Рішення № 90644929, 27.07.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2020 року Справа № 915/413/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (код ЄДРПОУ 24584661)

в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001 (код ЄДРПОУ 20915546)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОЦЕНТР КИЇВ”, пр. Перемоги, буд. 67, м. Київ, 03062 (код ЄДРПОУ 32384972)

про стягнення коштів в сумі 34 646, 59 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОЦЕНТР КИЇВ”, пр. Перемоги, буд. 67, м. Київ, 03062 (код ЄДРПОУ 32384972)

до відповідача Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (код ЄДРПОУ 24584661)

в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001 (код ЄДРПОУ 20915546)

про стягнення коштів в сумі 50 095, 08 грн.

Представники сторін в судове засідання не з`явились

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОЦЕНТР КИЇВ” пені в розмірі 34 646, 59 грн.

08.05.2020 року до господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “АВТОЦЕНТР КИЇВ” з зустрічним позовом (вх. № 5739/20 від 08.05.2020 року), в якому ТзОВ “АВТОЦЕНТР КИЇВ” просить суд прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду та стягнути з ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” штрафні санкції за договором на постачання товару № 53-123-01-19-05932 від 18.11.2019 року у розмірі 50 095, 08 грн.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.04.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.05.2020 року зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОЦЕНТР КИЇВ” (вх. № 5739/20 від 08.05.2020 року) до відповідача ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Южноукраїнська атомна електрична станція” про стягнення грошових коштів в сумі 50 095, 08 грн. залишено без руху.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.05.2020 року прийнято зустрічний позов (вх. № 5739/20 від 08.05.2020 року) ТзОВ “АВТОЦЕНТР КИЇВ” до спільного розгляду з первісним позовом. Здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 25.06.2020 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 25.06.2020 року відкладено підготовче засідання по справі на 13.07.2020 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.07.2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 27.07.2020 року.

В судовому засіданні 27.07.2020 року судом відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України та ч. 7 ст. 240 ГПК України складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.

В позовній заяві, а також у відзиві на зустрічну позовну заяву позивач ДП НАЕК «Енергоатом» просив суд справу розглянути без участі представника позивача.

В зустрічній позовній заяві ТзОВ «Автоцентр Київ» просив суд розглянути справу без участі представника відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Клопотання сторін про розгляд справи за відсутності представників судом задоволено.

Інші заяви та клопотання відсутні.

ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача за первісним позовом.

Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення грошової заборгованості. Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору на постачання товару № 53-123-01-19-05932 від 18.11.2019 року, а саме: зобов`язання щодо своєчасної поставки товару, внаслідок чого позивачем нараховано відповідачу пеню. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 231 ГК України, ст. 526, 530, 611 ЦК України та умовами договору.

2. Правова позиція відповідача за зустрічним позовом.

Підставою зустрічного позову заявником зазначено обставини щодо неналежного виконання позивачем ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Южно-Українська атомна електрична станція” умов договору на постачання товару № 53-123-01-19-05932 від 18.11.2019 року в частині здійснення оплати за поставлений товар, внаслідок чого ТзОВ “АВТОЦЕНТР КИЇВ” нараховано позивачу за первісним позовом штрафні санкції, а саме 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання. Зустрічний позов обґрунтований положеннями ст. 625 ЦК України та умовами договору.

У відзиві на зустрічну позовну заяву (вх. 7008/20 від 12.06.2020 року) позивач ДП НАЕК «Енергоатом» зазначає, що оплата відбувається на протязі 45 робочих днів після постачання ТМЦ та виконання постачальником п. 3.2, п. 5.1 договору.

Посилаючись на постанову КМУ від 11.03.2020 року № 211, позивач зазначає, що в період дії договору настали форс-мажорні обстави, введено на території України карантин. Після усунення обставин, які обумовили введення на території України обставин непереборної сили (карантину) ДП НАЕК «Енергоатом» в особі ВП ЮУ АЕС вживатиме всі належні заходи щодо погашення заборгованості за договором.

У відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву (вх. № 8575/20 від 07.07.2020 року), відповідач за первісним позовом вказує, що усі умови для виникнення у позивача зобов`язання з оплати поставленого товару були виконані. Щодо форс-мажорних обставин, то позивач не повідомляв відповідача про наявність форс-мажорних обставин, що позбавляє відповідну сторону можливості посилатись на останні (п. 7.2 та 7.3 договору).

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

18.11.2019 року між ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (покупець) в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська АЕС” та ТзОВ «АВТОЦЕНТР КИЇВ» (постачальник) було укладено договір на постачання товару № 53-123-01-19-05932 (арк. 6-11).

Відповідно до п. 12.1 Договору договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами та скріплення печаткою.

Відповідно до п. 9.5 Договору усі додатки, підписані обома сторонами, є невід`ємною частиною даного договору.

До договору сторонами складено Специфікацію № 1 (Додаток № 1 до Договору) на загальну суму 9 172 320, 00 грн. з ПДВ та Технічні, якісні та кількісні характеристики автомобіля (Додатки № 2, № 3 до Договору) (арк. 12-21).

Договір та Специфікація підписані та скріплені печатками сторін.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов`язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов`язання прийняти і сплатити товар - код СРV 34110000-1 по ДК 021:2015 – Легкові автомобілі (легкові автомобілі), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (Додаток до договору № 1), що є невід`ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2019 року.

Відповідно до п. 12.2 Договору дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1 цього договору, та закінчується 31.12.2020 року.

Відповідно до п. 12.3 Договору закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії терміну цього договору, та виконання діючих зобов`язань.

Відповідно до п. 1.3 Договору місцем виконання цього договору є місто Южноукраїнськ.

Відповідно до п. 2.1 Договору загальна вартість товару є твердою та складає: разом 7 643 600, 00 грн. без ПДВ; крім того ПДВ 20 %: 1 528 720, 00 грн. Всього з ПДВ: 9 172 320, 00 грн.

Відповідно до п. 2.2 Договору за даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ, згідно специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п. 3.2, 5.1 цього Договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.

Відповідно до п. 3.1 Договору постачання здійснюється з дати публікації договору в системі ProZorro, але не пізніше 30.11.2019 р. на умовах - DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП “Складське господарство” відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника.

Відповідно до п. 3.3 Договору датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.

Відповідно до п. 3.2 Договору з товаром постачальник надає покупцю:

- видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно;

- податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), шляхом направлення її на електронну адресу покупця Yuaes_pdv2@sunpp.atom.gov.ua протягом терміну, визначеного чинною редакцією ПКУ. Разом з податковою накладною постачальник надає покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН;

- документи підтверджуючі якість продукції;

- сертифікат відповідності УкрСЕПРО або виданий уповноваженим органом України документ про схвалення (затвердження чи визнання) конструкції автомобіля;

- сертифікат країни походження продукції, якщо товар виготовлено за межами країни;

- комплект технічної документації по експлуатації;

- комплект документації для державної реєстрації.

Відповідно до п. 5.1 Договору приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкції П-6 «Про порядок приймання продукції по кількості» і П-7 «Про порядок приймання продукції по якості», СОУ НАЕК 038:2017 «Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС».

Відповідно до п. 11.3.1 Договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором.

Судом встановлено, що на виконання умов договору постачальником (відповідачем) поставлено покупцю (позивачу) товар в повному обсязі на загальну суму 9 172 320, 00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (арк. 22-23), а саме:

- видаткова накладна № РА-0000499 від 26.11.2019 року на суму 7 439 990, 40 грн. (дата отримання товару на складі вантажоодержувача 27.11.2019 року);

- видаткова накладна № РА-0000569 від 20.12.2019 року на суму 1 732 329, 60 грн. (дата отримання товару на складі вантажоодержувача 21.12.2019 року).

Видаткові накладні підписано сторонами.

Крім того, відповідачем подано та зареєстровано податкові накладні № 1603 від 26.11.2019 року та № 990 від 20.12.2019 року (арк. 77-82).

Отже, товар за вищевказаною видатковою накладною № РА-0000569 від 20.12.2019 року на загальну суму 1 732 329, 60 грн. відповідачем було поставлено позивачу з порушенням строків, передбачених п. 3.1 договору, у зв`язку з чим позивачем нараховано відповідачу пеню за порушення строків поставки товару.

13.01.2020 року позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 32/425 від 10.01.2020 року, в якій позивач просив перерахувати протягом 10-ти банківських днів штрафні санкції (арк. 24-25). Факт направлення та отримання 17.01.2020 року претензії підтверджується копією опису вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. 26, 27).

Судом також встановлено, що позивачем ДП НАЕК «Енергоатом» проведено оплату за поставлений товар в розмірі 2 016 000 грн., що підтверджується випискою/особовим рахунком за 03.02.2020 (оплата в розмірі 1 000 000 грн.) та випискою/особовим рахунком за 16.03.2020 (оплата в розмірі 1 016 000 грн.) (арк. 183-184). Факт часткової оплати сторонами не заперечується.

Отже, заборгованість покупця перед постачальником становить 7 156 320 грн. (7 439 990, 40 грн. + 1 732 329, 60 грн. - 2 016 000 грн.), у зв`язку з чим відповідачем ТзОВ «Автоцентр Київ» нараховано 3 % річних за порушення грошового зобов`язання.

02.04.2020 року відповідачем направлено на адресу позивача претензію № 1/104 від 02.04.2020, в якій відповідач просив протягом 7 календарних днів сплатити заборгованість за поставлений товар у розмірі 7 156 320, 00 грн. та 3 % річних (арк. 83).

У відповідь на вищевказаний лист позивач направив на адресу відповідача лист № 07/6453 від 15.04.2020 року, в якому зазначив, що станом на 13.04.2020 року за договором від 18.11.2019 року № 53-123-01-19-05932 існує заборгованість в сумі 7 156 320, 00 грн. з ПДВ. Позивач ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» здійснить вичерпні заходи для погашення даної заборгованості в найкоротший термін (арк. 84).

Отже, невиконання відповідачем обов`язку за договором щодо своєчасної поставки товару мало наслідком нарахування позивачем пені, що і стало підставою для звернення до суду з первісним позовом. В свою чергу, невиконання позивачем обов`язку за договором в частині здійснення оплати за поставлений товар мало наслідком нарахування відповідачем штрафних санкцій (3 % річних по ст. 625 ЦК України), що і стало підставою для звернення до суду з зустрічним позовом.

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

На підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

1. Щодо первісного позову.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п. 4.1 Договору у разі порушення зобов`язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, “постачальник” зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожний день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.

Як вказано вище, умовами п. 3.1 договору сторони погодили граничний строк поставки товару не пізніше 30.11.2019 р., а умовами п. 3.3 договору визначили, що датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.

Відповідачем поставлено товар за видатковою накладною № РА-0000569 від 20.12.2019 року на суму 1 732 329, 60 грн. (дата отримання товару на складі вантажоодержувача 21.12.2019 року) з порушенням строку, встановленого умовами договору. Строк прострочки становить з 01.12.2019 по 20.12.2019, тобто 20 днів.

Перевіривши розрахунок розміру пені за порушення терміну постачання товару, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені в сумі 34 646, 59 грн. за період з 01.12.2019 року по 20.12.2019 року по видатковій накладній № РА-0000569 від 20.12.2019 року, виходячи з суми 1 732 329, 60 грн. Розрахунок пені здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору. Період нарахування визначено позивачем правильно. Детальний розрахунок пені зазначено у позовній заяві (арк. 2). Отже, вимога про стягнення пені в сумі 34 646, 59 грн. є обґрунтованою та підставною. Первісний позов підлягає задоволенню.

2. Щодо зустрічного позову.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

Як вказано вище, умовами п. 2.2 договору сторони погодили оплату за товар протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ та виконання постачальником умов п. 3.2, 5.1 цього договору, а умовами п. 3.3 договору сторони встановили, що датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.

Будь-яких доказів невиконання відповідачем умов п. 3.2, 5.1 договору матеріали справи не містять. Відповідачем товар прийнято, сторонами підписано видаткові накладні без зауважень. Крім того, в матеріалах справи містяться складені та скріплені, зокрема, печаткою відповідача ярлики на відповідну продукцію, з яких вбачається передача необхідної технічної документації на товар (арк. 155, 157). Як вказано вище, податкові накладні зареєстровано в ЄРПН. Часткова оплата відповідачем товару по двом видатковим накладним свідчить про прийняття товару останнім та виникнення обов`язку з оплати.

Отже, граничним строком оплати за товар:

- по видатковій накладній № РА-0000499 від 26.11.2019 року на суму 7 439 990, 40 грн. (дата отримання товару на складі вантажоодержувача 27.11.2019 року) є 03.02.2020 року;

- видаткова накладна № РА-0000569 від 20.12.2019 року на суму 1 732 329, 60 грн. (дата отримання товару на складі вантажоодержувача 21.12.2019 року) є 26.02.2020 року.

Позивачем 03.02.2020 року проведено оплату в розмірі 1 000 000 грн., а 16.03.2016 року проведено оплату в розмірі 1 016 000 грн.

Враховуючи порушення позивачем умов договору в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за поставлений товар, відповідачем нараховано 3 % річних в сумі 50 095, 08 грн. за період з 11.02.2020 по 06.05.2020 року з урахуванням здійснених позивачем оплат (арк. 65 на звороті).

Перевіривши розрахунок розміру 3 % річних, за період визначений відповідачем з 11.02.2020 по 06.05.2020, за допомогою Бази "Законодавство", судом встановлено, що відповідачем арифметично правильно здійснено розрахунок 3 % річних відповідно до вимог законодавства з урахуванням здійснених позивачем часткових оплат.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність вимоги про стягнення 3 % річних у сумі 50 095, 08 грн.

Щодо посилання позивача ДП НАЕК «Енергоатом» на форс-мажорні обставини, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" зі змінами внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 року № 215, від 25.03.2020 року № 239, від 22.04.2020 року № 291 та № 343 від 04.05.2020 року відповідно до ст. 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. Кабінет Міністрів України постановив установити з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на усій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 року “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів” зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 року № 500 Кабінет Міністрів України установив з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі — COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 31 серпня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі — регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061).

Відповідно до п. 7.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань за цим договором унаслідок форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили, такі, як: повені, землетруси, пожежі, інші стихійні лиха, а також війни, воєнні дії), а також дій органів законодавчої, виконавчої влади і підлеглих їм органів, що вступили в силу після укладення даного договору. Якщо будь-які з таких обставин безпосередньо вплинули на виконання зобов`язань у термін, встановлений у договорі, то цей термін відсувається відповідно до часу дії відповідної обставини.

Відповідно до п. 7.2 Договору форс-мажорні обставини визнаються тільки у випадку їх виникнення в період терміну дії даного договору. Про настання і припинення форс-мажорних обставин кожна сторона зобов`язана інформувати іншу сторону протягом 10 днів. Настання форс-мажорних обставин засвідчується сертифікатом органів, у компетенцію яких входить повноваження видавати сертифікати, що підтверджують настання подій непереборної сили.

Відповідно до п. 7.3 Договору недотримання терміну повідомлення про настання і припинення форс-мажорних обставин позбавляє відповідну сторону можливості посилатися на них як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку. Граничний строк оплати за товар в силу умов п. 2.2. договору припав на 03.02.2020 року та 26.02.2020 року по двом видатковим накладним відповідно. В свою чергу, карантин на території України введено постановою КМУ № 211 з 12.03.2020 року, тобто після спливу місячного терміну з дня настання строку, коли зобов`язання з оплати за товар мало бути виконане відповідачем (покупцем). Вищевказане спростовує твердження відповідача про те, що карантин вплинув на виконання зобов`язань у термін, встановлений у договорі, що в свою чергу свідчить про відсутність правових підстав для продовження вказаного терміну на строк дії карантину відповідно до умов п. 7.1 договору.

Крім того, відповідачем в порушення умов п. 7.2 договору не подано доказів інформування відповідача про настання форс-мажорної обставини, засвідченої відповідним сертифікатом, що в силу умов п. 7.3 договору позбавляє відповідача (покупця) можливості посилатися на них як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Враховуючи вищевикладене, в суду відсутні правові підстави для звільнення відповідача (покупця) від відповідальності за порушення зобов`язання через обставини непереборної сили.

Зустрічний позов підлягає задоволенню.

3. Щодо зустрічного зарахування сум.

Відповідно до ч. 11 ст. 238 ГПК України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне провести у даній справі зустрічне зарахування грошових вимог по первісному та зустрічному позовах та стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОЦЕНТР КИЇВ” грошові кошти в сумі 15 448, 49 грн. (50 095, 08 грн. - 34 646, 59 грн.), що складає різницю між розміром задоволених позовних вимог за зустрічним позовом та розміром задоволених позовних вимог за первісним позовом.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

При зверненні до суду із первісним позовом ДП НАЕК «Енергоатом» в особі ВП “Южноукраїнська АЕС” сплачено судовий збір в розмірі 2 102 грн. (арк. 5).

При зверненні до суду із зустрічним позовом ТзОВ «АВТОЦЕНТР КИЇВ» сплачено судовий збір в розмірі 2 102 грн. (арк. 68).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у зв`язку з задоволенням первісного позову судовий збір в розмірі 2 102 грн. підлягає відшкодуванню відповідачем ТзОВ «АВТОЦЕНТР КИЇВ» позивачу ДП НАЕК «Енергоатом» в особі ВП “Южноукраїнська атомна електрична станція”.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у зв`язку з задоволенням зустрічного позову судовий збір в розмірі 2 102 грн. підлягає відшкодуванню відповідачем ДП НАЕК «Енергоатом» в особі ВП “Южноукраїнська атомна електрична станція” позивачу ТзОВ «АВТОЦЕНТР КИЇВ».

Враховуючи викладене, вищевказані суми судового збору, сплачені сторонами при зверненні до суду із первісним та зустрічним позовами, судом не стягуються.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Задовольнити первісний позов про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОЦЕНТР КИЇВ” (код ЄДРПОУ 32384972) на користь позивача Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція” (код ЄДРПОУ 20915546) 34 646, 59 грн. (тридцять чотири тисячі шістсот сорок шість грн. 59 коп.) – пені.

2. Задовольнити зустрічний позов про стягнення з відповідача за зустрічним позовом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція” (код ЄДРПОУ 20915546) на користь позивача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОЦЕНТР КИЇВ” (код ЄДРПОУ 32384972) 50 095, 08 грн. (п`ятдесят тисяч дев`яносто п`ять грн. 08 коп.) - штрафних санкцій за договором на постачання товару № 53-123-01-19-05932 від 18.11.2019 року.

3. Провести зустрічне зарахування грошових сум, присуджених до стягнення з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів, на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

4. Стягнути з відповідача за зустрічним позовом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001 (код ЄДРПОУ 20915546) на користь позивача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОЦЕНТР КИЇВ”, пр. Перемоги, буд. 67, м. Київ, 03062 (код ЄДРПОУ 32384972):

- 15 448, 49 грн. (п`ятнадцять тисяч чотириста сорок вісім грн. 49 коп.) – грошових коштів.

5. Наказ видати позивачу за зустрічним позовом ТзОВ “АВТОЦЕНТР КИЇВ” після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням пункту 4 Розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 29.07.2020 року.

Суддя Е.М. Олейняш