Ухвала суду № 90647913, 28.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/520

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

28 липня 2020 року м. Київ № 640/14392/19

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючої судді Клочкової Н.В., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 у справі за позовом

ОСОБА_2

до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (надалі - відповідач), адреса: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_2 у здійсненні перерахунку пенсії, виходячи з усіх складових частин грошового забезпечення з урахуванням надбавки за таємність, надбавки за особливості проходження військової служби та премії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати та виплачувати ОСОБА_2 з 01 березня 2018 року пенсію без обмеження її максимального розміру із розрахунку 100 % грошового забезпечення з урахуванням всіх його складових, включаючи оклади за посадою та військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, згідно з довідкою Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 01 серпня 2019 року № 0290/вз./1062, з урахуванням усіх надбавок, доплат та підвищень.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 січня 2020 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2020 року, адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_2 за рахунок виплати 7 5% суми підвищення до пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21 лютого 2018 року, починаючи з 05 березня 2019 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) перерахувати та виплачувати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію у розмірі, який обчислено з урахуванням 100% суми підвищення до пенсії, починаючи з 05 березня 2019 року; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_2 при здійсненні її перерахунку, починаючи з 01 січня 2018 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) без обмеження максимальним розміром, починаючи з 01 січня 2018 року, з урахуванням проведених виплат; у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

23 липня 2020 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій остання просить суд, зокрема:

- постановити ухвалу про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві виплати ОСОБА_1 , належні ОСОБА_2 кошти за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 січня 2020 року.

В обґрунтування вказаної вище заяви ОСОБА_1 зазначає, що на підставі судових рішень у справі № 640/14392/19, остання звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві з заявою про проведення перерахунку раніше отримуваної її чоловіком ОСОБА_2 пенсії, визначеної рішеннями суду та виплатою належної доплати ОСОБА_1 .

Листом від 26 червня 2020 року № 2600-0312-8/84685 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві відмовило ОСОБА_1 у задоволенні вищевказаної заяви, мотивуючи відмову тим, що пенсійним органом виплату пенсії ОСОБА_2 припинено у зв`язку зі смертю пенсіонера з 01 квітня 2020 року.

Також, пенсійний орган у вищевказаному листі зазначив, що правовідносини щодо перерахунку пенсії носять індивідуальний характер та безпосередньо пов`язані з особою, що доказувала своє право на отримання відповідних виплат і не допускають правонаступництва.

Розглянувши вищевказану заяву, суд виходить з наступного.

Згідно частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно ч. 1 ст. 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях.

Згідно ч. 2 ст. 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Згідно ч. 3 ст. 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Вирішуючи питання щодо можливості прийняття заяви до розгляду, суд виходить з того, що загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення передбачені у статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до приписів частини 1 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Згідно ст. 167 КАС України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Згідно ч. 2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Дослідивши вказану вище заяву на предмет відповідності її вимогам, передбаченим частиною 1 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено, що ця заява не відповідає вимогам ст. 166, ст. 167 КАС України: заява подана особою, яка не є учасником справи 640/14392/19, оскільки ця справа розглядалась без участі ОСОБА_1 , позивачем була інша особа - ОСОБА_2 ; дана заява подана після розгляду справи по суті, на стадії виконання судового рішення, проте, всупереч вимог ст. 167 КАС України, заявником не подано докази надіслання її іншим учасникам справи; прохальна частина заяви не містить конкретних відомостей в частині прохання заявника розглянути порушене питання, а саме: заявником не обґрунтовано в порядку якої саме процесуальної норми потрібно розглядати цю заяву, оскільки звернення в порядку різних норм КАС України відповідно передбачає різний процесуальний порядок їх розгляду та вирішення; не вказано заявником, яку саме ухвалу в порядку КАС України просить постановити заявник про зобов`язання пенсійного органу вчинити певні дії відносно заявника, в межах справи 640/14392/19, який не був стороною в цій справі, а судом в порядку адміністративного судочинства не вирішувалось в цій справі питання про належність коштів позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 ; питання поставлене в заяві щодо виплати заявниці коштів позивача у справі не було предметом розгляду в цій справі в адміністративному суді.

Суд звертає увагу, що з наданої заяви ОСОБА_1 , яка не була стороною у справі, вбачається, що заявник вказує на протиправну бездіяльність відповідача.

При цьому, суд зазначає, що предметом судового розгляду, який досліджується судом, має бути чітким та зрозумілим, в той же час формулювання вимог вказаної заяви у спосіб обраний заявником, позбавляє суд можливості вирішити її по суті, оскільки заявником не вказано та не конкретизовано в порядку якої норми подана дана заява.

Також, на думку суду, заявник подаючи вказану вище заяву, обрав помилковий спосіб, оскільки захист прав заявника, шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії може відбуватись виключно внаслідок визнання відповідних рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними в процесі розгляду справи за позовом заявника.

Відтак, якщо заявник вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю уповноваженого органу були порушені його права, свободи чи інтереси, то має право звернутись до суду в порядку статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України з позовною заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Згідно з приписами частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини 1 цієї статті та ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Таким чином, враховуючи той факт, що заява подана без додержання вимог частини 1 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України та ці недоліки не дають суду можливості її розглянути, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає поверненню заявнику без розгляду.

В даному випадку регулювання з боку держави полягає у встановлені вимог до форми звернення до суду, що в свою чергу не було дотримано заявником.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 166, 167, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Клочкова