Рішення № 90646517 від 27.07.2020 , Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/326/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши в загальному позовному провадженні адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім КНК” до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, а також зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ “Торговий Дім КНК” звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить, з урахуванням заяви про виправлення помилки (т.2, а.с. 156-157):

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в частині внесення в реєстр ризикових платників податків Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім КНК”;

- зобов`язати комісію Головного управління ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка приймає рішення внесення в реєстр ризикових платників податків виключити Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім КНК” з реєстру ризикових платників податків;

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Держаної податкової служби Кіровоградської області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

Рішення №1440319/33083492 від 16.01.2020 року

Рішення №1440318/33083492 від 16.01.2020 року.

Рішення №1440334/33083492 від 16.01.2020 року.

Рішення №1440337/33083492 від 16.01.2020 року.

Рішення №1440335/33083492 від 16.01.2020 року.

Рішення №1440331/33083492 від 16.01.2020 року.

Рішення №1440336/33083492 від 16.01.2020 року.

Рішення №1440322/33083492 від 16.01.2020 року.

Рішення №1440324/33083492 від 16.01.2020 року.

- зобов`язати зареєструвати податкові накладні ТОВ "Торговий дім КНК”, а саме:

Податкову накладну № 43 від 20.12.2019 року на загальну суму коштів 2 642 529,04 грн., в тому числі ПДВ 440 421,51 грн.

Податкову накладну № 45 від 21.12.2019 року на загальну суму коштів 713 412,19 грн., в тому числі ПДВ 118 902,03 грн.

Податкову накладну № 46 від 21.12.2019 року на загальну суму коштів 729 935,80 грн., в тому числі ПДВ 121 655,97 грн.

Податкову накладну № 48 від 22.12.2019 року на загальну суму коштів 794 468,21 грн., в тому числі ПДВ 132411,37 грн.

Податкову накладну № 49 від 22.12.2019 року на загальну суму коштів 529 774,10 грн., в тому числі ПДВ 88 295,68 грн.

Податкову накладну № 51 від 23.12.2019 року на загальну суму коштів 396 200,11 грн., в тому числі ПДВ 66 033 295,68 грн.

Податкову накладну № 52 від 23.12.2019 року на загальну суму коштів 2 257 935,24 грн., в тому числі ПДВ 376 322,54 грн.

Податкову накладну № 54 від 24.12.2019 року на загальну суму коштів 369 040,10 грн., в тому числі ПДВ 61 506,68 грн.

Податкову накладну № 55 від 24.12.2019 року на загальну суму коштів 981 110,90 грн., в тому числі ПДВ 163 518,48 грн.

В обґрунтування вимог зазначив, що відповідач-1 протиправно прийняв рішення в частині внесення в реєстр ризикових платників податків Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім КНК”, а також рішення від 16.01.2020 року №№ 1440319/33083492, 1440318/33083492, 1440334/33083492, 1440337/33083492, 1440335/33083492, 1440331/33083492, 1440336/33083492, 1440322/33083492, 1440324/33083492.

Ухвалою суду від 07 квітня 2020 року клопотання представника позивача – задоволено та залучено другого відповідача - Державну податкову службу України (т. 2, а.с. 238-239).

Ухвалою суду від 07.04.2020 встановлено Державній податковій службі України п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву (т.2. а.с. 238-239).

Зазначену ухвалу суду представник відповідача 2 отримав 13.04.2020, проте станом на дату винесення рішення відзив на позовну заяву не подав (т.2. а.с. 247).

Представником відповідача 1 надано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки внесення позивача до переліку ризикових платників є законним та обґрунтованим та здійсненим у зв`язку з тим, що аналіз наявної податкової інформації свідчить про наявність ознак здійснення платником податків ризикових операцій. Також, зазначив, що саме внесення позивача до переліку ризикових платників не є рішенням, оскільки не породжує зміну прав та обов`язків платника, а лише використовується на виконання вимог Податкового кодексу України.

Також, зазначив, що копії документів, які надані суду в обґрунтування адміністративного позову на посвідчення реальності здійснення господарських операцій з контрагентами до податкового органу разом із письмовими поясненнями для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі повністю подано не було, а саме: видаткові накладні в повному обсязі не було долучено, при цьому акти прийом-передачі товару до договору, що засвідчують факт поставки товару взагалі не подані (т. 2, а.с. 71-73).

Представником позивача надано відповідь на відзив, згідно якої, позиція представника відповідача 1, викладена у відзиві на позовну заяву не відповідає дійсності, тому що всі документи по господарським операціям були надані, в тому числі договори на придбання, акти приймання-передач, договір переробки, акти переробки, видаткові накладні, залізничні накладні, товаро-транспортні накладні, платіжні доручення, паспорти якості (т.2, а.с. 161-167).

