Вирок № 90638816, 28.07.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/2863/20

Номер провадження 1-кп/629/413/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Попова О.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Габор В.В.,

прокурора - Гребенюка В.Є.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Первино Туринського району Свердловської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

1) 18.06.2001 року Близнюківським районним судом Харківської області за ст. 140 ч. 3 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі без конфіскації майна, на підставі ст. 46-1 КК України звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки, зі сплатою штрафу 700 грн.;

2) 17.09.2002р. Близнюківським районним судом Харківської області за ст.ст. 185 ч. 3, 71 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 24.01.2006р. з Темнівської ВК № 100 Харківської області по відбуттю строку покарання;

3) 06.09.2006р. Близнюківським районним судом Харківської області за ст. 395 КК України до покарання у виді 1 місяця арешту, звільненого 26.10.2006р. з Харківського СІЗО по відбуттю строку покарання;

4) 20.06.2011р. Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 186 ч. 3 КК України до покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 15.12.2014р. з Харківської ВК № 43 на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05.12.2014р. відповідно до ст. 81 КК України умовно-достроково на невідбутий строк 9 місяців 9 днів,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

01.06.2020р. близько 15-00 год. ОСОБА_1 знаходився біля залізничного вокзалу станції «Лозова», розташованого в м. Лозова Харківської області, де на лавочці, встановленій на платформі поруч з приміщенням залізничного вокзалу, побачив раніше йому незнайомого ОСОБА_2 , біля якого стояла пляшка зі спиртним напоєм. ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_2 , щоб попросити у нього вжити спиртне, та виявив, що ОСОБА_2 спить. ОСОБА_1 помітив у кишені куртки ОСОБА_2 мобільний телефон марки «FLY» моделі «ІQ4404» в корпусі білого кольору, після чого у нього раптово виник умисел на таємне викрадення мобільного телефону. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 умисно, з корисливого мотиву та з метою наживи, діючи повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, виражений в викраденні чужого майна, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення майнової шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, скориставшись тим, потерпілий ОСОБА_2 спав та не спостерігав за його діями, вважаючи що сторонні особи, які були відсутні поблизу, також не спостерігають за його діями, таємно, шляхом вільного доступу, викрав з кишені куртки потерпілого ОСОБА_2 вищевказаний мобільний телефон марки «FLY» моделі «ІQ4404», ІМЕІ №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , в корпусі білого кольору, який був у використанні, в робочому стані, вартістю 346 гривень 67 копійок, який належить потерпілому ОСОБА_2 . Після вчинення вище вказаного злочину ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 346 гривень 67 копійок.

Потерпілий у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, претензій до обвинуваченого не має, положення ст. 349 КПК України йому роз`яснені.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах. Щиросердно розкаюється у скоєному ним злочині.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу, доказів щодо витрат по кримінальному провадженню та речових доказів, при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.

Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд находить його вину повністю доказаною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують чи обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України обвинувачений скоїв середньої тяжкості злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він має неповну середню освіту, не працює, неодружений, раніше судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, характеризується формально.

Згідно досудової доповіді Лозівського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення є високим, ризик небезпеки для суспільства - середній.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття у скоєнні злочину.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає рецидив злочинів.

Враховуючи викладене, обставини і тяжкість вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, позицію сторони обвинувачення щодо призначення покарання з застосуванням випробувального строку, суд приходить до висновку, що його виправлення і попередження скоєння нових злочинів можливе без відбування покарання, звільнивши від такого з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України.

Суд покладає на обвинуваченого обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Підстав для застосування до обвинуваченого ст. ст. 69, 69-1 КК України суд не вбачає.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 6/1325СЕ-20 від 09.06.2020 року в розмірі 817,25 грн.

Долю речових доказів суд вирішує згідно ст. 100 КПК України.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим терміном на 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 6/1325СЕ-20 від 09.06.2020 року врозмірі 817,25 грн. (отримувач УК Слобідсь/м.Харків/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA298999980313050115000020005, код класифікації доходів бюджету 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету інші надходження).

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Речовий доказ: мобільний телефон марки «FLY» моделі «ІQ4404», ІМЕІ №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , в корпусі білого кольору, який знаходиться у потерпілого ОСОБА_2 - залишити останньому.

Зняти арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.06.2020 року, на мобільний телефон марки «FLY» моделі «ІQ4404», ІМЕІ №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , в корпусі білого кольору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя О.Г. Попов