Ухвала суду № 90645944, 29.07.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

29 липня 2020 р. Справа №200/5134/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

27 травня 2020 року ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), позивач, звернувся до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради (відповідач-1) (юридична адреса: вул. Машинобудівників, буд. 64, м. Дружківка, Донецька область, 84206; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 26010987), Державної казначейської служби України (відповідач-2) (юридична адреса: вул. Бастионна, буд. 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 37567646) про:

- визнання бездіяльності відповідача - Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради у частині відмови ОСОБА_1 у донарахуванні недоплаченої суми матеріальної допомоги, як учаснику бойових дій до 5 травня 2020 року у сумі 8056 гривень 00 копійок, відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у діючій редакції норми закону відповідно до Закону України № 367-ХІV від 25 грудня 1998 року протиправною;

- зобов`язання Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму у розмірі 8056 гривень 00 копійок матеріальної допомоги до 05 травня 2020 року відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у діючій редакції норми закону відповідно до Закону України № 367-ХІV від 25 грудня 1998 року;

- стягнути з Держави Україна у особі Державної казначейської служби України відповідно до п.п. 4, 35, 38 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ №845 від 03 серпня 2011 року зі спеціального відповідного рахунку Державного бюджету завдану ОСОБА_1 матеріальну шкоду у вигляді упущеної вигоди, котра завдана дією неконституційного акта, а саме окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» протягом 2017-2019 років у розмірі 17220 гривень 00 копійок.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Держави Україна у особі Державної казначейської служби України відповідно до п.п. 4, 35, 38 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ №845 від 03 серпня 2011 року зі спеціального відповідного рахунку Державного бюджету завдану ОСОБА_1 матеріальної шкоди у вигляді упущеної вигоди, котра завдана дією неконституційного акта, а саме окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України в частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» протягом 2017-2019 років у розмірі 17220 гривень 00 копійок, підлягає закриттю з огляду на таке.

В обґрунтування позовних вимог у вказаній частині позивач посилається на те, що починаючи з 2017 року одноразова грошова допомога, передбачена частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виплачувалась позивачу у розмірі, значно нижчому ніж встановлено законодавством. Вказує, що рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року. Проте позивач вважає, що під час дії вказаних положень Бюджетного кодексу України, котрі були визнані неконституційними, державою йому було спричинено збитки у вигляді упущеної вигоди у зв`язку з істотним зменшенням матеріальної допомоги як учаснику бойових дій щорічно до 05 травня. Вважає, що неотримані ним кошти повинні бути стягнуті з Державного бюджету України на підставі частини 3 статті 152 Конституції України. Посилаючись на положення статей 22, 1175, Цивільного кодексу України просив задовольнити позовні вимоги у вказаній частині.

Відповідач-2 правом надання відзиву на позовну заяву не скористався. З клопотаннями або заявами потягом розгляду справи до суду не звертався.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 2 частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.

Цивільний кодекс України визначає підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.

Так, шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів (стаття 1175 Кодексу).

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

В частині 3 статті 152 Конституції України закріплено, що матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною 1 статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Відповідно до частини 5 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Частиною 6 цієї статті встановлено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

З системного аналізу наведеного можна зробити висновок, що в порядку адміністративного судочинства розглядаються лише вимоги про відшкодування шкоди, яка заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, і якщо такі вимоги заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Щодо решти вимог про відшкодування шкоди передбачений інший порядок їх вирішення - в порядку цивільного або господарського судочинства.

Як встановлено судом, позивач в обґрунтування позовних вимог щодо відшкодування шкоди посилається виключно на визнання окремих положень Бюджетного кодексу України неконституційними та не вказує на вчинення відповідачами якихось протиправних дій, рішень чи бездіяльності, які б зумовили спричинення йому такої шкоди. Натомість позивач зазначає, що така шкода завдана дією неконституційного акта, а саме окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України.

Крім того, суд вважає позовні вимоги у вказаній частині не пов`язаними з вимогами про визнання бездіяльності відповідача Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради у частині відмови ОСОБА_1 у донарахуванні недоплаченої суми матеріальної допомоги, як учаснику бойових дій до 5 травня 2020 року у сумі 8056 гривень 00 копійок та зобов`язання Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму матеріальної допомоги у розмірі 8056 гривень 00 копійок.

Враховуючий зміст та обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з Держави Україна у особі Державної казначейської служби України завданої матеріальної шкоди у вигляді упущеної вигоди суд дійшов висновку, що їх вирішення належить до цивільної юрисдикції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 239 Кодексу, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Суд роз`яснює, що розгляд позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з Держави Україна у особі Державної казначейської служби України відповідно до п.п. 4, 35, 38 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ №845 від 03 серпня 2011 року зі спеціального відповідного рахунку Державного бюджету завдану ОСОБА_1 матеріальної шкоди у вигляді упущеної вигоди, котра завдана дією неконституційного акта, а саме окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» протягом 2017-2019 років у розмірі 17220 гривень 00 копійок віднесено до суду цивільної юрисдикції.

Керуючись статтями 238, 243, 248, 257, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

Провадження у справі №200/5134/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про стягнення з Держави Україна у особі Державної казначейської служби України відповідно до п.п. 4, 35, 38 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ №845 від 03 серпня 2011 року зі спеціального відповідного рахунку Державного бюджету завдану ОСОБА_1 матеріальної шкоди у вигляді упущеної вигоди, котра завдана дією неконституційного акта, а саме окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» протягом 2017-2019 років у розмірі 17220 гривень 00 копійок - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.С. Молочна