Ухвала суду № 90649803, 17.03.2020, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/212/20

Провадження № 1-кп/589/497/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2020 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Курбанової А.Р., суддів Лєвши С.Л., Литвинко Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Нагорної Н.І.,

прокурора Школи А.О.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Вербицького В.М.,

захисника обвинуваченої ОСОБА_4 – адвоката Клюєва А.В.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката Мороки С.О.,

потерпілого ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 - адвоката Островської Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шосткинського міськрайонного суду Сумської області знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні 17.03.2020р. прокурор звернувся до суду з клопотаннями про продовження обвинуваченим строку дії запобіжного заходу - тримання під вартою до двох місяців, посилаючись на наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання щодо кожного з них цього запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти клопотання прокурора, просив застосувати домашній арешт або інший більш м`який запобіжний захід. В обґрунтування позиції стверджував, що ризики, на які посилається прокурор, відсутні. Так, на думку обвинуваченого, досудове розслідування наразі закінчене, тобто всі докази органом досудового розслідування вже зібрані, а тому їх знищення чи приховування не можливе. Крім того, справа перебуває на розгляді суду, що виключає можливість здійснення тиску на потерпілого, при цьому свідки у справі взагалі відсутні. Також ОСОБА_1 вважає доводи прокурора щодо продовження вчинення ним інших злочинів або перешкоджання розгляду кримінального провадження необґрунтованими та безпідставними. За переконанням ОСОБА_1 , на користь його доводів свідчать ті обставини, що він має міцні соціальні зв`язки – проживає з бабою похилого віку, яка потребує допомоги та догляду, за період утримання в СІЗО порушень дисципліни не допускав, у вчиненні інших злочинів не підозрюється, має ряд хронічних захворювань, які неможливо лікувати в умовах слідчого ізолятора.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Вербицький В.М. підтримав думку свого підзахисного.

Обвинувачений ОСОБА_3 проти клопотання прокурора не заперечував.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 – адвокат Мороко С.О. просив враховувати думку його підзахисного, одночасно зазначив, що після допиту потерпілого у нього особисто виникають сумніви щодо причетності ОСОБА_3 до інкримінованих йому злочинів.

Обвинувачена ОСОБА_4 заперечувала проти продовження строку тримання її під вартою, посилаючись на відсутність ризиків неналежної процесуальної поведінки.

Потерпілий ОСОБА_5 наполягав на задоволенні клопотання прокурора.

Представник потерпілого Бобровицького О.Б. в своїй письмовій заяві клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених підтримала.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилась, просила проводити розгляд справи без її участі.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 – адвокат Клюєв А.В. зазначив, що він наразі не може висловити свою думку щодо клопотання прокурора, просив відкласти розгляд клопотання на наступний день для підготовки письмових пояснень з викладенням його позиції щодо клопотання.

З приводу доводів захисника щодо необхідності відкладення розгляду клопотання на наступний день, суд вважає за необхідне зауважити таке.

Дане клопотання прокурором вручено захиснику і обвинуваченій о 14 год. 17.03.2020р., а розгляд відбувався о 17 год. 30 хв. цього ж дня, тобто по спливу 3 годин після вручення цього клопотання.

Приписи ч. 2 ст. 184 КПК України встановлюють, що копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання, тобто судом чітко дотримано вказаних вимог закону.

Також слід зауважити, що за клопотанням захисника судом оголошувалася перерва для підготовки, яка тривала більше години.

Доводи захисника, що за цей час він не встиг дістатися до свого офісу і на комп`ютері набрати письмові заперечення абсурдні та до уваги не приймаються. Зміст клопотання прокурора та додані до нього документи не були занадто складними для розуміння і вивчення з викладенням позиції адвокатом, який має значний стаж роботи у сфері права.

Перевіривши доводи клопотань прокурора, заслухавши думку сторін кримінального провадження, потерпілого, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ухвали Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 23 січня 2020 року строки тримання ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під вартою спливають 21.03.2020р.

Відображення принципів вирішення питання про продовження дії щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст.ст. 177, 178, 183, 199 КПК України. Згідно зазначених норм, а також прецедентної практики Європейського суду з прав людини, наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. При розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини, які можуть мати відношення до справи: характер і тяжкість передбачуваного злочину; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; репутація, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Доцільність продовження застосованого до обвинувачених запобіжного заходу є наразі актуальною. На цей час ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані під час обрання обвинуваченим такого запобіжного заходу як тримання під вартою істотно не змінились.