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Від представника позивача та відповідача 1 надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження ( т.3 а.с. 34, 233).

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведені норми процесуального права, клопотання позивача та представника відповідача 1 про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов наступних висновків.

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість.

Протокольним рішенням Комісії Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №78 від 28.12.2019 позивача включено до переліку ризикових платників відповідно до п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 "Про запровадження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних"(т.2, а.с.138-146).

В обґрунтування зазначеного рішення вказано, що позивач та пов`язані підприємства здійснюють фактичну реалізацію палива по ланцюгу до споживача без відповідного отримання дозвільних документів (ліцензій) та сплати акцизного податку на всіх етапах провадження господарської діяльності. Реалізацію отриманих продукті нафтопереробки без отримання документів. Під виглядом палива (бензинів та палива дизельного) в адреси незаконних АЗС та інших суб`єктів торгівлі ПММ, а закомульований схемний податковий кредит, реалізується по ланцюгу постачальника, замовникам схем-мінімізації, що свідчить про фальсифікацію пального, яким наповнюється ринок нафтопродуктів в Україні та в наслідок чого Державний бюджет недоотримує відповідні суми податків (т.2, а.с.138-146).

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України.

Згідно з п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі - ПК України), об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; ґ) виключено; д) виключено; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналогічні норми містяться і у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (чинною на час виникнення правовідносин) (надалі - Порядок №117) затверджено порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, серед яких:

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пункту 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року (надалі - Порядок №117), цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов`язки її членів.

Згідно з пунктом 2 Порядку №117, Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у пункті 3 Порядку №117, Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 17 Порядку №117, засідання комісії контролюючого органу проводиться обов`язково кожного робочого дня, а в разі наявності документів для розгляду - два рази на день.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Згідно пункту 23 Порядку №117, протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 “Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних”, Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом № 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків), який втратив чинність на підставі Наказу Державної фіскальної служби № 522 від 03.08.2018.

Усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 “Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних”, та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення / виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі “Журнал ризикових платників податків” розділу “Робота Комісії регіонального рівня” підсистеми “Аналітична система” ITC “Податковий блок” як платників з ознаками ризиковості.

У листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року “Критерії ризиковості платника податку”, зокрема, зазначено: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків вноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача внесено до переліку ризикових платників податків у зв`язку з відповідністю підприємства пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Так, підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, визначено 7 (сім) вичерпних підстав за наявності яких комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Суд зазначає, що у відзиві на позов представником відповідача 1 вказано, внесення позивача до переліку ризикових платників є законним та обґрунтованим у зав`язку з тим, що аналіз наявної податкової інформації свідчить про наявність ознак здійснення платником податків ризикових операцій. Також, зазначив, що саме внесення позивача до переліку ризикових платників не є рішенням, оскільки не породжує зміну прав та обов`язків платника, а лише використовується на виконання вимог Податкового кодексу України.

Зазначені доводи представника відповідача 1 не відповідають дійсності, оскільки протокольне рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №78 від 28.12.2019, яким позивача включено до переліку ризикових платників відповідно до п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 "Про запровадження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" породило правові наслідки для позивача, оскільки зазначена інформація відображається при реєстрації податкових накладних із контрагентами, що в свою чергу призводить до їх небажання проводити господарські операції із позивачем та отримання відповідного відшкодування з ПДВ.

В подальшому вказане рішення призводить до зупинення реєстрації податкових накладних виписаними саме позивачем.

Крім того суд зазначає, що в оскаржуваному протокольному рішенні, не вказано конкретно визначену підставу визначену Порядком №117, для віднесення позивача до критеріїв ризикового.

Таким чином, належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року, протокольне рішення Комісії Головного управління ДФС у Кіровоградській області №78 від 28.12.2019 не містить (т.2, а.с.138-146).

Також, з протокольного рішення вбачається, що рішення прийнято лише на підставі даних інформаційних баз контролюючого органу, будь-які інші матеріали, контролюючим органом не використовувались.

Під час розгляду справи в суді податковим органом не доведено перед судом, що позивач відповідає критеріям ризиковості, встановленим листом Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року.

Таким чином позовна вимога, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в частині внесення в реєстр ризикових платників податків Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім КНК” є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги, в якій позивач просить зобов`язати комісію Головного управління ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка приймає рішення внесення в реєстр ризикових платників податків виключити Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім КНК” з реєстру ризикових платників податків, суд зазначає наступне.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року; Конвенція набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” № 3477-IV від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року), вбачається, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Оскільки суд прийшов до висновку про відсутність підстав для віднесення позивача в частині включення його до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, а інших підстав для відмови та вказаного включення чинним законодавством не передбачено, наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог, що, водночас, з урахуванням наведеного вище, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а є способом відновлення порушеного права позивача.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Головне управління ДПС у Кіровоградській області виключити позивача з переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимога позивача в якій просить зобов`язати комісію Головного управління ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка приймає рішення внесення в реєстр ризикових платників податків виключити Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім КНК” з реєстру ризикових платників податків є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Стосовно позовної вимоги, в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Держаної податкової служби Кіровоградської області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

Рішення №1440319/33083492 від 16.01.2020 року

Рішення №1440318/33083492 від 16.01.2020 року.

Рішення №1440334/33083492 від 16.01.2020 року.

Рішення №1440337/33083492 від 16.01.2020 року.

Рішення №1440335/33083492 від 16.01.2020 року.

Рішення №1440331/33083492 від 16.01.2020 року.

Рішення №1440336/33083492 від 16.01.2020 року.

Рішення №1440322/33083492 від 16.01.2020 року.

Рішення №1440324/33083492 від 16.01.2020 року, то суд зазначає наступне.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з підпунктами “а”, “б” пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Судом встановлено, що 08.01.2020 ТОВ “Торговий Дім КНК” направило до ДПС України на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 43 від 20.12.2019, № 46 від 21.12.2019, № 45 від 21.12.2019, № 52 від 23.12.2019, № 48 від 22.12.2019, № 49 від 22.12.2019, № 51 від 23.12.2019, № 54 від 24.12.2019, № 55 від 24.12.2019 (т.1, а.с. 122-123, 147-149, 168-169, 186-188, 211-212, 230-232, 250, т.2, а.с.1, 18-19, 35-37).

Позивач отримав квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно яких реєстрація податкових накладних № 43 від 20.12.2019, № 46 від 21.12.2019, № 45 від 21.12.2019, № 52 від 23.12.2019, № 48 від 22.12.2019, № 49 від 22.12.2019, № 51 від 23.12.2019, № 54 від 24.12.2019, № 55 від 24.12.2019 зупинені у зв`язку з тим, що податкові накладні відповідають вимогам пп. 2.1 п.2 “Критеріїв ризиковості платника податку” ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризикованості платника податку» (т.1, а.с. 123, 149, 169, 188, 212, 232, т.2, а.с.1, 19, 37).

У відповідності до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. N 117 (в подальшому – Порядок № 117) податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, P < P м х 1,4, де:

D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування;

P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування.

Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Згідно п. 6 Порядку № 117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 12, 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

10.01.2020 ТОВ “Торговий Дім КНК” направило до ГУ ДПС у Кіровоградській області пояснення, а також копії документів на підтвердження господарських операцій щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено (т.3, а.с. 37-232).

Також, судом встановлено, що між ТОВ “Торговий Дім КНК” та ТОВ «ОТНП» укладено договір № 01/08/19-3 постачання нафтопродуктів (т.1, а.с. 105-108). На підтвердження поставки нафтопродуктів позивачем надано виписки із банків (т.1, а.с. 109), видаткові накладні (т.1, а.с. 125, 190, 214, 234, т. 2, а.с. 3, 21, 39, 95, 104-106, 111), рахунки на оплату (т.1, а.с. 189, 213, 233, т.2, а.с. 2, 20, 38).

В подальшому нафтопродукти були реалізовані контрагентам (т.1, а.с.43-104, 111-121, 127-135, т.2, а.с.79-121).

Однак, Комісією яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 16.01.2020 року №№ 1440319/33083492, 1440318/33083492, 1440334/33083492, 1440337/33083492, 1440335/33083492, 1440331/33083492, 1440336/33083492, 1440322/33083492, 1440324/33083492 (т.2., а.с. 122-130).

Згідно п. 23 Порядку № 117 комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

-щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

-щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Відповідно до п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

-ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

-ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

-надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до п. 22 Порядку № 117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Суд зазначає, що рішення Комісії повинні містити чіткі підстави для відмови в реєстрації податкових накладних.

Натомість підставою для винесення рішень від 16.01.2020 року №№ 1440319/33083492, 1440318/33083492, 1440334/33083492, 1440337/33083492, 1440335/33083492, 1440331/33083492, 1440336/33083492, 1440322/33083492, 1440324/33083492, стало ненадання платником податку копій документів, а саме ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (а.с. 122-130).

Проте, оскаржувані рішення не містять чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність у позивача, передбачених чинним законодавством України, документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а тому відповідач-1 протиправно виніс рішення від 16.01.2020 року №№ 1440319/33083492, 1440318/33083492, 1440334/33083492, 1440337/33083492, 1440335/33083492, 1440331/33083492, 1440336/33083492, 1440322/33083492, 1440324/33083492.

Аналогічну правову позицію висловив і Вищий адміністративний суд України у постанові від 15.07.2015 р. (справа № К/800/62702/14) та в ухвалі від 16.03.2016 (справа № К/800/63884/14).

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати податкові накладні ТОВ "Торговий дім КНК”, а саме: