Ухвала суду № 90645857, 27.07.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі

27 липня 2020 р. Справа №200/5747/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Національної поліції України Департамент захисту економіки (ЄДРПОУ 40111732, адреса: 01601, м.Київ, вул.Богомольця, 10) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної поліції України Департамент захисту економіки, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 суми індексації грошових доходів, стягнути з Відповідача на користь ОСОБА_1 невиплачену індексацію грошового забезпечення у розмірі 252,30 грн.,

- стягнути з Відповідача на користь ОСОБА_1 кошти, за час затримки розрахунку при звільненні. Сума на день подання позову складає 340 059,15 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Національної поліції України Департамент захисту економіки про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів залишено без руху та встановлено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали, шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 3 400 (три тисячі чотириста гривень) 59 копійок.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви за адміністративним позовом до Національної поліції України Департамент захисту економіки про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів. Встановлено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 (п`ять) днів з дня отримання копії ухвали про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 3 400 (три тисячі чотириста гривень) 59 копійок або доказів на підтвердження скрутного майнового стану позивача.

22 липня 2020 року через відділ документообігу та архівної роботи суду, позивачем подано клопотання про відкриття провадження у справі, обґрунтоване тим, що на підставі п.1 ч.1 ст.5 та ч.3 ст.8 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі та індексація грошового забезпечення відноситься до складу грошового забезпечення поліцейських. Неприйняття судом рішення про звільнення його від сплати судового збору може фактично вплинути на реалізацію права на судовий захист, позбавивши права на правосуддя.

Розглянувши клопотання позивача, суд зазначає наступне.

Суд погоджується з позивачем в частині того, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Отже, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що в ухвалі Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року, визначено, що позивач звільнений від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача невиплаченої індексації грошового забезпечення у розмірі 252,30 грн.

Між тим, в ухвалах Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2020 року та 10.07.2020 року визначено, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» не поширюється на вимогу позивача про стягнення коштів за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ (в усіх судових інстанціях).

Судом зазначено, що середній заробіток за час затримки розрахунку є видом виплат, який врегульований Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995, згідно з яким обчислення середньої заробітної плати для оплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні проводиться, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до статті 116 Кодексу Законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до статті 117 Кодексу Законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Виходячи з викладених норм, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Стягнення з роботодавця середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні не є заробітною платою, оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця, відповідно на вказані вимоги позивача не поширюються положення пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», за яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Аналогічна правова позиція також висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2019 року у справі №910/4518/16, висновки якого, в силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Таким чином, вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати (грошового забезпечення), а тому не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких, згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не сплачується.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні є майновою вимогою.

Таким чином, при зверненні до адміністративного суду позивач повинен був сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 3 400,59 грн. (340 059,15x1%).

Разом з тим, з метою дотримання права позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне відстрочити позивачу сплату судового збору у розмірі 3 400,59 грн. до ухвалення судового рішення у справі.

Між тим, суд відзначає, що відповідно до частини другої статті 133 КАС України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Вирішуючи питання про порядок розгляду даної справи (форму адміністративного судочинства), суд виходить з наступного.

Нормами частини 1 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Відповідно до положень частини другої зазначеної статті спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з вимогами статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до вимог статті 260 КАС України, суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з вимогами частини 1 статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням вищевикладеного, складу сторін та предмету доказування, суд доходить висновку, що зазначена справа є незначної складності та відкриття провадження в адміністративній справі № 200/5747/20-а за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що за правилами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Статтями 9, 71 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Частиною 1 статті 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно вимогам частин першої - четвертої статті 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що листом №П-1702 від 09.12.2019 року, відповідач відмовив йому у виплаті коштів, при цьому в якості доказів щодо відмови додає лише супровідний лист № П-1702 від 09.12.2019 року, в якому зазначено про те, що заява позивача від 10.11.2019 року в порядку ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» розглянута, відповідно якої надано запитувану інформацію. Будь-якої відмови відповідача у виплаті коштів, зазначений лист не містить.

Враховуючи викладене, а також з метою повного і всебічного з`ясування всіх обставин в даній справі та ухвалення законного рішення, суд вважає за необхідне витребувати докази, які є достатніми та належними в межах даного спору.

Згідно правил статті 19 КАС України (предметна юрисдикція) та статей 25-27 КАС України (територіальна юрисдикція), справа підлягає розгляду Донецьким окружним адміністративним судом.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність та у строк, установлений законом. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.

Керуючись статтями 12, 19, 25-27, 133, 162-163, 168, 171, 243, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

У Х В А Л И В:

Прийняти позовну заяву до розгляду.

Відкрити провадження у справі № 200/5747/20-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України Департамент захисту економіки про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви до Національної поліції України Департамент захисту економіки про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів.

Справа буде розглядатись одноособово суддею Кочановою П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Витребувати у позивача лист Національної поліції України Департаменту захисту економіки, яким відмовлено позивачу у виплаті коштів, а саме індексації грошового забезпечення.

Встановити відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Витребувати у відповідача копію Наказу про прийняття позивача до Національної поліції України, довідку з помісячним розрахунком індексації за період проходження служби в Нацполіції, довідку про складові розміру грошового забезпечення позивача за період проходження служби в Нацполіції, довідку-розрахунок про розмір невиплаченої індексації грошового забезпечення за період проходження позивачем служби в Нацполіції, довідку про середньомісячну заробітну плату позивача перед звільненням.

Попередити сторін, що згідно з частиною першою статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до вимог частини третьої статті 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Роз`яснити учасникам справи, що позивач має право подати до суду відповідь на відзив (стаття 163 КАС України), відповідач - заперечення (стаття 164 КАС України), протягом п`ятиденного строку, відлік якого починається, відповідно: для позивача - з моменту отримання відзиву на позов, для відповідача - з моменту отримання відповіді на відзив.

Звернути увагу сторін, що відповідно до вимог статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Копію даної ухвали направити сторонам. Відповідачам направити також копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів.

Попередити сторін про те, що згідно частини першої статті 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dn.court.gov.ua/sud0570.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя П.В. Кочанова