Ухвала суду № 90644923, 29.07.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

29 липня 2020 року Справа № 915/769/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали

клопотання позивача за зустрічним позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Стивідорна компанія «Агроконтракт» (54055, м. Миколаїв, вул. Садова, буд. 70-А; ідентифікаційний код 30396991) про забезпечення позову,

особи, що можуть отримати статус учасника справи:

відповідач за зустрічним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Садеко Органік» (73000, м. Херсон, вул. Паровозна, буд. 14; ідентифікаційний код 37464643)

без виклику учасників справи,

В С Т А Н О В И В:

27.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Стивідорна компанія «Агроконтракт» після подання зустрічної позовної заяви до відкриття провадження за зустрічним позовом у справі № 915/769/20 звернулось до Господарського суду Миколаївської області з клопотанням б/н від 22.07.2020 (вх. № 9120/20) про забезпечення позову, в якому просить суд накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Садеко Органік» (73000, Херсонська обл., Херсон, Суворовський, вулиця Паровозна, 14, Код ЄДРПОУ 37464643) на усіх рахунках, які будуть виявлені виконавцем під час виконання ухвали про забезпечення позову в межах позовних вимог.

Згідно з витягом з протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 27.07.2020 відповідне клопотання було передано головуючому у даній справі судді Смородіновій О.Г. Разом із тим, у зв`язку з відпусткою судді Смородінової О.Г., на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 27.07.2020 № 119 було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 915/769/20 в частині розгляду зазначеного клопотання, за результатами повторного автоматизованого розподілу клопотання про забезпечення позову передано судді Адаховській В.С. У зв`язку із виходом судді Смородінової О.Г. з відпустки, відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 28.07.2020 клопотання про забезпечення позову, на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 28.07.2020 № 120, передано головуючому у даній справі судді Смородіновій О.Г.

За правилами ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подане клопотання відповідно до приписів § 1 глави 5 та глави 10 Розділу І Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновків про відмову у забезпеченні позову, виходячи з такого:

Відповідно до приписів ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У даному випадку заявник звернувся із клопотанням про забезпечення позову після пред`явлення зустрічного позову до відкриття провадження у справі.

Виходячи з прохальної частини зустрічного позову, його предметом виступає майнова вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Стивідорна компанія «Агроконтракт» щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Садеко Органік» грошових коштів, внаслідок порушення останнім грошового зобов`язання за договором про надання послуг.

У клопотанні заявник стверджує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стивідорна компанія «Агроконтракт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Садеко Органік» був укладений Договір про надання послуг по перевалці, зберіганню та експедируванню зернових та олійних культур № 10/09/19 від 10.09.2019. Заявник виконав всі умови договору, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Садеко Органік» ухиляється від виконання своїх зобов`язань.

В обґрунтування заявленого забезпечення Товариство з обмеженою відповідальністю «Стивідорна компанія «Агроконтракт» стверджує, що є підстави вважати, що відповідачем за зустрічним позовом ТОВ «Садеко Органік» не будуть виконані взяті на себе зобов`язання.

Додатково заявник зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову, про які ТОВ «СК «Агроконтракт» просить, не спричинить збитків відповідачу, оскільки заборгованість, заявлена до стягнення, була передбачуваною для відповідача.

Згідно зі ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

За правилами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У відповідності з ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 139 ГПК України, повинна обґрунтувати причини звернення із відповідною заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є доведення підстав та подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів сторонніх осіб.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у особи на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення особою дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення особи від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При цьому, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне зазначити таке.

Зі змісту клопотання б/н від 22.07.2020 (вх. № 9120/20) про забезпечення позову реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення зустрічного позову не вбачається. Доводи заявника в обґрунтування забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях щодо можливого невиконання відповідачем за зустрічним позовом взятих на себе зобов`язань.

В обґрунтування своїх вимог щодо забезпечення позову, заявник посилається на неналежне виконання боржником своїх зобов`язань за договором.

Однак, саме лише посилання на наявну заборгованість та звернення до господарського суду з позовом про її стягнення, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Разом із тим, заявником не надано суду жодних доказів того, що боржник має намір ухилитися від виконання рішення суду, чи доказів які б підтверджували факт вжиття боржником заходів щодо відчуження грошових коштів чи майна.

Суд наголошує, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Отже, на переконання суду, заявником не обґрунтовано яким чином невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, у випадку задоволення зустрічного позову, не надано суду доказів які б свідчили, про відсутність безпосередньо грошових коштів у боржника або можливість їх зменшення на момент виконання рішення.

Крім наведеного, суд звертає увагу товариства на визначення законодавцем у главі 10 Господарського процесуального кодексу України назви документу для оформлення такої процесуальної дії учасника справи як звернення за забезпеченням позову у вигляді «заяви», а не «клопотання».

Таким чином, за вищенаведених обставин, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Стивідорна компанія «Агроконтракт» б/н від 22.07.2020 (вх. № 9120/20) про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 140, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Стивідорна компанія «Агроконтракт» б/н від 22.07.2020 (вх. № 9120/20) про забезпечення позову у справі № 915/769/20 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Г. Смородінова