Ухвала суду № 906440, 16.06.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-16560/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня2007 року                                                                                                  м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргуДержавної податкової інспекції уКиївському районі м. Харкова

на ухвалуХарківського апеляційного господарського судувід 24.02.2006 р.

у справі№ АС-40/456-05 господарського суду Харківської області

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністювиробничо-торгівельного підприємства “Арго”

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 13.01.2006р., залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2006р., позов задоволено: визнано нечинним з 11.11.2005р. податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова № 0005012310/0 про визначення ТОВ ВТП «Арго» податкового зобов’язання за платежем з податку на додану вартість у сумі 61 511,00 грн., в тому числі: основний платіж – 41 007,00 грн. та штрафні санкції – 20 504,00 грн.

Судові рішення вмотивовані тим, що позивач правомірно включив до податкового кредиту податок в сумі 41 007,00 грн. на підставі податкових накладних № CR007323 від 13.02.2004 р., виданої ТОВ «Юнілівер Україна», № 25559 від 15.03.2005р., виданої ТОВ «Савсервіс -центр», № 6351 від 31.12.2004 р., № 518 від 31.01.2005р., виданих ПФ «Кібела», № 240505-2 від 24.05.2005р., № 150405-4 від 15.04.2005р., № 270405-4 від 27.04.2005р., виданих СПД-ФО Демченко О.М., що відповідає підпункту 7.2.1 пункту 7.2 та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В касаційній скарзі ДПІ у Київському районі м. Харкова просить скасувати ухвалені по справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Заслухавши суддю-доповідача та перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу суми податкового зобов’язання згідно спірного податкового повідомлення-рішення слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті про результати документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ ВТП «Арго» за період з 01.07.2004 р. по 30.06.2005р. від 02.11.2005 р. № 2458/23-104/391/25461469, про порушення позивачем підпунктів 7.2.6. пункту 7.2 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок включення до податкового кредиту ПДВ в загальній сумі 41 007,00 грн. на підставі податкових накладних № CR007323 від 13.02.2004 р., виданої ТОВ «Юнілівер Україна», № 25559 від 15.03.2005р., виданої ТОВ «Савсервіс -центр», № 6351 від 31.12.2004 р., № 518 від 31.01.2005р., виданих ПФ «Кібела», № 240505-2 від 24.05.2005р., № 150405-4 від 15.04.2005р., № 270405-4 від 27.04.2005р., виданих СПД-ФО Демченко О.М., з посиланням на неправильне зазначення в податкових накладних номеру свідоцтва платника ПДВ ТОВ ВТП «Арго» - покупця за договором, а в податковій накладній № 25559 від 15.03.2005р., виданої ТОВ «Савсервіс -центр», також і індивідуального податкового номеру позивача /а.с. 14/.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а/ порядковий номер податкової накладної; б/ дату виписування податкової накладної; в/ назву юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г/ податковий номер платника податку / продавця та покупця /; д/ місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е/ опис / номенклатуру / товарів / робіт, послуг / та їх кількість / обсяг, об’єм /; є/ повну назву отримувача; ж/ ціну продажу без врахування податку; з/ ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и/ загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

На підставі досліджених в судовому процесі податкових накладних, вказаних в акті перевірки як таких, що не прийняті податковою інспекцією в підтвердження податкового кредиту, сформованого позивачем за жовтень 2004 року, лютий, березень, травень 2005 року, встановлено, що зазначені податкові накладні відповідають положенням підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо їх змісту.

Що ж до неправильного зазначення в податкових накладних номеру свідоцтва платника ПДВ - покупця, то останній, як обов’язковий реквізит податкової накладної підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не передбачений. А такий недолік податкової накладної № 25559 від 15.03.2005р. як неправильно зазначений індивідуальний податковий номер покупця за безспірного факту придбання позивачем зазначеного в ній товару та при дотриманні позивачем вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сам по собі не позбавляє позивача права на податковий кредит щодо зазначеній в цій податковій накладній сумі податку.

До того ж суд апеляційної інстанції правильно обґрунтовував свій висновок посиланням на пункт 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 р. за № 233/2037, яким встановлені підстави фіктивності та недійсності податкової накладної, відмінні від дефекту форми останньої.

Доводи щодо безтоварності поставок на підставі перелічених вище податкових накладних чи відсутності у постачальників статусу платника податку на додану вартість податковою інспекцією не наводились.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій правильно вирішили спір, ухвалені ними по справі судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому передбачені законом підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2006 р.– без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                                                             Усенко Є.А.

Судді                                                                                                           Бившева Л.І.

                                                                                                                      Голубєва Г.К.

                                                                                                                      Костенко М.І.

                                                                                                                      Пилипчук Н.Г.

З оригіналом згідно

Суддя                                    Усенко Є.А.