Рішення № 90651457, 29.07.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/10057/18

2-др/212/6/20

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого-судді - Ваврушак Н.М., за участі секретаря судового засідання - Нестеренко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без участі всіх осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» про зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

08 липня 2020 року представник відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр», адвокат Зарівна С.В., звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування заяви зазначила, що рішенням суду від 11 червня 2020 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» про зобов`язання вчинити певні дії, в повному обсязі. Оскільки при ухваленні рішення не вирішено питання розподілу судових витрат, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» понесені судові витрати на правничу допомогу у сумі 4000,00 гривень.

Відповідно до ч.4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи за власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`ятнадцяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 червня 2020 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» про зобов`язання вчинити певні дії, в повному обсязі. При ухваленні рішення, у вказаній справі, судом питання розподілу судових витрат в частині витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, не було вирішено.

Сума судових витрат підтверджена документами, що містяться в матеріалах цивільної справи, а саме: копією договору про надання професійної правничої (правової допомоги) № 2/19 від 27 січня 2019 року (т.1 а. с.200-201) та оригіналом ордеру ДП № 2394/004 від 27 січня 2019 року (т.1 а. с. 199), засвідченою копією додаткової угоди №1 та копією додаткової угоди №2 до договору № 2/19 від 27 січня 2019 року про надання правничої (правової допомоги) (т. 3 а.с.116), засвідченою копією акту прийому - здачі наданих послуг від 26 листопада 2019 року (т. 2 а. с. 175), засвідченою копією платіжного доручення № 8930 від 30 липня 2019 року про сплату адвокатові суми 4000,00 гривень (т. 2 а. с.174 ).

Представником відповідача ОСОБА_2 , надано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які заявлені у сумі 4000,00 гривень, що є витратами на професійну правничу допомогу.

Враховуючи, вище вказане та те, що клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги від позивача не надходило, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт та часом витраченим на виконання таких робіт, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника відповідача та стягнення з позивача 4000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу, а тому наявні підстави для ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст. ст. 133, 141, 270 ЦПК України, суд –

ухвалив:

Заяву відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» про ухвалення додаткового рішення – задовольнити.

Ухвалити у даній справі додаткове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» понесені судові витрати на правничу допомогу у сумі 4000,00 гривень (чотири тисячі гривень 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Дніпровський апеляційний суд через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п. 3 Розділу XII ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, зазначений в рішенні продовжується на строк дії такого карантину.

Додаткове рішення складено та підписано 29 липня 2020 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак