Ухвала суду № 90638648, 28.07.2020, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 952/371/20

Провадження № 1-кс/626/441/2020

УХВАЛА

Іменем України

28 липня 2020 року м.Красноград

Суддя Красноградського районного суду Харківської області Дудченко В.О., при секретарі: Зінченко Л.В., за участю обвинуваченого ОСОБА_1 Г.Г., його законного представника ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву законного представника обвинуваченого ОСОБА_3 – ОСОБА_2 про відвід судді Рибальченко І.Г. у кримінальному провадженні №120202229000048 від 25.03.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

12.05.2020 року в провадження Красноградського районного суду Харківської області надійшло кримінальне провадження №120202229000048 від 25.03.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.2 ст.121 КК України. Згідно протоколу автоматичного розподілу судових справ між суддями, головуючим суддею по даному кримінальному провадження визначено суддю Рибальченко І.Г.

20.07.2020 року від законного представника обвинуваченого ОСОБА_3 – ОСОБА_2 до суду надійшла заява про відвід судді Рибальченко І.Г. по даному кримінальному провадженню.

Підставою для відводу, як вбачається із заяви на думку заявника, стало наступне.

Так, в заяві зазначено, що обвинувачений ОСОБА_3 09.07.2020 року звернувся до Вищої ради правосуддя зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді Рибальченко І.Г., при розгляді даного кримінального провадження. В зв`язку з чим заявник вважає, що за таких обставин суддя не може здійснювати дане кримінальне провадження об`єктивно та неупереджено.

Крім того, у світлі прецедентної практики Європейського Суду з прав людини та Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким як неупереджений, також відвід судді від участі в розгляді справи повинен мати місце також в тому випадку, коли у спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, а оскільки цей відвід є третій з різних підстав, які заявлені різними учасниками процесу, то у неї, як законного представника, адвокатів та у самого неповнолітнього обвинуваченого, виникло стійке враження в упередженості судді, в зв`язку з чим заява про відвід підлягає безперечному задоволенню, а у них такої довіри немає, оскільки це вже 4-й відвід з різних підстав даній судді.

Таким чином відповідно до п.3, 4 ч.1 ст.75 КПК України: слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

В судовому засіданні законний представник обвинуваченого ОСОБА_3 – ОСОБА_2 та сам ОСОБА_3 підтримали заявлену заяву про відвід та просили її задовольнити з підстав, зазначених в ній.

Прокурор вважав даний відвід необґрунтованим, оскільки заявлені підстави для відводу не доведені в заяві, надавши при цьому обґрунтовані письмові пояснення своєї позиції.

Дослідивши саму заяву про відвід, заслухавши пояснення осіб, які з`явились в судове засідання та дослідивши матеріали, які можуть вплинути на вирішення даного питання, приходжу до наступних висновків.

Так, відповідно до ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя не може брати участь у кримінальному провадженню :

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

В даному випадку, в судовому засіданні було встановлено, що 12.05.2020 року в провадження Красноградського районного суду Харківської області надійшло кримінальне провадження №120202229000048 від 25.03.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.2 ст.121 КК України. Згідно протоколу автоматичного розподілу судових справ між суддями, головуючим суддею по даному кримінальному провадження визначено суддю Рибальченко І.Г.

Однак після надходження даної справи до суду було подано чотири відводи даній судді, що призвело до того, що обвинувачений ОСОБА_3 звернувся до Вищої ради правосуддя зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді Рибальченко І.Г., яка ним була направлена ще 09.07.2020 року.

Дана інформація знайшла своє підтвердження, оскільки 21.07.2020 року від члена ВРП - Матвійчук В ОСОБА_4 , на ім`я судді Рибальченко І.Г. надійшов лист про надання письмових пояснень по даній справі (№952/371/20) та копія самої скарги ОСОБА_3 ..

В зв`язку з чим є певні сумніви, що за таких обставин суддя не може здійснювати дане кримінальне провадження об`єктивно та неупереджено.

Крім того, суд бере до уваги те, що відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Так, в ході розгляду заяви було встановлено, що по даному кримінальному провадженню, протягом незначного проміжку часу, надійшло декілька, а саме 4-ри відводи головуючій по справі - судді Рибальченко І.Г., а саме:

-01.06.2020 року від захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката Кайданик Д.А.;

-02.06.2020 року від самого обвинуваченого ОСОБА_3 ;

-19.06.2020 року від захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката Шумейка Я.В.;

-20.07.2020 року від законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 – ОСОБА_2 .

При цьому всі ці відводи були подані різними учасниками процесу та з різних підстав і мотивів, які не повторювалися одна з одною.

У світлі прецедентної практики Європейського Суду з прав людини, об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішнiй вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).

На неупередженість судді як однієї з важливих ознак правосуддя акцентується увага й у пункті 3 Європейського статуту судді: "Суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким як неупереджений".

Приписами пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23) визначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Відвід судді від участі в розгляді справи повинен мати місце також в тому випадку, коли у спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Аналіз наведених правових норм та норм КПК України дає підстави для висновку, що підставою для відводу не обов`язково має бути доведений факт необ`єктивності чи заінтересованості судді, оскільки суддя має сприйматися будь-ким як неупереджений.

Згідно з зазначеними нормами, унеможливлюється участь судді у розгляді справи за наявності в учасника судового розгляду будь-яких сумнівів щодо його неупередженості.

Законодавець надає учасникам судового провадження можливість коректного розв`язання ситуації, що створилася, шляхом заявлення відводу, що є етичним моментом законодавства, яке регулює ці питання.

Скориставшись своїм правом на відвід, майже всі учасники процесу(сам обвинувачений, його законний представник та два захисника) заявили відвід судді Рибальченко І.Г. з різних підстав та мотивів, які на їх думку можуть поставити під сумнів її неупередженість при прийнятті рішення у справі.

Тому, враховуючи зазначене, якщо у будь кого з учасників процесу, а в рамках даного кримінальному провадженню у чотирьох учасників процесу, викликають сумнів у неупередженості та необ`єктивності судді, такий учасник процесу має право на відвід судді.

Таким чином, з урахуванням викладеного, по даному кримінальному провадженню у неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 , його законного представника – ОСОБА_2 та його трьох захисників, виникло стійке враження в упередженості судді, що виразилося у пред`явленні декількох заяв про відвід з різних підстав та мотивів, жоден з яких не був задоволений, що фактично унеможливлює розгляд справи по суті у розумні строки, що відповідає висновку ЄСПЛ, який міститься у рішенні «Де Куббер проти Бельгії», також застосований у справі «Білуха проти України», згідно якого «правосуддя має не лише здійснюватися - ще має бути ВИДНО, що воно здійснюється».

Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 є неповнолітній, оскільки є ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому відповідно до норм діючого КПК України та сталої практики Європейського Суду з прав людини, справи щодо неповнолітніх мають розглядатися першочергово в найстисліші терміни.

Під час здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх суди зобов`язані забезпечувати точне й неухильне застосування чинного законодавства, своєчасний та якісний їх розгляд, керуватися Конституцією, Кримінальним кодексом, Кримінальним процесуальним кодексом, положеннями інших нормативно-правових актів, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою, зокрема, Конвенцією ООН про права дитини від 20.11.89, Мінімальними стандартними правилами ООН, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх від 29.11.85 («Пекінські правила»), а також враховувати практику Європейського суду з прав людини.

Кримінальне провадження щодо неповнолітніх здійснюється у загальному порядку з урахуванням особливостей, передбачених гл.38 КПК, та із дотриманням принципу забезпечення реалізації неповнолітніми особами права користуватися додатковими гарантіями, встановленими національним законодавством та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою. Якщо норми КПК суперечать такому міжнародному договору, застосуванню підлягають згідно із ч.4 ст.9 КПК положення відповідного договору.

Недотримання судом міжнародних принципів здійснення кримінальних проваджень щодо неповнолітніх може призвести до порушення права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 16.12.99 у справі «Т. проти Великої Британії»).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, воно найшло в провадження Красноградського районного суду Харківської області ще 12.05.2020 року і станом на день розгляду даного відводу(28.07.2020 року) жодного судового засідання по суті не відбулося (ані підготовчого, ані судового), чим порушуються права неповнолітнього обвинуваченого.

З урахуванням викладеного та з метою виключення будь-яких сумнівів учасників процесу в об`єктивності розгляду кримінального провадження та реалізації їх права на справедливий розгляд справи безстороннім судом, дотримання високих стандартів правосуддя, задекларованих у Європейській Конвенції з прав людини та викладених у рішеннях Європейського Суду з прав людини, до яких прагне і українське правосуддя, за для забезпечення об`єктивного та неупередженого розгляду кримінального провадження відповідно до вимог чинного кримінального процесуального кодексу України, вважаю за доцільне визнати заяву про відвід такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.82 КПК України разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді, який здійснює судове провадження одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, а згідно з положеннями ч.4 цієї ж статті, слідчий суддя, суддя (судді), на розгляд яких передається кримінальне провадження або справа, визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Таким чином, відповідно до положень ст.35 КПК України, кримінальне провадження №952/371/20 по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч.2 ст.121 КК України необхідно передати до канцелярії суду для здійснення повторного авторозподілу.

Відповідно до положень ч.4 ст.107 КПК України фіксація судового засідання проводилась за допомогою технічних засобів,.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.75-82, 107 КПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Заяву законного представника обвинуваченого ОСОБА_3 – ОСОБА_2 про відвід судді Красноградського районного суду Харківської області Рибальченко Ірини Григорівни при розгляді кримінального провадження №120202229000048 від 25.03.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України - задовольнити.

Кримінальне провадження №120202229000048 від 25.03.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України передати до канцелярії суду для повторного авторозподілу відповідно до ч.3 ст.35 КПК України.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя