Ухвала суду № 90645978, 24.07.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 липня 2020 року м. Житомир справа № 240/10805/20

категорія 112030100

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Романченко Є.Ю., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить:

- залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, на права та обов`язки якого щодо проведення перерахунку пенсії на підставі довідки уповноваженого органу, може вплинути судове рішення у цій справі;

- визнати протиправними дії Житомирського обласного військового комісаріату щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нової довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії обчисленої з зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням обчислених відповідно до пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, виходячи з 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року у 2018-2020 роках, а також додаткових видів грошового забезпечення, передбачених зазначеною Постановою №704 станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії;

- зобов`язати Житомирський обласний військовий комісаріат виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії: з 01.03.2018 по 31.12.2018, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням обчислених відповідно до пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018, відповідно до Закону України від 07.12.2017 №2246-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2018 рік" та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти; з 01.01.2019 по 31.12.2019, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням обчислених відповідно до пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2019, відповідно до Закону України від 23.11.2018 N 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти; з 01.01.2020 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням обчислених відповідно до пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, виходячи з 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2020, відповідно до Закону України від 14.11.2019 N 294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти; з 05.03.2019, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 №704 вказати розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, обчислених відповідно до пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, виходячи з 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2019, відповідно до Закону України від 23.11.2018 N 2629-VIIІ "Про Державний бюджет України на 2019 рік" та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, також процентну (відсоткову) надбавку за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, премії, надбавки за кваліфікаційну категорію, надбавки за виконання особливо важливих завдань та інші додаткові види грошового забезпечення, які враховуються при призначені та перерахунку пенсії, за відповідною або аналогічною посадою, яку займав на дату звільнення із служби для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії.

Перевіряючи, після одержання позову, чи відповідає він вимогам, установленим Кодексом адміністративного судочинства України, судом ураховано наступне.

Відповідно до п.п. 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент направлення позову до суду, далі - КАС України) в позовній заяві зазначаються:

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту позивачем свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло. При цьому слід вказати, що предметом розгляду у порядку адміністративного судочинства можуть бути конкретно визначені дії (бездіяльність) суб`єкта владних повноважень.

Способи судового захисту визначені частиною першою статті 5 КАС України.

У контексті наведеного суд відмічає, що позовна заява, зокрема її прохальна частина, не може містити вимог про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Згідно із ч. 4 ст. 49 КАС України, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, визначені ст. 167 КАС України.

Відповідно до ч. 5 ст. 161 КАС України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Таким чином, у разі необхідності позивач одночасно з поданням до суду позову може подати заяву про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача чи відповідача. Втім, така заява повинна бути викладена окремо, з урахуванням положень ч. 4 ст. 49 КАС України, та додана до позову відповідно до ч. 5 ст. 161 КАС України.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що при подачі позовної заяви до суду позивачем вимог ст. ст.160-161 КАС України дотримано не було.

Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 169 КАС України).

З огляду на викладене, позов необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до Житомирського окружного адміністративного суду:

- нової позовної заяви до відповідача, оформленої із дотриманням вимог ст. 160-161 КАС України в 2-х примірниках.

- у разі необхідності, заяви про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, викладеної з урахуванням положень ч. 4 ст. 49 КАС України та оформленої відповідно до вимог ст. 167 КАС України.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк і спосіб, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Є.Ю. Романченко