Рішення № 90640909, 10.07.2020, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/2323/20

2/296/1554/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2020 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Адамовича О.Й.,

за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторно (транспортного) Страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Представник Моторно (транспортного) страхового бюро України (далі по тексту - позивач, МТСБУ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач), відповідно до якого просив стягнути на свою користь з відповідача 27332,45 грн. - розмір понесених витрат, 590,72- витрати за послуги експерта та судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 квітня 2016 року, близько 12 години 26 хвилин у м. Житомирі по вул. Східній з вини відповідача ОСОБА_1 , який керував автомобілем ВАЗ2109, д.н.з. НОМЕР_1 , була скоєна дорожньо-транспортна пригода. Вина відповідача ОСОБА_1 підтверджується постановою Апеляційного суду Житомирської області від 07.03.2017 року.

В свою чергу, відповідач, на момент скоєння ДТП, не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Цивільно-правова відповідальність потерпілого власника транспортного засобу «KIA CEE’D» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 була застрахована в страховій компанії ПрАТ «УCK «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», поліс дійсний до 31.10.2016 року.

Водій автомобіля «KIA CEE’D» д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 зазнав матеріальної шкоди в розмірі 33238,53 грн., що визначено Висновком № 1339 експертного автотоварознавчого дослідження від 16 травня 2016 року.

Послуги аварійного комісара були оплачені позивачем в розмірі 590,72 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6971рв від 29 липня 2016 року.

Оскільки на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована не була, а позивачем здійснено виплату страхового відшкодування потерпілій особі, позивач набув права грошової вимоги в порядку регресу до відповідача на суму 27332,45 грн., у зв`язку з чим і звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою від 15 квітня 2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 40).

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю та просить задовольнити, а також не заперечує щодо винесення у справі заочного рішення суду (а.с.54).

Відповідач 12.05.2020 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що відповідно до ст. 257 ЦК України є всі підстави для відмови у позові, оскільки вказані в позові події відбулися 26 квітня 2016 року, а тому строк позовної давності сплив 27 квітня 2019 року (а.с. 45-46).

Також 12.05.2020 відповідач подав до суду заяву, в якій просив відмовити у задоволенні позову у зв`язку зі спливом строків позовної давності та зазначив аналогічні підстави викладені у відзиві (а.с.47).

У відповіді на відзив та заяву про застосування строків позовної давності від 20.05.2020 позивач вказав, що 29 травня 2017 року МТСБУ здійснило виплату страхового відшкодування потерпілому в розмірі 27332,45 грн. відповідно до Наказу МТСБУ №4679 від 29.05.2017 року про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, а тому відповідно до п. 6 ст. 261 ЦК України строк позовної давності не пропущено.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 22.07.2016 року справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України закрито за відсутності в його діях складу зазначеного правопорушення (а.с.11).

Разом з тим, постановою Апеляційного суду Житомирської області від 07 березня 2017 року постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 22.07.2016 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України, а провадження в справі закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП (а.с. 12-14).

Як вбачається з постанови Апеляційного суду Житомирської області від 07 березня 2017 року, 26 квітня 2016 року о 12 годині 26 хвилин ОСОБА_1 по вул. Східній від вул. Шевченка в напрямку вул. Гоголівської у м. Житомирі, керуючи автомобілем ВАЗ 2109 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , на нерегульованому перехресті вул. Східна - Бориса Тена, рухаючись по другорядній дорозі, проігнорував вимогу дорожнього знаку 2.1. "Дати дорогу", в наслідок чого допустив зіткнення з автобусом Рута -25 реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , який рухався по головній дорозі по вул. Б. Тена від вул. Вокзальна в напрямку вул. Мануїльського, після чого автомобіль ВАЗ відкинуло на автомобіль КІА реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , який стояв на перехресті по вул. Східна в напрямку вул. Шевченка та надавав перевагу в русі автобусу Рута -25.В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження (а.с. 12-14).

Згідно матеріалів ДТП, цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП не була застрахована, що вбачається з повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.8).

Цивільно-правова відповідальність потерпілого власника транспортного засобу «KIA CEE’D» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 була застрахована в страховій компанії ПрАТ «УCK «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», поліс дійсний до 31.10.2016 року, що вбачається із повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 8) та полісу № НОМЕР_4 (а.с.10).

Відповідно до висновку №1339 експертного автотоварознавчого дослідження від 16 травня 2019 року вартість відновлювального ремонту з врахуванням фізичного зносу складників автомобіля «KIA CEE’D» реєстраційний номер НОМЕР_2 з ПДВ становить 33238,53 грн. (а.с.15-29).

Відповідно до платіжного доручення №4679рв від 29 травня 2017 року позивачем на рахунок ОСОБА_2 здійснено виплату по справі №33145, згідно наказу №4679 від 29 травня 2017 року, т.з. АМ0684ВО у розмірі 27332,45 грн. (а.с. 34).

Також позивачем були оплачені послуги аварійного комісара у розмірі 590,72 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6971рв від 29 липня 2016 року (а.с. 31)

Оскільки на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована не була, а позивачем здійснено виплату страхового відшкодування потерпілій особі, позивач набув права грошової вимоги в порядку регресу до відповідача, у зв`язку з чим і звернувся до суду з вказаним позовом.

Між сторонами у справі, у зв`язку із завданням шкоди (збитків), виникли цивільні права та обов`язки в силу статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).

Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань.

Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч1. ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Так, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Підставою для застосування такого виду майнової відповідальності, як відшкодування шкоди, є сукупність таких чотирьох елементів, які входять до складу правопорушення:

- протиправна поведінка особи;

- настання шкоди;

- причинний зв`язок між такою протиправною поведінкою і настанням шкоди;

- вина завдавача шкоди.

Як вказувалося вище, постановою Апеляційного суду Житомирської області від 07 березня 2017 року постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 22.07.2016 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України, а провадження в справі закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП (а.с. 12-14).

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрали законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Внаслідок такої протиправної поведінки ОСОБА_1 було завдано шкоду володільцю автомобіля «KIA CEE’D» д.н.з. НОМЕР_2 . Отже, встановленими є такі елементи складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка особи, настання шкоди та причинний зв`язок.

Відповідно до ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Отже законом встановлено презумпцію вини заподіювача шкоди. Вина підтверджена постановою Апеляційного суду Житомирської області від 07 березня 2017 року, а тому наявним є такий елемент складу цивільного правопорушення, як вина.

Отже суд встановив підстави для деліктної відповідальності відповідача за завдання шкоди володільцю застрахованого транспортного засобу.

За умовами ст. 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Основними завданнями МТСБУ є: здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована не була, що підтверджується повідомлення про дорожньо-транспорту пригоду (а.с.8).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як вказувалося вище частиною 2 статті 1187, частиною 1 статті 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, та яка визнана винною у завданні шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Так, згідно п. а ст. 41.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Як вбачається з матеріалів справи, власник пошкодженого транспортного засобу звернувся до позивача з заявою про виплату відшкодування заподіяної шкоди.

Положеннями статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

При цьому, відповідно до пункту 40.3 статті 40 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.

Відповідно до висновку №1339 експертного автотоварознавчого дослідження від 16 травня 2019 року вартість відновлювального ремонту з врахуванням фізичного зносу складників автомобіля «KIA CEE’D» реєстраційний номер НОМЕР_2 з ПДВ становить 33238,53 грн. (а.с.15-29).

Відповідно до платіжного доручення №4679рв від 29 травня 2017 року позивачем на рахунок ОСОБА_2 здійснено виплату по справі №33145, згідно наказу №4679 від 29 травня 2017 року, т.з. АМ0684ВО у розмірі 27332,45 грн. (а.с. 34).

Також позивачем були оплачені послуги аварійного комісара у розмірі 590,72 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6971рв від 29 липня 2016 року (а.с. 31)

Згідно ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У відповідності до п. 38.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» М(Т)СБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи те, що ДТП була скоєна з вини відповідача, при цьому МТСБ України здійснило власнику пошкодженого транспортного засобу виплату страхового відшкодування, у останнього виникло право регресної вимоги до особи, що завдала шкоду, а тому суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку із чим поданий позов підлягає задоволенню.

При цьому, відповідач в судове засідання не з`явився, зазначені в позові обставини не спростував, не надав доказів того, що у останнього відсутній обов`язок по сплаті вказаних коштів позивачу, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Щодо заявленої заяви сторони відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності слід зазначити наступне.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 261 ЦК України за регресними зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов`язання.

Тобто, наведена вище норма розрахована на відносини, коли одне зобов`язання (основне) припиняється виконанням обов`язку боржника третьою особою, і у такої особи виникає право регресу вже за новим регресним зобов`язанням. Відповідно за новим регресним зобов`язанням позовна давність починає спливати заново.

Оскільки страхове відшкодування потерпілій у ДТП особі виплачено МТСБУ 29 травня 2017 року, перебіг строку позовної давності необхідно обчислювати саме з цієї дати. Враховуючи, що до суду з цим позовом МТСБУ звернулося 2 березня 2020 року (про що свідчить відбиток штемпеля підприємства зв`язку на поштовому конверті), цей строк позивачем не пропущено.

Викладене узгоджується з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі 910/2603/17 (пункт 52).

Щодо витрат по сплаті послуг залученого експерта згідно 40.3 статті 40 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в розмірі 590,72 грн, то згідно ст. 29 та ст. 41 вказаного Закону, такі витрати не відшкодовуються.

Отже, в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивач вказав, що ним були понесені судові витрати лише у вигляді судового збору. Відповідно до платіжного доручення №9795232 від 28 січня 2020 року позивачем сплачено 2102,00 грн. судового збору, який було зараховано до спеціального фонду державного бюджету (а.с. 1,37).

Позовні вимоги задоволені частково, а тому судовій збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з наведеного та керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.11, 22, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 280-282, 289, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Моторно (транспортного) Страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортного) Страхового бюро України 27332 (двадцять сім тисяч триста тридцять дві) грн. 45 коп. понесених витрат на відшкодування шкоди.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортного) Страхового бюро України 2057 (дві тисячі п`ятдесят сім) грн. 53 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вказані вище процесуальні строки підлягають обчисленню з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-ІХ.

Позивач: Моторно (транспортне) Страхове бюро України, місцезнаходження за адресою: 02154, м. Київ, бульвар Русанівський, 8, р/р UA773223130000002600202284871, в Укрексімбанку м. Києва, код ЄДРПОУ 21647131.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , Серія та номер паспорта: НОМЕР_5 .

Головуючий суддя О. Й. Адамович

Дата складення повного судового рішення: 15.07.20.