Ухвала суду № 90633771, 07.07.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/17565/16-ц

Провадження № 6/755/867/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" липня 2020 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді САВЛУК Т.В., за участі секретаря Бурячек О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України,

в с т а н о в и в:

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Гненний Дмитро Анатолійович звернувся до суду з поданням про тимчасово обмежити боржника громадянки України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві виїзду за межі України до виконання своїх зобов`язань, покладених на неї за рішенням суду.

Відповідно до ч.3, 4 ст. 441 Цивільного процесуального кодексу України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Представник заявника ОСОБА_3 в судове засідання з`явився, підтримав подання в повному обсязі та просив його задовольнити.

Боржник надіслала на адресу суду відзив на подання та просила розглядати подання за її відсутності, за змістом відзиву боржник категорично заперечую проти задоволення подання та вважає його безпідставним, оскільки приватним виконавцем не надано доказів, що боржник ухиляється від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань. Одночасно боржником надано суду докази на підтвердження виконання рішення суду, а саме відомість перерахувань за виконавчим листом № 755/17565/17 від 10 жовтня 2018 року виданого Дніпровським районним судом м. Києва, з заробітної плати боржника на користь стягувача.

Стягувач повідомлена належним чином про день та час розгляду подання приватного виконавця, в судове засідання не з`явилась.

Вивчивши матеріали подання приватного виконавця, дослідивши докази по справі, оцінивши надані сторонами докази та заперечення щодо подання про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, суд приходить до наступного.

Згідно з ч.1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Судове рішення (постанова, ухвала) це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов`язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов`язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

Одними з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов`язаної особи та обов`язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов`язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України. Рішення, що вступило в законну силу, є обов`язковим і підлягає точному виконанню. Усі державні органи, посадові особи й окремі громадяни, зобов`язані сприяти виконанню рішення суду, виконуючи вимоги державного виконавця.

Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Гненного Д.А. перебуває виконавче провадження № 57706563 з примусового виконання виконавчого листа № 755/17565/17 від 10 жовтня 2018 року виданого Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість відновлюваного ремонту автомобіля в сумі 107178 грн. 87 коп., розмір втрати товарної вартості автомобіля в сумі 56826 грн. 94 коп., вартість розбирання автомобіля для дефектування в сумі 351 грн., вартість дефектування пошкодження автомобіля в сумі 468 грн., вартість зберігання автомобіля (стоянка) в сумі 1950 грн., моральну шкоду в сумі 5000 грн., судовий збір в сумі 2218 грн. 95 коп. а всього 173993 (сто сімдесят три тисячі дев`ятсот дев`яносто три) грн. 76 коп.

15 листопада 2018 року приватним виконавцем Виконавчого кругу міста Києва Гненним Д.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №57706563 щодо примусового виконання виконавчого листа №755/17565/17, виданого 10 жовтня 2018 року Дніпровським районним судом міста Києва.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

За змістом ч.4 ст.313 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Законодавцем у ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзд в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

З аналізу наведених норм чинного законодавства, убачається, що застосування обмеження у праві виїзду за межі України боржнику за виконавчим провадженням вживається, як захід забезпечення виконання судового рішення у разі ухилення такої особи від виконання зобов`язань, однак має тимчасовий характер, а саме до виконання зобов`язань або зміни обставин, які викликали застосування такого обмеження.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України «ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-XIV, означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання».

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Саме невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом строку, який вказує приватний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

Поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Пунктом 15 Правил перетинання державного кордону громадянами України постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27 січня 1995 року передбачено, що громадянину може бути відмовлено у виїзді з України, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

Відповідно до п. 8 ст. 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в`їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів; розшук у пунктах пропуску через державний кордон осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань; виконання в установленому порядку інших доручень правоохоронних органів.

Відповідно до роз`яснень Верховного суду України від 01.02.2013 року, викладених у судовій практиці щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Подання приватного виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність обмежити право особи на виїзд за межі України. Відкриття виконавчого провадження не можу розглядатись як достатня підстава для застосування судом саме такого заходу, як обмеження права виїзду за межі України.

Під час розгляду заяви про тимчасове обмеження боржника -фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України відповідно до ст. 441 ЦПК України доказуванню підлягають факти ухилення боржника від виконання рішення суду, можливість виїзду за межі України з метою ухилення від виконання рішення суду, в тому числі наявність закордонного паспорта громадянина України, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду відповідно ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження».

В порядку ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» передбачена відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця та порушення вимог цього Закону, а саме за невиконання законних вимог державного виконавця громадянами чи посадовими особами, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи та майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця роботи (знаходження), якщо ці дії не мають ознак злочину, а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця на винних осіб за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби накладається штраф від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у порядку, передбаченому законом.

У разі наявності ознак злочину у діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги законодавства про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і надсилає до відповідних правоохоронних органів подання про притягнення винної особи до кримінальної відповідальності.

Враховуючи розмір боргу, з урахуванням вжитих приватним виконавцем заходів примусового виконання виконавчого листа, їх співмірність у співвідношенні запропонованих заходів обмеження до суми боргових зобов`язань, суд не вбачає підстав для задоволення подання приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, за відсутністю доказів, які б давали підстави вважати, що боржник може виїхати за кордон з метою ухилення від сплати боргу, та які б свідчили, що боржник ОСОБА_2 ухиляється від виконання рішення суду.

Крім того, виходячи з наданих державним виконавцем документів, примусове виконання рішення суду триває з 15 листопада 2018 року, в межах проведення виконавчих дій приватним виконавцем було направлено запити до адміністрації Державної прикордонної служби України до Державної міграційної служби України, Державної архітектурної-будівельної інспекції України, Держпраці, Держгеокадастру, Держпродспоживслужби, Управління превентивної діяльності ГУ НП у м. Києві, Держгеокадастру, Регіонального сервісного центру в м. Києві, Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідно до яких у боржника відсутнє будь-яке рухоме та нерухоме майно, також складено акти про відсутність боржника за місцем його реєстрації від 24 липня 2019 року, від 27 листопада 2018 року, від 12 лютого 2019 року, від 20 березня 2019 року, від 16 жовтня 2019 року, від 23 січня 2020 року, від 03 червня 2020 року, також міститься виписка з Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк», Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», Акціонерного товариства «Сбербанк», Акціонерного товариства «Таскомбанк», Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», щодо стану всіх відкритих рахунків у боржника, однак до подання не долучено доказів, які мали підтвердити вчинення приватним виконавцем дій, пов`язаних з реалізацією майна, коштів на погашення боргу боржником.

Приватний виконавець наполягає на тому, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання рішення суду, оскільки на неодноразові виклики до приватного виконавця боржник не з`явилась, однак на підтвердження зазначених обстави приватним виконавцем не надано підтвердження отримання ОСОБА_2 жодного виклику, також в документах долучених до подання містяться заяви на ім`я приватного виконавця Гненного Д.А. від ОСОБА_5 про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, що свідчить про те, що остання з`являлась до приватного виконавця і в нього були можливості отримати від боржника всю необхідну інформацію для виконання рішення суду.

Також, підтвердженням того, що ОСОБА_2 не ухиляється від виконання рішення суду є відомість перерахувань за виконавчим листом №755/17565/17, виданого 10 жовтня 2018 року Дніпровським районним судом міста Києва з заробітної плати боржника на користь стягувача, ці обставини приватним виконавцем не заперечувались та стверджують про виконання рішення суду, як один із визначених способів примусового виконання рішення суду.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що подання приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Гненного Д.А. про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі ст.6 Закону України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України», ст.19 Закону України «Про державну прикордонну службу України» та керуючись ст. ст. 260, 353, 354, 441 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Відмовити в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

С у д д я: