Рішення № 90638819, 21.07.2020, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/608/19

Провадження № 2/630/46/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 року м Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Малихіна О.О.

за участю секретаря Кузьміної Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу № 630/608/19 (провадження № 2/630/46/20) за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 , про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 31187,68 грн. та стягнення судових витрат в розмірі 1921,00 грн., -

в с т а н о в и в:

В обґрунтування позову представник позивача Сечко С.В. вказав, що 13 серпня 2016 року в м. Люботин сталася дорожньо-транспортна пригода, учасником якої були ОСОБА_2 і відповідач по справі ОСОБА_1 Постановою Люботинського міського суду Харківської області від 26 жовтня 2016 року в справі № 630/628/16-п відповідача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності. Позивач МТСБУ здійснив виплату потерпілому ОСОБА_2 внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди страхового відшкодування у розмірі 30520,56 грн., а також здійснив оплату послуг аварійного комісара в розмірі 667,12 грн., а тому до МТСБУ перейшло право на отримання від ОСОБА_1 компенсації шкоди, завданої власнику застрахованого автомобіля, оскільки на момент настання стразового випадку цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. На адресу відповідача 09 жовтня 2018 року був надісланий лист з пропозицією відшкодувати збитки, але відповідач цього й досі не зробив.

Ухвалою суду від 22 січня 2020 року було відкрито провадження в справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач ОСОБА_1 17 лютого 2020 року подав до суду відзив, в якому вказував, що він не оспорює обставин ДТП, яка сталося 13 серпня 2016 року за його участі, та того, що постановою суду його визнано винним у вчиненні цього ДТП. Але відповідач не погодився з розміром страхового відшкодування, який він повинен сплатити на користь позивача, бо він добровільно відшкодував потерпілому ОСОБА_2 13000,00 грн. завданого збитку, що підтверджується письмовою розпискою останнього. Він припускає, що потерпілий ОСОБА_2 умисно приховав від МТСБУ інформацію про отримання грошових коштів в якості компенсації завданої шкоди. Від так, на думку відповідача, він не повинен, повторно сплачувати 13000,00 грн. ще й на користь позивача, тому в цій частині позов не визнав.

Представник позивача Сечко С.В. подав суду відповідь на відзив від 18 лютого 2020 року, зміст якої зводиться до його судження про те, що виплачені ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 13000,00 грн. не можуть бути зараховані як відшкодування завданої внаслідок ДТП шкоди.

Ухвалою від 03 березня 2020 року за клопотанням відповідача ОСОБА_1 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача ОСОБА_2 . Одночасно позивача було зобов`язано не пізніше двох днів з дня отримання копії даної ухвали направити на адресу третьої особи копії позовної заяви з додатками до нього.

На виконання вимог суду представником позивача Сечко С.В. 13 березня 2020 року рекомендованим листом було направлено на адресу ОСОБА_2 копію позовної заяви з додатками до неї.

Третя особа ОСОБА_2 письмових пояснень по суті позову не подав та про своє ставлення щодо участі в розгляді справи не повідомив.

Представник позивача Сечко С.В. в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, але подав заяву про проведення судового розгляду за його відсутності.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги та обставини позову визнав частково, підтвердив свою винуватість у ДПТ, внаслідок якого було завдано шкоду автомобілю, який належить ОСОБА_2 , та пояснив, що коли з потерпілим почалися перемовини щодо виплати компенсації за завдані збитки, останній в січні 2017 року визначив розмір таких збитків у 16000,00 грн. Він, ОСОБА_1 , спромігся виплатити потерпілому лише 13000,00 грн., та на підтвердження цього отримав від нього письмову розписку від 25 січня 2017 року. А вже у лютому 2017 року він отримав поштою від МТСБУ листа з пропозицією повідомити інформацію про наявність підстав для звільнення від обов`язкового страхування або про проведенні взаєморозрахунки з іншими учасниками ДТП. Згадати, коли саме він отримав цього листа, ОСОБА_1 не зміг, але наполіг на тому, що вже за кілька днів він направив на адресу МТСБУ копію розписки від 25 січня 2017 року про сплачені на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 13000,00 грн. Але натомість він отримав від МТСБУ ще одного листа від 21 лютого 2017 року про необхідність компенсації витрат в розмірі 31187,68 грн.

Ухвалою від 25 червня 2020 року від позивача МТСБУ були витребувані інформація про дату отримання від ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку копії розписки від 25 січня 2017 року та реєстраційний номер вхідної кореспонденції, присвоєний вказаному документу; оригінал поштового конверту, в якому від імені ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку було надіслано копію розписки від 25 січня 2017 року; інформація про дату передання на пошту листа-запита за вих. № 3.1-05/3057 від 07 лютого 2017 року, направленого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а також належним чином засвідчена копія реєстру відправлення рекомендованої кореспонденції або інший документ, яким підтверджується передання для відправлення вказаного вище листа-запиту від 07 лютого 2017 року.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання викликався неодноразово шляхом надсилання судових повісток про виклик за останньою відомою адресою місця проживання, а також шляхом розміщення оголошення про його виклик на офіційному веб-сайті суду. Але ОСОБА_2 жодного разу не з`явився та про свої аргументи на підтримку або заперечення проти позову не повідомив.

В судовому засіданні, вислухавши пояснення відповідача ОСОБА_1 , дослідивши подані учасниками справи письмові заяви по суті справи та наявні у ній докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з постанови судді Люботинського міського суду Харківської області від 26 жовтня 2016 року, на вул. Слобожанська, 186 в м. Люботин Харківської області 13 серпня 2016 року о 20-30 год. сталося ДТП за участю автомобіля ЗАЗ-DAEWOO, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля ВАЗ 21081, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який є відповідачем по даній справі. Останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки ДТП сталося внаслідок порушення ним пп. 2.9., 11.3. та 12.1. Правил дорожнього руху України, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. Зокрема в автомобілі ЗАЗ-DAEWOO, державний номер НОМЕР_1 , були зафіксовані такі ушкодження: деформація переднього лівого крила, переднього бамперу, лівої передньої фари, лівої передньої двері, капоту, радіатору, переднє ліве колесо відірвано від ричага, пошкоджено передню підвіску і стійку.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з метою організації обміну інформацією про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності та контролю за його здійсненням створюється єдина централізована база даних, яка містить відомості про чинні та припинені договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страхові випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників. Оператором єдиної централізованої бази даних є МТСБУ. Користування інформаційними ресурсами єдиної централізованої бази даних є вільним і загальнодоступним, за винятком інформації, яка відповідно до законодавства є інформацією обмеженого доступу.

Згідно з Положенням про єдину централізовану базу даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженим Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 09 липня 2010 року № 566, постачальниками інформації до бази даних МТСБУ є страховики - члени МТСБУ, Дирекція МТСБУ. Надання інформації страховиками - членами МТСБУ до бази даних МТСБУ про укладені договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та виданий до них спецзнак здійснюється у строк не більше ніж 2 робочі дні з моменту укладання цих договорів.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - поліс АІ/9171243 від 11 березня 2016 року, виданий ПАТ СК «ПРОВІДНА», строк дії до 10 березня 2017 року включно.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем ВАЗ 21081, державний номер НОМЕР_2 , не була у належний спосіб застрахованою. Відсутність у відповідача полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів підтверджується витягом з бази даних МТСБУ. У відповідача також відсутні пільги чи інші соціальні статуси, визначені ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які б звільняли його від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля ЗАЗ-DAEWOO, державний номер НОМЕР_1 , пошкодженого в результаті ДТП, складає 30520,56 грн., що підтверджується звітом авто товарознавчого дослідження оцінювача № 924 від 20 жовтня 2016 року, виконаним суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 на підставі доручення МТСБУ № 3/1-05/35828/вих/1 від 09 вересня 2016 року.

Вказана сума 30520,56 грн. була виплачена МТСБУ на користь потерпілого ОСОБА_2 шляхом перерахування усієї суми коштів на його особистий рахунок, що підтверджується наказом № 1419 від 17 лютого 2017 року та платіжним дорученням № 1419рв від 21 лютого 2017 року.

Вартість виконаних суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 робіт в розмірі 667,12 грн. підтверджена відповідним актом від 08 листопада 2016 року та рахунком від 20 жовтня 2016 року. Здійснення МТСБУ оплати грошових коштів в сумі 667,12 грн. на користь оцінювача підтверджується платіжним дорученням № 625рв від 10 листопада 2016 року.

У відповідності до ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених ст. 13 цього Закону. Таке саме правило визначено і в ст. 1191 ЦК України.

Позивач МТСБУ, звертаючись в особі свого представника до суду з даним позовом з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 31187,68 грн., керувався серед іншого тим, що відповідач вказаної суми не сплатив. Під час судового розгляду ОСОБА_1 не заперечив проти свого обов`язку компенсувати понесені МТСБУ витрати, але заперечив проти правомірності визначення розміру такого відшкодування.

Так, досліджені докази свідчать про те, що на адресу ОСОБА_1 МТСБУ направило лист № 3.1-05/3057 від 07 лютого 2017 року, в якому пропонувало винуватцю ДТП повідомити інформацію про наявність чинного на дату ДТП договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності або про соціальні пільги чи статуси, які звільняють від обов`язку укладати такий договір, а також інформацію про вже здійснені взаєморозрахунки з іншим учасником ДТП. Однак належних і допустимих доказів, які б дали змогу встановити дату фактичного передання позивачем вказаного листа на пошту і дату отримання вказаного листа відповідачем, ані до ані під час судового розгляду позивачем не представлено. Більш того, такі докази як реєстр відправки рекомендованої кореспонденції і т.п. ймовірно перебували в розпорядженні позивача, але знищені за закінчення однорічного строку зберігання.

Відповідач ОСОБА_1 виконав вимогу МСТБУ, викладену у листі № 3.1-05/3057 від 07 лютого 2017 року про надання інформації, та направив на його адресу викладену у вільній формі на аркуші паперу інформацію про відсутність у нього чинного на дату ДТП договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, відсутність статуту учасника бойових дій чи інвалідності І групи, та про проведені з потерпілим взаєморозрахунки, на підтвердження чого додав копію розписки про від 25 січня 2017 року про виплату потерпілому ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 13000,00 грн. в якості компенсації заданої у ДТП шкоди. На копії цієї розписки є відбиток штампу МТСБУ про реєстрацію вхідної кореспонденції за № 6637 від 28 лютого 2017 року.

Представник позивача Сечко С.В. в листі від 24 червня 2020 року висловив думку про те, що МТСБУ обов`язково взяло до уваги зміст розписки, якби ОСОБА_1 надав її до 21 лютого 2017 року, коли були перераховані грошові кошти на користь ОСОБА_2 .

За інформацією, наданою позивачем на виконання ухвали суду від 25 червня 2020 року, поштовий конверт, в якому на адресу позивача надійшли документи від ОСОБА_1 , в матеріалах страхової справи відсутній. Це позбавляє можливості з`ясувати дату направлення відповідачем поштової кореспонденції, а від так і оцінити його дії з прив`язкою у часі отримання листа від 07 лютого 2017 року.

Суд також звертає увагу на такий документ як наказ МТСБУ № 1419 від 17 лютого 2017 року проведення виплати ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 30520,56 грн. за шкоду, заподіяну в результаті ДТП. Аналізуючи зміст цього документу в сукупності з встановленими під час судового розгляду обставинами, суд дійшов висновку, що направлення на адресу ОСОБА_1 листа № 3.1-05/3057 від 07 лютого 2017 року було виконано лише формально та без очікування на будь-яку відповідь від винуватця ДТП. Вірогідно видання такого наказу відбулось через самовпевненість позивача в тому, що ОСОБА_1 проігнорує надісланий йому лист або взагалі його не отримає, бо маючи можливість отримати інформацію про вручення адресатові листа від 07 лютого 2017 року, позивач не лише не перевірив цю інформацію, а ще й позбавив відповідача можливості подати необхідну інформацію у розумний для цього строк.

З огляду на викладене вище, суд вимушений констатувати, що позивачем не надані належні і допустимі докази, які б давали підстави стверджувати, що відповідач ОСОБА_1 умисно приховав від позивача або з власного недбальства не надав позивачу інформацію про проведені з потерпілим ОСОБА_2 взаєморозрахунки за завдану в результаті ДТП шкоду. Тому суд задовольняє позов частково та стягує з відповідача ОСОБА_1 суму сплаченого страхового відшкодування лише в розмірі 18187,68 грн., що дорівнює різниці між розміром позовної вимоги 31187,68 грн. за вирахуванням сплачених відповідачем на користь потерпілого 13000,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд одночасно вирішує питання про розподіл судових витрат. Ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, з відповідача на користь позивача підлягають стягнення витрати по оплаті судового збору в сумі 1120,27 грн.

Керуючись ст.ст. 1191 ЦК України, ст.ст. 22, 29, 38, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 10-13, 76-81, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, адреса: 02000, м. Київ, бульвар Русанівський, 8, р/р НОМЕР_4 в АТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 18187 (Вісімнадцять тисяч сто вісімдесят сім) грн. 68 коп. та витрати по оплаті судового збору в розмірі 1120 (Одна тисяча сто двадцять) грн. 27 коп.

В іншій частині позову в задоволенні відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складений 27 липня 2020 року.

Суддя О. О. Малихін