Рішення № 90647949, 29.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2020 року м. Київ № 640/11665/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Міністерства охорони здоров`я УкраїнидоВідділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міністерство охорони здоров`я України (далі-позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просить суд визнати дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України протиправними та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 21.04.2020 №ВП 60723194 про накладання штрафу.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на час винесення спірної постанови державного виконавця рішення суду було виконано, а відтак відсутні підстави для притягнення боржника до відповідальності за невиконання рішення суду, а відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не вжито заходів передбачених Законом України "Про виконавче провадження" в частині встановлення виконання боржником рішення суду.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав правомірності дій, зазначивши, що обов`язок щодо інформування державного виконавця про виконання рішення суду та законних вимог державного виконавця покладений на боржника.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, з огляду на наявні клопотання сторін, у відповідності до положень частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем А.Т. від 28.11.2019 відкрито виконавче провадження ВП №60723194 з примусового виконання виконавчого листа №640/20961/18, виданого 03.09.2019 Окружним адміністративним судом м. Києва про: «Зобов`язати Міністерство охорони здоров`я України (01601, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 7, код ЄДРПОУ 00012925) вчинити дії, а саме внести зміни до наступних Наказів Міністерства охорони здоров`я України "Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін у реєстраційні матеріали" шляхом заміни словосполучення "на 5 років" на "на необмежений термін":

Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 09.03.2017 року № 247 (Додаток №2 п.13) ;

Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 09.03.2017 року № 247 (Додаток №2 п.12);

Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 15.02.2017 року № 141 (Додаток №2 п. 21);

Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 21.09.2016 року № 989 (Додаток №2 п. 32);

Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 15.06.2018 року № 1141 (Додаток 2 п.19);

Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 15.06.2018 року № 1141 (Додаток 2 п.18)».

Згідно вказаної постанови від 28.11.2019 ВП№60723194 зазначено про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим О.В. від 21.04.2020 ВП №60723194 за невиконання рішення суду накладено на боржника Міністерство охорони здоров`я України штраф у розмірі 5100 грн.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо накладення штрафу, а вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

За визначенням статті 1 Закону України від 02.06.2016 N 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон N 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до частини першої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною другою статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Суд зазначає, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Поряд із цим, накладення на боржника, у виконавчому провадженні, штрафу за невиконання рішення суду допустимо за умови одночасного існування двох обставин, а саме: - невиконання ним виконавчого документа (судового рішення); - відсутність поважних причин невиконання виконавчого документа (судового рішення).

Відтак, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлено по-перше факт невиконання боржником судового рішення і по-друге відсутність поважних причин.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15.05.2020 року у справі №816/297/17.

Суд погоджується з відповідачем, що приписами Закону України "Про виконавче провадження" обов`язок щодо повідомлення державного виконавця про наявність поважних причин про неможливість виконання рішення суду, а також повідомлення про факт виконання такого рішення покладено саме на боржника виконавчого провадження.

Як зазначає позивач, на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2019 №640/20961/18 міністерством видано наказ МОЗ України від 17.01.2020 №93 «Про внесення змін до реєстраційних посвідчень на лікарські засоби», про що повідомлено Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заявою про закінчення виконавчого провадження (ВП №60723194) від 31.01.2020 №96/0/29-20.

Так, судом встановлено, що у вказаній заяві Міністерство охорони здоров`я повідомляє про виконання рішення суду, з посиланням на наказ МОЗ України від 17.01.2020 №93 та витяги з Державного реєстру лікарських засобів України та просить винести постанов про закінчення виконавчого провадження ВП №60723194 та ВП №60720432.

Водночас, вказана заява адресована державному виконавцю в рамках ВП №60720432, яким в подальшому постановою від 27.02.2020 ВП №60720432 закрито виконавче провадження на підставі п. 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Натомість матеріали виконавчого провадження №60723194 вказаної заяви боржника не містять.

Відтак, позовні вимоги в частині визнання протравними дій Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо накладення на позивача штрафних санкцій за невиконання рішення суду задоволенню не підлягають.

Поряд із цим, суд вважає за необхідне зауважити, що не зважаючи на необізнаність відповідача про виконання МОЗ України рішення суду, таке, на час винесення спірної постанови боржником було виконано.

Так, в рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2019 №640/20961/18 суд дійшов до висновку про протиправність дій відповідача щодо обмеження у Наказах терміну перереєстрації лікарських засобів на 5 років, обмеження терміну дії Реєстраційних посвідчень після їх перереєстрації та зазначення в таких посвідченнях, що лікарські засоби перереєстровані в Україні терміном на 5 років, а також про протиправність дій відповідача щодо обмеження в Державному реєстрі лікарських засобів України терміну дії Реєстраційних посвідчень після їх перереєстрації.

Міністерством охорони здоров`я України на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2019 № 640/20961/18 17.01.2020 винесено наказ № 93, яким внесено зміни до реєстраційних посвідчень на лікарські засоби згідно з Переліком, що додається, та встановлено необмежений термін їх дії, який стосується ПАТ "Галичфарм".

З огляду на викладене, вбачається, що на час винесення спірної постанови про накладення на МОЗ України штрафних санкцій підстави для притягнення до відповідальності за ст.ст. 63,75 Закону України "Про виконавче провадження" були відсутні, відтак, постанова про накладення штрафу від 21.04.2020 ВП№60723194 підлягає скасуванню.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Міністерства охорони здоров`я України задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. від 21.04.2020 ВП №60723194.

3. В решті позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян