Ухвала суду № 90635676, 27.07.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 666/3862/15-ц

н/п 6/766/498/20

УХВАЛА

про заміну сторони правонаступником

27.07.2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Войцеховської Я.В.

при секретарі Кобець А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінрайт" про заміну сторони у виконавчому проваджені, стягувач: Акціонерне товариство " Імексбанк", боржник: ОСОБА_1 , -

встановив:

Директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінрайт" ( надалі ТОВ «ФК «Фінрайт» Погорєлов Ю.А. звернувся до суду із заявою в якій просить замінити стягувача Публічне Акціонерне товариство «Імексбанк» його правонаступником ТОВ «ФК «Фінрайт» за виконавчим листом 666/3862/15-ц, виданими на підставі рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 06.08.2015р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Імексбанк» заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заяви посилається на те, що 06.08.2015р. Дніпровським районним судом міста Херсона було ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 666/3862/15-ц за яким з ОСОБА_1 на користь ПАТ " Імексбанк" стягнуто заборгованість за кредитним договором № 999-00027678/1 від 05.12.2012р. в сумі 31 567,48 грн, а також судовий збір в сумі 315,67 грн. 31.03.2020р. між ПАТ " Імексбанк" та ТОВ «ФК «Фінрайт» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 126 відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 999-00027678/1 від 05.12.2012р. перейшло до ТОВ «ФК «Фінрайт».Таким чином заявник є правонаступником стягувача та до нього перейшло право вимоги.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно і належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 442ЦПК України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи № 666/3862/15-ц, вважає, що заява про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 06.08.2015 року позовні вимоги ПАТ "Імексбанк" задоволені. З ОСОБА_1 на користь ПАТ "Імексбанк" стягнуто заборгованість за кредитним договором № 999-00027678/1 від 05.12.2012р. в сумі 31 567,48 грн, а також судовий збір в сумі 315,67 грн.( а.с.39)

31.03.2020р. між ПАТ " Імексбанк" та ТОВ «ФК «Фінрайт» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 126 відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 999-00027684/1 від 20.12.2012р. перейшло до ТОВ «ФК «Фінрайт». ( Т.2 а.с.11-12)

Договір відступлення права вимоги №126 від 31.03.2020 року підписаний сторонами і скріплений печатками. В матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо розірвання або визнання його недійсним. З

Заявником долучений до заяви витяг з Реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги на боржника ОСОБА_1 (з правою вимоги за договором № 999-00027678/1 від 05.12.2012р.), зі змісту якого вбачається, що він також підписаний сторонами Договору про відступлення права вимоги №126 від 31.03.2020 року.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, судом встановлено, що ПАТ " Імексбанк" відступило ТОВ «ФК «Фінрайт», а останнє набуло право вимоги в тому числі до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 999-00027678/1 від 05.12.2012р.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей512,514 ЦК України, статті 15 Закону України« Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Саме такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18) та в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №2-3897/10 (провадження №61-45900св18).

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача в даному випадку відповідає змісту статей 512,514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Такий висновок суду повністю узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05 грудня2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18),у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), у постанові від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження№ 61-20171св18) та у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №2-3897/10 (провадження №61-45900св18).

Враховуючи викладене, суд задовольняє вимоги заявника ТОВ «ФК «Фінрайт» в частині заміни сторони її правонаступником.

На підставі викладено, керуючись ст. 18,442 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінрайт" про заміну сторони стягувача - задовольнити.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінрайт" за виконанням рішення суду у справі № 666/3862/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" заборгованості за кредитним договором № 999-00027678/1 від 05.12.2012р. в сумі 31 567,48 гривень, а також судового збору в сумі 315,67 гривень.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Суддя Я.В.Войцеховська