Ухвала суду № 90646423, 29.07.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

29 липня 2020 року м. Київ 810/2743/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., за участю секретаря судового засідання Повх І.С.

за участю представників:

заявника (відповідача 3) - Хлопузяна Р.Д.

позивача - Момот Н.В.

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2016 в адміністративній справі за позовом Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “ХАС” та Публічного акціонерного товариства “Укргазвидобування” про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася Миргородська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “ХАС” як уповноваженої особи за договором про спільну діяльність від 04.02.2004 № 60, Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “ХАС” та Публічного акціонерного товариства “Укргазвидобування” про стягнення податкового боргу.

Постановою Київського окружного адміністративного суду № 810/2743/16 від 21 жовтня 2016 (суддя Волков А.С.), ухваленою в порядку скороченого провадження, задоволено адміністративний позов Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “ХАС” та Публічного акціонерного товариства “Укргазвидобування” до державного бюджету податковий борг з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у загальній сумі 8 699 643,61 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Укргазвидобування” залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року - без змін.

До Київського окружного адміністративного суду 11 липня 2017 року надійшла заява Публічного акціонерного товариства “Укргазвидобування” про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2016 в адміністративній справі №810/2743/16, у якій представник ПАТ “Укргазвидобування” просить суд скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2016 у справі № 810/2743/16 в частині стягнення з ПАТ “Укргазвидобування” податкового боргу, який виник за Договором про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 60 від 04.02.2004, та в цій частині прийняти нову постанову, якою відмовити Миргородській ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області в задоволенні адміністративного позову.

У зв`язку із перебуванням справи в суді касаційної інстанції, ухвалою Київського окружного адміністративного суду лише 15 травня 2020 відкрито провадження про перегляд постанови Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2016 в адміністративній справі за нововиявленими обставинами та призначено судове засідання.

Ухвалою Верховного суду від 22.11.2019 року замінено позивача Миргородську ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області на правонаступника - ГУ ДФС у Полтавській області.

Протокольною ухвалою суду від 28.07.2020 року замінено позивача ГУ ДФС у Полтавській області на правонаступника ГУ ДПС у Полтавській області.

В судовому засіданні представник заявника підтримав заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2016 в адміністративній справі №810/2743/16, обґрунтовуючи тим, що нововиявленими обставинами в даній справі є встановлення істотних обставин, що не були відомі під час розгляду справи Київським окружним адміністративним судом, та про які ПАТ “Укргазвидобування” стало відомо після рішення Окружного адміністративного суду м. Києва № 826/10259/16, яке набрало законної сили 13.06.2017 року.

Представник позивача проти задоволення заяви заперечував, мотивуючи тим, що обставини які встановлені рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва № 826/10259/16 не є істотними для справи. Крім того, про їх існування було відомо як заявнику так і суду при прийнятті постанови № 810/2743/16.

Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства “Укргазвидобування” про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2016, суд зазначає наступне.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року адміністративний позов Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області задоволено. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “ХАС” та Публічного акціонерного товариства “Укргазвидобування” до державного бюджету податковий борг з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у загальній сумі 8 699 643,61 грн.

Податковий борг з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу виник у зв`язку із здійсненням підприємницької діяльності на умовах Договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004 №60, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма “ХАС” як уповноваженою особою за вказаним договором та Публічним акціонерним товариством “Укргазвидобування”.

Підставою для задоволення позовних вимог стала наявність податкового боргу, що виник внаслідок несплати Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма “ХАС” самостійно визначених податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу.

Обґрунтовуючи заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, Публічне акціонерне товариство “Укргазвидобування” посилається на встановлення істотних обставин, що не були відомі на час розгляду справи Київським окружним адміністративним судом, та про які заявнику стало відомо після прийняття рішення суду у справі №826/10259/16.

Так, судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.03.2017 у справі №826/10259/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017, визнано протиправною бездіяльність Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області щодо не здійснення у період з дня виникнення податкового боргу, в тому числі і боргу 8 699 643,61 грн., заходів з погашення податкового боргу ТОВ Фірма "ХАС", яке було відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання Договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004 №60.

Заявник вважає обставини, встановлені у справі №826/10259/16, істотними для вирішення справи №810/2743/16 та до нововиявлених обставин відносить встановлення факту протиправної бездіяльності податкового органу щодо нездійснення у період з дня виникнення податкового боргу заходів з погашення податкового боргу ТОВ Фірма “ХАС”, та такими, що виключають задоволення позову в частині стягнення податкового боргу з ПАТ “Укргазвидобування”.

Відповідно до частини 5 ст.125 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Закріплюючи принцип обов`язковості судового рішення, яке набрало законної сили, законодавець разом з тим допускає перегляд судом ухваленого ним рішення за нововиявленими обставинами з метою виправлення помилки, допущеної при вирішенні справи внаслідок незнання про існування істотних для справи обставин, які існували на момент ухвалення судового рішення.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

Відповідно до ч.3 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції після 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Суд зазначає про те, що норми, які визначають підстави і строк звернення до суду із заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами є нормами матеріального права, а тому в даному випадку, під час встановлення наявності підстав для звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підлягають застосуванню норми Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка була чинна до 15.12.2017.

У той же час норми щодо порядку розгляду заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами та оскарження судового рішення, прийнятого за результатами розгляду такої заяви, є нормами процесуального права, які встановлені Кодексом адміністративного судочинства України в редакції після 15.12.2017.

Так, згідно з ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017, яка була чинна на момент звернення позивача із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами) підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону України, іншого акта (їх окремих положень) або надане Конституційним Судом України офіційне тлумачення положень Конституції України, що є відмінним від того, як їх застосував суд при вирішенні справи.

