
ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1753/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Варняка С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Генічеської міської ради Генічеського району про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
Звернувшись до суду, позивач зазначає, що 06.04.2020 року звернулася до Виконавчого комітету Генічеської міської ради із запитом про надання публічної інформації про наявність на території м. Генічеськ вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Запит відповідачем отримано 09.04.2020 року.
Відповідач не надав відповідь на запит на отримання інформації впродовж п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Станом на 29.04.2020 року минуло 14 робочих днів (з 09.04.2020 року по 29.04.2020 року).
29.04.2020 року позивачем подано позовну заяву до Виконавчого комітету Генічеської міської ради про визнання протиправною бездіяльность відповідача щодо ненадання позивачу доступу до інформації згідно з запитом від 06.04.2020 року, недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання інформації на запит та зобов`язання відповідача надати у повному обсязі доступ позивачу до інформації згідно з його запитом від 06.04.2020 року.
30.06.2020 року отримано відповідь від Виконавчого комітету Генічеської міської ради від 23.06.2020 року № 08/02-02-31, в якій було зазначено: "До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов`язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.
У зв`язку з тим, що Генічеською міською радою не проведено інвентаризацію земель міста Генічеськ, в міськвиконкомі відсутня інформація про наявність вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову та не внесених до містобудівного та державного земельного кадастрів".
Таким чином, відповідач вказує, що у нього відсутня інформація по вільні земельні ділянки, які можуть бути використанні під будівництво. Мотивуючи це тим, що ним не проведена інвентаризація.
Тобто, відповідач, як розпорядник, який повинен володіти за законом такою інформацією, заявляє, що він не володіє такою інформацією, у зв`язку з чим не може надати інформацію.
Враховуючи вищевикладене, вбачається не надання доступу до публічної інформації.
Позивач просить суд:
- визнати протиправною відповідь Виконавчого комітету Генічеської міської ради від 23.06.2020 року щодо не надання публічної інформації за запитом від 06.04.2020 року;
- зобов`язати Виконавчий комітет Генічеської міської ради надати ОСОБА_1 повну інформацію, що запитувалася згідно запиту на отримання публічної інформації від 06.04.2020 року.
Ухвалою суду від 07.07.2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 24.07.2020 року.
13.07.2020 року до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі.
24.07.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що Генічеською міською радою не проведено інвентаризацію земель міста Генічеськ, в міськвиконкомі відсутня інформація про наявність вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову та не внесених до містобудівного та державного земельного кадастрів. У зв`язку з чим міськвиконком не має можливості надати відповідь на запит. Тому, у найкоротший термін, а саме 14 квітня 2020 року вих. 02-02-31-08 було складено відповідь на ім`я позивача. 14 квітня 2020 року простим листом за використання послуг АТ "Укрпошта" направлено було відповідь позивачу. Крім того, зазначає, що метою Закону України "Про доступ до публічної інформації" є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. В даному конкретному випадку у відповідача відсутня запитувана інформація. Та у жодних інших суб`єктів владних повноважень, куди б можливо було перенаправити запит, запитувана інформація відсутня. Жодним чином відповідач своїми діями не спричинив погіршення стану позивача чи порушив би права, свободи та інтереси останнього.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до положень частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з викладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши докази, суд встановив такі обставини.
06.04.2020 року ОСОБА_1 на адресу Виконавчого комітету Генічеської міської ради направила запит на отримання публічної інформації, в якому просила надати інформацію про наявність на території м. Генічеськ вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд та надіслати відповідь на адресу, зазначену в запиті.
23.06.2020 року Виконавчим комітетом Генічеської міської ради складено лист № 08/02-02-31 "Про розгляд запиту на інформацію" (повторно), яким на запит ОСОБА_1 зазначено, що у зв`язку з тим, що Генічеською міською радою не проведено інвентаризацію земель міста Генічеськ, в міськвиконкомі відсутня інформація про наявність вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову та не внесених до містобудівного та державного земельних кадастрів.
Вирішуючи спір, суд застосовує такі норм права.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон України 2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України 2939-VI).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 Закону України 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 13 зазначеного Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.
За змістом наведених статей можна виділити такі ознаки публічної інформації: 1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством; 2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація; 3) така інформація знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації; 4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб`єктом владних повноважень не під час виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків; 5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб`єктом владних повноважень.
