Ухвала суду № 906379, 12.06.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010 м.Київ, вул.Московська,8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2007№К-16837/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

КарасяО.В. (головуючого),

БрайкаА.І., ГолубєвоїГ.К., РибченкаА.О., ФедороваМ.О.

при секретарі: МіненкоО.М.

за участі представників позивача:КисільО.М. та

відповідача: ПедькоІ.Г., КлещенкаО.М., ПрогонниС.М., МанченкоЛ.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуОхтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області на постанову Харківського апеляційного господарського суду від27.02.2006 по справі№8/697-04

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” в особі Качанівського газопереробного заводу

до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позовні вимоги про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Охтирської ОДПІ:

від22.06.2004 №0000662310/0/00137041/8263,

від22.06.2004 №0000652310/0/00137041/8262,

від15.07.2004 №0000652310/1/00137041/9101,

від15.07.2004 №0000762310/1/00137041/9102,

від04.10.2004 №0001262310/2/00137041/11631,

від04.10.2004 №0001252310/2/00137041/11630,

від13.12.2004 №0001252310/3/00137041/14470,

від13.12.2004 №0001262310/3/00137041/14471

про застосування і стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів (обов'язкових платежів) та пені за порушення податкового та іншого законодавства.

Рішенням Господарського суду Сумської області від14.04.2005 позов задоволено частково. Податкові повідомлення-рішення від13.12.2004:

№0001252310/3/13704/14470 в частині донарахування податку на прибуток на загальну суму 54997грн. та

№0001262310/3/00137041/14471 в частині застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість на суму 100637грн. визнано недійсними.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що, "Матеріальний баланс по підготовці газу по Качанівському ГПЗ" є внутрішнім документом ВАТ "Укрнафта", який показує рух сировини та складається лише в натуральних показниках, і, відповідно, не може бути "первинним обліковим документом", так як він не відповідає вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" №996 від16.07.1999 зі змінами та доповненнями та наказу Міністерства фінансів України №88 від24.051995 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", оскільки в ньому відсутні дата та місце складання, зміст та обсяг операцій в вартісних показниках, та він не підписаний всіма сторонами, які в ньому зазначені, тому вищезазначений документ не можливо пов'язати з будь-яким податковим періодом. Мотивуючи тим, що було встановлено, що позивачем послуги по підготовці газу нікому не надавались, а обліковувались на балансі Качанівського ГПЗ на рахунку 26 "Готова продукція" як природний газ і, відповідно, були враховані в розрахунок прибутків/убутків ТМЦ за відповідні періоди, а визначення валових доходів за 2003рік та Іквартал 2004року позивач провів у відповідності до листів ДПА у Сумській області №12554/10/15-207/2633 від26.08.2004. та №17448/9/15-108 від19.11.2004 та п.п.4.4.2 г) п.4.4 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" - суду першої інстанції позов задовольнив в цій частині, а в іншій частині позовні вимоги не задовольнив, оскільки позивач не надав належних доказів в обґрунтування цієї частини позову.

При цьому судом першої інстанції встановлено, що податкові повідомлення-рішення Охтирської ОДПІ:

від22.06.2004 №0000662310/0/00137041/8263,

від22.06.2004 №0000652310/0/00137041/8262,

якими визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток розмірі 98173грн. (вт.ч. основного платежу 13833грн. та 84340грн. штрафних (фінансових) санкцій) та по податку на додану вартість в розмірі 126153грн. (вт.ч. основного платежу 0,00грн., фінансових санкцій 126153грн.), винесені на підставі Актувід22.06.2004 №42/23/00137041/129/ДСК по проведеній плановій комплексній документальній перевірці з питань дотримання вимог податкового законодавств за період з 11.05.2004 по 22.06.2004, де зазначено про порушення п.4.1. ст.4, пп.12.1.5 п.12.1. ст.12, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у звязку з чим занижено суму нарахованого податку на прибуток в сумі13833грн., пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі252306грн. та завищено податок на додану вартість на загальну суму252306грн.

