Рішення № 90635124, 27.07.2020, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/751/20

Номер провадження 2/585/424/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2020 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючої судді Машини І.М., при секретарі - Шемчук І.С., з участю представника позивача - адвоката Мороз Л.О., відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , представник позивача Мороз Леся Олексіївна до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, -

встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 10.09.2013 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Шлюб було зареєстровано відділом ДРВЦС РС Білопільського РУЮ у Сумській області, актовий запис №84 від 10.09.2013 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 10.09.2013 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 08.11.2016 року Роменським МВ ДРАЦС ГТУЮ у Сумській області. Сімейне життя не склалося, виникали постійні сварки та непорозуміння. Відсутні виняткові обставини, які унеможливлювали б проживання дитини з матір?ю, у позивачки створені належні умови для проживання (у її власності є частина квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ), сторони на даний час і після розірвання шлюбу будуть проживати окремо, доцільно визначити місці проживання малолітнього сина ОСОБА_4 разом із матірю ОСОБА_2 .

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 02.04.2020 у даній справі було відкрито загальне позовне провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування виконавчого комітету Роменської міської ради, та призначено справу до підготовчого засідання на 21.04.2020 року.

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21.04.2020 у даній справі було надано сторонам строк для примирення тривалістю на три місяці до 21 липня 2020 року, провадження по справі зупинено до закінчення строку для примирення.

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22.07.2020 у даній справі було поновлено провадження по справі та призначено справу до підготовчого розгляду на 27.07.2020 року.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Мороз Л.О. позовні вимоги підтримала та просила їх задовільнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Від третьої особи служби у справах дітей виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області до суду надійшло клопотання в якому вони зазначають, що при розгляді справи покладаються на розсуд суду та просять розглядати справу за відсутності представника.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 10.09.2013 року перебувають в шлюбі, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білопільського районного управління юстиції у Сумській області, актовий запис №84 (а.с.10).

Під час перебування у шлюбі у них народилася дитина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво Серія НОМЕР_2 від 08.11.2016 року, видане Роменським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, актовий запис №389) (а.с.12).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.10.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Ю.В. Білашенко , ОСОБА_2 успадкувала після смерті її матері ОСОБА_6 , 1960 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 1/3 (одну третю) частини квартири за номером АДРЕСА_1 , на 1/3 частку якої видане це свідоцтво, та складається з двох житлових кімнат і має загальну площу 48,1 квадратних метрів, житлову площу 27,9 квадратних метрів. Зазначена спадщина належала померлій на підставі свідоцтва про право власності на житло виданого органом приватизації виконкому міської ради 27 квітня 2000 року, та зареєстрованого Державним комунальним підприємством «Роменське міжміське бюро технічної інвентаризації» 15 травня 2000 року, в реєстровій книзі №74, за реєстровим №732 (а.с.13, 14).

Згідно довідки про склад сім?ї з місця реєстрації, за адресою: АДРЕСА_3 до складі сім?ї (зареєстрованих) входять: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За характеристикою наданою ТОВ «Урожайна країна» ОСОБА_2 , де вона працює з 18.04.2018 року на посаді агронома з насінництва, згідно наказу №294-к/тр, остання характеризується позитивно (а.с.38).

ОСОБА_2 має постійний заробіток, про що свідчить довідка про доходи останньої з місця роботи (а.с.39).

Довідка від 15.04.2020 року, видана Роменським відділенням ТОВ «Сумський медичний центр «Сімейна поліклініка» свідчить про задовільний стан здоров?я ОСОБА_2 (а.с. 40).

Згідно акту обстеження умов проживання малолітнього ОСОБА_4 з мамою ОСОБА_2 від 25.05.2020 року, за адресою: АДРЕСА_1 , складеного працівниками служби у справах дітей виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області, умови проживання добрі, у квартирі чисто, прибрано, стіни поклеєні шпалерами, підлога покрита килимовим покриттям, усі кімнати умебльовані сучасними меблями, в наявності є сучасна побутова техніка, обладнано місце відпочинку та ігор з дитиною. Дитина забезпечена усім необхідним відповідно до віку та потреб дитини: одяг, взуття, іграшки, предмети першої необхідності (а.с.51).

Частина 2 ст. 16 Декларації ООН «Загальна декларація прав людини» від 10 грудня 1948 року містить положення, за якими шлюб може укладатись тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, хто одружується.

За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім`ї, як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз, не може мати місце.

Принцип добровільності шлюбу закріплений у ст. 51 Конституції України, в силу якої шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Положенням частин 3 і 4 статті 56 СК України за кожним з подружжя визнано право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин, як і примушення до їх припинення, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно із ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 СК України, п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що причиною розпаду сім`ї стали постійні сварки та непорозуміння, що робить неможливою подальшу побудову сімейних відносин.

Позивачка скористалася правом на розірвання шлюбу та звернулася до суду з даним позовом і наполягає на розірванні шлюбу.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а, як встановлено при дослідженні матеріалів справи та заяви позивача, вона не має наміру зберегти шлюб.

Відповідач також зазначає, що не заперечує проти розірвання шлюбу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами втрачено взаєморозуміння, збереження сім`ї, поновлення шлюбних відносин та подальше спільне проживання неможливе, так як суперечить їх інтересам.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (ч. 3 ст. 115 СК України).

Відповідно до ст. 113 СК України, якою визначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

У зв`язку з заявою позивача, суд вважає за необхідне залишити їй прізвище, присвоєне при одруженні - « ОСОБА_2 ».

Щодо позовної вимоги про визначення місця проживання дитини.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Згідно ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

У ст. 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Стаття 19 СК України передбачає, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою (ч.4).

Згідно з абзацом другим принципу 7 Декларації прав дитини найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить перш за все на батьках.

При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо.

Враховуючи зазначені норми права та встановлені обставини справи, зокрема те, що ОСОБА_2 позитивно характеризується, має постійне місце роботи та постійне місце проживання, з належними умовами для проживання дитини, задовільний стан здоров?я, дитина постійно проживає з нею, визнання відповідачем позовних вимог, суд приходить до висновку, що визначення місця проживання дитини ОСОБА_4 з позивачкою ОСОБА_2 відповідає інтересам дитини.

За таких обставин, позов у частині визначення місця проживання дитини також слід задовольнити.

Відповідно до ст. 141, ч.1 ст. 142 ЦПК України, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог до початку розгляду справи по суті, суд повертає позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову та стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп.

На підставі ст.ст. 12, 13, 81, 141, 142, 200, 206, 263-265, п.3 Розділу ХІІ прикінцевих положень ЦПК України, ст.ст. 24, 104 ч.2, 105 ч.3, 110, 112, 141, 161 СК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 ), представник позивача - адвокат Мороз Леся Олексіївна до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області (місцезнаходження: Сумська область, м. Ромни, бульв. Шевченка, 11, код ЄДРПОУ - 04057988) про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який зареєстрований 10 вересня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білопільського районного управління юстиції у Сумській області, актовий запис № 84.

Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_2 прізвище « ОСОБА_2 ».

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Повернути ОСОБА_2 з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого нею при поданні позову у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму судового збору 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Повний текст рішення складений 28.07.2020.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ І. М. Машина