Рішення № 90647940, 29.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

29 липня 2020 року справа №640/14228/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )

до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України (далі по тексту - відповідач)

про 1) визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду по суті заяви про перегляд постанови військово-лікарської комісії від 08 травня 2019 року;

2) зобов`язання відповідача провести медичний огляд позивача у Центральній військово-лікарській комісії з метою визначення придатності до військової служби у Збройних силах України;

3) зобов`язання відповідача здійснити діагностичні заходи, передбачені клінічним протоколом надання медичної допомоги хворим із дискогенними нейрокомпресійними синдромами поперекового відділу хребта, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України №317 від 13 червня 2018 року, зокрема, магнітно-резонансну томографію відповідних відділів хребта та електронейроміоргафію;

4) зобов`язання переглянути та скасувати постанову військово-лікарської комісії ВЧ А2428 про визнання позивача придатним до військової служби на підставі проведених діагностичних заходів

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, оскільки вважає протиправними дії та оскаржувану постанову відповідача, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги тим, що відповідачем безпідставно не проведено медичний огляд позивача та не переглянуто постанову, винесену Військово-лікарською комісією при військовій частині А2428, при цьому направивши позивача до командира частини для отримання направлення про проведення медичного огляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/14228/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

16 квітня 2019 року Військовою частиною А 1080 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 направлений до Військової частини А 2428 на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби в Збройних Силах України. Попередній діагноз, з яким його було направлено на медичний огляд: остеохондроз шийного, попереково-крижового відділу хребта, з больовим синдромом. Цервікокраніалгія. Артроз правого колінного суглобу.

Відповідно до даних, зазначених у амбулаторній картці ОСОБА_1 , копію якої було отримано від Комунального закладу Київської обласної ради Київська обласна клінічна лікарня, йому поставлено діагноз: "остеохондроз межпозвоночных дисков Tli6-Tli7, Th7-ThH, L4-L5, L5-S1; Клиновидная деформация тел позвонков; кресцова грыжа". Клінічний діагноз: "остеохондроз позвоночника с дегеративно-деструктивными изменениями. Остеохондроз межпозвоночных дисков всех отделов. Кресцовая грыжа. Болевой синдром".

Позивачу у Військово-лікарській комісії при Військовій частині А2428 здійснено флюорографію шийного та поперекового відділів хребта у двох проекціях, загальний аналіз сечі, клінічний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, а також ультразвукове обстеження нирок та ультразвукове обстеження щитовидної залози.

Відповідно до висновку хірурга від 24 квітня 2019 року позивач визнаний придатним до військової служби на підставі ст.61-г, гр.1.

Вважаючи, що госпітальна Військово-лікарська комісія не здійснила повний комплекс діагностичних заходів, необхідних для встановлення діагнозу позивача, та, відповідно. визнала його придатним до проходження військової служби, останній 08 травня 2019 року через свого представника звернувся до Центральної військово-лікарської комісії з заявою про перегляд постанови військово-лікарської комісії, провести повторний медичний огляд та переглянути постанову військово-лікарської комісії Військової частини А2428 про визнання позивача придатним до військової служби.

Листом від 13 травня 2019 року №2107 Центральна військово-лікарська комісія повідомила позивача про те, що «проведення військово-лікарської експертизи солдату ОСОБА_1 здійснюється позаштатними постійно діючими госпітальними військово-лікарськими комісіями зони відповідальності Військово-лікарської комісії Південного регіону та Військово-медичного клінічного центру Південного регіону. Беручи до уваги дислокацію військової частини A1080 даним військово-медичним закладом є військова частина А2428 м. Миколаїв. Пропоную Вам звернутися до командира військової частини А1080 про направлення солдата ОСОБА_1 до військового лікувального закладу для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією.».

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви позивача по суті, останній звернувся до суду з даним позовом.

Положеннями Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" здійснюється правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначаються загальні засади проходження в Україні військової служби.

Згідно зі статтею 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом (стаття 4 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу").