Після повної процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень:

від22.06.2004 №0000662310/0/00137041/8263,

від22.06.2004 №0000652310/0/00137041/8262,

від15.07.2004 №0000652310/1/00137041/9101,

від15.07.2004 №0000762310/1/00137041/9102,

від04.10.2004 №0001262310/2/00137041/11631,

від04.10.2004 №0001252310/2/00137041/11630,

Державна податкова адміністрація України залишила скаргуВАТ без задоволення, податкові повідомлення-рішення без змін, та винесла податкові повідомлення-рішення:

від13.12.2004 №0001252310/3/00137041/14470,

від13.12.2004 №0001262310/3/00137041/14471.

Перевіряючи встановлені перевіркою порушення, судом першої інстанції також встановлено, що визначення валових доходів за 2003рік та Іквартал 2004року позивачем проведено у відповідності до пп.4.4.2 г) п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовим фондами», а тому відповідно до пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки «Матеріальний баланс по підготовці газу по Качанівському ГПЗ» неможливо пов'язати з будь-яким податковим періодом, то податкове зобов'язання не виникало. Отже, прийшов до висновку суд першої інстанції, - податкові повідомлення-рішення були прийняті безпідставно.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від27.02.2006 по справі№8/697-0 апеляційну скаргу Охтирської МДПІ залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Сумської області від14.04.2005 змінено. Викладено п.2 резолютивної частини в наступній редакції: податкові повідомлення-рішення:

від22.06.2004 №0000652310/0/00137041/8262,

від15.07.2004 №0000652310/1/00137041/9101,

від04.10.2004 №0001262310/2/00137041/11631,

від13.12.2004 №0001262310/3/00137041/14471.

визнано недійсними повністю;

податкові повідомлення-рішення:

від22.06.2004 №0000662310/0/00137041/8263,

від15.07.2004 №0000762310/1/00137041/9102,

від04.10.2004 №0001252310/2/00137041/11630,

від13.12.2004 №0001252310/3/00137041/14470.

визнано недійсними в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 81856грн.

В іншій частині рішення залишено без змін.

Також на користь позивача стягнуто з Охтирської ОДПІ витрати по оплаті судово-економічної експертизи у розмірі11135,15грн.

Таким чином суд апеляційної інстанції підтримав висновок суду першої інстанції частково, вказавши, що зі змісту рішення Господарського суду Сумської області не вбачаються підстави, з яких суд дійшов висновку як про відмову в позові про визнання недійсними попередніх податкових повідомлень-рішень, так і щодо сум податків, нарахування яких визнане правомірним.

Також пославшись на п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суд апеляційної інстанції погодився з тим, що позивачем послуги по підготовці газу нікому не надавались, а обліковувались на його балансі на рахунку 26 «Готова продукція» як газ природний і були враховані в розрахунок прибутків/убутків товарно-матеріальних цінностей за відповідні періоди.

Відповідно суд апеляційної інстанції висновки Акту від22.06.2004 щодо заниження податку на прибуток за 2003рік та Іквартал 2004року в сумі13833грн. внаслідок недотримання підприємством вимог п.4.1 ст.4, пп.12.1.5 п.12.1 ст.12, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визнав нормативно обґрунтованими і такими, що підтверджуються проведеним дослідженням судово-бухгалтерської експертизи. Загальна ж сума штрафних санкцій, в зв'язку з заниженням податку на прибутку за 2003рік та Іквартал 2004року в сумі13833грн., вказано судом, проведеним дослідженням підтверджена тільки в сумі 2484грн. Також застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість в сумі126153грн. визнано нормативно необґрунтованим і проведеним дослідженням непідтвердженим.

При цьому суд апеляційної інстанції вважає, що кожне попереднє податкове повідомлення-рішення з прийняттям наступного не відкликалося, внаслідок чого створилася ситуація, коли є чинними вісім податкових повідомлень-рішень, що винесені з однакових підстав на однакові суми, а тому мають бути визнанні недійсними всі.

Не погодившись із зазначеною постановою Харківського апеляційного господарського суду від27.02.2006 по справі№8/697-04 відповідач (далі-ДПІ) подав касаційну скаргу в якій просить скасувати судові рішення в частині задоволених позовних вимог. Скарга обґрунтовано тим, що судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права. Скаржник послався на порушення позивачем п.2 ст.3, п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» при виконанні договору від01.08.2003 №5/31-Р про надання послуг по підготовці природного газу, вказавши, що позивач в порушення п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» до валового доходу підприємства включив доходи по підготовці газу не по даті фактичного надання послуг, а по даті виписки податкових накладних.

Відповідно враховуючи пп.7.9.1 п.7.9 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» скаржник наголошує на правомірності своїх дій при нарахування штрафних санкцій по податку на додану вартість у звязку з порушенням строків сплати податку.

Позивач (далі-ВАТ) надав заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначив, що п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» регулює загальні поняття "валового доходу", а порядок ведення податкового обліку та дати збільшення валових доходів регулює п.11.3.1 ст.11 цього Закону, де зазначено, що "датою збільшення валового доходу..., для робіт (послуг) є дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку" а не "дата фактично наданих послуг", оскільки жодний документ не свідчить про передачу результатів робіт. Тому враховуючи все викладене в запереченні, позивач просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, скаргу без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, заперечення на неї та пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силуп.4.1 ст.4 Закону України від28.12.1994 №334 «Про оподаткування прибутку підприємства» (в редакції від22.05.1997 №283) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

А згідно п.11.3.1 ст.11 зазначеного Закону - датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно "...датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше :...для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку..." (пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від03.04.1997 № 168 «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями).

Таким чином законодавець відсилає до встановлення події факту виконання робіт. При цьому в акті документальної перевірки є вимога про включення до податкового зобов'язання сум по податку на додану вартість по підготовці газу по "даті фактично наданих послуг". Однак саме настання такої події як надання послу в дослідженому податковому періоді (з 11.05.2004 по 22.06.2004) і не було, що повно досліджено і обґрунтовано встановлено судами.

А оскільки судами повно досліджено обставини справи та обґрунтовано встановлено, що підготовка газу по Качанівському ГПЗ обліковувались на його балансі на рахунку 26 «Готова продукція» як газ природний і, відповідно, були враховані в розрахунок прибутків/убутків товарно-матеріальних цінностей за відповідні періоди, тому правомірним є посилання судів на п.4.1 ст.4 та п.11.3.1 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», так як, підстави, з якими пов'язане визнання податкових повідомлень-рішень щодо ПДВ є встановленими як законні і тому враховуючи висновки акту експертизи, податкові повідомлення-рішення щодо ПДВ правомірно визнано такими, що підлягають визнанню недійсними повністю. Що стосується податкових повідомлень-рішень по податку на прибуток, то з урахуванням висновків судово-бухгалтерської експертизи, податкові повідомлення-рішення законно визнано недійсними в частині донарахування в сумі 81850грн. штрафних санкцій.

Як визначено пп.6.4.3. ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - у випадках, визначених підпунктом "б" підпункту 6.4.1 цього пункту, податкове повідомлення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування або зміну раніше нарахованої суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу. В даному випадку, кожне попереднє податкове повідомлення-рішення з прийняттям наступного не відкликалося, тому є чинними вісім податкових повідомлень-рішень, що винесені з однакових підстав на однакові суми податкових зобов'язань.

Тому суд касаційної інстанції погоджується з обґрунтуванням суду апеляційної інстанції про те, що оскільки рішення господарського суду першої інстанції не містить обґрунтування відмови в позові щодо визначення недійсними попередніх податкових повідомлень-рішень, а тому вирішені не всі позовні вимоги, що, в свою чергу, є підставою для зміни рішення господарського суду відповідно до вимог ст.201 КАС України.

Відповідно враховуючи приписи зазначених норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» та Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд касаційної інстанції погоджується із правовою позицією суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для застосування штрафних санкцій по ПДВ та донарахування податкових зобовязань з податку на прибуток в частині і визнає, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від27.02.2006 по справі№8/697-04 не підлягає скасуванню.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від27.02.2006 по справі№8/697-04 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст.ст.237-239 КАС України.

Головуючий О.В.Карась

Судді А.І.Брайко

Г.К.Голубєва

А.О.Рибченко

М.О.Федоров