Ухвала суду № 90645740, 23.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 липня 2020 року Справа № 804/3020/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Захарчук Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання незаконним і скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

17.05.2017 ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та, з урахуванням уточненого позову від 04.07.2017, просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУМВС України у Дніпропетровській області №138 о/с від 18.04.2017 про звільнення за п.6 ч.1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію” (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) старшого лейтенанта поліції Неділька Володимира Олександровича, оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Чечелівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції в частині, що стосується звільнення ОСОБА_1 ;

- поновити старшого лейтенанта поліції Неділька Володимира Олександровича на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Чечелівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції з 18 квітня 2017;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення, а саме з 18 квітня 2017 року по дату набрання рішення суду законної сили;

- допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та виплати середньої заробітної плати за один місяць.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2017 було відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2017 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу було відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2017 - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 31.03.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2017 - скасовано.

Адміністративну справу № 804/3020/17 направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

15.04.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Верховного Суду надійшла адміністративна справа № 804/3020/17.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2020 адміністративну справу № 804/3020/17 розподілено судді Захарчук-Борисенко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 прийняти до свого провадження адміністративну справу № 804/3020/17 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

17.06.2020 до суду від представника позивача надійшло клопотання про збільшення позовних, в яким просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 14.04.2017 №1550 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Чечелівського ВП Дніпровського ВП ГУНП», яким позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

26.06.2020 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУНП про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в частині визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 14.04.2017 №1550 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Чечелівського ВП Дніпровського ВП ГУНП без розгляду.

В обґрунтування клопотання вказав наступне.

14.04.2017 року наказом ГУНП №1550 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Чечелівського ВП Дніпровського ВП ГУНП» на старшого лейтенанта поліції Неділька В.О. оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Чечелівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Неділько ОСОБА_2 .О. з 18.04.2017 (акт про відмову від підпису та ознайомлення з наказом від 14.04.2017 №1550) було відомо про порушення своїх прав, однак до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся до суду лише 17.06.2020 –більше трьох років з моменту, коли йому стало відомо про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Отже, позивач з моменту видання наказу про звільнення не був обмежений в доступі до суду, причин поважності пропуску строку суду не надав.

20.07.2020 та 23.07.2020 до суду від представника позивача надійшло клопотання про поновлення строків звернення до суду. Поважності причин пропуску строку більше трьох років не навів та відповідних доказів до суду не надав.

У судове засідання 23.06.2020 сторони не з`явились, про дату, час, та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

23.07.2020 представником позивача надано до суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Згідно із ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене положення Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Позивач – ОСОБА_1 проходив публічну службу та повинен був звернутися із позовними вимогами щодо визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення, згідно вимог ст. 122 КАС України у місячний строк з дня, коли дізнався або повен був дізнатися про порушення своїх прав. Позивач проходив службу в ГУНП на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Чечелівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області.

14.04.2017 року наказом ГУНП №1550 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Чечелівського ВП Дніпровського ВП ГУНП» на старшого лейтенанта поліції Неділька В.О. оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Чечелівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

18.04.2017 року старшим інспектором сектору кадрового забезпечення Дніпровського ВП майором поліції Хоменком О.Ю. у присутності начальника Чечелівського ВП Дніпровського ВП підполковника поліції Короленка О.А., інспектора сектору кадрового забезпечення Дніпровського ВП майора поліції Легайло Я.В. старшому лейтенанту поліції Недільку В.О. було запропоновано ознайомитись зі змістом наказу ГУНП в дніпропетровській області від 14.04.2017 року №1550, однак позивач від підпису про ознайомлення зі змістом наказу відмовився, що підтверджується копією акту від 18.04.2017 та копією наказу ГУНП №1550.

ОСОБА_1 з 18.04.2017 було відомо про порушення своїх прав, однак до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся до суду лише 17.06.2020 –більше трьох років з моменту, коли йому стало відомо про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАСУ, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 5 ст. 122 КАСУ встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Враховуючи дату складання акту про відмову від підпису та ознайомлення з наказом від 14.04.2017 №1550, строк звернення до суду сплив 18.05.2017 року.

Натомість позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 17.06.2020 з клопотанням про збільшення позовних, в яких просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 14.04.2017 №1550 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Чечелівського ВП Дніпровського ВП ГУНП», яким позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Крім того, суд звертає увагу, що звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 17.05.2017 з позовними вимогами:

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУМВС України у Дніпропетровській області №138 о/с від 18.04.2017 про звільнення за п.6 ч.1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію” (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) старшого лейтенанта поліції Неділька Володимира Олександровича, оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Чечелівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції в частині, що стосується звільнення ОСОБА_1 ;

- поновити старшого лейтенанта поліції Неділька Володимира Олександровича на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Чечелівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції з 18 квітня 2017;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення, а саме з 18 квітня 2017 року по дату набрання рішення суду законної сили;

- допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та виплати середньої заробітної плати за один місяць.

Отже, при розгляді даної справи позивач був обізнаний про зміст наказу ГУНП від 14.04.2017 №1550, оскільки даний наказ наявний в матеріалах справи і позивач мав можливість ознайомитися з його змістом, однак таким правом не скористався.

У заявах про поновлення строку звернення до суду від 20.07.2020 та 23.07.2020 представник позивача не навів поважних причин його пропуску, відповідних доказів не надав.

У той же час, позивачу ніщо не заважало звернутися до адміністративного суду з позовом для захисту своїх порушених прав, свобод та інтересів.

Таким чином, позивач не скористався у передбачений законодавством своїм правом щодо звернення до адміністративного суду.

Відповідно до п. 8 ч. 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частиною третьою та четвертою статті 123 КАСУ.

Для звернення до суду у справах щодо притягнення громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У правовій позиції ВСУ у справі № 6-17цс17 від 22.02.2017 року зазначено: «порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести, той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права, що також випливає із загального правила, встановленого ст. 60 ЦПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше».

Таким чином, позивач дізнався про своє порушене право ще в 2017 році, а саме 18.04.2017 акт про відмову від ознайомлення з наказом від 14.04.2017 №1550 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Чечелівського ВП Дніпровського ВП ГУНП, проте своїм правом не скористався.

Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та клопотання представника позивача поновлення строку звернення до суду, суд дійшов наступних висновків.

Згідно абзацу другого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч.3 ст.123 КАСУ).

Як передбачено п. 8 ч. 1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 04.11.1950 (ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено у ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Приписами ч. 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

У п.1 Рішення Конституційного Суду України (справа №9-зп від 25.12.1997) зазначено: «Частину першу статті 55 Конституції Українитреба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод».

Згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда» проти України»).

Отже, забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об`єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск строку, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки.

На підставі аналізу сформульованих цим судом позицій правова визначеність та принцип верховенства права є взаємопов`язаними, оскільки правова визначеність спрямована на чіткість та передбачуваність правового статусу особи, дій органів державної влади, їх посадових та службових осіб, недопущення безпідставного порушення чи обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Отже, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Однак, для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.

Так, у низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у світлі дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», п. п. 51, 52, «Брумареску проти Румунії», п. 61).

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду, ЄСПЛ виходить із наступного:

1) поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим;

2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин;

3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі;

4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку;

5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Як вбачається із матеріалів справи представництво інтересів позивача здійснюється адвокатом.

Отже, представник позивача (адвокат) має професійний досвід, юридичну обізнаність, досвід правотлумачення та правозастосування, а тому повинен бути обізнаний про строк звернення до суду та шлях захисту порушених прав, передбачений ст. 5, 19, 122-123 КАС України.

Вказана правова позиція щодо обізнаності юриста із вимогами процесуального законодавства висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.08.2019 року по справі №9901/118/19.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 72 КАСУ).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 76 КАСУ).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, представником позивача не надано достатніх доказів на доведення поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Згідно з ч. 2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ «Креуз проти Польщі», «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами.

Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Отже, враховуючи факт пропуску позивачем місячного строку звернення до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 14.04.2017 №1550 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Чечелівського ВП Дніпровського ВП ГУНП», яким позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, і відсутність поважних причин пропуску цього строку, суд дійшов висновку про наявність визначених ч. 4 ст. 123, п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України підстав для залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 123, 240, 256, 295, 297 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду - задовольнити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання незаконним і скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в частині визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 14.04.2017 №1550 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Чечелівського ВП Дніпровського ВП ГУНП», яким ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко