Рішення № 90645638, 16.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2020 року Справа № 160/9012/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кадникової Г. В.,

розглянувши у спрощенному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:

- зобов`язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач) скоригувати у картці платника податку ОСОБА_1 (ДРФО НОМЕР_1 ) недоїмку зі сплати єдиного внеску на суму 40106грн. 40коп. шляхом її виключення, відповідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 р. по справі № 160/3939/19;

- визнати протиправною та скасувати Вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 14.05.2019 р. № Ф-6347-25/61 на суму 42860грн. 58коп. станом на 31.04.2019 р.

- зобов`язати відповідача скоригувати у картці платника податку ОСОБА_1 (ДРФО НОМЕР_1 ) недоїмку зі сплати єдиного внеску на суму 42860грн. 58коп. шляхом її виключення, тощо.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 обліковується в АНД ДПІ відокремленого підрозділу Лівобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області як фізична особа-підприємець, однак, підприємницьку діяльність протягом 2017-2019 років не здійснював, доходу не отримував, не має розрахункових рахунків у фінансових установах, тощо - це право ним не було реалізовано.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти позовних вимог. Посилався на те, згідно реєстраційних даних АІС « Податковий блок» позивач є фізичною особою -підприємцем, що здійснює незалежну професійну діяльність. Інформація щодо припинення/зупинення незалежної професійної діяльності - відсутня. Загальна сума заборгованості станом на 30.04.2019 року становить 42860,58грн.

У відзиві на відзив, позивач посилався на рішення КАС Верховного Суду від 02.09.2019 року по зразковій справі № 520/3939/19. А також наполягав на тому, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/3939/19 податкова вимога від 05.11.2018р. № Ф-6347-25/61 на суму 35192,04 грн, та вимога від 04.02.2019 року №Ф-6347-25/61 на суму 40106грн скасовані.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.07.2019 р. позивачем отримано від відповідача вимогу про сплату боргу (недоїмки) із сплати ЄСВ від 14.05.2019 р. № Ф-6347- 25/61 на суму 42860,58 грн.

Однак, як вбачається з рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/3939/19 від 27.06.2019року податкова вимога від 05.11.2018р. № Ф-634725/61 на суму 35192,04 грн та вимога від 04.02.2019 року №6347-25/61 на суму 40106грн скасовані.

На час розгляду справи рішення від 27.06.2019 року відповідачем не виконано.

Проте позовні вимоги позивача, щодо зобов`язання відповідача скоригувати у картці платника податку ОСОБА_1 (ДРФО НОМЕР_1 ) недоїмку зі сплати єдиного внеску на суму 40106,40 грн. шляхом її виключення, відповідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 р. по справі №160/3939/19, задоволенню не підлягають, оскільки питання щодо виконання судового рішення вирішуються відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України, пов`язаних з процесуальними питаннями ,що виконання судових рішень (Розділ IV), а не зверненням з новим позовом.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування Вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 14.05.2019 р. № Ф-6347-25/61 на суму 42860,58 грн. станом на 31.04.2019 р. та зобов`язання відповідача скоригувати у картці платника податку ОСОБА_1 (ДРФО НОМЕР_1 ) недоїмку зі сплати єдиного внеску на суму 42860,58 грн. шляхом її виключення, суд вважає, що вони підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом № 2464-VI.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (частина друга статті 2 Закону № 2464-VI).

Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI визначено, що Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування - це організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктами 4, 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ установлено, що платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону № 2464-VI узяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, здійснюється органом доходів і зборів із внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб (частина друга статті 5 Закону № 2464-VI).

Питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у територіальних органах ДФС, надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01 січня 2016 року, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про взяття на облік/зняття з обліку платників єдиного внеску визначаються Порядком № 1162 (пункт 2 розділу І Порядку № 1162).

Порядок поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI (пункт 3 розділу І Порядку № 1162).

Взяття на облік юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) та фізичних осіб - підприємців, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, як платників єдиного внеску підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим юридичним особам (відокремленим підрозділам) та фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755-IV) (пункт 4 розділу ІІ Порядку № 1162).

Взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755-IV, контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 1 розділу ІІІ Порядку №1162).

Платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (пункт 2 розділу ІІІ Порядку № 1162).

Платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755-IV, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 3 розділу ІІІ Порядку № 1162).

Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (абзац другий частини третьої статті 16 Закону № 2464-VI).

Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування (абзац третій частини першої статті 20 Закону № 2464-VI).

Відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, подаються безпосередньо зазначеними особами (абзац третій частини другої статті 20 Закону № 2464-VI).

Порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та порядок надання інформації з реєстру застрахованих осіб визначається Положенням № 10-1.

З метою забезпечення обробки інформації в реєстрі застрахованих осіб для кожної застрахованої особи автоматично створюється облікова картка, якій присвоюється номер облікової картки (пункт 1 розділу ІІІ Положення № 10-1).

Облікова картка відкривається в разі, зокрема, надходження у складі звітності відомостей про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; в інших випадках, передбачених Законом № 2464-VI (пункт 2 розділу ІІІ Положення № 10-1).

За змістом пункт 2 розділу ІV Положення № 10-1 до облікових карток реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; відомості про нарахування страхових внесків та єдиного внеску фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску до ДФС України, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує, зокрема, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, її територіальних органів, визначає Порядок № 435.

Пунктом 16 розділу ІV Порядку № 435 передбачено, що фізичні особи - підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску (додаток 5).

У цій справі спірним є питання оплати позивачем єдиного внеску за двома підставами, а саме як фізичною особою - підприємцем, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, та особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність з того ж виду діяльності за КВЕД.

Водночас застосовані судом у цій справі норми права свідчать про те, що фізична особа - підприємець та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, є різними платниками єдиного внеску. Законом № 2464-VI не передбачається порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами - підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачу 07.11.2019 року було сформовано слідуючу вимогу № Ф-6347-25/61 на суму 48368,94 грн. Позивач оскаржив дану вимогу до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 31.01.2020року №3956 про результати розгляду скарги, податковий орган визнав, що дана вимога винесена без врахування позиці Верховного Суду по зразковій справі №520/3939/19 від 02.09.2019 року, та скасував її, зобов`язавши ГУ ДПС у Дніпропетровській області привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів платника та інтегровану картку платника податків.

А скасована податкова вимога складається з врахуванням суми по спірній податковій вимозі.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими устатті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Так, частиною 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням зазначеного, на підставі досліджених доказів в їх сукупності, системного аналізу норм законодавства України, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Згідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування вимоги - задовольнити частково

Визнати протиправною та скасувати Вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 14.05.2019 р. № Ф-6347-25/61 на суму 42860,58 грн. станом на 31.04.2019 р.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області скоригувати у картці платника податку ОСОБА_1 (ДРФО НОМЕР_1 ) недоїмку зі сплати єдиного внеску на суму 42860,58 грн. шляхом її виключення.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області (49600, місто Дніпро вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 39394856) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 512грн. 27коп. (п`ятсот дванадцять грн. 27коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова