призначення пенсії у разі втрати годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 повідомлено, зокрема, що для переходу на пенсію у разі втрати годувальника, заявнику необхідно надати необхідні для цього документи, серед яких повинен бути документ про перебування на утриманні померлого годувальника (довідка або рішення суду), після чого заявнику буде визначено право на призначення пенсії за віком. (а.с.18,19-20). Станом на 07.09.2018 року, заявник ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради та отримує тимчасову державну соціальну допомогу особам, які не набули права на пенсію з 18.06.2018 року, що підтверджується довідкою (а.с.21), повідомленням (а.с.29), відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих платників.

Заявник на момент смерті чоловіка перебувала на його повному утриманні у зв`язку з тим, що ніде не працювала н та не отримувала іншого доходу. При цьому, у разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюються у судовому порядку, тому заявник вимушена була звернутися до суду з відповідною заявою, так як встановлення даного факту необхідно заявнику для отримання доходу на належне існування.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Факт перебування фізичної особи на утриманні встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника.

Згідно ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком, 2) пенсія по інвалідності, 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно ст. 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: 1. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. 2. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у ч.2 ст.32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Згідно з ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться чоловік (дружина), якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, якщо вони були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38). Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, також мають право на пенсію, якщо згодом втратили джерело засобів до існування.

А згідно ст. 38 цього Закону, члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Згідно із роз`ясненнями які містяться в п. 8 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім`ї годувальника, які були на його утриманні.

Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді грошових переказів, продуктових чи речових посилок тощо. А ні отримання непрацездатною особою пенсії, а ні її окреме проживання від годувальника не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування на утриманні.

Відповідно до листа Верховного суду України від 01.01.2012 р. «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», виникнення особистих і майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон завжди пов`язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами. У більшості випадків вони підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Проте не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце. Тому в певних випадках допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у цивільному процесі в порядку окремого провадження.

Відповідно до ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Таким чином, аналізуючи викладене, суд вважає, що заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню, оскільки заявником надано беззаперечні докази того, що вона у період шлюбу, з 15.09.2006 року (з часу реєстрації шлюбу) по ІНФОРМАЦІЯ_3 (до часу смерті ОСОБА_2 ), повністю перебувала на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 .

За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду заяви у справах окремого провадження для фізичних осіб складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, та становить 352,40 грн.

Заявник ухвалою суду була звільнена від сплати судового збору, тому судові витрати по справі у вигляді судового збору необхідно віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 430 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Уточнену заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про встановлення факту перебування на утриманні - задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на утриманні чоловіка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період з 15.09.2006 року (з часу реєстрації шлюбу) по ІНФОРМАЦІЯ_3 (до часу смерті ОСОБА_2 ), з подальшою втратою єдиного годувальника.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30-ти днів з дня отримання його копії шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Суддя М. В. Бутенко