Отже, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків.
Частиною першою статті 22 Закону визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії (інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.
Відповідно до частини другої статті 22 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 року № 2657-XII відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Встановлено судом, що позивач запитувала інформацію стосовно наявності на території м. Генічеськ вільних земельних ділянок, які можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Листом Виконавчого комітету Генічеської міської ради від 23.06.2020 року "Про розгляд запиту на інформацію" (повторно) у відповідь на запит позивача повідомлено позивача, що у зв`язку з тим, що Генічеською міською радою не проведено інвентаризацію земель міста Генічеськ, в міськвиконкомі відсутня інформація про наявність вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову та не внесених до містобудівного та державного земельних кадастрів.
Пунктом 31 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР передбачено, що міським радам надані виключні повноваження щодо прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.
Відповідно до частини п`ятої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.
До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов`язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.
З аналізу приписів статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності і статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" вбачається, що вказані органи (в т.ч. виконавчий комітет ради) згідно з їх компетенцією зобов`язаний володіти інформацією про земельні ділянки комунальної або державної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані під забудову для реалізації права на безоплатне отримання у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Виконавчий комітет також залишається розпорядником цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у його фактичному володінні.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.02.2020 у справі № 127/13810/17, від 06.02.2020 у справі № 369/8351/16-а, від 27.11.2019 у справі № 127/28475/15-а, від 05.11.2019 у справі № 359/7966/16-а, яка, в силу положень частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, має враховуватись судом під час прийняття рішення.
Правова позиція з цього питання була висловлена також в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 10 від 29.09.2016 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації".
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що виконавчий комітет є розпорядником запитуваної позивачем інформації, а тому були відсутні правові підстави, передбачені статтею 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", для відмови у задоволенні запиту про надання такої інформації.
Вирішуючи спір, виходячи із заявлених позовних вимог, суд зазначає, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та законних інтересів фізичної чи юридичної особи.
У даному випадку листом відповідачем надано відповідь на запит позивача щодо неможливості надання запитуваної інформації у зв`язку з не проведенням Генічеською міською радою інвентаризації земель міста Генічеськ.
Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
На думку суду, належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання позивачу згідно із запитом від 06.04.2020 року запитуваної інформації про наявність на території м. Генічеськ вільних земельних ділянок, які можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Щодо позовної вимоги зобов`язати виконавчий комітет Генічеської міської ради надати позивачу повну інформацію, що запитувалася згідно із запитом на отримання публічної інформації від 06.04.2020 року, суд зазначає про таке.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, але можливість обрати з двох або більш альтернатив, кожна з яких є законною. У разі, коли законом передбачено єдиний можливий варіант поведінки адміністративного органу, але він діє в іншій спосіб, аніж той, що передбачено законом, мова про дискрецію не йде, в такому випадку порушено принцип законності як складової принципу верховенства права. Слід зауважити, що межі судового контролю за рішеннями та діями адміністративного органу дозволяють оцінити їх за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України, у тому числі в розрізі висвітленої проблематики.
Так, за відсутністю прямо визначених у Законі підстав для відмови щодо надання публічної інформації вимоги заяви позивача належало виконати. Жодного іншого законного способу поведінки законодавством не передбачено.
Практика Європейського суду з прав людини підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" №30985/96).
Аналогічна правова позиція щодо меж дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень при надання відповіді на запит про надання публічної інформації викладена у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 826/23192/15.
Згідно із частин 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 90, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Генічеської міської ради (код ЄДРПОУ 04060008, вул. Міська, 8, м. Генічеськ, Херсонська область, 75500) щодо ненадання ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) згідно із запитом від 06.04.2020 року запитуваної інформації про наявність на території м. Генічеськ вільних земельних ділянок, які можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Зобов`язати Виконавчий комітет Генічеської міської ради (код ЄДРПОУ 04060008, вул. Міська, 8, м. Генічеськ, Херсонська область, 75500) надати ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) повну інформацію, що запитувалася згідно запиту на отримання публічної інформації від 06.04.2020 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.О. Варняк
кат. 102010000
Судове рішення № 90647354, Херсонський окружний адміністративний суд було прийнято 29.07.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 540/1753/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: