Рішення № 90646856, 29.07.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4145/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, в якому позивач (з урахуванням уточнених позовних вимог) просила суд визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо нездійснення позивачу доплати за службу в нічний час за період з березня 2017 року по квітень 2018 року; стягнути з Департаменту патрульної поліції на її користь заборгованість у вигляді доплати за службу в нічний час за період з березня 2017 року по квітень 2018 року в сумі 3193,43 грн.; визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо нездійснення позивачу виплати індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по листопад 2017 року; стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь позивача заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по листопад 2017 року в сумі 3375,19 грн.; стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплат доплати за службу у нічний час та заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з 14.02.2020 року по день ухвалення рішення судом, із розрахунку середньоденного грошового забезпечення у розмірі 648,71 грн. за кожен день.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що вона у період з 07.11.2015 року по 14.02.2020 року проходила службу у патрульній поліції України та перебувала на посаді заступника командира роти №3 батальйону №2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції. При цьому позивачем за період з березня 2017 року по квітень 2018 року було відпрацьовано 72 нічних зміни. Разом з тим відповідачем доплата позивачу за службу у нічний час не виплачувалась, що, на думку ОСОБА_1 , є порушенням Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання. Крім того, відповідачем протиправно не виплачена заборгованість по індексації грошового забезпечення, що зумовило звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 10.06.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідачу запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.

14.07.2020 року через канцелярію суду від Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення. При цьому, згідно п. 11 Розділу І Порядку №260 грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. Оскільки позивач звернулась до суду з вимогою про стягнення заборгованості за службу в нічний час лише 13.05.2020 року, вона не має права на компенсацію такої заборгованості понад три роки.

Крім того, відсутні правові підстави для стягнення індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по листопад 2017 року, оскільки індексація грошового забезпечення поліцейських передбачена постановою Кабінету міністрів України від 18.10.2017 року №782, яка вступила в дію з 24.10.2017, тому її виплата здійснюється з 01.11.2017 року.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно частини 2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

ОСОБА_1 у період з 07.11.2015 по 14.02.2020 року проходила службу в Департаменті патрульної поліції.

Відповідно до довідки полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Стойковою Вікторією В`ячеславівною було фактично відпрацьовано 23 нічних зміни за період з березня 2017 року по червень 2017 року.

Згідно довідки Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про кількість фактично відпрацьованих годин (нічних змін) громадянкою ОСОБА_1 позивач, перебуваючи на службі, згідно розстановок сил та засобів, за період з серпня 2017 року по квітень 2018 року відпрацювала 49 нічних змін (а.с. 15).

Відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 06.02.2020 року за №101о/с позивач, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію», була звільнена зі служби в поліції з 14 лютого 2020 року (а.с. 13).

Водночас ОСОБА_1 при звільненні не було здійснено нарахування та виплати доплати за службу в нічний час за період з березня 2017 року по квітень 2018 року та індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по листопад 2017 року.

З огляду на зазначене, 16.03.2020 року позивач звернулась до відповідача із відповідною заявою.

10.04.2020 року Департамент патрульної поліції листом №124ад/1/41/5/05-2020 відмовив позивачу у задоволенні її заяви та зазначив про відсутність підстав для здійснення таких виплат.

Не погоджуючись із протиправною бездіяльністю відповідача щодо невиплати їй доплати за службу в нічний час за період з березня 2017 року по квітень 2018 року та індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по листопад 2017 року, ОСОБА_1 звернулась за захистом своїх прав та інтересів до Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Дослідивши адміністративний позов, відзив Департаменту патрульної поліції, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно пп. 3 п. 5 вищевказаної Постанови №988, визначено обов`язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Водночас, критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання), визначаються Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року №260, (далі - Порядок №260).

Згідно п.3 Розділу І вказаного Порядку №260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 11 Розділу І Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

Відповідно до п.11 Розділу ІІ Порядку №260, поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.

Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00 годин.

Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час. Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.

Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Як встановлено судом із матеріалів справи та не заперечується відповідачем, за період з березня 2017 року по червень 2017 року включно та з серпня 2017 року по квітень 2018 року включно, позивач відпрацювала в управліннях патрульної поліції в Дніпропетровської та Одеської областей Департаменту патрульної поліції 72 нічних змін, що підтверджується наявними у матеріалах адміністративної справи копіями довідок про кількість фактично відпрацьованих годин (нічних змін).

Як слідує із вищенаведених норм права, розрахунок доплати за службу в нічний час здійснюється наступним чином: «місячний посадовий оклад» поділити «на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні» помножити на «кількість годин служби в нічний час» помножити на «35 відсотків (відсотковий розмір доплати за службу в нічний час)».

Із врахуванням п.11 Розділу ІІ Порядку №260, ОСОБА_1 повинна була виплачена відповідачем доплата за службу в нічний час за період з березня 2017 року по червень 2017 року та з серпня 2018 року по квітень 2018 року, зокрема:

- у березні 2017 року у розмірі 208,00 грн. (2600 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 175 (кількість годин фактичного часу служби у березні 2017 року при 40-годинному робочому тижні = 14,86 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 40 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) у березні 2017 року помножити на 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час);

- у квітні 2017 року у розмірі 383,04 грн. (2600 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 152 (кількість годин фактичного часу служби у квітні 2017 року при 40-годинному робочому тижні = 17,10 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 64 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) у квітні 2017 року помножити на 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час);

- у травні 2017 року у розмірі 182,12 грн. (2600 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 159 (кількість годин фактичного часу служби у травні 2017 року при 40-годинному робочому тижні = 16,35 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 32 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) у травні 2017 року помножити на 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час);

- у червні 2017 року у розмірі 274,68 грн. (2600 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 159 (кількість годин фактичного часу служби у червні 2017 року при 40 годинному робочому тижні = 16,35 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 48 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) у червні 2017 року помножити на 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час);

- у липні 2017 року – нічних змін не було;

- у серпні 2017 року у розмірі 208,00 грн. (2600 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 175 (кількість годин фактичного часу служби у серпні 2017 року при 40-годинному робочому тижні = 14,86 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 40 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) у серпні 2017 року помножити на 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час);

- у вересні 2017 року у розмірі 260,1 грн. (2600 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 168 (кількість годин фактичного часу служби у вересні 2017 року при 40-годинному робочому тижні = 15,48 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 48 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) у вересні 2017 року помножити на 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час).

- у жовтні 2017 року у розмірі 348,8 грн. (2600 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 167 (кількість годин фактичного часу служби у жовтні 2017 року при 40-годинному робочому тижні = 15,57 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 64 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) у жовтні 2017 року помножити на 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час).

- у листопаді 2017 року у розмірі 124,1 грн. (2600 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 176 (кількість годин фактичного часу служби у листопаді 2017 року при 40-годинному робочому тижні = 14,77 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 24 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) у листопаді 2017 року помножити на 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час);

- у грудні 2017 року у розмірі 136,5 грн. (2600 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 160 (кількість годин фактичного часу служби у грудні 2017 року при 40-годинному робочому тижні = 16, 25 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 24 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) у грудні 2017 року помножити на 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час);

- у січні 2018 року у розмірі 346,75 грн. (2600 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 168 (кількість годин фактичного часу служби у січні 2018 року при 40-годинному робочому тижні = 15, 48 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 64 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) у січні 2018 року помножити на 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час);

- у лютому 2018 року у розмірі 364,00 грн. (2600 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 160 (кількість годин фактичного часу служби у лютому 2018 року при 40 годинному робочому тижні = 16,25 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 64 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) у лютому 2018 року помножити на 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час);

- у березні 2018 року у розмірі 174,4 грн. (2600 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 167 (кількість годин фактичного часу служби у березні 2018 року при 40 годинному робочому тижні = 15,57 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 32 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) у березні 2018 року помножити на 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час);

- у квітні 2018 року у розмірі 183,1 грн. (2600 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 159 (кількість годин фактичного часу служби у квітні 2018 року при 40 годинному робочому тижні = 16,35 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 32 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) у квітні 2018 року помножити на 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем у вигляді доплати за службу в нічний час за вищевказані періоди становить у загальній сумі 3193,59 грн.

Суд критично оцінює твердження відповідача, що у нічний період надається 2 години перерви поліцейським, які не можуть бути враховані до розрахунку заборгованості, з огляду на те, що доказів надання такого часу відпочинку позивачу відповідач до суду не надав. Також, відповідачем не надано суду доказів того, що вівся окремий облік робочого часу та часу відпочинку в нічний час, на підставі якого можна було б встановити вказані обставини.

Крім того суд критично ставиться до посилання відповідача щодо пропуску позивачем трирічного строку, встановленого п.11 Розділу І Порядку №260, оскільки до Департаменту патрульної поліції Стойкова В.В. звернулась із заявою про здійснення виплати за службу в нічний час в березні 2020 року, а позовні вимоги щодо стягнення заявляє за період з березня 2017 року по квітень 2018 року, тобто в межах трьох років, що передували її зверненню за одержанням невиплаченого грошового забезпечення у повному обсязі.

Водночас дата 13.05.2020 року, яку зазначає відповідач, є датою звернення позивача вже до суду, в той же час положення п.11 Розділу І Порядку №260 не передбачають, що три роки, які передували зверненню за одержанням грошового забезпечення, повинні обчислюватись саме з моменту подання позовної заяви до суду, а не звернення з такою заявою до відповідача.

За таких умов суд доходить висновку що відповідачем було протиправно допущено бездіяльність щодо не нарахування та невиплати позивачу доплати за службу в нічний час за період з березня 2017 року по червень 2017 року включно, та з серпня 2017 року по квітень 2018 року включно у сумі 3193,59 грн., а тому адміністративний позов в цій частині позовних вимог підлягає задоволенню.

Водночас суд не вбачає підстав визнавати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати позивачу доплати за службу в нічний час за липень 2017 року, оскільки, як зазначалось позивачем у позовній заяві, в неї у зазначений календарний період нічних змін не було.

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення на її користь з відповідача заборгованості у вигляді доплати за службу в нічний час за період з березня 2017 року по квітень 2018 року в сумі 3193,43 грн., суд зазначає наступне.

Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі “Педерсен і Бодсгор проти Данії” зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Суд зазначає, що стягненню підлягають лише ті суми, які були нараховані але не виплачені.

Так, з наданих позивачем довідок про заробітну плату (а.с. 18-20) вбачається, що доплата за службу позивачу за оскаржуваний період не нараховувалася та не виплачувалася.

На підставі вищезазначеного, враховуючи, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати за службу в нічний час за період з березня 2017 року по червень 2017 року включно, та з серпня 2017 року по квітень 2018 року включно, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача про стягнення з Департаменту патрульної поліції доплати за службу в нічний час шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу доплату за службу в нічний час за період з березня 2017 року по червень 2017 року включно та з серпня 2017 року по квітень 2018 року у загальному розмірі 3193,59 грн. з вирахуванням із вказаної суми належних до сплати податків і зборів.

Задовольняючи позов у такій спосіб, суд зазначає, що аналогічна правова позиція була викладена П`ятим апеляційним судом у постановах від 28.02.2020 року по справі №815/3058/18, від 03.12.2019 року по справі №420/4859/19.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності Департаменту патрульної поліції щодо нездійснення позивачу виплати індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по листопад 2017 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 94 Закону України "Про Національну поліцію", грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі – ЗУ №1282-ХІІ).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ст. 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно ст. 4 Закону №1282-ХІІ (в редакції від 02.12.2012 року) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII від 24.12.2015 року, який набув чинності 01.01.2016 року, було внесено зміни у частину першу статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та цифри "101" замінено цифрами "103".

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення.

До вказаної постанови внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782 та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.

Згідно з п.11 вказаного Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101 відсоток).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до п. 6 Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи зі служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

Посилання відповідача на те, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватися лише з 01 листопада 2017 року - після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782 «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», якою абз. 5 п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, після слова «військовослужбовців» доповнено словом «поліцейських», є неприйнятними, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

При цьому Порядок №1078 лише деталізує та розвиває норми законів, якими передбачений обов`язок індексувати грошові доходи населення.

Більш того, в силу положень ч.2 ст.8 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року включно, що свідчить про допущену відповідачем протиправну бездіяльність щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення.

Таким чином, наявні підстави вважати, що відповідач, відмовивши позивачу у виплаті суми індексації грошового забезпечення, діяв всупереч Закону України "Про Національну поліцію", Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Аналогічної правої позиції дотримується Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 15 квітня 2020 року по справі №260/1213/19, Перший апеляційний адміністративний суд у постанові від 02 червня 2020 року по справі №200/13840/19-а, від 14 квітня 2020 року по справі №200/13841/19-а, від 06 травня 2020 року по справі №200/13398/19-а, Другим апеляційний адміністративний суд у постанові від 21 лютого 2020 року по справа №520/9628/19.

З огляду на викладене позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у невиплаті на користь позивача індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року включно, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Водночас з матеріалів справи вбачається, що у листопаді 2017 року позивачці нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення, а отже позовні вимоги в цій частині адміністративного позову задоволенню не підлягають.

Також суд зазначає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення на її користь з відповідача заборгованості індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по листопад 2017 року в сумі 3375,19 грн., оскільки як вказувалось судом раніше стягненню підлягають лише ті суми, які були нараховані але не виплачені. При цьому розгляд питання про стягнення може мати місце у разі невиплати нарахованої заборгованості.

В даному випадку розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходила службу, і який має повноваження та обов`язки виплачувати їй грошове забезпечення. Саме на відповідача та його відповідних фахівців (з фінансового забезпечення), за наявності законних підстав, покладається обов`язок нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення та здійснити її виплату.

Водночас з наданих позивачем довідок про заробітну плату (а.с.18-20) вбачається, що індексація грошового забезпечення за спірний період ОСОБА_1 не нараховувалася та не виплачувалася, а тому належним способом захисту прав позивача буде зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року включно.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з Департаменту патрульної поліції на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки виплат доплати за службу у нічний час та заборгованості по індексації грошового забезпечення за період з 14.02.2020 року по день ухвалення рішення судом, із розрахунку середньоденного грошового забезпечення у розмірі 648,71 грн. за кожен день суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, для визначення розміру середнього заробітку при звільненні мають враховуватись такі обставини, як розмір недоплаченої суми, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, обставини за яких було встановлено наявність заборгованості, дії відповідача щодо її виплати (наявність вини), дата фактичного розрахунку.

На підставі вищезазначеного, враховуючи те що остаточного розрахунку із позивачем відповідачем фактично проведено не було, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні вищезазначених позовних вимог оскільки вони є передчасними.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви була додана квитанція від 12.05.2020 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у сумі 840,80 грн.

На підставі вищезазначеного, враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача суму сплаченого нею судового збору з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 255, 257, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м.Київ, вул. Ф.Ернста, 3) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати за службу в нічний час за період з березня 2017 року по червень 2017 року включно та з серпня 2017 року по квітень 2018 року включно у сумі 3193,59 грн.

Зобов`язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу в нічний час за період з березня 2017 року по червень 2017 року включно та з серпня 2017 року по квітень 2018 року включно у загальному розмірі 3193,59 грн. із вирахуванням із вказаної суми належних до сплати податків і зборів.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року включно.

Зобов`язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року включно.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький

.