Ухвала суду № 90639711, 23.07.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/21954/20

Провадження № 1-кс/761/13692/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мєлєшак О.В. за участю секретаря Ковтунович М.В., прокурора Гаврищука Я.І., захисника Савченка А.М., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області Хоменка І.С. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 201 101 300 016 21 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михайлівка Вінницького району Вінницької області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, розлученого, працює, маючого на утриманні малолітню дитину 2018 року народження, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України,

в с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області Хоменка І.С. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

На обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 30.05.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, а саме: у вчиненні грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось, особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, із застосуванням предмета заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

01.06.2020 ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області відносно підозрюваного ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27.07.2020.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.07.2020 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжений до шести місяців тобто 30.11.2020.

На переконання слідчого, раніше існуючі ризики не зменшилися, перебуваючи на волі, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також незаконно впливати на свідків, потерпілих чи експертів у даному кримінальному провадженні.

Оскільки строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 закінчується 27.07.2020, однак завершити досудове розслідування до встановленого строку не можливо, так як у кримінальному провадженні необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, у зв`язку з цим слідчий просив продовжити строк тримання підозрюваного під вартою в межах строку досудового розслідування.

У судовому засіданні прокурор підтримав доводи викладенні у клопотанні, просив клопотання задовольнити з наведених у ньому підстав.

Захисник заперечував проти продовження строку тримання під вартою відносно свого підзахисного, оспорював наявність реальних ризиків на які посилався слідчий у своєму клопотанні, вважаючи його необґрунтованим. Просив суд обрати інший більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, або ж визначити мінімальний розмір застави в межах визначених ст..182 КПК України.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника, при цьому зазначив, що переховуватися від органу досудового розслідування не має.

Заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також неможливість завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

29.05.2020 ОСОБА_1 було затримано у порядку ст..208 КПК України.

Наступного дня, 30.05.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч.4 ст.296 КК України.

Надані до матеріалів кримінального провадження докази: протоколи обшуку, огляду, протоколи допиту та інші, які у своїй сукупності в достатній мірі для даної стадії розгляду підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

А тому доводи сторони захисту в цій частині є необґрунтованими та спростовуються вищевказаними доказами.

Ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області відносно підозрюваного ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27.07.2020.

Вказаною ухвалою визнано, що ризиками неналежної процесуальної поведінки є можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також незаконно впливати на свідків, потерпілих чи експертів у даному кримінальному провадженні.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня ( Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, суд врахував наявність ризиків, передбачених пунктами 1 ч.1 ст.177 КПК, а також тяжкість покарання у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , його вік, стан здоров`я, а також з урахуванням інших даних що характеризують особу підозрюваного,та з огляду на суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення в якому він підозрюється та його наслідків, аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що докази та обставини на які посилався слідчий у клопотанні, давали достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих чи експертів у даному кримінальному провадженні, а також сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишать існувати та вірогідність їх настання є досить високою.

Наведене вище нівелює доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та свідчить про відсутність підстав для застосування відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Ухвалою слідчого судді від 22.07.2020 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжений до шести місяців, тобто до 30.11.2020.

Слідчим наведений перелік слідчих та процесуальних дій, без проведення яких закінчення досудового розслідування не є можливим.

Отже, існують передбачені законом підстави для продовження строку тримання підозрюваного під вартою в межах строку досудового розслідування.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, лише у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, або щодо злочину, який спричинив загибель людини, або щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

При цьому, у даному кримінальному провадженні хоча і встановленні обставини щодо застосування насильства відносно певних осіб, однак протягом строку досудового розслідування, який на момент розгляду вказаного клопотання становить майже два місяці, не встановлено обставин, що саме підозрюваний вчиняв дії пов`язані з насильством.

З метою дотримання вимог ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає необхідним визначити підозрюваному ОСОБА_1 розмір застави, як альтернативу запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою.

При визначенні розміру застави слідчим суддею враховано практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим фактором, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також, враховуючи обставини кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність визначити підозрюваному ОСОБА_1 у відповідності до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168 160 гривень, як альтернативу запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, яка буде співмірною з існуючими у кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 183, 193, 196, 197 КПК України,

у х в а л и в:

Клопотання слідчого відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області Хоменка І.С. - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 21.09.2020 включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень.

Застава вноситься підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.Б) згідно ухвали суду (назва суду) від (дата) по справі №, внесені (П.І.Б особи, що вносить заставу).

Документ, що підтверджує внесення застави, надається слідчому, а також адміністрації СІЗО.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

Покласти на ОСОБА_1 у випадку внесення застави обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади закордонний паспорт чи інший документ, що надає право виїзду за межі України;

- уникати поза процесуального спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником на протязі п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Повний текст ухвали виготовлений 28.07.2020.

Слідчий суддя