Ухвала суду № 90645192, 28.07.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"28" липня 2020 р. м ХарківСправа № 922/2346/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши матеріали

позовної заяви Первомайської міської ради Харківської області (64102, Харківська обл., м. Первомайський, просп. 40 років Перемоги, 1) до Первомайського комунального виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (64102, Харківська обл., м. Первомайський, вул. Комарова, буд. 1) про визнання права власності та зняття арешту з майна

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Первомайської міської ради Харківської області (позивач) до Первомайського комунального виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (відповідач), в якому позивач просить суд:

1. визнати право власності за Первомайською міською радою Харківської області (64102, Харківська обл. м. Первомайський, просп. 40 років Перемоги, 1; код ЄДРПОУ: 26149691) на транспортні засоби: Екскаватор-навантажувач, марки: JCB 3CXSITEMASTER, заводський номер: НОМЕР_1 ,реєстраційний номер: НОМЕР_2 , 2018 року випуску; МАЗ 5340С2, тип: спеціальний вантажний-С, реєстраційний номер: НОМЕР_3 , 2017 р. випуску, особливі відмітки: маш.кан.пром. КО-503 КП -12, на які фактично накладено арешт відповідно до Постанови про арешт майна боржника від 17.03.2020, винесеної головним державним виконавцем Первомайського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Морозовою Ольгою Вікторівною в рамках ЗВП № 55279203;

2. зняти арешт з транспортних засобів: Екскаватор-навантажувач, марки: JCB 3CXSITEMASTER, заводський номер: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , 2018 року випуску; МАЗ 5340С2, тип: спеціальний вантажний-С, реєстраційний номер: НОМЕР_3 , 2017 року випуску, особливі відмітки: маш.кан.пром. КО -503 КП-12, який фактично накладений Постановою про арешт майна боржника від 17.03.2020 р., винесеної головним державним виконавцем Первомайського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Морозовою Ольгою Вікторівною в рамках ЗВП № 55279203.

В обґрунтування позову вказує про те, що транспортні засоби (екскаватор та каналопромивочна машина) належать на праві власності територіальній громаді м. Первомайський Харківської області та закріплені за відповідачем на праві господарського відання. Державним виконавцем накладено арешт на рухоме майно: екскаватор та каналопромивочну машину, які були придбані за рахунок коштів м. Первомайський, є власністю територіальної громади, та які були закріплені за відповідачем лише на праві господарського відання, а тому вказаний арешт накладений на рухоме майно (транспортні засоби) не належать відповідачу на праві власності, а наявність арешту перешкоджає правам справжнього власника - позивача.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог.

Позивачем не дотримано вимог п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Суд відзначає, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Як встановлено судом, відповідачем згідно поданої позовної заяви є Первомайське комунальне виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства, проте у п. 2 прохальної частини позовної заяви міститься вимога про зняття арешту з майна, який накладений Постановою про арешт майна боржника від 17.03.2020, винесеної головним державним виконавцем Первомайського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Морозовою Ольгою Вікторівною в рамках ЗВП № 552792

Отже, зі змісту п. 2 прохальної частини позовної заяви не вбачається, що позовні вимоги заявлено саме до відповідача.

Окрім того, вимога про зняття арешту з майна не містить обґрунтувань стосовно необхідності застосування саме такого способу захисту прав позивача.

Спосіб захисту суб`єктивних цивільних прав - це закріплені законом матеріально-правові засоби примусового характеру, за допомогою яких провадиться відновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.

За загальним правилом (ч. 1 ст. 5 ГПК України) суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Викладене слід розуміти так, що суд захищає права, свободи та інтереси осіб у спосіб, який прямо передбачено нормою матеріального права або договором.

Якщо ж законом або договором не передбачено способу захисту, який би ефективно захищав права, свободи чи інтереси позивача, суд може захистити їх у спосіб, що не суперечить закону (ч. 2 ст. 5 ГПК України).

Наведене з урахуванням положень ч. 1 ст. 2 ГПК України означає, що спосіб захисту, який позивач може обрати, а суд застосувати при здійсненні судочинства, у будь-якому випадку має бути ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, і дає змогу забезпечити реальне поновлення у порушених правах.

Отже, обираючи спосіб захисту, позивач насамперед повинен перевірити, чи не передбачає закон або договір ефективного способу захисту.

Якщо такий спосіб захисту законом або договором передбачено, позивач повинен обрати саме цей спосіб.

Якщо у зазначеному випадку позивач обрав інший спосіб захисту, суд має відмовити у задоволенні позову, крім випадку, коли з урахуванням положень ч. 2 ст. 5 ГПК України дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту спроможний більш ефективно захистити порушені права, свободи чи інтереси особи, але за умови, що такий спосіб захисту є адекватним обставинам справи.

Якщо ефективного способу захисту законом або договором не передбачено і позивач обирає інший ефективний спосіб захисту його прав, свобод чи інтересів, у позовній заяві має бути наведено відповідне обґрунтування необхідності застосування такого способу захисту, інакше суд залишає позовну заяву без руху на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Позивачем не дотримано вимог п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позовна заява не містить нормативно-правового обґрунтування вимоги позивача про зняття арешту з майна.

Окрім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини 3 статті 162 і статті 163 ГПК такий обов`язок покладається саме на позивача.

За змістом п. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України, справляється судовий збір у розмірі 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму (2102 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму (735700 грн.).

Враховуючи викладене позивач мав сплатити суму судового збору у розмірі 1,5 % виходячи із вартості майна, про визнання права власності і зняття з якого арешту заявлено позов.

Однак всупереч наведених вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви не додано доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків позивач має:

- викласти зміст позовних вимог, зазначених у п. 2 прохальної частини позову стосовно позивача;

- навести обґрунтування щодо обраного позивачем способу захисту (зняття арешту з майна), який він просить суд застосувати для захисту його прав, свобод чи інтересів;

- надати нормативно-правове обґрунтування вимоги позивача про зняття арешту з майна;

- надати докази на підтвердження чинності накладення арешту на спірне майно станом на час звернення з даним позовом до суду;

- надати належні докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно зі ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків - у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Зобов`язати позивача у випадку виправлення зазначених у цій ухвалі недоліків та подання нових доказів невідкладно надіслати відповідні документи відповідачу. Докази про це надати суду.

4. У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

5. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (28.07.2020) та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Г.І. Сальнікова