Ухвала суду № 90646678, 29.07.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/3455/20

У Х В А Л А

з питань закриття провадження у справі

29 липня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар Н.А., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів пл. Григоренка, 3, код ЄДРПОУ - 40108833), у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області Віконського Василя Васильовича щодо невиконання та порушення вимог ст. 40 Конституції України;

- зобов`язати начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області Віконського Василя Васильовича розглянути по суті скаргу ОСОБА_1 від 29.03.2020 та надати вичерпну та обґрунтовану відповідь за власним підписом.

Ухвалою від 13 травня 2020 звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви.

Ухвалою від 13 травня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05.04.2020 року позивачем було надіслано рекомендованим листом до ГУ НП у Львівській області скаргу від 29.03.2020 року, в якій зокрема просив надати письмову відповідь на вищевказану домашню адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення у строки встановленні чинним законодавством. На думку позивача відповідачем не було надано відповідь на його скаргу від 29.03.2020 року. Позивач зазначає, що бездіяльність відповідача щодо розгляду його скарги порушує вимоги ст.ст.1, 19, 21, 40, Конституції України. Також, на думку позивача, його скарга від 29.03.2020 відповідає вимогам ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» (вимоги до звернення) та відповідачем порушено ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» щодо терміну розгляду звернень громадян.

Головне управління Національної поліції у Львівській області надіслало суду відзив на позовну заяву у якому зазначило, що 06 квітня 2020 року відповідачем було отримано та зареєстровано за № О-32/Ез та О-1684/Ез скаргу позивача. ГУНП у Львівській області 30 квітня 2020 року було уважно розглянуто та своєчасно скеровано на адресу позивача обґрунтовану відповідь, зареєстровану за № О-32/02/16-20. Вказують, що відповідачем не було допущено жодних порушень термінів розгляду та надання відповіді на скаргу, оскільки 06 квітня 2020 року ГУНП у Львівській області було отримано скаргу ОСОБА_1 , від 29.03.2020 року, а вже 30 квітня 2020 року дану скаргу було розглянуто та своєчасно скеровано на адресу позивача обґрунтовану відповідь.

Також, відповідач зазначив, що ОСОБА_1 , в скарзі від 29 березня 2020 року фактично скаржиться на бездіяльність слідчих в кримінальному провадженні № 12014140050002772, внесеному до ЄРДР на підставі звернення ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 Кримінального кодексу України.

На думку відповідача відповідно до ст. 12 Закону України «Про звернення громадян», дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про запобігання корупції", "Про виконавче провадження". Відповідач вважає, що порядок розгляду скарги ОСОБА_1 , від 29.03.2020 року встановлений кримінальним процесуальним законодавством, а сфера дії Закону «Про звернення громадян» на таке не поширюється. Таким чином, відповідач зазначає, що перевірка керівником органу скарг заявника на бездіяльність слідчих на стадії досудового розслідування кримінального провадження, а також порядок оскарження дій/бездіяльності слідчих регламентується Кримінальним процесуальним кодексом України.

На думку відповідача у відповідності до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України адміністративний суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

20 липня 2020 року на адресу суду позивачем подано відповідь на відзив (вх. № 6606 ел.) в якому позивач зазначає, що представником відповідача не спростовано факту, не надання відповіді на скаргу позивача від 05.04.2020 року, не долучено до копії відзиву на позовну заяву письмово доказу, що позивачем було отримано відповідь від 30.04.2020 року (відмітки з пошти про отримання такої). Також позивач у відповіді на відзив на позовну заяву вказує, що надання письмової відповіді в порядку Закону України «Про звернення громадян» не стосується жодним чином будь – яких кримінально – процесуальних дій у кримінальному провадженні, відтак відношення до КПК України немає.

Суд дослідив зміст заяв сторін по суті спору (позов, відзив), на які учасники справи посилаються на підтвердження своїх аргументів та встановив наступне:

29 березня 2020 року (надісланий засобами поштового зв`язку 05 квітня 2020 року) ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУ НП у Львівській області із скаргою, в якій просив:

- «Викликати слідчого Греву Р.І., начальника СВ Галицького ВП ГУ НП у Л/о, мене. Як заявника, в ГУ НП у Л/о та заслухати на оперативній нараді. Дати письмові вказівки щодо проведення слідчих дій у даному кримінальному провадженні.

- Начальником СУ ГУ НП у Л/о Харченком взяти на особистий контроль хід досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014140050002772 від 17.07.2014 р.

- Письмову відповідь надати мені на вищевказану домашню адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення у строки встановленні чинним законодавством.».

З матеріалів справи судом встановлено, 06 квітня 2020 року скаргу було отримано ГУНП у Львівській області та зареєстровано, що підтверджується журналом реєстрації звернень громадян Головного управління Національної поліції у Львівській області.

У відповідь заступник начальника ГУНП у Львівській області – начальником слідчого управління – Харченко Н., листом від 30.04.2020 року за № О-32/02/16-20, на №О-32/Ез від 06.04.2020 року, на № О-1684/Ез від 06.04.2020 року повідомила ОСОБА_2 , що проведеною в межах компетенції, перевіркою встановлено, що СВ Галицького ВП ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування окремого кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України. Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у даному кримінальному провадженні здійснюється прокурором Львівської місцевої прокуратури №1. У листі було зазначено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби – COVID -19 спричиненої корона вірусної SARS -CoV-2», та з урахуванням протокольного рішення наради керівництва Національної поліції України від 11.03.2020 року за № 6, особистий прийом в ГУНП у Львівській області обмежено, проведення заходів у приміщеннях за участю кількості особового складу, зокрема нарад, заборонено. Зазначила, що стан досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження вивчено в слідчому управлінні ГУНП, та з метою забезпечення всебічного, повного й неупередженого дослідження обставин кримінального провадження і прийняття обґрунтованого процесуального рішення в ньому, слідчим управлінням ГУНП, відповідно до вимог ст. 39 КПК України надано письмові вказівки, виконання яких узято на контроль. Також роз`яснено, що відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України дії чи бездіяльність слідчого, прокурора можуть бути оскаржені на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна. Також, ст. 303 КПК України передбачені рішення, дії (бездіяльність) слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування та право на їх оскарження. Розгляд таких скарг, відповідно до вимог ст. 306 КПК здійснюється слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченого цим Кодексом.

Вирішуючи питання про юрисдикцію спору, суд керується наступним.

Відповідно до приписів статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України “Про звернення громадян” від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі – Закон №393/96), .

Статтею 1 Закону України “Про звернення громадян” визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про звернення громадян”, законодавство України про звернення громадян включає цей Закон та інші акти законодавства, що видаються відповідно до Конституції України та цього Закону (стаття 2);

Статтею 3 Закону України “Про звернення громадян” визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб (стаття 3);

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про звернення громадян”, дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним […] законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України “Про судоустрій і статус суддів” та “Про доступ до судових рішень”, Кодексом адміністративного судочинства України, законами України “Про запобігання корупції”, “Про виконавче провадження”.

Судом з матеріалів справи встановлено, що в провадженні слідчого слідчого відділу Галицького ВП ГУНП у Львівській області Греви Р.І. на стадії досудового розслідування перебуває кримінальне провадження №12014140050002772 від 17.07.2014 року, розпочате за заявою ОСОБА_1

29.03.2020 ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУ НП у Львівській області Вінковського В., із скаргою в порядку Закону України “Про звернення громадян”, яка за своїм змістом є скаргою на бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій під час досудового розслідування.

На переконання позивача відносини, що виникають між громадянами та органами місцевого самоврядуваннята/або органами державної влади щодо розгляду звернень, скарг, заяв та клопотань регулюються нормами Закону України «Про звернення громадян». Однак, з урахуванням статті 20 Закону України «Про звернення громадян» жодної відповіді він так і не отримав. Таким чином, на думу позивача, з боку відповідача була допущена протиправна бездіяльність стосовно не розгляду вищевказаної скарги.

При цьому судом встановлено, що у поданій скарзі позивач, просить: «Викликати слідчого Греву Р.І., начальника СВ Галицького ВП ГУ НП у Л/о, мене. Як заявника, в ГУ НП у Л/о та заслухати на оперативній нараді. Дати письмові вказівки щодо проведення слідчих дій у даному кримінальному провадженні.

Начальником СУ ГУ НП у Л/о Харченком взяти на особистий контроль хід досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014140050002772 від 17.07.2014 р.

Письмову відповідь надати мені на вищевказану домашню адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення у строки встановленні чинним законодавством.».

30.04.2020 заступник начальника ГУНП у Львівській області Наталія Харченко надала відповідь за № О-32/02/16-20 від 30.04.2020 року, в якій повідомила ОСОБА_1 , що проведеною в межах компетенції, перевіркою встановлено, що СВ Галицького ВП ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування окремого кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України. Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у даному кримінальному провадженні здійснюється прокурором Львівської місцевої прокуратури №1. У листі було зазначено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби – COVID -19 спричиненої корона вірусної SARS -CoV-2», та з урахуванням протокольного рішення наради керівництва Національної поліції України від 11.03.2020 року за № 6, особистий прийом в ГУНП у Львівській області обмежено, проведення заходів у приміщеннях за участю кількості особового складу, зокрема нарад, заборонено. Зазначила, що стан досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження вивчено в слідчому управлінні ГУНП, та з метою забезпечення всебічного, повного й неупередженого дослідження обставин кримінального провадження і прийняття обґрунтованого процесуального рішення в ньому, слідчим управлінням ГУНП, відповідно до вимог ст. 39 КПК України надано письмові вказівки, виконання яких узято на контроль. Також роз`яснено, що відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України дії чи бездіяльність слідчого, прокурора можуть бути оскаржені на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна. Також, ст. 303 КПК України передбачені рішення, дії (бездіяльність) слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування та право на їх оскарження. Розгляд таких скарг, відповідно до вимог ст. 306 КПК здійснюється слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченого цим Кодексом.

В свою чергу, статтею 1 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Згідно зі ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 3 Кримінального процесуального кодексу України визначено,що терміни, що їх вжито в цьому Кодексі, якщо немає окремих вказівок, мають таке значення:

досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності; досудове слідство - форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування злочинів (пункт 5 частини першої статті 3);

керівник органу досудового розслідування - начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу Національної поліції […] (пункт 8 частини першої статті 3);

слідчий - службова особа органу Національної поліції […], уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень (пункт 17 частини першої статті 3);

сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники (пункт 19 частини першої статті 3);

Статтею 24 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 28 Кримінального процесуального кодексу України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень (стаття 28);

Згідно зі ст. 38 Кримінального процесуального кодексу України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є слідчі підрозділи органів Національної поліції […].

Відповідно до ст. 39 Кримінального процесуального кодексу України керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування. Керівник органу досудового розслідування уповноважений: 1) визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих; 2) відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування; 3) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора; 4) вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим; […] 7) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом;

Нормами ст. 56 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що під час досудового розслідування потерпілий має право: 1) на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим; […] 4) брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі […].

Відповідно до ст. 57 Кримінального процесуального кодексу України потерпілий зобов`язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття.

Перелік відповідних рішень, дій чи бездіяльності, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, встановлено статтею 303 Кримінально процесуального кодексу України.

При цьому, згідно з частиною 1 статті 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування (стаття 308).

Конституційний Суд України в рішенні від 23.05.2001 № 6-рп/2001 зазначив, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості та не належить до управлінської сфери.

Велика Палата Верховного Суду вже викладала висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 03 квітня 2019 року в справі №813/1595/18 та від 18 грудня 2019 року в справі №560/1679/19.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що оскільки у скарзі від 29.03.2020 року містяться виключно скарга про бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій під час досудового розслідування, вказані вимоги в розумінні норм КПК України та Закону № 393/96-ВР підпадають під дію саме КПК України.

Пунктом 2 частини другої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

На досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником […], іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у […] у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк (стаття 303 КПК) в порядку, визначеному статтями 304-307 КПК України.

При цьому, помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір (висновок узгоджується із правовим висновком, що міститься у п. п. 28 - 29 Постанови Велика Палата Верховного Суду від 4 вересня 2018 року справа № 823/2042/16, провадження № 11-377апп18).

Таким чином, перевірка правомірності дій/бездіяльності слідчих, керівника органу досудового розслідування за заявою учасника кримінального провадження не може здійснюватися в порядку адміністративного судочинства. Тому суд дійшов висновку, що не може розглядати цей спір по суті та давати оцінку повноті/своєчасності реагування керівника органу досудового слідства на скаргу учасника кримінального провадження щодо бездіяльності слідчих, оскільки ці правовідносини є кримінально-правовими.

Відповідно до пункт 1 частини першої статті 238 КАС України адміністративний суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З урахуванням того, що даний спір належить вирішувати в порядку кримінального судочинства, провадження в адміністративній справі слід закрити.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12, 19, 173, 238, 239, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

у х в а л и в :

Провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,- закрити.

Роз`яснити позивачу його право на звернення до місцевого загального суду чи прокурора зі скаргою в порядку кримінального судочинства.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддями.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до п.3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, строк на апеляційне оскарження ухвали суду продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Кухар Н.А.