Ухвала суду № 90647408, 29.07.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4062/20

УХВАЛА

29 липня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук А.М.

розглянувши заяву про забезпечення позову товариства з обмеженою відповідальністю "Гарячинецьке" до Новоушицької селищної ради , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, скасування державної реєстрації, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 28 липня 2020 року звернувся до суду з позовом до Новоушицької селищної ради, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в якому просить: - визнати протиправним та скасувати Рішення XVIII сесії Новоушицької селищної ради VII скликання від 09 липня 2020 року №33 «Про розгляд заяв» в частині відмови товариству з обмеженою відповідальністю "Гарячинецьке" у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність; - зобов`язати Новоушицьку селищну раду надати товариству з обмеженою відповідальністю "Гарячинецьке" дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності орієнтовною площею 16,0000 га з метою подальшої передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (будівництва і обслуговування господарських будівель та споруд сільськогосподарського виробництва) за межами населеного пункту села Куражин, Новоушицького району, Хмельницької області; - скасувати державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 6823384500:08:001:0284, 6823384500:08:001:0285, 6823384500:08:001:0286, 6823384500:08:001:0288, 6823384500:08:001:0287, 6823384500:08:001:0290, 6823384500:08:001:0289 в Державному земельному кадастрі.

Також, 28 липня 2020 року разом з позовом подана заява про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Новоушицькій селищній раді приймати рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, кадастрові номера яких: 6823384500:08:001:0284, 6823384500:08:001:0285, 6823384500:08:001:0286, 6823384500:08:001:0288, 6823384500:08:001:0287, 6823384500:08:001:0290, 6823384500:08:001:0289 та передання їх у власність; - заборонити Новоушицькій селищній раді та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок, кадастрові номера яких: 6823384500:08:001:0284, 6823384500:08:001:0285, 6823384500:08:001:0286, 6823384500:08:001:0288, 6823384500:08:001:0287, 6823384500:08:001:0290, 6823384500:08:001:0289.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач покликається на те, що для нього є очевидними ознаки протиправності оскаржуваного рішення відповідача, а також наявна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення у справі. Позивач вважає, що є підстави припускати, що земельні ділянки, кадастрові номера яких: 6823384500:08:001:0284, 6823384500:08:001:0285, 6823384500:08:001:0286, 6823384500:08:001:0288, 6823384500:08:001:0287, 6823384500:08:001:0290, 6823384500:08:001:0289 можуть бути передані іншим особам, відтак у разі невжиття заходів забезпечення позову це може ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду.

Вирішуючи заяву, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частина 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що забезпечення позову допускається якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулась до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, або до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до ч. 2 статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Суди не можуть вживати заходи забезпечення позову, якщо такі фактично означатимуть передчасний висновок про задоволення позовних вимог.

Згідно з Рекомендаціями N R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Мотиви, якими обґрунтовується заява позивача, фактично зводяться до припущення про те, що земельні ділянки можуть бути передані розпорядником землями іншим особам.

Разом з тим, зі змісту поданих позивачем документів зазначене не вбачається. Позивач не надає до позову жодного належного доказу того, що відповідач у даний час активно реалізує свій намір розпорядитись земельними ділянками всупереч інтересам позивача, у тому числі передати третім особам.

Враховуючи це, позивачем не підтверджені обставини, які свідчать про дійсну неможливість захисту або поновлення його прав та інтересів у разі прийняття рішення на його користь. Разом з тим, без встановлення та підтвердження таких обставин належними доказами, суд не може прийти до передчасного висновку про наявність підстав для забезпечення позову.

Верховний Суд в постанові від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 вказав на те, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами.

Відтак, заявником не доведені підстави вжиття заходів забезпечення позову відповідно до вимог ст. 150 КАС України, які є обов`язковими для прийняття ухвали про забезпечення позову. З урахуванням вищезгаданого висновку Верховного Суду по справі № 800/521/17 та встановлених обставин, суд приходить до висновку про те, що заява не є належним чином обґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Гарячинецьке" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя А.М. Ковальчук