Ухвала суду № 906389, 21.05.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                     К-16746/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

“21” травня 2007 року                                                                                 м. Київ

         Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого:Маринчак Н.Є.

суддів:  Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

розглянувшиу попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова

напостанову господарського суду Харківської області від 20 грудня 2005 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2006 року

у справі  №АС-13/382-05

за позовом  Відкритого акціонерного товариства Харківський завод «Електропобутприлад»

доДержавної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в и в:

         У листопаді 2005 року позивач звернувся з позовом до господарського суду Харківської області про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова від 07.02.2005р. №0000062350/0 та №0000072350/0.

Постановою господарського суду Харківської області від 20 грудня 2005 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2006 року, позов було задоволено, визнано недійсними оскаржувані податкові повідомлення-рішення та стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій ставить питання про скасування вищезазначених судових рішень, як таких, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також просить постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів  дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, податковим органом було проведено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача на предмет правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум ПДВ за період з 01.08.2004р. по 01.09.2004р..

За результатами перевірки було складено акт №48/235/14310678 від 04.02.2005р., у якому вказано на порушення ВАТ Харківський завод «Електропобутприлад» п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме – позивачем не було надано до перевірки документи на підтвердження факту включення до податкового зобов’язання за грудень 2003р. сум ПДВ з продажу товарів в сумі 15833,00грн..

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.02.2005р. №0000062350/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за серпень 2004р. на 13970,00грн., та №0000072350/0 яким визначено податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 1863,00грн..

Судова колегія погоджується з висновками попередніх судових інстанцій з огляду на наступне.

 Між позивачем та підприємством «Електропобутприлад» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» у грудні 2003р. були укладені договори купівлі-продажу нежитлових приміщень №1726 на суму 33503,00грн., в т.ч. ПДВ – 5584,00грн; №1729 на суму 33273,00грн., в т.ч. ПДВ – 5545,50грн.; №1739 на суму 28222,00грн., в т.ч. ПДВ – 4703,75грн..

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.06.2004р. вказані договори було визнано недійсними.

На підставі вказаної вище ухвали суду позивачем було здійснено коригування податкових зобов’язань та зменшено податкове зобов’язання з податку на додану вартість на суму 15833,00грн..

Податковим органом, в акті вищезазначеної перевірки зазначено, що платником податку необґрунтовано було зменшено податкове зобов’язання, оскільки первинні документи для підтвердження такого коригування на підприємстві відсутні.

Згідно п.п. 5.10. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Твердження відповідача про те, що коригування податкового зобов’язання з податку на додану вартість не підлягає зменшенню з підстав відсутності на час перевірки підтверджувальних документів, спростовується встановленням попередніми судовими інстанціями, що на той час вказані документи були вилучені у позивача і приєднані до матеріалів кримінальної справи №23040034.

За таких обставин висновки суду першої та апеляційної інстанцій стосовно визнання неправомірними дій відповідача щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими.

Доводами касаційної скарги вказані висновки не спростовані.

Отже, судом першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлені обґрунтовані рішення, в якихповно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

         Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова –  залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Харківської області від 20 грудня 2005 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2006 року  – залишити без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Судді      (підписи)

З оригіналом згідно:

                  Суддя

Вищого адміністративного суду

      України                                                                          Н.Є.Маринчак