Частиною 1 ст. 247 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017) визначено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини. При цьому заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 245 цього Кодексу, може бути подана не пізніше ніж через три роки з дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі якщо така заява подана до адміністративного суду після закінчення цього строку, адміністративний суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності причини пропуску цього строку.

Аналізуючи зміст вказаних норм законодавства, суд дійшов висновку про те, що нововиявлені обставини - це ті обставини, які не були предметом дослідження з незалежних від суду та осіб, які брали участь в адміністративній справі, причин для можливого впливу на результати розгляду справи і скасування постанов і ухвал, що відповідають об`єктивній істині, правам і обов`язкам сторін. Перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами не є доповненням апеляційного та касаційного способу і різновидом їх перевірок.

Істотні для справи обставини, які не могли бути відомі скаржнику, є однією з підстав перегляду судових постанов або ухвал, тому що вони впливають на повноту обставин, які мають значення для адміністративної справи і впливають на висновки суду, тобто свідчать про необґрунтованість певного судового рішення. Проте вони не є наслідком помилки суду, що спричиняють скасування постанов або ухвал в адміністративному суді апеляційної інстанції або касаційної інстанції, а є результатом виявлення нових обставин.

Під істотними обставинами справи розуміють:

- ті з них, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили,

- ті, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи,

- факти, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, які спорять (тобто ці факти існували під час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у справі, ні суду, який її розглядав та вирішував).

Отже істотні для справи обставини - це ті, які становлять сутність справи та мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, та які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, які існували під час розгляду адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Тобто у даному випадку йдеться про нові обставини, які існували на момент розгляду справи, але не були і не могли бути відомі особі-заявнику.

При цьому, нова обставина, яка з`явилась або змінилась після розгляду справи, не є підставою для перегляду судового рішення.

Так постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.03.2017 року у справі №826/10259/16 встановлена протиправна бездіяльність Миргородської ОДПІ щодо нездійснення у період з дня виникнення податкового боргу до 15.06.2016 заходів з погашення податкового боргу ТОВ Фірма “ХАС”, та скасовано рішення про опис майна Публічного акціонерного товариства “Укргазвидобування” від 23.06.2016 № 8, у зв`язку з чим заявник пов`язує необхідність перегляду постанови Київського окружного адміністративного суду у справі №810/2743/16.

Суд, дослідивши рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №826/10259/16, дійшов висновку про те, що протиправна бездіяльність Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області полягала у невчиненні дій щодо опису майна в податкову заставу платника, який згідно Договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №60 був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майна, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків.

При цьому, предметом розгляду у справі №810/2743/16 є стягнення коштів з рахунків платника податків на підставі положень пп. 95.1 - 95.3 ПК України. Відтак, обставини, встановлені рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.03.2017 у справі №826/10259/16, не стосуються такого етапу заходів погашення податкового боргу як стягнення коштів та не можуть вплинути на висновки суду у справі №810/2743/16.

Крім того суд зазначає, що рішення про опис майна Публічного акціонерного товариства “Укргазвидобування” від 23.06.2016 № 8 та проявлена бездіяльність податкової не відповідає критеріям нововиявленої обставини, оскільки Публічному акціонерному товариству “Укргазвидобування” на момент розгляду справи № 810/2743/16 було відомо про існування зазначених фактів, що підтверджується відповідним клопотанням заявника про зупинення провадження у справі №810/2743/16 до набрання законної сили рішення у справі №826/10259/16 та розглянуто судом.

Суд звертає увагу, що розгляд позовних вимог про стягнення коштів у справі не є можливим без дослідження та надання оцінки судом всіх дій та рішень податкового органу, оскільки їх наявність є обов`язковою передумовою для реалізації контролюючим органом першого етапу заходів щодо погашення податкового боргу – стягнення коштів за судовим рішенням.

Із тексту заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами вбачається, що заявник фактично не погоджується із судовим рішенням у справі №810/2743/16 та викладає доводи, аналогічні тим, які були зазначені ним в апеляційній скарзі на судове рішення суду першої інстанції.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 07.02.2020 у справі №К/9901/24665/19.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.

Новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, у зв`язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження, сам по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій він використовується для виправлення помилок правосуддя. Однак, Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі ст. 6 Конвенції.

Правова певність передбачає дотримання принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип полягає в тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов`язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи (рішення у справі "Правєдная проти Росії" №69529/01; у справі "Рябих проти Росії" №52854/99, пункт 52; у справі "Брумареску проти Румунії" №28342/95, пункт 61).

Тому суд звертає увагу на те, що в контексті ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017, яка була чинна на момент звернення позивача із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами) підставою для перегляду судового рішення можуть слугувати лише ті фактичні обставини, які мали істотне значення і які об`єктивно існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі усім особам, які брали участь у справі та суду. Ініціювання перегляду судового рішення лише з метою нового слухання і вирішення справи суперечить принципу правової визначеності, який є складовою верховенства права.

Суд не знаходить підстав для перегляду постанови Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2016 у справі №810/2743/16 за нововиявленими обставинами.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 368 КАС України (в редакції після 15.12.2017) за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (ч.1 ст.369 КАС України в редакції після 15.12.2017).

З огляду на викладене, суд зазначає, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є необґрунтованою, наведені в ній обставини не є нововиявленими в розумінні положень статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017), а тому підстави для перегляду постанови Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2016 у справі №810/2743/16 за нововиявленими обставинами у суду відсутні.

Керуючись статтями 223, 243, 248, 256, 361-369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства “Укргазвидобування” про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2016 в адміністративній справі №810/2743/16 – відмовити.

2. Копію ухвали видати (надіслати) сторонам.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.

Повний текст ухвали виготовлено 29.07.2020.