Ухвала суду № 90649801, 13.02.2020, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/212/20

Провадження № 1-кп/589/497/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Курбанової А.Р., суддів Лєвши С.Л., Литвинко Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко В.В.,

прокурора Шкатули В.П., Школи А.О.

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Вербицького В.М.

захисника обвинуваченої ОСОБА_2 – адвоката Клюєва А.В.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката Мороки С.О.,

потерпілого ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката Островської Г.В.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Шостка кримінальне провадження № 12019200110001714 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шосткинського міськрайонного суду Сумської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.

Під час підготовчого судового засідання прокурор просив призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду, вважаючи, що кримінальне провадження підсудне Шосткинському міськрайонному суду Сумської області, обвинувальний акт відповідає вимогам закону, підстав для його повернення чи закриття кримінального провадження, передбачених ст. 314 КПК України, немає.

В свою чергу, захисник обвинуваченої ОСОБА_2 – адвокат Клюєв А.В. заперечував щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду. Він заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на те, що такий не містить місця вчинення злочинів, що свідчить про невідповідність формулювання обвинувачення вимогам законодавства та з урахуванням повного невизнання обвинуваченою ОСОБА_2 своєї вини та пояснень останньої щодо незрозумілості пред`явленого обвинувачення, порушує її право на захист, а також унеможливлює вирішення питання про підсудність даного кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_1 також звернувся до суду з клопотанням про повернення обвинувального акту прокурору. В обґрунтування свого клопотання посилався на те, що він неодноразово звертався до слідчого з клопотанням про проведення одночасного допиту за участю всіх обвинувачених, однак такий проведений не був, хоча покази обвинувачених різняться між собою. ОСОБА_1 зазначає, що обставини, викладені в обвинувальному акті, не відповідають дійсності, та є необхідність у повторному проведенні слідчого експерименту, оскільки вперше такий відбувся під тиском працівників поліції.

Інші обвинувачені та захисники підтримали вказані клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.

Прокурор проти таких клопотань заперечував, зазначив, що обвинувальний акт складений з дотриманням вимог ст. 291 КПК України, зокрема, в ньому зазначене місце вчинення кримінальних правопорушень, а обставини, на які посилається ОСОБА_1 , не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Представник потерпілого підтримала думку прокурора, зазначаючи про відсутність в обвинувальному акті недоліків, що можуть бути підставою для його повернення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Частиною 2 статті 291 КПК України встановлений вичерпний перелік відомостей, які повинні міститись в обвинувальному акті.

За загальними правилами ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити у собі:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складення та затвердження.

Інших вимог щодо змісту обвинувального акту КПК України не встановлено.

Зі змісту обвинувального акту відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вбачається, що в ньому зазначено всі складові елементи, передбачені статтею 291 КПК України.

При цьому, слід враховувати, що виключно під час судового розгляду суд може надавати правову оцінку змісту висунутого обвинувачення, кваліфікації дій обвинуваченого та доказам, зібраним під час досудового розслідування.

І, незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 посилається на наявність суперечностей і недоліків у матеріалах досудового розслідування, суд під час підготовчого судового засідання не може їх дослідити та перевірити, оскільки згідно зі ст. 291 КПК України надання суду інших документів, крім обвинувального акту з реєстром, до початку судового розгляду забороняється.

Відповідно, вказані обставини підлягають дослідженню судом саме на стадії судового розгляду та не можуть бути підставами для повернення обвинувального акту.

Що стосується посилань обвинуваченого ОСОБА_1 на неправильне проведення слідчих дій, то вони також не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту.

З огляду на ст. ст. 110, 283 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відомості про що вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Одночасно слід зазначити, що повернення обвинувального акту прокурору не може бути підставою для відновлення досудового розслідування.

Законодавець в ч. 8 ст. 223 КПК України встановив, що слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими.

