Рішення № 90645077, 23.07.2020, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 липня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/133/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

при секретарі судового засідання Саловській О.А.

розглянув справу

за позовом - Фізичної особи - підприємця Триньки Руслани Володимирівни ( АДРЕСА_1 )

до відповідача 1 - Почаївського комбінату комунальних підприємств (вул Шевченка, 33 м Почаїв, Тернопільська область, 47025)

відповідача 2 - Фізичної особи - підприємця Токар Ірини Григорівни ( АДРЕСА_2 )

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Почаївської міської ради (вул Возз`єднання, 16 м Почаїв, Тернопільська область, 4702)

про визнання договору продовженим та визнання договору недійсним

За участі представників:

Позивача: адвокат Шмайхель А.К

Відповідача№1: не прибув

Відповідача№2: не прибув

Третьої особи : не прибув

Суть справи

У лютому 2020 до Господарського суду Тернопільської області ФОП Тринькою Р. В. подано позов до Почаївського комбінату комунальних підприємств (відповідач №1) та ФОП Токар І. Г. (відповідач №2) про:

- визнання типового договору № 2 щодо пайової участі в користуванні об`єктом благоустрою, укладеного 01.08.2018 між Фізичною особою - підприємцем Тринька Русланою Володимирівною та Почаївським комбінатом комунальних підприємств продовженим автоматично (пролонгованим) на строк один рік до 31.07.2020 на тих самих умовах;

- визнання недійсним типового договору щодо пайової участі в користуванні об`єктом благоустрою, укладеного 01.09.2019 між Почаївським комбінатом комунальних підприємств та Токар Іриною Григорівною .

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачкою та Почаївським комбінатом комунальних підприємств 01.08.2018 був укладений типовий договір № 2 щодо пайової участі в користуванні об`єктом благоустрою, з наміром розташування у м Почаїв по вул Возз`єднання тимчасової споруди з метою здійснення підприємницької діяльності.

За її твердженням, з урахуванням п.п. 4.2, 3.4 та 5.2 договору від 01.08.2018 та п. 3.7. Положення про користування об`єктами благоустрою комунальної власності на території м Почаїв, даний договір автоматично продовжений (пролонгований) на новий строк - до 31.07.2020.

Однак, на підставі іншого рішення Виконавчого комітету Почаївської міської ради № 131 від 08.08.2019, між відповідачами був укладений договір від 01.09.2019 щодо пайової участі в користуванні тим самим об`єктом благоустрою.

Ухвалою суду від 24.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/133/20 за правилами загального позовного провадження та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Почаївську міську раду.

У відзиві на позов Почаївський КПП (відповідач №1) проти заявлених вимог заперечив, посилаючись на те, що договір з позивачем припинив свою дію 31.07.2019 за спливом строку на який його було укладено. Тому 01.09.2020 спірний правочин укладено з відповідачем №2, котрий відповідає вимогам ст. ст. 203, 215 ЦК України.

У відзиві на позов ФОП Токар І. Г. (відповідач №2) вимоги не визнала зазначивши, що позивачка у шахрайський спосіб заволоділа вказаним у договорах об`єктом благоустрою, а тимчасова споруда на цьому місці зводилась за кошти відповідачки №2.

У відповідях на відзиви відповідачів позивач серед іншого вказала, що:

- на час укладення з нею договору № 2 від 01.08.2018 щодо пайової участі в користуванні об`єктом благоустрою, відповідач №2 не була зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності, хоча правочин і вчинявся для такої мети;

- відповідачкою №2 не доведено обставин зведення тимчасової споруди на об`єкті благоустрою за свої кошти та вчинення позивачкою шахрайських дій;

- у своїх письмових зверненнях відповідач №1 вказує на різні підстави припинення дії договору з позивачкою (то на закінчення його строку, а інколи на розірвання), проте в жодному разі не надає доказів цього;

- не припинивши правочину з позивачем, відповідач №1 уклав договір з відповідачем №2 з приводу того ж об`єкту благоустрою.

На пропозицію суду, викладену в ухвалі від 25.05.2020 року, відповідачі не подали письмових заперечень, в порядку ст. 167 ГПК України.

Підготовче засідання, призначене вперше на 19.03.2020 року неодноразово відкладалось, востаннє на 25.06.2020.

Ухвалою суду від 19.03.2020 провадження у справі зупинялось та було поновлено 25.05.2020 року.

Ухвалами суду від 24.02.2020 та від 25.06.2020 року позивачу відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову, а відповідачам в їх клопотаннях про виклик свідків з підстав, викладених у вказаних ухвалах.

Ухвалою суду від 25.06.2020 підготовче провадження у справі закрито та призначено її до розгляду по суті на 23.07.2020 року.

В засідання 23.07.2020 представники відповідачів та третьої особи, участь яких не визнавалась обов`язковою, не з`явились, хоча про час, місце і дату його проведення повідомлялись належним чином. Про причини не прибуття суд не повідомили, клопотань про перенесення слухання справи не подали.

Третя особа у своїх попередніх клопотаннях на адресу суду просила здійснювати розгляд справи за її відсутності.

З огляду на викладене, закриття підготовчого провадження 25.06.2020, надання відповідачами відзивів на позов та доказів, які на їх думку підтверджують заперечення, враховуючи думку представника позивача в засіданні 23.07.2020, відсутність передбачених ст. ст. 202, 216 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи або оголошення перерви в судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу по суті, за наявними у ній матеріалами.

Крім того, суд зважає на те, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу в т.ч. дані ними в попередніх судових засіданнях, суд встановив.

Рішенням виконавчого комітету Почаївської міської ради № 68 від 03.05.2018 затверджено схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в м. Почаїв по вул. Возз`єднання.

За твердженням відповідачки №2 ( Токар І.Г. ) замовником документації розміщення цих тимчасових споруд виступала саме вона.

Іншим рішенням виконкому Почаївської міської ради від 12.06.2018 року погоджено естетичний вигляд та зовнішні форми тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в м. Почаїв по вул. Возз`єднання.

Рішенням виконавчого комітету Почаївської міської ради № 120 від 13.07.2018 позивачці - ФОП Триньці Р.В. дано дозвіл на користування об`єктом благоустрою площею 5 кв. м. для розміщення тимчасової споруди з метою провадження підприємницької діяльності в м Почаїв, по вул Возз`єднання, у видовій точці № 3 згідно ситуаційної схеми розміщення тимчасових споруд в м Почаїв, на місці № 10 відповідно до схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в м Почаїв по вул Возз`єднання.

Цим же рішенням ФОП Триньку Р. В. зобов`язано:

- заключити договір з балансоутримувачем (Почаївським ККП) щодо пайової участі в утримані об`єкта благоустрою;

- виготовити паспорт прив`язки тимчасової споруди;

- встановити тимчасову споруду згідно паспорту прив`язки;

- отримати технічні умови для під`єднання до інженерних мереж у відповідних експлуатаційних організаціях;

- заключити договір з Почаївським ККП на вивіз твердих побутових відходів.

На виконання даного рішення між Тринькою Р. В. та Почаївським ККП 01.08.2018 року укладено типовий договір № 2 щодо пайової участі в користуванні об`єктом благоустрою.

Відповідно до його умов позивач має намір розташувати на території м Почаїв тимчасову споруду для здійснення підприємницької діяльності, за адресою: м Почаїв вул Возз`єднання, та погоджується на пайову участь (внесок) в користування об`єктами благоустрою, які будуть використані для розміщення такої споруди (п 1.1 договору).

У разі двомісячної несплати пайової участі в користуванні об`єктом благоустрою договір розривається в односторонньому порядку (п 3.4). Його також може бути розірвано з ініціативи однієї з сторін, при цьому ініціатор повинен письмово повідомити іншу сторону за 30 календарних днів, в результаті чого укладається угода про розірвання договору (п 5.2 договору).

Строк дії договору ставить з 01.08.2018 по 31.07.2019, та продовжується автоматично на один рік за відсутності підтвердження систематичного (більше трьох) порушення протягом останнього календарного року - п. 4.2 договору.

Форма даного договору була розроблена відповідно до п 3.6 Положення про користування об`єктами благоустрою комунальної власності на території м Почаїв, затвердженого рішенням Почаївської міської ради №1025 від 12.10.2017 року.

Умови п. 4.2 правочину щодо можливого автоматичного продовження дії договору щодо пайової участі в користуванні об`єктом благоустрою знайшли також відображення в п. 3.7 Положення.

На замовлення позивачки Відділом містобудування та архітектури Кременецької РДА 19.09.2018 року їй було видано Паспорт прив`язки тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності в м Почаїв по вул Возз`єднання. Термін дійсності Паспорта прив`язки тимчасової споруди спочатку було встановлено до 31.07.2019, а потім продовжено до 31.07.2020 року.

Відповідно до Схеми розміщення тимчасових споруд в м Почаїв по вул Возз`єднання, конкретні торгові місця підприємців не можуть бути окремо демонтованими. Це підтвердив в судовому засіданні і представник позивачки.

У своїй відповіді від 29.11.2019 року за № 146 на адвокатський запит представника позивача, Почаївський ККП (як сторона за договором №2 про пайову участь в користуванні об`єктом благоустрою) повідомив про відсутність заборгованості у ОСОБА_2 за вказаним правочином.

Враховуючи це, а також відсутність зі сторони відповідача №1 жодних звернень на свою адресу щодо дострокового розірвання договору чи заяв про небажання продовжувати його дію, позивачка вважає угоду пролонгованою на той самий строк - до 31.07.2020 року і на тих самих умовах.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивачка є суб`єктом підприємницької діяльності з 09.11.2006 року.

В той же час, за даними названого Реєстру, на момент прийняття рішення виконавчого комітету Почаївської міської ради № 120 від 13.07.2018 та укладення з позивачкою 01.08.2018 року типового договору № 2 про пайову участь в користування об`єктами благоустрою для зайняття підприємництвом відповідачка №2 ( Токар І.Г. ) такого статусу не мала. З 25.01.2010 по 27.05.2019 Токар І.Г. не була зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності.

Проте, рішенням виконавчого комітету Почаївської міської ради № 131 від 08.08.2019 ФОП Токар І.Г. дано дозвіл на користування об`єктом благоустрою площею 5 кв. м. для розміщення тимчасової споруди з метою провадження підприємницької діяльності в м Почаїв, по вул Возз`єднання, у видовій точці № 3 згідно ситуаційної схеми розміщення тимчасових споруд в м Почаїв, на місці № 10 відповідно до схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в м Почаїв по вул Возз`єднання.

Цим же рішенням визнано таким, що втратило чинність рішення виконкому № 120 від 13.07.2018.

На підставі рішення виконавчого комітету Почаївської міської ради № 131 від 08.08.2019 між відповідачами у справі укладено типовий договір від 01.09.2019 року щодо пайової участі в користуванні тим же що із позивачкою об`єктом благоустрою, із терміном дії угоди до 31.08.2020 року.

Листом від 18.10.2019 №125 Почаївський ККП повідомив Відділ містобудування та архітектури Кременецької РДА про рішення виконавчого комітету Почаївської міської ради № 131 від 08.08.2019, укладення з відповідачкою №2 типового договору від 01.09.2019 року та про розірвання аналогічного договору від 01.08.2018 №2 з позивачкою.

Протягом усього слухання справи Почаївським ККП не подано доказів вчинення дій щодо розірвання договору з позивачкою. У відзиві на позов ним вказано про припинення правочину від 01.08.2018 №2 через закінчення строку його дії.

Проти обставин розірвання з нею договору від 01.08.2018 №2 позивачка категорично заперечує.

В листопаді 2019 року Відділом містобудування та архітектури Кременецької РДА відповідачці №2 надано Паспорт прив`язки тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності в м Почаїв по вул Возз`єднання, із терміном дії до 30.08.2020 року.

Посилаючись на чинність свого договору щодо пайової участі в користуванні об`єктом благоустрою від 01.08.2018 №2 та обставини, встановлені рішенням адміністративного суду у справі №500/2946/19 від 25.02.2020 року позивачка вважає недійсним типовий договір від 01.09.2019, який укладено між співвідповідами.

Так, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 року у справі № №500/2946/19 задоволено позов ФОП Триньки Р. В., поданий до Почаївської міської ради, Токар І.Г. та визнано протиправним і скасовано вищезгадане рішення виконавчого комітету Почаївської міської ради № 131 від 08 серпня 2019 року "Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди на території об`єкта благоустрою фізичній особі підприємцю - Токар І.Г.", яке стало підставою для укладення оспорюваного в господарській справі договору.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 року у справі №500/2946/19 станом на 23.07.2020 року набрало законної сили і ніким не скасовано.

Даним рішенням, серед іншого, встановлено що:

- ФОП Тринька Р.В. виконала усі обов`язки, покладені на неї рішенням виконавчого комітету Почаївської міської ради № 120 від 13.07.2018, зокрема за власні кошти встановила тимчасову споруду (кіоск) на визначеному об`єкті благоустрою;

- будь-яких повідомлень про зміну, припинення чи розірвання типового договору № 2 від 01.08.2018 року щодо пайової участі в користуванні об`єктом благоустрою на адресу позивача від Почаївського КПП не надходило. Тому типовий договір № 2 від 01.08.2018 року був автоматично продовжений (пролонгований) до 31.07.2020 року ;

- на час прийняття виконавчим комітетом Почаївської міської ради рішення № 131 від 08 серпня 2019 року "Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди на території об`єкта благоустрою фізичній особі - Токар І.Г.", та на момент вирішення адміністративного спору Токар І.Г. не підтвердила документально обставин того, що саме вона понесла фінансові витрати на виготовлення проектної документації та на зведення тимчасової споруди, а також того, що позивачка нібито заволоділа кіоском зловживаючи її довірою.

У господарській справі, що розглядається ФОП Токар І.Г. на підтвердження своїх заперечень надала накладні на отримання товарно - матеріальних цінностей за 25.01.19 від ФОП Івницького Ю.М., 24.04.19 від ПП Волоського І.М., 26.04.19 від ПП Боднарчук П.

Позивачка (її представник) з цього приводу зазначили, що ці товари в жодному разі не одержанні і не передавались позивачу, самі дані операції здійснювались значно пізніше ніж ОСОБА_2 отримала в користування об`єкт благоустрою для здійснення підприємницької діяльності. У свою чергу позичка подала накладну на отримання товарно - матеріальних цінностей за 18.09.18 рік та товарний чек від 31.10.2018 року.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи учасників процесу, оцінивши докази, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до змісту п.3 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст. 13, 74, 76-79 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними, допустимими, достовірними і вірогідними доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Поданими позивачем доказами доведено обґрунтованість заявленого позову.

Так, статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди - ст. 638 ЦК України.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ст. 180 ГК України).

За змістом ст. 631 ЦК України, ст. 180 ГК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ст ст. 6,627,630 ЦК України, ст.ст.179,184 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

- вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

- типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Спірні відносини у справі торкаються продовження дії та дійсності договорів про пайову участь в користуванні об`єктом благоустрою, укладення яких передбачено ст. 15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

Згідно з цією статтею органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів.

Власник тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, розташованої на території об`єкта благоустрою державної та комунальної власності, зобов`язаний забезпечити належне утримання прилеглої до тимчасової споруди території або може брати пайову участь в утриманні цього об`єкта благоустрою на умовах договору, укладеного із підприємством або балансоутримувачем.

Типовий договір щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Типовий договір щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.11.2013 N 537, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2013 р. за N 2073/24605.

Відповідно до п.п. 6.3, 7.1 названого Типового договору у випадку, коли за місяць до закінчення дії цього договору однією зі сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей договір вважається продовженим на той самий строк.

Дія цього договору припиняється у разі:

1) невиконання сторонами умов цього договору;

2) за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом;

3) за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом;

4) в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Як зазначалось вище, рішенням Почаївської міської ради №1025 від 12.10.2017 року було затверджено Положення про користування об`єктами благоустрою комунальної власності на території м Почаїв, відповідно до якого з позивачкою, а пізніше з відповідачкою №2 Почаївське КПП (балансоутримувач) уклав відповідні договори щодо одного і того ж об`єкта благоустрою. Типова форма цих договорів також затверджувалась рішенням Почаївської міської ради.

Відповідно до п.3.7 названого Положення та п. 4.2 укладеного з позивачкою типового договору також передбачено можливість продовження його дії автоматично на один рік за відсутності підтвердження систематичного (більше трьох) порушень протягом останнього календарного року.

У разі двомісячної несплати пайової участі в користуванні об`єктом благоустрою договір розривається в односторонньому порядку (п. 3.4 правочину). Його також може бути розірвано з ініціативи однієї з сторін, при цьому ініціатор повинен письмово повідомити іншу сторону за 30 календарних днів, в результаті чого укладається угода про розірвання договору (п. 5.2 договору).

Згідно з ст 42 ГПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

Поданими відповідачами доказами не доведено наявності, передбачених типовими договорами чи законом підстав припинення дії договору № 2 щодо пайової участі в користуванні об`єктом благоустрою (в т.ч. через його розірвання), який було укладено 01.08.2018 року між ОСОБА_2 та Почаївським комбінатом комунальних підприємств.

Про небажання продовжувати відповідні договірні відносини відповідач №2 у встановленому типовими договорами терміни і порядку позивача не повідомляв.

Окрім як матеріалами господарської справи, вказані обставини підтверджені і рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 року у справі № №500/2946/19 за позовом ФОП Триньки Р. В. до Почаївської міської ради та Токар І.Г. про визнання протиправним і скасування рішення виконавчого комітету Почаївської міської ради № 131 від 08 серпня 2019 року "Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди на території об`єкта благоустрою фізичній особі підприємцю - Токар І.Г.", що набрало законної сили.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Цим же судовим рішенням встановлено, що укладений з позивачкою типовий договір № 2 від 01.08.2018 року був автоматично продовжений (пролонгований) до 31.07.2020 року.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ст.16 ЦК України ).

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ГПК України).

За таких обставин, враховуючи наявність щодо цього спору між сторонами у справі, керуючись ст.16 ЦК України, ст. 5 ГПК України, п.п. 6.3, 7.1 Типового договору щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.11.2013 N 537 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2013 р. за N 2073/24605, п.п.3.6, 3.7 Положення про користування об`єктами благоустрою комунальної власності на території м Почаїв, п.п. 3.4, 4.2, 5.2 вчиненого з позивачкою правочину, заявлена вимога про визнання типового договору № 2 щодо пайової участі в користуванні об`єктом благоустрою, укладеного 01.08.2018 між ОСОБА_2 та Почаївським комбінатом комунальних підприємств продовженим автоматично (пролонгованим) на той же строк (до 31.07.2020) і на тих самих умовах підлягає задоволенню.

Про можливість заявлення і розгляду вимоги "про визнання договору продовженим на тих же умовах і на той же строк" вказує і судова практика, зокрема відображена у постанові Верховного Суду від 15.05.2020 по справі №910/5410/19 та інших судових актах.

Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України, ч.5 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам - ч.1 ст. 203 ЦК України

За ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до р.3 Положення про користування об`єктами благоустрою комунальної власності на території м Почаїв підставою для укладення типового договору щодо пайової участі в користуванні об`єктом благоустрою є рішення виконавчого комітету Почаївської міської ради .

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 року у справі № №500/2946/19 визнано протиправним і скасовано рішення виконавчого комітету Почаївської міської ради № 131 від 08 серпня 2019 року "Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди на території об`єкта благоустрою фізичній особі підприємцю - Токар І.Г.", яке стало підставою для укладення між відповідачами типового договору щодо пайової участі в користуванні об`єктом благоустрою від 01.09.2019.

Враховуючи наведене, а також укладення цього договору на об`єкт, що вже знаходиться в користуванні позивачки за чинним правочином (без припинення дії останнього), вимога про визнання недійсним типового договору щодо пайової участі в користуванні об`єктом благоустрою, укладеного 01.09.2019 між Почаївським комбінатом комунальних підприємств та Токар І. Г. також є обґрунтованою і підлягає до задоволення.

При цьому, не доведеними в господарській справі і такими, що спростовуються рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 року у справі №500/2946/19 є твердження відповідачки №2 про зведення за свої кошти тимчасової споруди на об`єкті благоустрою та про вчинення позивачкою шахрайських дій щодо цього.

Не є беззаперечними доказами цього надані відповідачкою №2 накладні на придбання матеріальних цінностей, оскільки причино-наслідково не пов`язані із будівництвом кіоску на об`єкті благоустрою, що є предметом спірних правочинів.

Не знайшли свого підтвердження і посилання відповідачки №2 на демонтаж тимчасової споруди.

Відповідно до ст.ст.123,129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів у рівних частинах.

Керуючись ст ст ст ст 3, 4, 12-13, 20, 73-80, 86, 91, 123,129, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

1. Визнати типовий договір № 2 щодо пайової участі між ОСОБА_2 та Почаївським комбінатом комунальних підприємств продовженим автоматично (пролонгованим) на той же строк (до 31.07.2020) і на тих самих умовах.

2. Визнати недійсним типовий договір щодо пайової участі в користуванні об`єктом благоустрою, укладений 01.09.2019 між Почаївським комбінатом комунальних підприємств та Токар Іриною Григорівною .

3. Стягнути з - Почаївського комбінату комунальних підприємств (вул Шевченка, 33 м Почаїв, Тернопільська область, код 03353816)

- на користь Фізичної особи - підприємця Триньки Руслани Володимирівни ( АДРЕСА_3 , НОМЕР_1 ) 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні судового збору.

Видати наказ.

4. Стягнути з - Фізичної особи - підприємця Токар Ірини Григорівни ( АДРЕСА_4 , НОМЕР_2 )

- на користь Фізичної особи - підприємця Триньки Руслани Володимирівни ( АДРЕСА_3 , НОМЕР_1 ) 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні судового збору.

Видати наказ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 29 липня 2020 року.

Суддя І.П. Шумський