Рішення № 90633866, 21.07.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/34802/19

Провадження № 2/127/5163/19

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

21 липня 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Гуменюка К.П.,

за участю секретаря судового засідання Рудої В.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,

вимоги позивача: стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які є власниками квартири АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , що є власником квартири АДРЕСА_2 , майнову шкоду в розмірі 72 795 грн. 92 коп., стягнути солідарно моральну шкоду в розмірі 30 000 грн. 00 коп. та стягнути усі судові витрати,

в с т а н о в и в:

28 грудня 2019 року позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

В позовній заяві зазначено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 .

03 жовтня 2019 року вищевказану квартиру було залито. Комісією було здійснено обстеження, за наслідками якого було встановлено, що 03 жовтня 2019 року, в результаті неналежного утримання власниками квартири АДРЕСА_1 внутрішньоквартирних мереж водовідведення, а саме: незабезпечення надійного водовідведення пральної машини, вода з якої зливалась не в стічний колектор, а на підлогу кухні, сталося залиття квартири АДРЕСА_2 .

14 листопада 2019 року квартиру позивача знову було залито сусідами зверху. Комісією було здійснено обстеження, за наслідками якого було встановлено, що 14 листопада 2019 року, близько 07:00 год. в результаті неналежного утримання власниками квартири АДРЕСА_1 внутрішньоквартирних мереж водовідведення, а саме: незабезпечення надійного водовідведення пральної машини, вода з якої зливалась не в стічний колектор, а на підлогу кухні, сталося залиття квартири АДРЕСА_2 .

Як вбачається з висновку спеціаліста № 4-м.з. від 25 листопада 2019 року, проведеним візуальним оглядом встановлено, що внаслідок залиття, приміщення квартири втратили свій естетичний вигляд (наявні сліди потьоків на стелі та стінах, відставання плитки на стінах по всій площі кухні, вийшли з ладу світильники та мікрохвильова піч, пошкоджено верхній ярус кухонного гарнітуру та робоча поверхня) та без проведення відновлювальних робіт не придатні для подальшого використання. Квартира постраждала внаслідок затоплення з квартири АДРЕСА_1 , що розташована поверхом вище. Пошкоджені такі оздоблення конструктивних елементів: 1. Приміщення № 1 (коридор): Стеля - панель ПВХ - 2,0 кв.м., підлога - ламінат - 9,9 кв.м.; 2. Приміщення № 2 (кухня): стеля - панель ПВХ - 11,9 кв.м., стіни - плитка, пл. 27,00 кв.м.; Додатково: стільниця, точкові світильники - 2 шт., верхні кухонні шкафчики, мікрохвильова піч.

Згідно вказаного висновку спеціаліста № 4-м.з. від 25 листопада 2019 року, відповідно до проведених розрахунків розмір майнового збитку з коригуванням зносу на матеріали та урахуванням вартості на відновлювальні роботи, станом на дату проведення дослідження становить 72 795 грн. 92 коп.

Власниками квартири АДРЕСА_1 , є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Будучи власниками вищевказаної квартири, відповідачі визначені законом зобов`язання щодо утримання в даній квартирі внутрішньо квартирної мережі водовідведення не виконали, що свідчить про їх спільну бездіяльність. Така бездіяльність відповідачів завдала позивачу майнову шкоду у розмірі 72 795 грн. 92 коп.

16 грудня 2019 року позивач надіслала відповідачам претензію, в якій вимагала в 5-ти денний термін з дня отримання даної претензії перерахувати на її картковий рахунок завдану залиттям квартири майнову шкоду в сумі 72 795 грн. 92 коп. Однак, вказана претензія залишена відповідачами без задоволення, майнову шкоду завдану залиттям квартири позивачу не відшкодовано.

Окрім того, своєю протиправною бездіяльністю, що призвела до неодноразового залиття квартири позивача 03 жовтня 2019 року та 14 листопада 2019 року, відповідачами завдано ОСОБА_2 моральну шкоду, яка виразилась у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження належного їй майна і неможливості використовувати його за призначенням, що завдало останній душевного болю та моральних страждань.

Враховуючи глибину і тривалість моральних та душевних страждань, тяжкість вимушених змін у житті позивача та зухвалу поведінку відповідачів, завдану останній неправомірною бездіяльністю відповідачів моральну шкоду ОСОБА_2 оцінює в розмірі 30 000 грн. 00 коп.

У зв`язку з вищевикладеними обставинами позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.

Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 у судовому засіданні вимоги позову підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові. Крім того, зазначив, що не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_4 до судового засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку. На адресу суду надав заяву, у якій просить суд в позові ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок залиття квартири до відповідача ОСОБА_4 відмовити у повному обсязі, оскільки право власності ОСОБА_4 на ј частки квартири АДРЕСА_1 припинено та визнано право власності за ОСОБА_5 .

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до судового засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись судом у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Таким чином, з урахуванням приписів ст.ст. 223, 280 ЦПК України суд прийшов до висновку про розгляд справи у відсутність відповідача в порядку заочного провадження, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін і позивач не заперечив проти такого порядку розгляду справи.

Суд, вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про часткове задоволення вимог позовної заяви з наступних підстав.

Як було встановлено судом, що 17 вересня 2012 року між ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу квартири, відповідно до умов якого продавець передав у власність (продав) покупцеві, а покупець прийняв (купив) квартиру номер АДРЕСА_2 , і оплачує її вартість за ціною і у порядку, що передбачені договором (а.с. 5-7).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 189321469 від 19 листопада 2019 року, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на праві приватної спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Актом комісії від 03 жовтня 2019 року, в складі голови правління ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 зафіксовано, що комісією було обстежено квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 . За наслідками обстеження комісією було встановлено, що 03 жовтня 2019 року в результаті неналежного утримання власниками кв. АДРЕСА_1 внутрішньоквартирних мереж водовідведення, а саме незабезпечення надійного водовідведення пральної машини, вода з якої зливалася не в стічний колектор, а на підлогу кухні. Сталося залиття квартири АДРЕСА_2 , в наслідок чого у кухні кв . АДРЕСА_2 залиттям пошкоджено стелю - 11,9 кв.м., 4 світильники, настінну плитку - 27 кв.м., (плитка набрякла, відстає від стін); поверхня кухонного гарнітуру; 3 світильники декоративної підсвітки кухонного гарнітуру; стільницю; ламінат у коридорі залитий 9,9 кв.м.; потолок у коридорі залитий 2 кв.м. (а.с. 9).

Крім того, актом комісії від 14 листопада 2019 року, в складі голови правління ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 зафіксовано, що комісією було обстежено квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 . За наслідками обстеження комісією було встановлено, що 14 листопада 2019 року, близько 07:00 год. в результаті неналежного утримання власниками кв. АДРЕСА_1 внутрішньоквартирних мереж водовідведення, а саме незабезпечення надійного водовідведення пральної машини, вода з якої зливалася не в стічний колектор, а на підлогу кухні. Сталося залиття квартири АДРЕСА_2 , в наслідок чого у кухні кв . АДРЕСА_2 залиттям пошкоджено стелю - 11,9 кв.м., 4 світильники, настінну плитку - 27 кв.м., (повністю відстала від стін); поверхню кухонного гарнітуру; 3 світильники декоративної підсвітки кухонного гарнітуру; стільницю; мікрохвильову піч (а.с. 17).

Відповідно до висновку спеціаліста № 4- з.м. від 25 листопада 2019 року (за результатами проведення будівельно-технічного дослідження конструктивів квартири АДРЕСА_2 , що АДРЕСА_1 ), у відповідності з «Нормативними документами з питань обстежень, паспортизації, безпечної та надійної експлуатації будівель та споруд», затверджених спільним наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Держнаглядохоронпраці України від 27 листопада 1997 року за № 32/288 та результатів проведених обстежень технічного стану оздоблювальних матеріалів приміщень квартири АДРЕСА_2 , враховуючи зовнішній вигляд досліджуваних оздоблень (покриття стелі, багети, плитка, ламінат, плінтус та інших пошкоджених товарів (точкові світильники, кухонні шкафчики, робоча поверхня), на дату огляду, а також беручи до уваги неестетичність їх теперішнього вигляду, специфічність запаху, можна зробити висновок, що перелічені оздоблення конструктивних елементів потребують зміни та повторного оновлення. Відповідно до проведених розрахунків розмір майнового збитку з коригуванням зносу на матеріали з урахуванням вартості на відновлювальні роботи, станом на дату проведення дослідження становить 72 795 грн. 92 коп. (а.с. 23-25).

