Вирок № 90639469, 24.07.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

№ 1-кп\760\276\20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2020 року Солом`нський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді- А.М. ПЕДЕНКО

при секретарях- Д.М. Васильчук ,Н.Д.Сопінської

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження , що зареєстроване в ЄРДР за № 12017100090005475 від 18.05.2017 року по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженки Кіровоградської області, місто Бобринець ,

громадянки України, заміжньої , має на утриманні 3-х

неповнолітніх дітей,працює в компанії ОВ «ЦСК Україна»,

проживає в АДРЕСА_1 , зареєстрована

в

АДРЕСА_2 , раніше не судиму ,-

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України ,-

за участю прокурора - А.О. Чеченєвої

обвинуваченої - ОСОБА_5

захисника- П.П. Гарницького

представників потерпілого - І.І. Ангеліна, Є.В.

Пилипенко А.М. Маркицького

потерпілого - ОСОБА_7

в с т а н о в и в :

Водій ОСОБА_5 18.05.2017 приблизно о 08 годині 20 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки "КІА Cherato ", д.н.з. НОМЕР_1 , рухалась прямо у світлу пору доби, зі швидкістю приблизно 40км\г,в правій смузі руху, асфальтобетонного ,сухого ,чистого покриття проїзної частини бульвару В.Гавела зі сторони вулиці Г.Севастополя, в напрямку вулиці М.Василенко в м. Києві, де дорога має дві смуги руху в попутному напрямку, позначені дорожньою розміткою білого кольору .

Під`їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, який знаходиться зі сторони будинку № 23 по бульвару В.Гавела в м. Києві та позначений дорожнім інформаційно-вказівним знаком 5.35.1 та 5.35.2 Правил дорожнього руху України , та дорожньою розміткою 1.14.1 ПДР України, водій ОСОБА_5 під час руху, будучи неуважною,неправильно відреагувала на зміну дорожньої обстановки та її змін, не приділила належної уваги до автомобілів, які зупинились перед нерегульованим пішохідним переходом ,в крайній лівій смузі руху попутного напрямку, при цьому не переконалась у відсутності на нерегульованому пішохідному переході пішохода ОСОБА_6 , яка переходила проїзну частину прямо по розмітці 1.14.1 ПДР України зліва направо відносно руху її автомобіля ,не зупинилась та не надала перевагу в русі пішоходу.

Тобто, водій ОСОБА_5 грубо порушила вимоги п.п.1.5,2.3 (б),(д),18.4 Правил дорожнього руху України і здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_6

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_6 згідно висновку судово - медичної експертизи № 986\Е від 27.07.2017 року отримала наступні тілесні ушкодження: закриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку, лінійний перелом правої тім`яної кістки,гематоми м`яких тканин голови справа з наявністю пухирців повітря забійної рани скроневої ділянки зліва,гематоми верхньої повіки правого ока , закриту травму тазу у вигляді переломів лонної та сідничної кісток справа із змішенням уламків ,рвано-забійні рани лівої гомілки в нижній третині по внутрішній поверхні.

Локалізація ,морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані ,свідчать про те,що спричинені вони дією тупого предмету, могли утворитись 18.05.2017 р. при транспортній травмі ( травма внаслідок зіткнення автомобіля, що рухався з пішоходом).

Між подіями транспортної травми від 18.05.2017 і отриманням тілесних ушкоджень ОСОБА_6 є прямий причинно - наслідковий зв`язок .

Закрита черепно-мозкова травма за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого тілесного ушкодження ( за критерієм небезпеки для життя) згідно з п.2.1.3 (б) Правил.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 12-1/1305 від 10.07.2017 в ситуації ,що склалась на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою,водій автомобіля марки "КІА Cherato ", д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 повинна була керуватись вимогами п.18.4 ПДР України .

В даній дорожній ситуації в діях водія ОСОБА_5 з технічної точки зору вбачаються невідповідності вимогам п.18.4 ПДР України.

Причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди ,з технічної точки зору ,є невідповідність дій водія ОСОБА_5 вимогам п.18.4 Правил дорожнього руху України.

Під час руху водій ОСОБА_5 допустила порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 підпункти «б» та «д», 18.41 Правил дорожнього руху :

- п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

- підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим транспортом у дорозі;

- підпункт «д» : не створювати своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху;

- п. 18.4: якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупиняється транспортний засіб,водії інших транспортних засобів ,що рухаються по сусідніх смугах,повинні зменшити швидкість ,а в разі потреби зупинитись і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись ,що на пішохідному переході немає пішоходів,для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_5 вимог пунктів 1.5,2.3 «б», «д»,18.4 Правил дорожнього руху України,знаходиться в прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 не визнала себе винуватою.

