Рішення № 90645957, 28.07.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2020 р. Справа№200/4111/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В.,

при секретарі судового засідання - Скрипник К.О.

за участю:

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області про:

1) визнання протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області щодо непризначення та невиплати з 10.10.2019 ОСОБА_1 пенсії за вислугу років 31 рік 08 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів (та посадах, які зараховуються до стажу роботи на посадах прокурора) 23 років 1 місяць, відповідно до ч.1 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VІІ;

2) зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області від 18.10.2019 та 12.03.2020, щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років згідно з Законом України "Про прокуратуру" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за вислугу років 31 рік 8 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів (та посадах, які зараховуються до стажу роботи на посадах прокурора) 23 роки 1 місяць відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII;

3) зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області призначити та виплачувати з 10.10.2019 ОСОБА_1 пенсію за вислугу років 31 рік 8 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів (та посадах, які зараховуються до стажу роботи на посадах прокурора) 23 роки 1 місяць відповідно до ч.1 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII;

4) зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області прийняти рішення (розпорядження) щодо призначення та виплати з 10.10.2019 ОСОБА_1 пенсію за вислугу років 31 рік 8 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів (та посадах, які зараховуються до стажу роботи на посадах прокурора) 23 роки 1 місяць відповідно до ч.1 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідачем під час вирішення питання про призначення пенсії за вислугу років допущено невірне застосування норм матеріального права, що призвело до невірного визначення вислуги років на посадах прокурора та загальної вислуги років для призначення пенсії відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру". Окрім цього, позивач зауважив на порушенні відповідачем порядку розгляду питання про призначення пенсії за вислугу років через неповідомлення позивача про необхідність надання додаткових документів, внаслідок чого створив перешкоди в реалізації позивачем права на пенсію.

Відповідач проти задоволення заявленого позову заперечував, підстави незгоди із вимогами позивача виклав в наданому до суду відзиві. За змістом відзиву з урахуванням внесених до Закону України "Про прокуратуру" змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", яким з положень закону виключено словосполучення "військова прокуратура", підстави для призначення позивачу пенсії за вислугу років як працівнику прокуратури взагалі відсутні. Посилаючись на невстановлення в ході вирішення питання про призначення пенсії вислуги років тривалістю визначеною ст.86 Закону України "Про прокуратуру", відповідач зауважив на правомірності прийнятого рішення про відмову в призначенні пенсі позивачу. Також відповідач зазначає, що Закон України "Про прокуратуру" не передбачає зарахування військової служби до вислуги років у розмірі один місяць за три місяці. Порядком обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового кладу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, членам їх сімей", затвердженим постановою КМУ №393 від 17.07.1992, на який посилається позивач, передбачено зарахування на пільгових умовах 1 місяця служби за 3 місяці у разі призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", за призначенням цього виду пенсії, позивач мав звертатися до ГУ ПФУ у Донецькій області. Зазначає, що згідно наданих документів ОСОБА_1 має стаж роботи за вислугу років 22 роки 10 місяців 5 днів, в тому числі період роботи на посадах прокурорів 6 років 11 місяців 8 днів. Вважає, що спірне рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії за вислугу років за нормами Закону України «Про прокуратуру» правомірно прийнято у зв`язку з відсутністю стажу відповідно до вимог ст.86 Закону №1697. Щодо зобов`язання позивача зарахувати до вислуги років безпосередню участь в зоні АТО із розрахунку один місяць служби за три місяці служби управління зазначає, що якщо позивач має намір зарахувати до вислуги років безпосередню участь в зоні АТО із розрахунку один місяць служби за три місяці, пенсія повинна призначатися відповідно до Закону №2262. Призначення пенсії відповідно до Закону №2262 знаходиться в компетенції Головних управлінь Пенсійного фонду України. Законом №1697, відповідно до якого позивач призначає пенсію, зарахування військової служби в розмірі один місяць служби за три місяці не передбачено. Також, при розгляді наданої позивачем довідки №327 від 16.09.2019 встановлено, що для обчислення заробітку вона не може бути прийнята, оскільки не відповідає вимогам до форми довідки, затвердженої Додатком 2 (Порядку 22-1), через що не зараховано період військової служби з 16.03.2011 по 15.06.2011 (заробітна плата в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня). З урахуванням викладеного, управління вважає, що оскільки управлінням не допущені порушення при здійсненні владних повноважень відносно позивача, то підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні.

Ухвалою суду від 22.04.2020 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 15.05.2020 замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою суду від 28.05.2020 продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №200/4111/20-а на тридцять днів з дня закінчення шістдесятиденного строку, визначеного ч.4 ст.173 КАС України. Відкладено підготовче засідання по справі.

Ухвалою суду від 02.07.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , згідно паспорту серії НОМЕР_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . У наданому позові позивачем зазначено місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 31.03.2015, копія якого наявна в матеріалах справи.

Трудова книжки позивача серії НОМЕР_4 містить наступні записи:

з 24.07.1996 по 10.08.1999 курсант Київського інститут військово-повітряних сил;

з 10.08.1999 по 18.02.2000 старший технік групи регламенту і ремонту авіаційного прицільно-навігаційного комплексу ВОС-4611063 у 9 винищувальному авіаційному полку 6 гвардійської ВАД, 14 АВК;

з 18.02.2000 по 31.01.2002 старший технік групи регламенту і ремонту авіаційного прицільно-навігаційного комплексу ВОС-4613094 у 9 винищувальному авіаційному полку 6 ВАД, 14 АВК;

з 31.01.2002 по 11.10.2003 старший технік групи регламенту і ремонту (авіаційного прицільно-навігаційного комплексу ВОС-4613094 у 16 авіаційній базі, 14 авіаційного корпусу;

з 11.10.2003 по 17.10.2006 старший технік групи регламенту і ремонту авіаційного прицільно-навігаційного комплексу технічно-експлуатаційної частини авіаційної техніки ІВОС-4611035 у 9 авіаційній бригаді винищувальна 14 авіаційного корпусу. Строк військової служби за контрактом продовжено на 5 (п`ять) років з 26 червня 2004 року по 26 червня 2009 року;

з 17.10.2006 по 13.10.2008 юрисконсульт 331 арсеналу ПС ЗСУ;

з 13.10.2008 по 18.02.2011 помічник начальника арсеналу (з правової роботи) 331 арсеналу ПС ЗСУ; укладено новий контракт про проходження військової служби у ЗСУ строком на 5 (п`ять) років з 27.06.2009 по 27.06.2014;

з 18.02.2011 по 06.06.2011 помічник командира бригади з правової роботи ВОС 8503003 у 15 бригаді транспортної авіації Повітряних сил Збройних Сил України;

06.06.2011 відповідно до п.153 «Положення про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ» відряджено із залишенням на військовій службі до Генеральної Прокуратури України;

з 10.06.2011 по 14.08.2012 слідчий Військової прокуратури Житомирського гарнізону Центрального регіону України;

13.07.2011 прийняв присягу (працівника прокуратури України;

14.08.2012 відповідно до ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» звільнений з військової служби у запас за пунктом «г» (у зв`язку із скороченням штатів);

з 15.08.2012 по 01.11.2012 слідчий Житомирської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України;

з 01.11.2012 по 01.09.2014 старший прокурор Житомирської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України;

з 01.09.2014 по 02.09.2014 старший прокурор Військової прокуратури Житомирського гарнізону Центрального регіону України;

02.09.2014 звільнений з посади у зв`язку зі вступом на військову службу;

02.09.2014 відповідно до статей 6, 10 та 23 закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.46-1 Закону України «Про прокуратуру», пункту 153 Положення про проходження громадянами України військової служб; у Збройних Силах У країни укладено контракт про проходження громадянами України військової служби і у Збройних Силах України і строком на п`ять років та відряджений до Генеральної прокуратури України із залишенням на військовій службі;

з 02.09.2014 по 05.07.2015 старший прокурор прокуратури Військової прокуратури Житомирського гарнізону;

з 05.07.2015 по 14.07.2015 прокурор прокуратури Військової прокуратури Житомирського гарнізону;

з 14.07.2015 по 18.08.2015 прокурор відділу нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та при проведенні оперативно-розшукової діяльності слідчого управління Військової прокуратури Центрального регіону України;

18.08.2015 звільнений з займаної посади і направлений у розпорядження військового прокурора сил антитерористичної операції;

з 19.08.2015 по 23.10.2015 прокурор відділу нагляду за додержанням законів та виконання судових рішень у кримінальних провадженнях Військової прокуратури сил АТО;

з 23.10.2015 по 16.06.2016 прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу Військової прокуратури сил антитерористичної операції;

з 16.06.2016 по 10.05.2018 прокурор відділу організації участі прокурорів у суді та нагляду за виконанням судових рішень у кримінальному провадженні Військової прокуратури сил антитерористичної операції;

з 10.05.2018 по 05.02.2019 прокурор відділу організації участі прокурорів у суді та нагляду за виконанням судових рішень у кримінальних провадженнях Військової прокуратури об`єднаних сил;

з 05.02.2019 по теперішній час прокурор відділу організації участі прокурорів у суді та нагляду за виконанням судових рішень у кримінальному провадженні управління нагляду за додержанням законів, виконанням судових рішень у кримінальному провадженні та при проведенні оперативно-розшукової діяльності Військової прокуратури об`єднаних сил;

Також вказано, що позивач приймав участь у проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Відповідно до п.2.3 Положення про організації в МО України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсії військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у ЗС України та членів їх сімей затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530, цей період служби зараховується на пільгових умовах із розрахунку 1 місяць за 3 місяці у період з 09.09.2014 по 27.12.2014 та з 22.08.2015 по 30.04.2018.

Залучений до складу сил та засобів об`єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення раціонної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях з 01.05.2018 по теперішній час.

Відповідно до посвідчення офіцера УК №9197806, позивач перебуває на військовій службі в Збройних силах України, з 2014 року відряджений до Генеральної прокуратури України із залишенням на військовій службі.

10.10.2019 позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду у м. Краматорську Донецької області, що є відповідачем у справі із заявою про призначення пенсії. Відповідно до розписки-повідомлення спеціалістом відповідача разом із заявою про призначення пенсії прийнято наступні документи: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; паспорт; довідку про заробітну плату; довідки, що визначають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників; заяву про спосіб виплати пенсії (для виплати через банк); довідку про фактичне проживання.

18.10.2019 за наслідком розгляду заяви позивача відповідачем прийнято рішення №194, яким відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років. У рішенні вказано, що ОСОБА_1 були надані наступні документи: заява №8974 від 16.10.2019; копія паспорту НОМЕР_2; копія ідентифікаційного номеру від 25.09.2019; витяг з послужного списку; довідка про безпосередню участь особи в операції об`єднаних сил забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету територіальної цілісності України № 15-272 вих-19 від 01.10.2019; довідка про роботу в військовій прокуратурі об`єднаних сил №15-27 вих-19 від 01.10.2019; довідка №15-275 вих-19 від 01.10.2019; наказ №590к від 02.10.2019; додаток до наказу від 02.10.2019 №590н; довідка №01-19/614 від 10.10.2019; довідка №14-202 вих-19 від 07.10.2019; довідка №350/249/591 від 20.09.2019; довідка №327 від 16.09.2019; довідка №18/66 вих-19 від 19.09.2019; довідка №18/67 вих-19 від 19.09.2019; довідка №283 від 20.09.2019; копія посвідчення учасника бойових дій №050341 від 31.03.2015. Згідно з рішенням відповідно до наданих позивачем документів до заяви про призначення пенсії за вислугу років він має стаж за вислугу років 10 років 09 місяців 22 днів, у т.ч. період роботи на посадах прокурора 5 років 1 місяців 1 днів. В рішенні зазначено, що при розгляді наданих довідок №350/249/591 від 20.09.2019, №327 в 16.09.2019 та №283 від 20.09.2019 було встановлено, що вони не можуть бути використані для призначення пенсії, у зв`язку з тим ,що не відповідають формі довідки, затвердженої Додатком 2 Порядку 22-1. Через наведене не можливо зарахувати період військової служби 01.01.2004 по 31.12.2006, з 01.01.2008 по 31.07.2012 та з 01.10.2014 по 31.05.2016 (заробітна плата в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня).

08.01.2020 позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду у м. Краматорську Донецької області із заявою про призначення пенсії вдруге.

14.01.2020 за наслідком розгляду заяви позивача від 08.01.2020 відповідачем прийнято рішення №25, яким відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років. У рішенні вказано, що ОСОБА_1 були надані наступні документи: заява №196 від 08.01.2020; копія паспорту НОМЕР_2; копія ідентифікаційного номеру; копія трудової книжки НОМЕР_4 від 16.08.2013; копія диплому НОМЕР_5; довідка №249/708 від 20.11.2019 видана військовою частиною А 1435; довідка про проходження військової служби, нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески №539 від 18.11.2019 видана військовою частиною А 1912; довідка про проходження військової служби, нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески №18/19 Пф.вих-19 від 18.11.2019 видана військовою прокуратурою центрального регіону України; довідка про грошове забезпечення для обчислення пенсії №9/784 від 22.11.2019 видана Житомирським обласним військовим комісаріатом. Згідно з рішенням відповідно до наданих позивачем документів до заяви про призначення пенсії за вислугу років він має стаж за вислугу років 18 років 02 місяці 08 днів, у т.ч. період роботи на посадах прокурора 5 років 2 місяці 2 днів. Також зазначено, що при розгляді наданої довідки №9/784 від 21.11.2019, було встановлено, що вона не може бути прийнята для обчислення заробітку, у зв`язку з тим що вона не відповідає вимогам до форми довідки, затвердженої Додатком 2 Порядку 22-1. Через що, не можливо зарахувати період військової служби з 01.07.2011 по 31.08.2012 (заробітна плата в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня). Період з 01.08.2015 по 31.01.2018 не можливо зарахувати у зв`язку з тим. що довідка про проходження військової служби, нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески не надавалася (заробітна плата в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня).

Також в матеріалах справи міститься копія рішення №107 від 12.03.2020 прийнятого за наслідком розгляду заяви позивача від 08.01.2020 про призначення пенсії, яким відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років. У рішенні вказано, що ОСОБА_1 були надані наступні документи: заява №196 від 08.01.2020; копія паспорту НОМЕР_2; копія ідентифікаційного номеру; копія трудової книжки НОМЕР_4 від 16.08.2013; копія диплому НОМЕР_5; довідка №249/708 від 20.11.2019 видана військовою частиною А 1435; довідка про проходження військової служби, нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески №249/707 від 20.11.2019 видана військовою частиною №1435; довідка №546 від 02.12.2019 видана військовою частиною А 1912: довідка про проходження військової служби, нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески №539 від 18.11.2019 видана військовою частиною №1912; довідка про проходження військової служби, нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески № 18/19 ГІФ вих.-19 від 18.11.2019 видана Військовою прокуратурою центрального регіону України; довідка про грошове забезпечення для обчислення пенсії №9/123 від 14.02.2020 видана Житомирським обласним військовим комісаріатом; довідка про проходження військової служби, нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески №18-257 від 21.12.2019 видана Генеральною прокуратурою. Згідно з рішенням відповідно до наданих позивачем документів до заяви про призначення пенсії за вислугу років він має стаж за вислугу років 22 роки 10 місяців 05 днів, у т.ч. період роботи на посадах прокурора 6 років 11 місяців 8 днів. Також зазначено, що при розгляді наданої довідки №327 від 16.03.2011, було встановлено, що вона не може бути прийнята для обчислення заробітку, у зв`язку з тим що вона не відповідає вимогам до форми довідки, затвердженої Додатком 2 Порядку 22-1. Через що, не можливо зарахувати період військової служби з 16.03.2011 по 15.06.2012 (заробітна плата в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня).

Позивач за змістом його вимог вважає, що відповідач мав врахувати у складі вислуги років: строк військової служби в пільговому нарахуванні (1 місяць за 3 місяці служби) - 8 років 7 місяців; період проходження військової служби у стаж роботи на посаді прокурора - 23 роки 1 місяць; взагалі не врахована військова служба у Збройних Силах України з 16 березня по 15 червня 2011 року (період проходження військової служби на посаді помічника командира військової частини А 2215); період роботи в прокуратурі відповідачем врахований частково (стаж роботи в прокуратурі складав 8 років 9 місяців, а не 6 років 11 місяців, як вважає відповідач); періоди участі в антитерористичній операції з 20.07.2015 по 06.10.2015 та з 09.11.2016 по 30.04.2018, а також участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони з 01.05.2018 по 12.09.2019, половину періоду навчання у вищому навчальному закладі; періоду проходження військової служи на посаді курсанта з 01.08.2002 по 27.06.2003 та з 28.06.2003 по 28.07.2003; до стажу роботи на посадах прокурора - періоду проходження служби на посадах слідчого та прокурора криміналіста з 29.07.2003 по 28.07.2007 та на посадах слідчого з 28.07.2007 по 21.06.2010.

Враховуючи, що у спірних рішеннях зазначеного щодо не зарахування періодів проходження військової служби та в відзиві відповідачем викладено довід щодо не зарахування до стажу позивача періодів безпосередньої участі в антитерористичній операції з 09.09.2014 по 27.12.2014, з 22.08.2015 по 30.04.2018, та період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01.05.2018 з розрахунку один місяць служби за три місяці служби, що не заперечується відповідачем, суд розглядає дану справу, в межах зазначеного предмету спору.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові по справі №263/13789/16а від 25.09.2018 під час вирішення питання про наявність чи відсутність підстав зарахування періодів роботи до прокурорського стажу, підлягають застосуванню норми законодавства, чинні на час роботи особи на відповідних посадах.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ (далі - Закон №1697), який на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії (11 вересня 2019 року) діяв у редакції від 01 вересня 2019 року.

Відповідно до ч.1 ст.86 Закону №1697 прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років.

Згідно з ч.8 ст.86 Закону №1697 право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров`я, у зв`язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв`язку із скороченням кількості прокурорів, у зв`язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.

За правилами, наведеними у ч.11 ст.86 Закону №1697, прокурорам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їхнім вибором.

При цьому згідно з положеннями ч.6 ст.86 Закону №1697 до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи: на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Національній академії прокуратури України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

Частиною 2 ст.86 Закону №1697 визначено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є особою, яка працює в органах прокуратури та вважаючи, що відповідає вимогам, визначеним ч.1 ст.86 Закону №1697, звернувся до Управління ПФУ у м.Краматорську з заявою про призначення йому пенсії за вислугу років. Однак відповідач відмовив у призначенні пенсії, покликаючись на те, що заявник не має права на пенсію згідно зі ст.86 Закону №1697.

Надаючи оцінку правомірності відмови Управління ПФУ у м. Краматорську в призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Щодо наявності підстав для зарахування до вислуги років позивача періоду його військової служби в кратному обчисленні суд зазначає таке.

Згідно з абз.4 ч.4 ст.27 Закону №1697 військовослужбовці військової прокуратури у своїй діяльності керуються Законом України «Про прокуратуру» і проходять військову службу відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України.

Відповідно до ч.4 ст.83 Закону №1697 на військовослужбовців військової прокуратури поширюються усі передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та іншими законодавчими актами про військову службу соціальні і правові гарантії.

В преамбулі до Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон №2011) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

На час виникнення спірних правовідносин Закон №2011 діяв у редакції від 01 січня 2019 року.

Статтею 1 Закону №2011 визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, соціальний захист військовослужбовців, крім іншого, стосується питань їх пенсійного забезпечення.

Основні права військовослужбовців, пов`язані з проходженням служби, визначені ст.8 Закону №2011.

Так, згідно з абз.2 ч.1 ст.8 Закону №2011 час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. «а» п.3 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393, до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Таким чином, обґрунтованими є доводи позивача про те, що визначальною підставою для пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування до стажу роботи, що дає право прокурорам на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певних категорій, для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, щомісячного грошового утримання чи інших соціальних виплат.

Отже, відповідач протиправно відмовив у зарахуванні до вислуги років позивача періодів його безпосередньої участі в антитерористичній операції та у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів в розрахунку один місяць служби за три місяці служби.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача в цій частині позовних вимог буде покладання на Управління ПФУ у м.Краматорську обов`язку зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років, що дає право на пенсію згідно зі ст.86 Закону №1697, періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції з 09.09.2014 по 27.12.2014, з 22.08.2015 по 30.04.2018 та період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01.05.2018 по 09.10.2019 в розрахунку один місяць служби за три місяці служби.

Щодо наявності підстав для зарахування до вислуги років, що дає право на пенсію згідно зі ст.86 Закону №1697, часу військової служби ОСОБА_1 суд зазначає таке.

За приписами ч.6 ст.86 Закону №1697 до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, крім іншого, зараховується військова служба.

Суд встановив, що в період з період з 01.01.2004 по 31.12.2006, з 01.01.2008 по 01.10.2014, з 01.10.2014 по 31.05.2016, з 16.03.2011 по 15.06.2011 позивач проходив військову службу, однак відповідач не зарахував цей період до вислуги років.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637).

Відповідач обґрунтовує свою відмову у зарахуванні до вислуги років періоду проходження позивачем військової служби тим, що надані позивачем довідки №350/249/591 від 20.09.2019, №327 від 16.09.2019, №283 від 20.09.2019 не відповідають формі довідки, затвердженої Додатком 2 Порядку 22-1.

З цього приводу суду зазначає, що дійсно, п.6 Порядку №637 визначено, що для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються: військові квитки; довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ.

Разом з цим, на переконання суду, відмова відповідача зарахувати до вислуги років позивачу період проходження ним військової служби є протиправною з огляду на таке.

З рішення від 18.10.2019 та заяви про призначення пенсії вбачається, що питання призначення пенсії за вислугу років вирішувалося на підставі наступних документів: копія паспорту НОМЕР_2; копія ідентифікаційного номеру від 25.09.2019; витяг з послужного списку; довідка про безпосередню участь особи в операції об`єднаних сил забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету територіальної цілісності України № 15-272 вих-19 від 01.10.2019; довідка про роботу в військовій прокуратурі об`єднаних сил №15-27 вих-19 від 01.10.2019; довідка №15-275 вих-19 від 01.10.2019; наказ №590к від 02.10.2019; додаток до наказу від 02.10.2019 №590н; довідка №01-19/614 від 10.10.2019; довідка №14-202 вих-19 від 07.10.2019; довідка №350/249/591 від 20.09.2019; довідка №327 від 16.09.2019; довідка №18/66 вих-19 від 19.09.2019; довідка №18/67 вих-19 від 19.09.2019; довідка №283 від 20.09.2019; копія посвідчення учасника бойових дій №050341 від 31.03.2015.

До заяви про призначення пенсії позивачем не надано документів, які відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу підтверджують навчання у вищому навчальному закладі та документи, які підтверджують проходження військової служби, що свідчить про неможливість розгляду відповідачем питання про врахування періоду навчання у вищому навчальному закладі та періоду проходження військової служби по суті.

З рішення відповідача від 12.03.2020 вбачається, що питання призначення пенсії за вислугу років вирішувалося на підставі наступних документів: копія паспорту НОМЕР_2; копія ідентифікаційного номеру; копія трудової книжки НОМЕР_4 від 16.08.2013; копія диплому НОМЕР_5; довідка №249/708 від 20.11.2019 видана військовою частиною А 1435; довідка про проходження військової служби, нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески №249/707 від 20.11.2019 видана військовою частиною №1435; довідка №546 від 02.12.2019 видана військовою частиною А 1912: довідка про проходження військової служби, нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески №539 від 18.11.2019 видана військовою частиною №1912; довідка про проходження військової служби, нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески № 18/19 ГІФ вих.-19 від 18.11.2019 видана Військовою прокуратурою центрального регіону України; довідка про грошове забезпечення для обчислення пенсії №9/123 від 14.02.2020 видана Житомирським обласним військовим комісаріатом; довідка про проходження військової служби, нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески №18-257 від 21.12.2019 видана Генеральною прокуратурою.

У вказаних рішенням, відповідачем відмовлено у зарахуванні спірних періодів, через невідповідність наданих довідок вимогам до форми довідки, затвердженої Додатком 2 Порядку 22-1, а саме: у рішенні від 18.10.2019 - довідок №350/249/591 від 20.09.2019, №327 від 16.09.2019, №283 від 20.09.2019; у рішенні від 14.01.2020 - довідки №9/784 від 21.11.2019, у рішенні від 12.03.2020 - довідки №327 від 16.09.2019.

З матеріалів справи вбачається, що всупереч положень ч.3 ст.44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та п.4.2 Порядку 22-1 відповідачем не повідомлено позивача про необхідність надати додаткові документи для вирішення питання про врахування наведених періодів навчання та військової служби, що свідчить про обґрунтованість доводів позивача щодо допущення відповідачем порушення порядку розгляду заяви про призначення пенсії за вислугу років.

Відповідач не довів належними та допустимими доказами, що, перш ніж прийняти рішення про відмову ОСОБА_1 в призначені пенсії, посадові особи Управління ПФУ у м. Краматорську офіційно пропонували позивачу подати додаткові документи.

Крім того, посадові особи Управління ПФУ у м. Краматорську не скористалися можливістю самостійно перевірити спірні обставини шляхом звернення з відповідним запитом до військового комісаріату (військової частини) тощо.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача в цій частині позовних вимог буде покладання на Управління ПФУ у м. Краматорську обов`язку зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років, що дає право на пенсію згідно зі ст.86 Закону №1697 періоду проходження військової служби з 01.01.2004 по 31.12.2006, з 01.01.2008 по 01.10.2014, з 01.10.2014 по 31.05.2016, з 16.03.2011 по 15.06.2011.

Позивач просить суд визнати протиправними дії Управління ПФУ у м. Краматорську щодо не призначення та невиплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років та зобов`язати відповідача скасувати рішення від 18.10.2019 №194 та від 12.03.2020 №107 щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років.

Суд зазначає, що правові наслідки для позивача створюють саме рішення Управління ПФУ у м. Краматорську від 18.10.2019 №194 та від 12.03.2020 №107, а не дії посадових осіб відповідача.

З огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносин, керуючись ч.2 ст.9 КАС України, суд дійшов висновку, що рішення Управління ПФУ у м. Краматорську від 18.10.2019 №194 та від 12.03.2020 №107 підлягають визнанню протиправними.

Висновок суду про протиправність рішень відповідача ґрунтується на тому, що вони не відповідають критеріям, наведеним у п.п. 1, 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки прийняті не на підставі закону, не є обґрунтованими та не можуть вважатися такими, що прийняті добросовісно і розсудливо.

Оскільки рішення Управління ПФУ у м. Краматорську є протиправними, вони підлягають скасуванню.

Визнання протиправними та скасування судом рішень відповідача охоплює позовні вимоги про визнання протиправними його дій.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області від 18.10.2019 та 12.03.2020, щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років згідно з Законом України "Про прокуратуру" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за вислугу років 31 рік 8 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів (та посадах, які зараховуються до стажу роботи на посадах прокурора) 23 роки 1 місяць відповідно до ч.1 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, суд зазначає наступне.

Згідно ст.23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідно до п.2 Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 12.10.2007 №18-6 у разі, якщо громадянин вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, громадянин має право оскаржити таке рішення у органі

Пенсійного фонду України вищого рівня.

Враховуючи наведене, відповідач як суб`єкт владних повноважень не наділений повноваженнями щодо скасування власного рішення.

Позовні вимоги щодо зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області призначити та виплачувати з 10.10.2019 ОСОБА_1 пенсію за вислугу років 31 рік 8 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів (та посадах, які зараховуються до стажу роботи на посадах прокурора) 23 роки 1 місяць відповідно до ч.1 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII; прийняти рішення (розпорядження) щодо призначення та виплати з 10.10.2019 ОСОБА_1 пенсію за вислугу років 31 рік 8 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів (та посадах, які зараховуються до стажу роботи на посадах прокурора) 23 роки 1 місяць відповідно до ч.1 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ, не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.3, 4, 10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправним та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому, адресована суду вимога про зобов`язання відповідача призначити та виплачувати з 10.10.2019 позивачу пенсію за вислугу років 31 рік 8 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів (та посадах, які зараховуються до стажу роботи на посадах прокурора) 23 роки 1 місяць відповідно до ч.1 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII; прийняти рішення (розпорядження) щодо призначення та виплати з 10.10.2019 позивачу пенсію за вислугу років 31 рік 8 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів (та посадах, які зараховуються до стажу роботи на посадах прокурора) 23 роки 1 місяць відповідно до ч.1 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ задоволенню не підлягає, оскільки обчислення вислуги років, призначення пенсії, тощо належить до повноважень пенсійного органу, а не суду.

Враховуючи, що позивачем було подано до Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області заяву про призначення пенсії 10.10.2019 №8974, до якої було додано документи на підтвердження права для призначення пенсії, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії або про відмову у призначенні пенсії, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з урахуванням ч.2 ст.9 КАС України шляхом: визнання протиправними та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області від 18.10.2019 №194 та від 12.03.2020 №107 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру»; зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до вислуги років, що дає право на пенсію згідно зі ст.86 Закону України «Про прокуратуру»:

- період військової служби з 01.01.2004 по 31.12.2006, з 01.01.2008 по 01.10.2014, з 01.10.2014 по 31.05.2016, з 16.03.2011 по 15.06.2011;

- період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 09.09.2014 по 27.12.2014, з 22.08.2015 по 30.04.2018 з розрахунку один місяць служби за три місяці служби;

- період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01.05.2018 по 09.10.2019 з розрахунку один місяць служби за три місяці служби; зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії №8974 від 10.10.2019, з урахуванням висновків суду.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 2 ст.14 КАС України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з положеннями ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Аналіз викладених норм дає змогу дійти висновку, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд.

Таке правозастосування відповідає висновкам, висловленим Верховним Судом в постанові від 11.02.2020 (справа №200/3958/19-а).

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб. За таких обставин відсутня необхідність застосування положень ст.382 КАС України.

Щодо заяви позивача про звернення рішення до негайного виконання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про:

1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць;

2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць;

3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби;

4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності;

5) уточнення списку виборців;

6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань;

7) накладення арешту на активи, що пов`язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них.

Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених п.п.1,5 ч.1 ст.263, п.п.1-4 ч.1 ст.283 цього Кодексу.

За правилами ч.2 ст.371 КАС України, суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення:

1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті;

2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання;

3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства;

4) про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.

Зі змісту даної норми вбачається, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Отже, негайно виконуються рішення про присудження пенсії у межах суми стягнення за один місяць, тобто умовою для негайного виконання судового рішення є задоволення вимог позивача про стягнення певної конкретної суми пенсії, з якої можна виокремити її місячний розмір. Проте, позивач у позовній заяві просив суд зобов`язати призначити йому пенсію, тобто заявлено вимогу немайнового характеру.

Суд зазначає, що підстави для застосування положень п.1 ч.2 ст.371 КАС України у спірних правовідносинах відсутні, так як негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, що не мало місця у даному випадку, оскільки відповідача було зобов`язано повторно розгляну заяву позивача щодо призначення пенсії позивачу.

Суд звертає увагу, що рішенням суду присудження виплати пенсій у вигляді стягнення грошових сум не здійснювалося, а тому відсутні підстави для застосування п.1 ч.2 ст.371 КАС України.

Таким чином, правові підстави для звернення судового рішення до негайного виконання в порядку ст.371 КАС України відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як учасник бойових дій позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України від 08 липня 2010 року №3674-VI «Про судовий збір».

Докази здійснення позивачем, на користь якого ухвалено рішення, інших судових витрат суду не надані.

З огляду на викладене судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області (код ЄДРПОУ 23346787; юридична адреса: 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, буд. 5) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області від 18.10.2019 №194 та від 12.03.2020 №107 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру» ОСОБА_1 .

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років, що дає право на пенсію згідно зі ст.86 Закону України «Про прокуратуру»:

- період військової служби з 01.01.2004 по 31.12.2006, з 01.01.2008 по 01.10.2014, з 01.10.2014 по 31.05.2016, з 16.03.2011 по 15.06.2011;

- період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 09.09.2014 по 27.12.2014, з 22.08.2015 по 30.04.2018 з розрахунку один місяць служби за три місяці служби;

- період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01.05.2018 по 09.10.2019 з розрахунку один місяць служби за три місяці служби.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії №8974 від 10.10.2019, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення прийняте в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 28.07.2020.

Повний текст рішення виготовлено 29.07.2020.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.В.Загацька