16 грудня 2019 року позивачем ОСОБА_2 на адресу відповідачів було направлено претензію, зі змісту якої вбачається, що позивач просить відповідачів в 5-ти денний термін з дня отримання даної претензії перерахувати на картковий рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 72 795 грн. 92 коп., в якості відшкодування завданої залиттям квартири майнової шкоди (а.с. 47). Зазначена претензія була залишена відповідачами без задоволення.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2012 року, визнано і затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , за якою: залишено в особистій приватній власності ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 05 грудня 2003 року; визнано право власності за ОСОБА_5 на ј частки в квартирі АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу частини квартири від 23 червня 2000 року; припинено право власності за ОСОБА_4 на ј частки в квартирі АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу частини квартири від 23 червня 2000 року (а.с. 126-127).

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Згідно ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Проаналізувавши обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що з вини відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 03 жовтня 2019 року та 14 листопада 2019 року сталися залиття квартири АДРЕСА_2 , в якій проживає позивач, у зв`язку з чим за правилами ст. 1166 ЦК України стосовно відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 настають правові наслідки у вигляді відшкодування збитків, шляхом стягнення завданої майнової шкоди у розмірі 72 795 грн. 92 коп.

Відмовляючи у позовній вимозі про стягнення з відповідача ОСОБА_4 завданої позивачу залиттям квартири шкоди, суд виходив з того, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 припинено відповідно до ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2012 року.

Тобто з 10 серпня 2012 року відповідач ОСОБА_4 ніякого відношення до вищевказаної квартири не має, а тому завдані внаслідок залиття квартири ОСОБА_2 збитки підлягають стягненню тільки з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , оскільки вони являються власниками квартири АДРЕСА_1 .

Щодо позовної вимоги про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 30 000 грн. 00 коп., то вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У даному випадку моральна шкода, завдана ОСОБА_2 полягала у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку із знищенням та пошкодженням її майна (п. 3 ст. 23 ЦК України).

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Таким чином, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає за необхідне та можливе відшкодувати ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. 00 коп., що є обґрунтованою компенсацією (справедливою сатисфакцією) за душевні страждання, яких вона зазнала у зв`язку із знищенням та пошкодженням її майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

18 листопада 2019 року між Адвокатським бюро «Іван Бездітний» в особі директора - адвоката Бездітного І.І. та ОСОБА_2 було укладено договір про надання правничої допомоги (а.с. 48).

Відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг від 21 грудня 2019 року, загальна вартість послуг Адвокатського бюро «Іван Бездітний» в особі адвоката Бездітного І.І., за договором про надання правничої допомоги від 18 листопада 2019 року складає 3 750 грн. 00 коп. (а.с. 49).

Факт здійснення позивачем оплати за наданні послуги, відповідно до договором про надання правничої допомоги від 18 листопада 2019 року, підтверджується квитанцією № 0.0.1562160711.1 від 21 грудня 2019 року на суму 3 700 грн. 00 коп. (а.с. 50).

Крім того, позивачем ОСОБА_2 були понесені витрати, пов`язані із проведенням експертизи у розмірі 2 000 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 174 від 25 листопада 2019 року (а.с. 46).

Також, 27 січня 2020 року між Адвокатським бюро «Іван Бездітний» в особі директора - адвоката Бездітного І.І. та ОСОБА_2 було укладено договір про надання професійної правничої допомоги. Гонорар за даним договором становить 7 500 грн. 00 коп. (а.с. 82).

Факт здійснення позивачем оплати гонорару за договором про надання професійної правничої допомоги від 27 січня 2020 року, підтверджується квитанцією № ПН377 від 03 лютого 2020 року на суму 7 500 грн. 00 коп. (а.с. 84).

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме на 75 %, то відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів в рівних частках підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у загальному розмірі 10 671 грн. 00 коп., з яких: 771 грн. 00 коп. - судовий збір, 8 400 грн. 00 коп. - витрати на професійну правничу допомогу, 1 500 грн. 00 коп. - витрати, пов`язані із проведенням експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141, 223, 263-265, 279, 280 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1190, 1192 ЦК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду, завдану внаслідок залиття квартири в розмірі 72 795 (сімдесят дві тисячі сімсот дев`яносто п`ять) грн. 92 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у розмірі 10 671 (десять тисяч шістсот сімдесят одна) грн. 00 коп., з яких: 771 грн. 00 коп. - судовий збір, 8 400 грн. 00 коп. - витрати на професійну правничу допомогу, 1 500 грн. 00 коп. - витрати, пов`язані із проведенням експертизи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 27 липня 2020 року.

Суддя Вінницького міського суду

Вінницької області К.П. Гуменюк