Пояснила ,що дійсно 18.05.2017 р. керувала автомобілем марки "КІА Cherato ", д.н.з. НОМЕР_1 і біля 08.20 рухалась з невеликою швидкістю ,приблизно 40 км\г. в напрямку вулиці Василенка в м. Києві , несприятливих погодних умов не було . Доїхала до нерегульованого пішохідного переходу ,який розташований навпроти «Топмарту», в її смугу раптово перелаштувався автомобіль сірого кольору , який продовжив рух. Вона загальмувала ,а потім стала рухатись за ним ,і в цей час боковим зором обачила якусь тінь і відразу відбувся удар. Вона застосувала екстрене гальмування , вийшла з автомобіля та побачила,як біля капоту її автомобіля та бордюрним каменем лежить бабуся. Вона вважає,що наїзд відбувся поза пішохідним переходом.

Також обвинувачена пояснила суду, що не бачила,щоб в сусідніх смугах рухались автомобілі і що останні зупинялись перед переходом.

Вона щиро жалкує про наслідки наїзду , але вважає ,що не мала технічної можливості зупинитись і не вбачає в своїх діях порушень ПДР України .

Заявлені до неї цивільні позови обвинувачена не визнала ,а повідомила що добровільно надавала потерпілій ОСОБА_6 матеріальну допомогу .

Недивлячись на таке відношення обвинуваченої до вчиненого , суд приходить до висновку,що її винність знайшла своє підтвердження зібраними по справі доказами.

Потерпілий ОСОБА_7 в суді повідомив,що ОСОБА_6 ,1937 р.н. є його рідною бабцею.

Внаслідок отриманих нею в дорожньо-транспортній пригоді тілесних ушкоджень вона спочатку знаходилась в лікарні ,а потім біля двох місяців у 2017 перебувала в Медичному центрі Універсальна клініка «Оберіг» з діагнозом «стан після перенесеної полі травми». Також в період 2018 та 2019 роках ОСОБА_6 надавалась медична допомога амбулаторно.

Потерпілий ОСОБА_7 суду пояснив, що в силу похилого віку та перенесеної травми потерпіла ОСОБА_6 не має можливості сама представляти свої інтереси , не мала матеріальних можливостей сплачувати за лікування ,а тому всі ці дії виконував він.

Як цивільний позивач ОСОБА_7 та цивільний позивач ОСОБА_6 звернулись до суду із позовом про відшкодування як матеріальної так і моральної шкоди до ОСОБА_5 ,а також страхової компанії «Провідна».

Обгрунтовували свій позов наступним.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 ,1937 р.н. перенесла фізичні та моральні страждання, до тепер потребує стаціонарного лікування .Вартість наданих їй витрат складає 264 852,39 грн., а також 50 000 грн. витрат на надання правової допомоги адвокатом.

При цьому цивільний позивач ОСОБА_7 вказав,що всі витрати забезпечуються за його рахунок ,оскільки ОСОБА_6 не має таких засобів.

Тому просили стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 64 853,39 грн. відшкодування матеріальної шкоди , також на його користь з Страхової компанії «Провідна» ,оскільки відповідальність водія ОСОБА_5 застрахована в цій компанії -200 000 грн.

В подальшому ОСОБА_7 , уточнив свої позовні вимоги і подав новий позов , в якому просив в рахунок відшкодування матеріальних збитків стягнути на його користь 130 753,29 грн. , оскільки він поніс додаткові витрати на медичні препарати ,які використовувала ОСОБА_6 на суму 15 899,90 грн., що підтверджується квитанціями.

Також ОСОБА_7 просив стягнути на його корись 50 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_5 та 490 000 грн. моральної шкоди з ОСОБА_5 , а також 10 000 грн. із Страхової компанії «Провідна».

Представник цивільного відповідача Страхова компанія «Провідна» не визнала цивільний позов ОСОБА_7 і просили в задоволенні відмовити та проводити розгляд провадження за відсутності їх представника.

Вказують,що оскільки ОСОБА_7 не звертався із заявою до компанії про виплату страхового відшкодування , не має довіреності отримувати за потерпілу ОСОБА_6 страхових виплат , самі витрати не підтверджені і тому він повинен вирішувати спірні питання в порядку цивільного судочинства. Також підставою для відмови в позові , компанія вбачає відсутність на момент пред`явлення позову вироку , яким би страхувальник ,в даному випадку ОСОБА_5 , була б засуджена і її вина встановлена .

Свідок ОСОБА_8 в суді пояснив ,що 18.05.2017р. приблизно в 08.00 рухався на своєму автомобілі по бульвару В.Гавела в крайній лівій полосі, в автомобілі також перебувала його дружина . Попереду і праворуч від нього автомобілів не було.

Коли наблизився до нерегульованого пішохідного переходу , то зупинився, щоб пропустити жінку похилого віку, яка рухалась зліва направо по пішохідному переході по відношенню до його автомобіля . Інших пішоходів також не було.

Коли вона пройшла його автомобіль , тобто більшу половину переходу , то автомобіль, який знаходився в сусідній полосі, не зупиняючись ,не дивлячись на відповідний знак , здійснив наїзд на цю жінку , яка від удару була відкинута до трамвайних колій. Автомобіль після цього зупинився, вийшла жінка і стала надавати допомогу потерпілій.

Він не залишився на місці ДТП , бо побачив ,що там багато людей вже намагались надати допомогу потерпілій ,а потім в мережі «Інтернет» побачив об`яву про розшук свідків. Він зателефонував по вказаному телефону , це виявився онук потерпілої і після цього він надав свідчення працівникам поліції.

Свідок ОСОБА_9 в суді пояснила ,що вранці 18.05.2017 р. разом зі своїм чоловіком ОСОБА_8 на власному автомобілі рухались по бульвару В.Гавела в м. Києві в напрямку до станції метро «Берестейська» .

Під`їхали до нерегульованого пішохідного переходу , чоловік зупинив машину, бо по пішохідному переходу ,саме по його середині, стала рухатись бабуся , в напрямку зліва направо по відношенню до їх автомобіля. Коли вона пройшла їх автомобіль і ще деяку відстань , то раптово почули удар ,а вона побачили як швидко повз них проїхав автомобіль білого кольору ,який здійснив наїзд на цю жінку. Жінка впала за переходом в метрах 10 , сумка розсипалась , взуття з ноги впало. В машині, яка збила бабусю ,було пошкоджене лобове скло.

Свідок ОСОБА_10 в суді пояснив,що 18.05.2017 р. після 08.00 прямував на своєму автомобілі на роботу по вул. Героїв Севастополя в сторону бульвару В.Гавела в м. Києві. Коли проїзжав біля трамвайних колій, то побачив, що лежить літня жінка поза пішохідним переходом в метрах 7-9 і перед капотом автомобіля марки «Кіа» ,в метрах 2-3. На цьому місці знаходиться нерегульований пішохідний перехід.

Сам наїзд на жінку він не бачив.

Свідок ОСОБА_11 в суді пояснив ,що 18.05.2017 р. вранці ,біля 08 г.-08.10 прямував пішки по бульвару В.Гавела зі сторони парковки в напрямку трамвайних колій.

Підійшов до нерегульованого пішохідного переходу ,назустріч йому йшла похилого віку жінка. Він пройшов її та раптово почув удар і повернувшись ,побачив,як жінку збив автомобіль білого кольору ,від чого ту на декілька метрів підкинуло вверх .

Автомобіль знаходився в правій крайній полосі ,прямо на пішохідному переході. Він зупинився, викликав швидку допомогу .

Потім його викликали до поліції , бо його номер телефону надали в службі швидкої допомоги.

Згідно із витягом ЄРДР № 12027100090005475 ,18.05.2017 р. були внесені відомості про вчинення правопорушення водієм ОСОБА_5 за ч.2 ст. 286 КК України ,за події ,що мали місце 18 травня 2017 року приблизно о 08.20.(а.п. 215,т.1)

Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від 18.05.2017 року підтверджено ,що на бульварі В.Гавела, 23 в м. Києві ,на нерегульованому пішохідному переході мав місце наїзд автомобіля марки "КІА Cherato", д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 на пішохода . Автомобіль має пошкодження: розбите лобове скло у правому нижньому куті,деформація правого переднього крила , вмятина на капоті.(а.п. 235 - 248,т.1).

Висновком експерта № 986 від 27.07.2017 року встановлено , що потерпіла ОСОБА_6 ,1937 р.н. отримала наступні тілесні ушкодження:

- закрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку з формуванням геморагічних вогнищ в скроневій ділянці зліва,крововиливів під м`яку мозкову оболонку та в задній ріг правого бокового шлуночка,субдуральних нашарувань в лівій скронево-тім`яній ділянці ,лінійного перелому правої тім`яної кістки ,гематоми м`яких тканин голови справа з наявністю пухирців повітря,забійної рани скроневої ділянки зліва,гематоми верхньої повіки правого ока;

- закрита травма тазу у вигляді переломів лонної та сідничної кісток справа зі зміщенням уламків ;

- рвано-забійні рани лівої гомілки в нижній третині на внутрішній поверхні.