З огляду на викладене, будь-які процесуальні дії слідчого або прокурора після повернення обвинувального акту судом, крім складання нового процесуального акту та направлення його до суду, є незаконними, не відповідають концепції КПК України 2012 року та по суті є серйозним службовим порушенням, що може потягти за собою дисциплінарну або навіть кримінальну відповідальність, не кажучи вже про недійсність доказів, отриманих після закінчення досудового розслідування.

Якщо повернутися до початку запровадження КПК 2012 року, то в Пояснювальній записці до проекту Кримінального процесуального кодексу України в розділі «Вдосконалення судового провадження» вказано, що «Одним з основних напрямів реформування у цій частині стала ліквідація можливості відправлення справи на додаткове розслідування, що наразі призводить до необґрунтованого затягування розгляду справ». Тобто одна із головних новаторських ідей КПК 2012 року – це скасування інституту повернення справи на додаткове розслідування.

Отже, клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, яке містять у собі фактично вимогу провести додаткове розслідування, не може бути задоволено.

Суд також звертає увагу обвинуваченого ОСОБА_1 на те, що прокурор, у відповідності до ст. 388 КПК України, має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа. Дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор після виконання вимог статті 341 цього Кодексу складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення.

Посилання захисника обвинуваченої ОСОБА_2 – адвоката Клюєва А.В. на те, що обвинувальний акт не містить дані про місце вчинення злочинів, як є обов`язкового елементу обвинувачення, є помилковими, оскільки обвинувальний акт містить викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, їх правову кваліфікацію та формулювання обвинувачення. В обвинувальному акті викладене те обвинувачення, яке прокурор вважає встановленим, з його змісту випливає, що в ньому викладені конкретні фактичні обставини кримінальних правопорушень, тобто сформульовано обвинувачення та дано правову кваліфікацію в обсязі, необхідному для розгляду справи по суті та ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення.

Ті обставини, на які посилається захисник Клюєв А.В., є підставою для аналізу та оцінки змісту фактичних обставин кримінального провадження, які прокурор вважає встановленими, що в свою чергу знову ж є недопустимим на стадії підготовчого судового засідання та виходить за межі повноважень суду на даній стадії судового процесу.

З огляду на викладене, суд не вбачає достатніх підстав, які б перешкоджали призначенню кримінального провадження до судового розгляду, а тому у задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника обвинуваченої ОСОБА_2 – адвоката Клюєва А.В. про повернення обвинувального акту прокурору слід відмовити, а кримінальне провадження слід призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Також до початку судового розгляду у даному кримінальному провадженні по суті, потерпілим суду подано цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Сторона захисту не заперечувала можливість прийняття цивільного позову до розгляду в межах даного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Потерпілий посилається на ті обставини, що шкода, яка є предметом цивільного позову, завдана внаслідок діянь, що інкримінуються обвинуваченим.

Згідно зі ч. 4 ст. 128 КПК України форма і зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються в порядку цивільного судочинства.

Суд вважає, що позовна заява за формою та змістом відповідає вимогам законодавства, заяву подано до початку розгляду провадження по суті, а тому є достатні правові підстави для прийняття позовної заяви прокурора до розгляду у даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись главою 27 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_2 - адвоката Клюєва А.В. про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження № 12019200110001714 по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, в залі №7 Шосткинського міськрайонного суду Сумської області на 17 березня 2020 року о 14 год. 00 хв.

Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні.

Викликати в судове засідання прокурора, обвинувачених, захисників, потерпілих, представника потерпілого.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину, прийняти до розгляду у кримінальному провадженні № 12019200110001714.

Запропонувати надати:

а) цивільним відповідачам: відзив на позови з правовим обґрунтуванням доводів та заперечень та докази їх направлення цивільному позивачу, докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення;

б) цивільному позивачу: відповідь на відзив та докази його направлення відповідачу - у п`ятиденний строк з дня отримання копії відзиву (у разі його надіслання відповідачами).

Роз`яснити учасникам провадження право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження за їхнім письмовим клопотанням.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Р.Курбанова

Судді С.Л. Лєвша

Т.В. Литвинко