Як вбачається з обвинувального акту та встановлено судом, ОСОБА_1 є особою молодого віку, раніше неодноразово судимий, здебільшого за вчинення умисних корисливих злочинів. Зі змісту вимоги на судимість вбачається, що з 2014 року він майже весь час перебував у місцях позбавлення волі за виключенням коротких проміжків часу до його обвинувачення у новому злочині, що свідчить про його стійку антисоціальну спрямованість. При цьому, востаннє він звільнився з місць позбавлення волі 15.11.2019р. і обвинувачується у вчиненні нових умисних злочинів вже через два тижні після звільнення, і один з цих злочинів є особливо тяжким, за які йому загрожує покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_1 не працює, не одружений, дітей або інших утриманців не має, проживає разом з бабою, має брата, який постійно проживає у м. Київ. Наведене свідчить про відсутність у ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків та легального джерела доходу.

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, проживає з бабою, не одружений, утриманців не має, наразі не працює. За його поясненнями, до жовтня 2019 року працював на заправці. Також обвинувачується у вчиненні умисних злочинів, один з яких є особливо тяжким, за які йому загрожує покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Обвинувачена ОСОБА_4 є особою молодого віку, близько півроку проживає з чоловіком однією сім`єю, від іншого чоловіка має двох дітей, які не перебувають на її утриманні. За наявними у матеріалах листом служби у справах дітей, довідкою-характеристикою виконкому Чапліївської сільської ради від 29.11.2019р., ОСОБА_4 не займалась вихованням дітей, не доглядала їх, не забезпечувала одягом та харчуванням, була відсутня за місцем проживання, вела аморальний спосіб життя, пиячила. Наразі в провадженні Шосткинського міськрайонного суду Сумської області перебуває справа про позбавлення її батьківських прав. Крім того, ОСОБА_4 не працює, раніше неодноразово судима та знову обвинувачується у вчиненні умисних злочинів, один з яких є особливо тяжким, за які їй загрожує покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У сукупності із викладеним покарання, яке загрожує обвинуваченим у разі доведення їхньої вини у вчиненні даних злочинів, дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності їхню поведінку, та суттєво підвищує ризик того, що обвинувачені можуть ухилитися від суду.

Ризик вчинення обвинуваченими нового злочину є цілком доведеним з огляду на наведені вище дані про них, що об`єктивно свідчать про наявність передумов для продовження обвинуваченими злочинної діяльності.

Крім того, беручи до уваги, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні злочину із застосуванням насильства, небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, за переконанням суду, також існує ризик незаконного впливу обвинуваченими на потерпілого.

При цьому слід зазначити, що у справі немає жодних фактів, які б давали підстави вважати, що певні соціальні зв`язки обвинувачених зможуть виступити превентивним засобом у їх поведінці. Не навели таких даних у судовому засіданні обвинувачені та їх захисники.

Суд враховує, що запобіжний захід має на меті, зокрема, попередження спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання. Застосований в даному випадку до обвинувачених запобіжний захід не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення від суду та/або незаконного впливу на потерпілого, свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Продовжуючи тримання обвинувачених під вартою, суд вважає таку міру виправданою, оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу (інтересу правосуддя), які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ у справі «Лабіта проти Італії», та інші).

З урахуванням викладеного доводи сторони захисту про можливість застосування відносно обвинувачених запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, суд оцінює критично.

Що стосується посилань обвинуваченого ОСОБА_1 на незадовільний стан здоров`я, то слід зауважити, що стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, покладає на державу обов`язок дбати про фізичний добробут осіб, яких позбавлено волі. Разом з тим, наявність хвороби у обвинуваченого не може бути підставою для не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за наявності для цього підстав, передбачених ст.ст. 177, 178, 183, 199 КПК України, крім того такі доводи ОСОБА_1 не підтверджені жодними доказами.

Враховуючи викладене вище та те, що 21.03.2020р. спливає строк дії існуючого запобіжного заходу та немає реальної можливості станом на цю дату завершити судове провадження, суд погоджується з доводами клопотання прокурора та вважає, що його слід задовольнити та продовжити ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожному окремо, дію існуючого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 15.05.2020р. включно.

Оскільки ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням насильства, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 строком до 15 травня 2020 року включно.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_4 строком до 15 травня 2020 року включно.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 строком до 15 травня 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області.

Головуючий А.Р.Курбанова

Судді С.Л. Лєвша

Т.В. Литвинко