Локалізація ,морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані ,свідчать про те,що спричинені вони дією тупого предмету, могли утворитись 18.05.2017 р. при транспортній травмі ( травма внаслідок зіткнення автомобіля, що рухався з пішоходом).

Таким чином, між подіями транспортної травми від 18.05.2017 та отриманням тілесних ушкоджень ОСОБА_6 є прямий причинно-наслідковий зв`язок .

Закрита черепно-мозкова травма за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого тілесного ушкодження ( за критерієм небезпеки для життя).

Закрита травма тазу за ступенем тяжкості відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості . (а.а. 12-18,т.2)

Висновком судової автотехнічної експертизи № 12-1/1305 від 10.07.2017 встановлено, що в ситуації ,що склалась на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою,водій автомобіля марки "КІА Cherato ", д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 повинна була керуватись вимогами п.18.4 ПДР України .

В даній дорожній ситуації в діях водія ОСОБА_5 з технічної точки зору вбачаються невідповідності вимогам п.18.4 ПДР України.

Причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди ,з технічної точки зору ,є невідповідність дій водія ОСОБА_5 вимогам п.18.4 Правил дорожнього руху України. (а.п.26- 37, т. 2)

Експерт ОСОБА_12 в суді пояснила,що проводила автотехнічну експертизу по даному провадженню на підставі постанови слідчого .

Наданих їй слідчим вихідних даних для складання висновку було достатньо.

Одним із вихідним даних слідчим було вказано, що пішохід в момент наїзду на неї прямувала по пішохідному переходу . Ці дані нею враховувались і вона прийшла до висновку, що в разі дотримання водієм ПДР України , вона мала технічну можливість уникнути наїзду.

Інші надані їй матеріали не суперечили тій обставині , яка викладена нею вище.

Вона прийшла до висновку,що показання водія ОСОБА_5 про механізм дорожньо - траспортної пригоди є неспроможними з технічної точки зору і не відповідають схемі дорожньо-транспортної пригоди.

Аналіз наведених вище доказів ,приводить суд до висновку про те , що обвинувачена ОСОБА_5 вчинила дії, що виразились у порушенні правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом ,що спричинили потерпілому тяжкі тілесні ушкодження .

ЇЇ дії суд вважає необхідним кваліфікувати за ст. 286 ч. 2 КК України.

Вищевказані докази суд вважає належними та допустимими та такими, що в своїй сукупності узгоджуються між собою.

Невизнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_5 суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинене.

Версія обвинуваченої про те,що вона не мала технічної можливості уникнути наїзду на потерпілу внаслідок того , що нібито інший автомобіль перед пішохідним переходом «підрізав» її,створивши тим самим аварійну ситуацію та перекрив їй оглядовість перед пішохідним переходом , не знайшов в судовому засіданні свого підтвердження будь-якими об`єктивними та достовірними даними .

Її твердження ,що не доведено обвинуваченням умисел на вчинення правопорушення , також не базується на вимогах законодавства, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ст. 286 ч. 2 КК України передбачає форму вини необережність .

А тому протокол проведення слідчого експерименту від 26.06.2017 р за участю водія ОСОБА_5 в якості свідка , в ході якого остання відтворила свою версію пригоди , суд визнає неналежним доказом. Крім того , у відповідності до ч. 3 ст. 87 КПК України,докази отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні ,є недопустимим , а тому цей протокол є і недопустимим доказом. ( а.п.1-8 т.2).

Наданий суду стороною захисту в якості доказу висновок експерта Давидовича О.О. за № 100 від 21.11.2017 року , проведений на замовлення водія ОСОБА_5 суд також вважає недопустимим та неналежним доказом ,виходячи із наступного.

У своєму висновку експерт вказує, що немає можливості вирішити питання щодо наявності (відсутності) технічної можливості для водія автомобіля "КІА Cherato", д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 запобігти ДТП.

Вважає,що показання свідків є суб`єктивними ,а показання ОСОБА_5 ,які вона надала в ході слідчого експерименту не можуть бути спростовані.

Однак, судом враховується та обставина ,що в порушення ч. 2 ст. 102 КПК України експерт Давидович О.О. не був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків ,що сам і визнав при його допиті в суді.

Також вказане дослідження проведено експертом в порушення вимог п.3.5. «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково - методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» ,затвердженої Наказом Мінюсту України № 53\5 від 08.10.1998 року , відповідно до яких експертизу може бути проведено по копіях лише у випадку ,коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові.

Враховуючи ,що по провадженню суду були надані стороною обвинувачення та стороною захисту експертні висновки , суд вирішував питання щодо можливості і необхідності проведення для усунення суперечностей нового експертного дослідження, із залученням спеціалістів в сфері авто-техніки та трасології.

Однак, в суді було встановлено,що транспортний засіб автомобіль марки"КІА Cherato", д.н.з. НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_5 і який визнаний був речовим доказом та переданий був останній під зберігальну розписку, був останньою незаконно реалізований 02.08.2017 р. своїй родичці. Таким чином відсутня можливість оглянути цей транспортний засіб в разі призначення трасологічної експертизи і тому ці дії є завідомо невиконувані. (а.п.173-178 ,т.1)

При призначенні покарання обвинуваченій суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину - відповідно до ст. 12 КК України який віднесений до тяжких ,особу обвинуваченої і вважає, що вона заслуговує на покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керуванням транспортними засобами на певний термін.

Однак, суд враховуючи обставини,що пом`якшують покарання обвинуваченої,а саме : перше притягнення до кримінальної відповідальності , наявність на утриманні 3 -х неповнолітніх дітей , вважає можливим звільнити ОСОБА_5 від відбуття основного покарання з випробуванням - іспитовим строком на певний термін на підставі ст. 75 КК України ,бо вона не представляє суспільної небезпеки та можу бути виправлена без ізоляції від суспільства.

Обставин , що обтяжує покарання обвинуваченої судом не встановлено .

Заявлений цивільний позов ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до страхової компанії «Провідна» про стягнення матеріальної та моральної шкоди в загальній сумі 210 000 гривень суд вважає таким ,що не підлягає задоволенню.

Цивільні позивачі не мають договірних відносин з компанією, не звертались із заявами до компанії про відшкодування. Також ОСОБА_7 не довів ,що компанія саме йому повинна відшкодувати 200 000 грн. немайнової шкоди та не вказав ,якої саме.

Також і потерпіла ОСОБА_6 не надала доказів нанесення їй компанією моральної шкоди в сумі 10 000 гривень.

Крім того, оскільки компанія «Провідна» не причетна до самої дорожньо- транспортної пригоди, а тому свої вимоги позивачі можуть вирішуватись тільки в цивільно-правовому порядку після набрання вироку,яким буде встановлено вину особи ,законної сили.

Також не підлягає задоволенню вимоги ОСОБА_7 про відшкодування йому ОСОБА_5 50 000 гривень - витрат на правову допомогу ,оскільки суду не надано доказів щодо понесення цивільним позивачем затрат на вказану суму.

Суд вважає,що підлягає частковому задоволенню вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди в сумі 490 000 гривень.

Суд вважає,що дійсно остання перенесла внаслідок отримання нею тілесних ушкоджень ,а також враховуючи похилий вік потерпілої моральні страждання .

Потерпіла ОСОБА_6 вимушена була тривалий про нею звичного способу життя.

Суд вважає ,що справедливою сумою для відшкодування для потерпілої ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 150 000 гривень.

І оскільки обвинуваченою не надано суду доказів щодо добровільного відшкодування збитків потерпілій ця сума не підлягає зменшенню.

Також суд вважає,що підлягає задоволенню позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування 130 753,29 гривень матеріальних витрат, бо суду були надані товарні чеки на придбання ліків та різних медичних засобів.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України ,суд-

з а с у д и в :

Визнати ОСОБА_5 винною за ст. 286 ч. 2 КК України і призначити їй покарання у виді - 4 (чотирьох) років позбавлення волі , з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбуття основного покарання з випробуванням-іспитовим строком на 3 роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки: періодично з`являтись на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації , повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи , не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави 1237 грн. витрат на проведення авто технічної експертизи та на користь Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи 1974,70 грн. (а.п. 25,17 т.2 ).

Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 150 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 130 753,29 грн.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_7 . до страхової компанії «Провідна» на суму 210 000 грн. відмовити.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_5 на суму 50 000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 490 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди відмовити.

Вирок може бути оскаржено до Київського Апеляційного суду через районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку .

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору .

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику провадження який не був присутній в судовому засіданні.

СУДДЯ :