З аналізу зазначених норм, якими регулюються питання військового обов`язку, військової служби і виконання військового обов`язку, правової основи військового обов`язку і військової служби, випливає про обов`язок осіб, які призиваються або приймаються на військову службу, пройти обов`язковий медичний огляд.

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі по тексту- Положення №402).

Згідно із пунктом 1.1 глави 1 Розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

У відповідності до пункту 1.2 глави 1 Розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це, зокрема, установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Відповідно до пункту 2.1 глави 2 Розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі ВЛК, лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК) є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України (п.п. 2.3.1 п. 2.3 глави 2 Розділу І Положення №402). ЦВЛК належить до штатних військово-лікарських комісій (далі - ВЛК).

Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 Розділу І Положення №402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розроблення та участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, посібників, методичних рекомендацій з питань військово-лікарської експертизи; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства оборони України та МОЗ України медичних показань для військово-професійного призначення призовників до видів Збройних Сил України, родів військ та за військовими спеціальностями; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства оборони України науково обґрунтованих вимог до стану здоров`я військовослужбовців з метою максимального збереження їх на військовій службі, запобігання необґрунтованого їх звільнення із Збройних Сил України за станом здоров`я; перевірка якості лікувально-профілактичної роботи у цілях військово-лікарської експертизи серед військовослужбовців у військових частинах і лікувальних закладах Міністерства оборони України; контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи підпорядкованих ВЛК; проведення спільно з головними (провідними) медичними спеціалістами та іншими лікарями-спеціалістами аналізу й оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших контингентів, розробка пропозицій для покращення військово-лікарської експертизи; організація та керівництво науковою роботою з питань військово-лікарської експертизи у підпорядкованих ВЛК; підготовка та вдосконалення кадрів для ВЛК; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України; проведення спільно з МОЗ України аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, медичного огляду призовників та розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи.

За приписами підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 Розділу І Положення №402 ЦВЛК має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у військових, цивільних лікувальних закладах, військових частинах; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах, медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів адміністративного розслідування, матеріалів дізнання або судового розгляду, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі витребування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); залучати головних медичних фахівців Міністерства оборони України, лікарів-спеціалістів Головного військово-медичного клінічного центру та інших військових лікувальних закладів, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи; перевіряти у військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я України організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов`язаних, резервістів, працівників; запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, Сил підтримки Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати лікувально-оздоровчої роботи, проведеної серед допризовників та призовників, медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів та іншого контингенту; розглядати, переглядати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України; надавати роз`яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).

Згідно із підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 Розділу І Положення №402 постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Пунктом 2.4 глави 2 Розділу І Положення №402 визначені обов`язки та права ВЛК регіону.

Так, відповідно до підпункту 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 Розділу І Положення №402 ВЛК регіону має право, зокрема, приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК).

Згідно із підпунктом 2.4.10 пункту 2.4 глави 2 Розділу І Положення №402 постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

У главі 20 розділу ІІ Положення №402 визначено, що постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог Положення.

Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК.

Отже, відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення №402 встановлено, що на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності особи для проходження військової служби.

Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення № 402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Аналізуючи наведені приписи, у межах наданих повноважень у відповідача наявні підстави для перегляду постанови військово-лікарської комісії Військової частини А2428 про придатність позивача до військової служби.

З огляду на викладене, повернення заяви позивача про перегляд постанови без розгляду її по суті, є протиправною бездіяльністю відповідача, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про перегляд постанови військово-лікарської комісії Військової частини А2428 про придатність ОСОБА_1 до військової служби.

У свою чергу, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби відноситься до дискреційних повноважень відповідної ВЛК, а тому, на думку суду, в іншій частині у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи встановлені у справі обставини, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 384,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 08 травня 2019 року про перегляд постанови військово-лікарської комісії Військової частини А2428.

3. Зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08 травня 2019 року про перегляд постанови військово-лікарської комісії Військової частини А2428.

4. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

Центральна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України (01133, Київ , вул. Госпітальна, 4-Б, кв.12 , код ЄДРПОУ 08356179).

Суддя В.А. Кузьменко