Рішення № 90647690, 27.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2020 року м. Київ № 640/18681/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Національної академії державного управління при Президентові України

до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві

третя особа ОСОБА_1

про визнання протиправними дій, скасування припису та рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Національна академія державного управління при Президентові України (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві, в якому просить: визнати протиправними дії Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві щодо проведення позапланової перевірки на підставі наказу від 22 травня 2019 року №965; визнати незаконним та скасувати припис від 11 червня 2019 року №567 та рішення Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві від 18 вересня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перевірка проведена Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві з порушенням встановленого порядку, а припис винесений незаконно, оскільки фактично не визначає способу його виконання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає, що оскаржувані припис та рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Крім того зазначає, що перевірка проведена з дотриманням вимог чинного законодавства.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якій зазначено, що у відзиві на позовну заяву відповідачем не спростовано ряд обставин, які фактично визнаються іншою стороною або не заперечуються нею.

Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив позивача, в якому представник відповідача не погоджується з доводами позивача та зазначає, що позапланова перевірка є законною та повністю обґрунтованою, а припис винесений в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2019 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про залучення її до участі у розгляді справи в процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Третьою особою через канцелярію суду надано пояснення на позовну заяву, в яких остання зазначає, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства в розрахунок вартості послуг з проживання включені додаткові витрати на заробітну плату працівників, які безпосередньо не надають послуги іншим мешканцям гуртожитку, що призводить до надлишкового нарахування мешканцям гуртожитку за послуги з проживання. Просить в задоволені позову відмовити.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотань ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про залучення їх в процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

17 травня 2019 року до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві надійшло доручення № О-4490 з листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 10 травня 2019 року № 3805-05/19596-03 про погодження проведення позапланової перевірки Національної академії управління при Президентові України з питань дотримання порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (тарифів) на проживання в гуртожитках вищих навчальних закладів державної та комунальної форм власності на підставі звернення ОСОБА_1 .

На підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві № 2474 від 22 травня 2019 року та направлення на проведення перевірки № 2003 від 22 травня 2019 року у Національній академії державного управління при Президентові України було проведено перевірку з 23 травня 2019 року по 05 червня 2019 року.

Направлення про проведення перевірки отримано т.в.о. президента Національної академії Савковим А.П. 23 травня 2019 року.

За результатами позапланової перевірки складено Акт № 2474-10 від 05 червня 2019 року, в якому встановлено порушення:

- вимог пункту 2.1. Порядку надання інших платних послуг державними та комунальними навчальними закладами, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 23 липня 2010 року № 736/902/758;

- карти 23 міжгалузевих норм чисельності робітників, що обслуговують громадські будівлі (будівлі управлінь, конструкторські і проектні організації), затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 11 травня 2004 року № 105;

- пункту 2 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».

На підставі викладеного вище, 11 червня 2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві винесено припис № 576 за порушення при визначенні вартості надання послуги щодо проживання у гуртожитках готельного типу, яка здійснювалась за економічно не обґрунтованими витратами, пов`язана з її наданнями Національній академії державного управління при Президентові України.

30 серпня 2019 року до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві надійшло доручення № 0-6351 від Держпродспоживслужби України з вимогою здійснити позапланову перевірку Національній академії державного управління при Президентові України щодо виконання припису № 576 від 11 червня 2019 року.

Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві видано Наказ на проведення позапланового (заходу) перевірку від 30 серпня 2019 року № 4111 та Направлення від 02 вересня 2019 року № 3306 на проведення заходу з 03 вересня 2019 по 16 вересня 2019 року. Підставою здійснення перевірки став припис Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві від 11 червня 2019 № 576 про виконання вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін.

З результатами позапланової перевірки складено Акт № 4111-10 від 12 вересня 2019 року, в якому встановлено порушення позивачем пункту 4, частини 1 статті 20 Закону України «Про ціни та ціноутворення» та статті 188-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме не виконання припису Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 11 червня 2019 № 576 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін.

На підставі вище викладено Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві винесено Рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 18 вересня 2019 № 29.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся з відповідним позовом до суду, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» ( далі - Закон № 877) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду ( контролю) їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду.

Відповідно до статті 1 Закону № 877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно частини 1 статті 6 Закону № 877, підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Відповідно до частини 6 статті 7 Закону № 877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно частин 7, 8 статті 7 Закону № № 877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Згідно статті 8 Закону № 877, орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства;

вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю);

відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом;

надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків;

застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Так, позивач в позовній заяві вказує, що перевірка проведена незаконно, оскільки зазначені питання у зверненні ОСОБА_1 вже були предметом перевірки у 2018 році по зверненню ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних

інтересів та скаргою про їх порушення.

