Рішення № 90646941, 29.07.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2813/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

02 червня 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач; ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач) про:

- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року починаючи з 01.01.2014 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, тобто по 18.03.2020 року;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити розрахунок, нарахувати ОСОБА_1 компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підстав постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2014 року у справі №552/2290/14-а та постанови Київського районного суду м. Полтави від 29.10.2014 року у справі №6351/14-а за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, починаючи з 01.01.2014 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, тобто по 18.03.2020 року та виплатити нараховану компенсацію за рахунок коштів Пенсійного фонду України відповідно до статті 6 Закону України "Про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати";

- стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 2102 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою пенсії на підставі рішень судів, які набрали законної сили, оскільки тривале не нарахування пенсії за минулі періоди сталося з вини відповідача. Вказує, що внаслідок протиправних дій відповідача, що полягають у невиконанні вимог Закону №2050-ІІІ та ігноруванні висновків Верховного Суду, позивачу заподіяно моральну шкоду в розмірі 2102 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/2813/19, клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження задоволено, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано від відповідача докази.

22 червня 2020 року до суду надійшов відзив відповідача на позов /а.с. 27-30/, у якому представник ГУ ПФУ в Полтавській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати підлягають лише грошові доходи, які не мають разового характеру, та те, що пенсійні виплати, заявлені в позовних вимогах на час звернення позивача до суду, Управлінням нараховані не були, відтак вимога виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням їх строків виплати не відповідає вимогам чинного законодавства України. Зазначає, що позивачем у позові не наведено, у чому саме полягали його душевні страждання або інші прояви моральної шкоди, чим це підтверджується, та підстави, визначені законодавством для їх відшкодування.

У період із 18.06.2020 по 28.07.2020 суддя Сич С.С. перебувала у відпустці.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2014 року у справі №552/2290/14-а апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Київського районного суду м. Полтава від 19.05.2014 року по справі №552/2290/14-а скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві про перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи - задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку державної пенсії та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров`ю у розмірах визначених ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві здійснити ОСОБА_1 перерахунок державної пенсії відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 8 мінімальних пенсій, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 01 січня 2014 року по 07 липня 2014 року з урахуванням раніше проведених виплат. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві здійснити ОСОБА_1 перерахунок додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров`ю, відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 01 січня 2014 року по 07 липня 2014 року з урахуванням раніше проведених виплат. В задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовлено. /а.с. 11-13/.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 29 жовтня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року у справі №552/6351/14-а, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві у здійснені перерахунку додаткової пенсії ОСОБА_1 з 08 липня 2014 року в розмірах, передбачених ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та державної пенсії в розмірах, передбачених ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві провести перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за період з 08 липня 2014 року та провести виплату недоплаченої пенсії з урахуванням проведених виплат. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві провести перерахунок державної пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком за період з 08 липня 2014 року та провести виплату недоплаченої пенсії з урахуванням проведених виплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. /а.с. 14-17/.

На виконання вказаних судових рішень відповідно до розпорядження Київського УПФУ №178314 від 06.02.2015 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 /а.с. 33-36/ та 18.03.2020 виплачено позивачу недоплачену суму пенсії в розмірі 36731,27 грн., що підтверджується випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 , копія витягу з якого додана позивачем до позовної заяви.

Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою від 12.05.2020, у якій просив здійснити розрахунок та нарахувати компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2014 року, постанови Київського районного суду м. Полтави від 29 жовтня 2014 року за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, починаючи з 01.01.2014 по день фактичної виплати нарахованої пенсії, тобто по 18.03.2020 та виплатити нараховану компенсацію за рахунок коштів Пенсійного фонду України відповідно до статті 6 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати /а.с. 8/.

Листом ГУ ПФУ в Полтавській області від 25.05.2020 №2684-2423/Є-1600/20 позивача повідомлено, що правові підстави для нарахування компенсації втрати частини доходу відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" відсутні. Пенсійна виплата проведена з урахуванням соціальної спрямованості політики Уряду, стану соціально-економічного розвитку країни, після збалансування додаткових видатків з наявними бюджетними ресурсами /а.с. 9-10/.

Не погодившись з відмовою у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (надалі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (надалі - Порядок №159).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Статтями 3 та 4 Закону №2050-ІІІ встановлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до приписів статті 6 Закону №2050-ІІІ компенсацію виплачують за рахунок:

- власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян;

- коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету;

- коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Пунктом 2 Порядку №159 визначено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Відповідно до пункту 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);

соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

стипендії;

заробітна плата (грошове забезпечення).

Із наведеного слідує, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у тому числі, пенсії.

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 у справі №21-518а14, від 11.07.2017 у справі №21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 у справі №681/423/15-а, від 20.02.2018 у справі №522/5664/17, від 21.06.2018 у справі №523/1124/17, від 03.07.2018 у справі №521/940/17, від 05.10.2018 у справі №127/829/17, від 12.02.2019 у справі №814/1428/18.

Як встановлено судом, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2014 року у справі №552/2290/14-а апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Київського районного суду м. Полтава від 19.05.2014 року по справі №552/2290/14-а скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві про перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи - задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку державної пенсії та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров`ю у розмірах визначених ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві здійснити ОСОБА_1 перерахунок державної пенсії відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 8 мінімальних пенсій, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 01 січня 2014 року по 07 липня 2014 року з урахуванням раніше проведених виплат. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві здійснити ОСОБА_1 перерахунок додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров`ю, відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 01 січня 2014 року по 07 липня 2014 року з урахуванням раніше проведених виплат. В задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовлено. /а.с. 11-13/.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 29 жовтня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року у справі №552/6351/14-а, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві у здійснені перерахунку додаткової пенсії ОСОБА_1 з 08 липня 2014 року в розмірах, передбачених ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та державної пенсії в розмірах, передбачених ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві провести перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за період з 08 липня 2014 року та провести виплату недоплаченої пенсії з урахуванням проведених виплат. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві провести перерахунок державної пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком за період з 08 липня 2014 року та провести виплату недоплаченої пенсії з урахуванням проведених виплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. /а.с. 14-17/.

На виконання вказаних судових рішень відповідно до розпорядження Київського УПФУ №178314 від 06.02.2015 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 /а.с. 33-36/ та 18.03.2020 виплачено позивачу недоплачену суму пенсії в розмірі 36731,27 грн., що підтверджується випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 , копія витягу з якого додана позивачем до позовної заяви.

З урахуванням викладеного вище, беручи до уваги те, що суму основної та додаткової пенсії, нарахованої на виконання судових рішень ОСОБА_1 вчасно не виплачено, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на одержання компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однак, відповідачем у порушення вимог статті 19 Конституції України, Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та приписів Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, протиправно відмовлено у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2014 року у справі №552/2290/14-а та постанови Київського районного суду м. Полтави від 29.10.2014 року у справі №6351/14-а, за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, починаючи з 01 січня 2014 року по день фактичної виплати пенсії, тобто по 18 березня 2020 року.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2014 року у справі №552/2290/14-а та постанови Київського районного суду м. Полтави від 29 жовтня 2014 року у справі №6351/14-а за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, починаючи з 01 січня 2014 року по день фактичної виплати пенсії, тобто по 18 березня 2020 року, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити розрахунок та нарахувати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2014 року у справі №552/2290/14-а та постанови Київського районного суду м. Полтави від 29 жовтня 2014 року у справі №6351/14-а за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, починаючи з 01 січня 2014 року по день фактичної виплати пенсії, тобто по 18 березня 2020 року, та виплатити нараховану компенсацію за рахунок коштів Пенсійного фонду України відповідно до статті 6 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати ".

Щодо позовної вимоги про стягнення з ГУ ПФУ в Полтавській області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 2102 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Зміст поняття моральної шкоди розкрито у статті 23 Цивільного кодексу України.

Так, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (із змінами та доповненнями), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи те, що матеріали адміністративної справи не містять доказів заподіяння позивачеві моральних та фізичних страждань або втрат немайнового характеру, а також підтвердження причинного зв`язку між протиправними діями відповідача і завданням позивачеві від цього моральної шкоди, вимога позивача щодо стягнення моральної шкоди не підлягає задоволенню.

Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 229, 243-245, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927, вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2014 року у справі №552/2290/14-а та постанови Київського районного суду м. Полтави від 29 жовтня 2014 року у справі №6351/14-а за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, починаючи з 01 січня 2014 року по день фактичної виплати пенсії, тобто по 18 березня 2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити розрахунок та нарахувати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2014 року у справі №552/2290/14-а та постанови Київського районного суду м. Полтави від 29 жовтня 2014 року у справі №6351/14-а за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, починаючи з 01 січня 2014 року по день фактичної виплати пенсії, тобто по 18 березня 2020 року, та виплатити нараховану компенсацію за рахунок коштів Пенсійного фонду України відповідно до статті 6 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати ".

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С. Сич