Судом встановлено, що в 2018 році до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві звернулись гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стосовно ознак порушення законодавства про захист прав споживачів з боку Національної академії державного управління при Президентові України.

На підставі звернення гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , наказу від 20 серпня 2018 року № 2915 та направлення від 23 серпня 2019 року № 2880, Головним управління Держпродспоживслужби в місті Києві здійснено позапланову перевірку Національної академії державного управління при Президентові України.

Предмет здійснення заходу - дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів з питань, викладених у зверненнях гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

За результатами позапланової перевірки по зверненню гр. ОСОБА_4 та

ОСОБА_5 порушень вимог законодавства про захист прав споживачів з боку

Національної академії державного управління при Президентові України не встановлено, що зафіксовано в Акті, складеному за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів від 05 вересня 2018 року №2915-1-2880.

Як вбачається зі звернення ОСОБА_1 , предметом здійснення заходу є дотримання порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (тарифів) на проживання в гуртожитках вищих навчальних закладів державної та комунальної форм власності.

Таким чином, з викладеного вище вбачається, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві здійснювалися заходи державного нагляду за різними фактами, на підставі різних звернень громадян та з дотриманням вимог законодавства.

Також суд зазначає, відповідно до статті 10 Закон №877 суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо, зокрема орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Однак, як встановлено судом та свідчать матеріали справи, позивач допустив посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення відповідного заходу і тим самим втратив право на оскарження процедурних порушень щодо його призначення та проведення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві щодо проведення перевірки на підставі наказу № 965 від 22 травня 2019 року є правомірними та такими, що не суперечать вимогами чинного законодавства.

Що стосується позовної вимоги про скасування припису Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві від 11 червня 2019 року №567 суд зазначає наступне.

Закон України «Про ціни і ціноутворення» визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

Формування ціни - механізм визначення рівня ціни товару, відповідно до пунктів 5 та 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про ціни та ціноутворення».

Застосування ціни - продаж (реалізація) товару за встановленою ціною, відповідно до пунктів 5 та 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про ціни та ціноутворення».

Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення» державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ЕГ на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).

Стаття 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає порядок формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.

Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 869), визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків споруд та прибудинкових територій і поширюється на суб`єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги (далі - виконавці), суб`єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями (далі - субпідрядники), органи місцевого самоврядування, власників, орендарів житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках).

Тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - тариф на послуги) є сукупною (загальною) вартістю надання таких послуг, розрахованою на основі економічно обґрунтованих планованих (нормативних) витрат з урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість або єдиного податку.

Тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг, згідно з додатком до цього Порядку (пункт 2 «Загальна частина» Порядку № 869).

З власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та власниками, орендарями нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) укладається договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - договір про надання послуг).

Отже, з наймачами житлових приміщень у гуртожитку укладається договір про надання послуг з утримання будників і споруд та прибудинкових територій, що є окремим договором від договору про надання в тимчасове користування ліжко-місця в житловій кімнаті.

Додатком до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено Перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а саме:

Прибирання прибудинкової території Прибирання сходових кліток;

Вивезення побутових відходів (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення)

Прибирання підвалу, технічних поверхів та покрівлі

Технічне обслуговування ліфтів

Обслуговування систем диспетчеризації

Технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем:

гарячого водопостачання

холодного водопостачання

водовідведення

централізованого опалення зливової каналізації

Дератизація

Дезінсекція

Обслуговування димових та вентиляційних каналів

Технічне обслуговування та поточний ремонт мереж електропостачання та електрообладнання, необхідних для електрозабезпечення технічних цілей будинку (освітлення місць загального користування, електропостачання ліфтів, підкачування води), систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем у разі їх наявності

Поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідвсдення, централізованого опалення та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків)

Поливання дворів, клумб і газонів

Прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами

Експлуатація номерних знаків на будинках

Освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води

Енергопостачання ліфтів.

Таким чином, законодавством визначено чіткий перелік послуг, які входять до послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 869 під час установлення тарифу на послуги необхідно забезпечувати прозорість визначення вартості усіх послуг з розрахунку на 1 кв. метр загальної площі квартири, житлового приміщення у гуртожитку та нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку).

За результатами перевірки встановлено, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій надаються та оплачуються наймачами на підставі Договору про надання в тимчасове користування ліжко-місця в житловій кімнаті, місць загального користування, меблів, сантехнічного та електричного обладнання в гуртожитку готельного типу та збереження майна Національної академії державного управління при Президентові України.

Відповідно до пункту 3.1.2. Договору, наймодавець (позивач) зобов`язаний забезпечувати надання наймачу житлово-комунальних послуг згідно із санітарними нормами й виділити для цього необхідні приміщення, відповідно до пункту 1.1. надавати в користування меблі, обладнання та інвентар за актом прийому-передачі, що є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до пункту 5.1 Договору розмір вартості послуг за проживання в гуртожитку затверджується наказом президента Національної академії державного управління при Президентові України на підставі кошторису витрат на його утримання та на дату укладання Договору.

Відповідно до Кошторису витрат на утримання гуртожитків готельного типу Національної академії державного управління при Президентові України на 2018 рік включені наступні послуги:

вивезення сміття,

дезінсекція та дератизація,

технічне обслуговування ліфтів,

обслуговування вузлів теплового обліку,

поточний ремонт житлових кімнат,

промивка ступенів теплообмінника ГВП,

поточний ремонт обладнання (підготовка до зими), в тому числі: технічне обслуговування та ремонт металопластикових конструкцій у житлових кімнатах, ремонт насосу системи гарячого водопостачання, промивка каналізації, промивка системи опалення, ремонт системи опалення, встановлення лічильників електричної енергії.

Тарифи на послуги, які надаються в гуртожитку, повинні розраховуватись окремо за кожним будинком.

Також, тариф на оплату послуг та проживання в гуртожитку і тариф на утримання будинку є окремими тарифами.

З огляду на зазначене, саме позивач, як виконавець, розробляє розрахунки щодо рівня цін/тарифів на послуги, тобто визначає рівень ціни.

Тобто, формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій здійснюється позивачем.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» державне регулювання цін/тарифів базується на таких основних принципах:

доступності житлово-комунальних послуг для всіх споживачів та рівності правових гарантій;

нормативного регулювання надання житлово-комунальних послуг споживачам за цінами/тарифами, затвердженими в установленому законом порядку;

відповідності рівня цін/тарифів розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво;

відкритості, доступності та прозорості структури цін/тарифів для споживачів та суспільства;

відповідності оплати житлово-комунальних послуг їх наявності, кількості та якості;

відповідальності виконавців/виробників за недотримання вимог стандартів, нормативів, норм, порядків та правил;

гарантії соціального захисту населення при оплаті за житлово-комунальні послуги та випередження зростання доходів населення над зростанням цін/тарифів на житлово- комунальні послуги;

створення умов для залучення, використання за призначенням та повернення вкладених інвестицій, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на скорочення собівартості виробництва (надання) житлово-комунальних послуг, енергозбереження, модернізацію виробництва та підвищення якості послуг, що надаються.

Таким чином, тарифи на житлово-комунальні послуги зазначаються у договорах та є регульованими цінами.

Отже, оплата наймачами гуртожитку рахунків (квитанцій) виконавця (позивача) за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за тарифами, які є економічно необґрунтованими, є безпідставною та необґрунтованою.

За приписами частини 2 статті 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення» сума необґрунтованої виручки, одержана суб`єктом господарювання, має повертатися споживачам.

Національна академія державного управління при Президентові України на постійній основі надавала житлово-комунальні послуги, які мають адресного споживача, тому необґрунтовано отримана виручка повинна бути повернута споживачам (наймачам).

Крім того, відповідно до частини 2 статті 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення» державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).

Встановлення ціни - затвердження (фіксація) рівня ціни, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про ціни та ціноутворення».

Також, відповідно до абзацу 16 підпункту 15 пункту 4 Положення про Державне управління справами, затвердженого Указом Президента України від 17 грудня 2002 року №1180/200, Державне управління справами відповідно до покладених на нього завдань затверджує ціни на путівки до лікувально-профілактичних, санаторно-курортних закладів, оздоровчих таборів, що перебувають в управлінні Державного управління справами, денні норми витрачання коштів на харчування осіб, які перебувають на лікуванні, відпочинку у цих закладах, тарифи на роботи (послуги), що виконуються (надаються) підприємствами Державного управління справами.

З огляду на зазначене, саме позивач розробляє розрахунки щодо рівня цін/тарифів на послуги, тобто визначає рівень ціни і подає їх на затвердження до Державного управління справами.

Під час проведення позапланової перевірки позивачем було надано Наказ про затвердження Положення про порядок надання послуг щодо проживання у гуртожитках готельного типу Національної академії державного управління при Президентові України від 20 червня 2017 року № 226 з додатками, яким встановлена вартість (тариф) послуг проживання в гуртожитках з 01 липня 2017 року, однак вони не затверджені в Державному управлінні справами.

Про вказаний факт свідчить лист Державного управління справами від 15 серпня 2017 року № 19/16/1675, в якому ДУС просить невідкладно подати для затвердження тарифи на надання послуг з проживання в гуртожитках готельного типу Національної академії державного управління при Президентові України з урахуванням пропозицій, надісланих листом Державного управління справами від 27 липня 2017 року № 01-19/16/1490.

У листі від 27 липня 2017 року № 01-19/16/1490, адресованому позивачу, Державне управління справами зазначає про безпідставне завищення в розрахунку тарифу на проживання видатки з оплати праці, видатки на поточний ремонт обладнання та приміщення.

Під час проведення позапланової перевірки позивачем було надано Наказ про затвердження Положення про порядок надання послуг щодо проживання у гуртожитках готельного типу Національної академії державного управління при Президентові України від 28 серпня 2018 року № 249 з додатками, яким встановлена вартість (тариф) послуг проживання в гуртожитках з 01 квітня 2018 року, який був затверджений в Державному управлінні справами лише 20 вересня 2018 року (лист ДУС від 20 вересня 2018 року № 02-01/20/1834).

Вказане підтверджується листом Державного управління справами від 11 липня 2018 року № 01/20/1371, адресованому Адміністрації Президента України, в якому ДУС зазначає, що законність тарифів на проживання в гуртожитках та застосування їх в чинних договорах є недостовірною.

Крім того, з листа від 19 липня 2018 року № 04-01/1883, адресованому позивачу, вбачається, що Адміністрація Президента України вказує, що тарифи на проживання в гуртожитках підлягають затвердженню Державним управлінням справами як головним розпорядником бюджетних коштів та органом управління державним майном.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що доводи позивача, що законодавством не передбачено формування, встановлення тарифів стосовно визначення рівня ціни за послугу та її затвердження спростовуються матеріалами справи.

Тобто, тарифи на послуги з проживання в гуртожитках готельного типу зазначаються у договорах на підставі відповідного рішення Державного управління справами, а отже, є регульованими цінами.

Разом з тим, як встановлено судом, зазначений тариф не був затверджений близько 10 місяців в 2018 року.

Крім того, доводи позивача, що ціну на послуги застосовано останнім в розумінні Цивільного кодексу України спростовуються наступним.

Відповідно до пункту 2.1. Порядку надання інших платних послуг державними та комунальними навчальними закладами, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 23 липня 2010 року № 736/902/758, встановлення вартості платної освітньої послуги здійснюється на базі економічно обґрунтованих витрат, пов`язаних з її наданням.

Калькуляційною одиницею при цьому є вартість отримання відповідної платної освітньої послуги однією фізичною особою за весь період її надання у повному обсязі У разі якщо строк надання платної освітньої послуги перевищує один календарний рік, а відповідно до чинних нормативно-правових актів замовник має право здійснювати оплату послуги частинами, у відповідному договорі (контракті) зазначаються всі поетапні суми та строки сплати.

Відповідно до цього Порядку навчальний заклад може диференціювати розмір плати за надання платної освітньої послуги виходячи з ліцензованого обсягу, співвідношення попиту та пропозиції за конкретними напрямами (спеціальностями) навчання на державному (регіональному) ринку освітніх послуг.

Тобто, у вартість певної платної послуги державний вищий навчальний заклад може включити тільки ті витрати, що забезпечують надання цієї платної послуги цим закладом у конкретних умовах, що склались саме у такому закладі і які відповідають витратам закладу на надання такої послуги.

При цьому, вказані вище Порядки не передбачають затвердження або погодження вартості послуг з будь-яким органом або установою.

Як встановлено судом, у своєму зверненні гр. ОСОБА_1 вказує що «... до складу плати за проживання в гуртожитку включені витрати, які мешканцям гуртожитку не надаються (поточний ремонт обладнання та приміщень, покриття витрат на заробітну плату окремим категоріям працівників готелю), визначені нормативи чисельності робітників завищені, штучно знижена загальна площа (житлова та допоміжна) гуртожитку, безпідставно встановлені пільги для окремих категорій мешканців готелю тощо.

...Разом з тим, не всі працівники гуртожитків готельного типу надають послуги мешканцям гуртожитків. Так, відповідно до штатного розпису НАДУ штатна чисельність працівників ГГТ № 1 та № 2 на 2017 рік становила 61 посаду. В зазначену чисельність включені 23 покоївки, 8 адміністраторів, 2 старших адміністратори та 4 касири. Тобто 37 посадових осіб, які не наддають ніяких послуг мешканцям гуртожитку, а працюють виключно для забезпечення діяльності готелю».

Однак, як встановлено, на законодавчому рівні не передбачено послуги покоївок у гуртожитках.

Крім того, як вбачається з акту перевірки, під час проведення позапланової перевірки спеціалістам Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві не було надано журналів обходів, актів виконаних робіт, наданих послуг.

А тому, встановити факт, що такі послуги фактично надаються мешканцям гуртожитку не має можливості.

Також судом встановлено, що чисельність прибиральників службових приміщень визначається згідно карти 23 міжгалузевих норм чисельності робітників, що обслуговують громадські будівлі (будівлі управлінь, конструкторські і проектні організації), затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 11 травня 2004 року № 105.

В Акті перевірки від 05 червня 2019 року № 2474-10 зазначено детальний опис виявленого порушення, а саме: в ході перевірки встановлено порушення вартості надання послуг щодо проживання у гуртожитках готельного типу - здійснюється за економічно необґрунтованими витратами, пов`язаними з її наданням, а саме: витрати на оплату праці 14 покоївок, 8 адміністраторів, 1 старший адміністратор, повинні покриватись виключно за рахунок готелю і в розрахунок вартості 1 м2 плати за проживання в гуртожитку не повинні включатись; для прибирання місць загального користування, згідно карти 23 міжгалузевих норм чисельності робітників, що обслуговують громадські будівлі (будівлі управлінь, конструкторські і проектні організації), загальна чисельність прибиральників повинна становити не більше 10 посад, що привело до надлишкового нарахування мешканцям гуртожитку готельного типу №2 за послугу з проживання.

Відповідно до додатку № 7 до Положення про порядок надання послуг щодо проживання у гуртожитках готельного типу Національної академії державного управління при Президентові України надано кошторис витрат на утримання гуртожитків готельного типу Національної академії державного управління при Президентові України на 2018 рік, в якому зазначено, що площа загальна м2 становить 16 426, з яких:

-службова -1067,0 м2

-техприміщення - 3440,8 м2

-площа загального користування - 4395,0 м2

Відповідно до карти 23 міжгалузевих норм чисельності робітників, що обслуговують громадські будівлі (будівлі управлінь, конструкторські і проектні організації), затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України віл 11 травня 2004 року № 105, визначено коефіцієнт заставляння норм обслуговування прибиральників службових приміщень, а саме:

-службові приміщення, застосовується коефіцієнт- 518,4

-технічна бібліотека, застосовується коефіцієнт - 550,8

-площа загального користування (вестибюлі, холи, коридори, кулуари, курильні) - 1036,8.

Тобто,

1067,0:518,4-2,1

3440,8:550,8=6,3

4395,0:1036,8=4,2

Тобто, кількість працівників за зміну, які потрібні для прибирання приміщень перевищує:

для службових приміщень - 2,1 працівника;

для техприміщень - 6,3 працівника,

для площ загального користування - 4,2 працівника.

Крім того, суд критично ставиться до доводів позивача щодо незаконності Припису від 11 червня 2019 року № 576, оскільки останній фактично не визначає способу його виконання, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 8 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Втручання контролюючих органів в господарську діяльність підприємств усіх форм власності забороняється законодавством України.

З аналізу вимог чинного законодавства встановлено, що, суб`єкт господарювання сам обирає спосіб та/або шляхи усунення порушень вимог законодавства.

Крім того, доводи позивача що йому не було відомо, за який саме період потрібно зробити перерахунок не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки під час проведення позапланової перевірки спеціалістами Головного управління позивачеві було надано запит про надання інформації, в якому зазначено, що необхідно підготувати належним чином завірені копії документів та інформацію з підтверджуючими матеріалами за період з 02 січня 2018 по 23 травня 2019 року.

Тобто, аналіз вищезазначених правових положень та обставин справи дає підстави для висновку, що оскаржуваний припис відповідача відповідає вимогам чинного законодавства, винесений з дотриманням вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відомостей про виконання вимог Припису № 576 від 11 червня 2019 року у зазначений термін позивачем не надано до контролюючому органу, в зв`язку із чим відповідачем правомірно винесено Рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 18 квітня 2019 року № 2.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не доведено обґрунтованість заявлених ним позовних вимог, в той час, як відповідачем обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виконано, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Зважаючи, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Національній академії державного управління при Президентові України відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко