Рішення № 90632439, 20.07.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1100/20

Номер провадження2/711/1138/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого – судді: Казидуб О. Г.

при секретарі: Зайцевій О. І.

за участю:

відповідача: ОСОБА_1

представника відповідача адвоката Руденко С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ПАТ «Українська Інноваційна Компанія» до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача: ТОВ «Компанія «Юнітранс-Агро», третя особа: Арбітражний керуючий Новосельцев Володимир Петрович про стягнення заборгованості за договором поруки, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «Українська Інноваційна Компанія» ( м. Київ, Вознесенський узвіз, буд. 10 А) 30.09.2017 року (дата поштового відправлення) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), третя особа на стороні відповідача: ТОВ «Компанія «Юнітранс-Агро» (м. Черкаси, вул. Гетьмана Сагайдачного, 12/7) про стягнення заборгованості за договором поруки. Свої позовні вимоги мотивують тим, що 11 вересня 2013 року між ПАТ «Український інноваційний банк» (надалі - Позивач та/або Банк) (правонабувачем прав та обов`язків якого є ПАТ «Українська інноваційна компанія») та ТОВ «Компанія «Юнітранс-Агро» (надалі - Третя особа та/або Позичальник) було укладено Кредитний договір №09-2013 про відкриття відновлювальної кредитної лінії (надалі - Кредитний договір), у відповідності до якої Банк відкрив Позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом у розмірі 925 000 гривень на термін до 09 березня 2015 року включно, та зі сплатою 23% річних.

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 26.12.2013 р. до Кредитного договору, перше речення в п.п.3.4.1. пункту 3.4. «Проценти» Статті III «Кредит та проценти» Кредитного договору викладено в наступній редакції: «Позичальник сплачує Банку наступні проценти: по траншам отриманим до 20.12.2013 року-23% річних; по траншам отриманим після 20.12.2013 року - 30% річних, за умови фактичного строку користування траншем до 30 календарних днів (включно), 40% річних в разі перевищення фактичного строку користування траншем понад 30 календарних днів.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 12.02.2015 р. до Кредитного договору, Сторони домовились про наступне: в назві Кредитного договору слово «відновлювальної» замінити «невідновлювальної»; в Статті І «Терміни» Кредитного договору термін «Відновлювальна кредитна лінія» замінити на термін «Невідновлювальна кредитна лінія» - згода Банку протягом визначеного в Договорі часу надавати Позичальнику Кредит частинами в межах встановленого Ліміту кредитної лінії; пункт 3.1 «Розмір та строк надання Кредиту» Статті ІІІ «Кредит та проценти» Кредитного договору викласти в наступній редакції: «3.1. Відповідно до положень умов цього Договору Банк надає Позичальнику Кредит на умовах невідновлюваної кредитної лінії (надалі - Кредит) з лімітом в розмірі 1293592,99 грн. на термін до 12 лютого 2018 року включно, з наступним графіком погашення заборгованості кредиту: березень 2015 року - 23 050,15 грн.; квітень 2015 року-23 530,36 грн.; травень 2015 року - 24 020,57 грн.; червень 2015 року - 24 521,00 грн.; липень 2015 року-25 031,86 грн.; серпень 2015 року - 25 553,35 грн.; вересень 2015 року -26 085,71 грн.; жовтень 2015 року - 26 629,17 грн.; листопад 2015 року-27 183,94 грн.; грудень 2015 року-27 750,27 грн.; січень 2016 року - 28 328,40 грн.; лютий 2016 року - 28 918,58 грн.; березень 2016 року - 29 521,05 грн.; квітень 2016 року - 30136,07 грн.; травень 2016 року-30 763,91 грн.; червень 2016 року - 31 404,82 грн.; липень 2016 року - 32 059,09 грн.; серпень 2016 року - 32 726,99 грн.; вересень 2016 року - 33 408,80 грн.; жовтень 2016 року - 34 104,81 грн.; листопад 2016 року - 34 815,33 грн.; грудень 2016 року - 40 540,65 грн.; січень 2017 року -41 385,25 грн.; лютий 2017 року-42 247,44 грн.; березень 2017 року - 43 127,60 грн.; квітень 2017 року - 44 026,09 грн.; травень 2017 року - 44 943,30 грн.; червень 2017 року - 45 879,62 грн.; липень 2017 року - 46 835,44 грн.; серпень 2017 року-47 811,18 грн.; вересень 2017 року-48 807,25 грн.; жовтень 2017 року-49 824,06 грн.; листопад 2017 року - 50 862,06 грн.; грудень 2017 року - 51 921,69 грн.; січень 2018 року - 53 003,39 грн. 12 Лютого 2018 року повне погашення заборгованості.»; абзац перший підпункту 3.4.1. пункту 3.4. «Проценти» Статті III «Кредит та проценти» Кредитного договору викласти в наступній редакції: «3.4.1. Позичальник сплачує Банку проценти в розмірі 25% річних.»; абзац перший підпункту 3.5.1. пункту 3.5. «Порядок повернення Кредиту, сплати процентів та інших платежів за Договором» Статті «Кредит та проценти» Кредитного договору викласти в наступній редакції: «3.5.1. Граничним терміном повернення Кредиту є 12 лютого 2018 року.»; підпункт 3.7.1. пункту 3.7. «Забезпечення кредиту» Статті ІII «Кредит та проценти» Кредитного договору викласти в наступній редакції: «3.7.1. Забезпеченням виконання зобов`язань Позичальника за цим Договором є: житловий будинок та земельна ділянка, що є власністю ОСОБА_2 (далі - майновий поручитель) та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , (далі - Предмет застави/іпотеки); порука фізичної особи ОСОБА_1 (далі - Поручитель). Розпорядження (відчуження) Предметом застави можливе лише за письмовою згодою Банку.».

Позивач вказує, що з метою забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Кредитним договором, 12 лютого 2015 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поруки № 03-2015- 1п (надалі - Договір поруки).

За умовами п. 1.1 Договору поруки, Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Позичальником в повному обсязі зобов`язань по Кредитному договору та усіх додаткових угод до нього, та тих, що будуть укладені в майбутньому між Кредитором та Позичальником.

Згідно п. 1.2 Договору поруки передбачено, що поручитель зобов`язується нести перед Кредитором солідарну з Позичальником відповідальність за невиконання (порушення) останнім зобов`язань за Кредитним договором.

Відповідно до п. 2.3 Договору поруки у випадку, якщо Позичальник прострочив погашення Кредиту та здійснення інших платежів, передбачених Кредитним договором, Поручитель зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно п. 2.4 Договору поруки при неперерахуванні коштів на рахунки Кредитора у вказаний в п. 2.2 цього договору строк, Кредитор має право пред`явити позов до Поручителя згідно з чинним законодавством України.

Оскільки, позичальник згідно умов Кредитного договору зобов`язаний погашати кредитну заборгованість щомісячно, у розрахунку заборгованості за Кредитним договором станом на 30.09.2017 року за останні 6 місяців заборгованість ТОВ «Компанія «Юнітранс-Агро» перед позивачем становить 620 354,91 грн., які складаються з: за простроченим кредитом - 229 495,63 грн. ; за строковим кредитом – 297 252,19 грн.; за процентами - 66 023,87 грн.; пеня за кредитом - 20 139,75 грн. ; інфляційні витрати за кредитом - 7 443,47 грн.

Позивач посилається на те, що враховуючи невиконання Відповідача зобов`язань за Договором поруки, вважає вимоги про стягнення заборгованості є правомірними та обґрунтованими.

Просять суд стягнути з ОСОБА_1 на їхню користь заборгованість частково у розмірі 620354,91грн. та судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви у розмірі 9305, 31 грн.

13.10.2017 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі.

12 .10. 2018 року позивач через канцелярію суду подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просили стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Українська інноваційна компанія» борг в сумі 710677 грн. 57 коп.

22.12.2018 року заяву ПАТ «Українська інноваційна компанія» в зв`язку з невиконанням ухвали суду від 08.11.2018 року про усунення недоліків, повернуто позивачу.

22.12.2018 року ухвалою суду позовну заяву ПАТ «Українська інноваційна компанія» залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду від 22.12.2018 року ПАТ «Українська інноваційна компанія» оскаржило її в апеляційному порядку.

14.03.2019 року постановою Апеляційного суду Черкаської області ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.12.2018 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до Придніпровського районного суду м. Черкаси.

19.03.2019 року справа надійшла до Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Ухвалою суду від 25.04.2018 року справу №711/8269/17 ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Сторонам встановлено строк для подачі заяв відносно предмету спору.

02.10.2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження. Справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні в якості третьої особи було залучено Арбітражного керуючого Новосельцева Володимира Петровича.

Ухвалою суду від 07.07.2020 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача ПАТ «Укрінком» Пилип В.М. про передачу цивільної справи № 711/8269/17 до Господарського суду Луганської області для подальшого розгляду в межах справи №913/266/20 про банкрутство ПАТ «Укрінком».

Представник позивача за довіреністю Пилип В.М. в судове засідання не з`явився,просив розгляд справи провести без участі представника ПАТ «УКР/ІН/КОМ».

21.03.2018 року представником ПАТ «Українська інноваційна компанія» через канцелярію суду надано відповідь на відзив, в якій зазначено, що 24.12.21015 Правління Національного банку України прийняло постанову № 934 «Про віднесення ПАТ «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних». На підставі вказаної постанови дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 239 від 24.12.2015 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження адміністратора ПАТ «Укрінбанк» Білий І. В. строком з 25.12.2015 до 24.03.2016.

22.03.2016 року Правління Національного банку України прийняло постанову № 180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Укрінбанк». Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Укрінбанк» з 23.03.2016 до 22.03.2018, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Укрінбанк» Білий І. В. на два роки з 23.03.2016 по 22.03.2018.

29.04.2016 року Постановою окружного адміністративного суду м. Києва залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 року у справі № 826/5325/16, визнано протиправною та скасовано постанову Правління НБУ від 22.03.2016 року № 180 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Український інноваційний банк», визнано протиправним та скасовано Рішення ВД Фонду від 22.03.2016 року № 385 про початок процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк»; Національний банк України зобов`язано вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування ПАТ «Укрінбанк» як банківської установи в обсязі та стані, який існував до прийняття Національним банком України постанови від 22.03.2016 року № 180.

Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Український інноваційний банк», оформленим протоколом № 3 від 22.11.2016, змінено найменування товариства як юридичної особи з ПАТ «Український інноваційний банк» на «Публічне акціонерне товариство «Укрінком», затверджено статут в новій редакції.

Згідно з п.1.1 Статуту ПАТ «Укрінком», затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрінком», протокол № 3 від 22.11.2016, ПАТ «Укрінком» продовжує свою діяльність на підставі цього Статуту шляхом зміни найменування з ПАТ «Український інноваційний банк», перереєстрованого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 05.06.2015, номер запису 10741050116038947, ідентифікаційний код суб`єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 05839888, на ПАТ «Укрінком», яке є правонаступником усіх прав та обов`язків ПАТ «Український інноваційний банк».

Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрінком», оформленим протоколом № 6 від 28.03.2017, змінено найменування товариства як юридичної особи з «ПАТ «Укрінком» на «ПАТ «Українська інноваційна компанія», затверджено статут в новій редакції.

У відповідності до п. 1.1 Статуту ПАТ «Укрінком» - ПАТ «Українська інноваційна компанія» продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ «Укрінком», перереєстрованого приватним нотаріусом Сазоновою О. М. 13.07.2016, номер запису 10741050116038947, ідентифікаційний код суб`єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 05839888, на ПАТ «Українська інноваційна компанія», яке є набувачем всіх прав та обов`язків ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «Укрінком».

Крім того, постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 у справі 826/14033/17, залишеною без змін Постановою Київського апеляційного адміністративного суду 20.02.2017 року, позов ПАТ «Українська інноваційна компанія» до національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України № 934 від 24.12.2015 року «Про віднесення ПАТ «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних, визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 року № 239 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Враховуючи, що відповідно до Постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 року у справі № 826/5325/16, визнано протиправною та скасовано постанову Правління НБУ від 22.03.2016 року № 180 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Український інноваційний банк», визнано протиправним та скасовано Рішення ВД Фонду від 22.03.2016 № 385 про початок процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк»; Національний банк України зобов`язано вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування ПАТ «Укінбанк» як банківської установи в обсязі та стані, який існував до прийняття Національним банком України постанови від 22.03.2016 року № 180 та відповідно до Постанови окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2017 року, залишеною без змін Постановою Київського апеляційного окружного адміністративного суду від 20.02.2018 у справі № 826/14033/17, визнано протиправною та скасовано постанови Правління Національного банку України № 934 від 24.12.2015 року «Про віднесення ПАТ «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних, визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 року № 239 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», дані нормативно-правові акти втратили чинність з моменту їх прийняття.

Таким чином, в уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Укрінбанк» І. В. Білої були відсутні повноваження на підписання вимоги від 01.12.2016 року за № 784/0/2-16 щодо дострокового погашення заборгованості за кредитним договором № 09-2013 від 11.09.2013 року, укладеним між ПАТ «Укрінбанк», право набувачем прав та обов`язків якого являється ПАТ «Українська інноваційна компанія» та ТОВ «Компанія «Юнітранс-Агро».

Що стосується повідомлення від 20.11.2015 року за № 4941/0/2-15, направленого на адресу ТОВ «Компанія «Юнітранс-Агро», то судом встановлено, що дана вимога направлена на адресу майнового поручителя в порядку ст.35,36,37 ЗУ «Про іпотеку» та не може бути вимогою про дострокове погашення кредиту поручителем.

06.05.2019 року представником ПАТ «Укрінбанк» надано письмові пояснення у справі від 26.04.2019 року, в яких зазначено наступне.

Так, у запереченні на позовну заяву, відповідач посилається на те, що 01.02.2016 року за №784/0/2-16 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Укінбанк» І.В. Біла направила на адресу відповідача вимогу щодо дострокового погашення заборгованості за кредитним договором №09-2013 від 11.09.2013, що являється на думку відповідача підставою для відмови у задоволенні позову.

На думку позивача, дане повідомлення не може прийматися судом до уваги по підставам викладеним у відповіді на відзив від 19.03.2018 року. А також звертав увагу суду на наступне.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016р., залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016р. та ухвалою Вищого адміністративного суду Українивід 23.11.2016р. у справі №826/5325/16 визнано протиправною та скасовано постанову Правління НБУ від 22.03.2016р. №180 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Український інноваційний банк», визнано протиправним та скасовано Рішення ВД Фонду від 22.03.2016р. №385 про початок процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк»; Національний банк України зобов`язано вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування ПАТ «Укрінбанк» як банківської установи в обсязі та стані, який існував до прийняття Національним банком України постанови від 22.03.2016р. №180.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 року у справі №826/14033/17, залишеною без змін Постановою Київського апеляційного адміністративного суду 20.02.2017 року, позов ПАТ «Українська Інноваційна Компанія» до Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України №934 від 24.12.2015 року «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «УКРІНБАНК» до категорії неплатоспроможних», визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015р. №239 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «УКРІНБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

На підставі викладеного представник позивача вважає, що вимога від 01.02.2016 року №784/0/2-16 направлена на адресу відповідача в справі неналежною особою, яка не мала повноважень на вчинення таких дій. Також посилався на аналогічну позицію викладену у Постанові Вищого адміністративного суду України від 17.08.2010 року у справі №К-23575/10.

Також, в письмових поясненнях від 24.04.2020 року представник ПАТ «УКРІНКОМ» за дорученням Пилип В.М. заперечував доводи відповідача ОСОБА_1 та наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та його адвокат Руденко С.А. в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову та просили відмовити ПАТ «Українська інноваційна компанія» в задоволенні позову посилаючись, на пропуск ними строку для звернення до суду з даними позовними вимогами(том.3 арк.спр.69).Також підтримали свій виступ в дебатах(том. 3 арк.спр.42-47)

Також 05.12.2017 року (том№1арк.спр.48-49) ОСОБА_1 було надано заперечення та 30.01.2018 року(том№1 арк.спр.83-84) додаток до заперечень на позов ПАТ «Українська інноваційна компанія», в яких ОСОБА_1 просив відмовити в позові ПАТ «Українська інноваційна компанія» до нього про стягнення заборгованості за договором поруки №03-2015-п від 12.02.2015 року посилаючись на те, що даний позов було подано позивачем більше ніж через півтора року після настання строку виконання основного зобов`язання.

11 листопада 2019 року (том№2 арк.спр.211-218) ОСОБА_1 надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 22.08.2018 року було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень постанову від 03 серпня 2018 року об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів касаційного господарського суду у справі № 910/8117/17 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Оболонь» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2017 і рішення Господарського суду м. Києва від 12.10.2017 у справі № 910/8117/17 за позовом ПАТ «Українська інноваційна компанія» до ПАТ «Оболонь» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і Національного банку України про стягнення 169298974,35 грн. Цією постановою касаційна скарга Приватного акціонерного товариства «Оболонь» була задоволена. Постанова Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2017 і рішення Господарського суду м. Києва від 12.10.2017 у справі № 910/8117/17 були скасовані. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ПАТ «Українська інноваційна компанія» до ПАТ «Оболонь» у повному обсязі. Вирішено питання про стягнення судових витрат. Цим рішенням Верховний суд сформулював свою позицію щодо доводів позивача про наявність у нього на час звернення з позовом до суду правових підстав для стягнення заборгованості за спірним кредитним договором, укладеним банківською установою – ПАТ «Укрінбанк» стосовно якої, за інформацією, викладеною Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на офіційному сайті запроваджено процедуру ліквідації, поза межами порядку щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку, встановленого законами України «Про банки і банківську діяльність» та «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та заперечив твердження ПАТ «Українська інноваційна компанія» про те, що воно є правонаступником банку ПАТ «Укрінбанк». Зазначає, що вимога про стягнення заборгованості за договором поруки № 03-2015-1п від 12 лютого 2015 року є похідною від кредитного договору № 09-2013 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 11 вересня 2013 року, укладеним між ПАТ «Укрінбанк» та ТОВ «Компанія «Юнітранс -Агро». Оскільки позивач ПАТ «Українська інноваційна компанія» не є правонаступником кредитної установи (банку) ПАТ «Укрінбанк», то він не має права вимоги ні за кредитним договором, ні за договором поруки. Таким чином, між позивачем ПАТ «Українська інноваційна компанія» та відповідачем ОСОБА_1 відсутній спір з приводу належності виконання чи невиконання договором поруки № 03-2015-1п від 12 лютого 2015 року, укладеним між ним та ПАТ «Укрінбанк». Правове обґрунтування є повністю аналогічним тому. Що вказане у постанові від 03 серпня 2018 року об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/8117/17. Просить у позові ПАТ «Українська інноваційна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поруки у сумі 620354,91 грн. відмовити повністю.

Представник третьої особи ТОВ «Компанія «Юнітранс-Агро» в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання. Причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзив на позов суду не подав

Третя особа арбітражний керуючий Новосельцев В.П. в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання. Причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзив на позов суду не подав.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Судом встановлено ,що 11.09.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» (ПАТ «Укрінбанк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнітранс-Агро» (ТОВ «Юнітранс-Агро») було укладено Кредитний договір №09-2013 про відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до умов якого ТОВ «Юнітранс-Агро» було надано кредит в розмірі 925000,00 грн. на термін до 09.03.2015 року включно зі сплатою процентів в розмірі 23% річних. За порушення кредитних зобов`язань позичальником в частині погашення заборгованості за кредитом передбачено нарахування пені.

26.12.2013 року між ПАТ «Укрінбанк» та ТОВ «Юнітранс-Агро» було укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору №09-2013 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 11.09.2013 року.

12.02.2015 року між ПАТ «Укрінбанк» та ТОВ «Юнітранс-Агро» було укладено Додаткову угоду №2 до Кредитного договору №09-2013 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 11.09.2013 року, відповідно до умов якої було внесено зміни в Кредитний договір №09-2013 від 11.09.2013 року, а саме зазначено, що Банк надає Позичальнику кредит у розмірі 1293592,99 грн. на термін до 12.02.2018 року включно, зі сплатою процентів в розмірі 25% річних. Також було внесено зміни в назву Кредитного договору, а саме слово «відновлювальної» змінено на «не відновлювальної».

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором №09-2013 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 11.09.2013 року, між ОСОБА_1 , як поручителем, та Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк», як кредитором, 12.02.2015 року було укладено Договір поруки №03-2015-1п.

Пунктом 1.1 Договору поруки передбачено, що Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Юнітранс-Агро», Позичальником, в повному обсязі зобов`язань по Кредитному договору №09-2013 про відкриття не відновлювальної кредитної лінії від 11 вересня 2013 року з урахуванням додаткової угоди №1 від 26.12.2013р., додаткової угоди №2 від 12.02.2015р. до нього, та тих, що будуть укладені в майбутньому між Кредитором та Позичальником (далі - Кредитний договір), згідно з яким Позичальнику надається Кредит на умовах невідновлювальної кредитної лінії в розмірі 1 293 592,99 грн. (Один мільйон двісті дев`яносто три тисячі п`ятсот дев`яносто дві гривні 99 копійок), на термін по «12» лютого 2018 року включно зі сплатою процентів в розмірі 25% (двадцять п`ять процентів) річних, з погашенням, згідно умов Кредитного договору та всіх додаткових угод (договорів) до нього, зі сплатою інших платежів, передбачених Кредитним договором та відшкодування збитків Кредитора, пов`язаних з невиконанням (несвоєчасним виконанням) Позичальником зобов`язань за Кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору поруки Поручитель зобов`язується нести перед Кредитором солідарну з Позичальником відповідальність за невиконання (порушення) останнім зобов`язань за Кредитним договором.

Пунктом 2.1. Договору поруки передбачено, що Поручитель зобов`язаний самостійно контролювати виконання Позичальником умов Кредитного договору (своєчасне повернення Кредиту, сплату процентів за користування Кредитом, пені та інших платежів), для чого він має право звертатись до Кредитора за відповідною інформацією.

Згідно до п. 2.2. Договору поруки у випадку порушення Позичальником умов Кредитного договору: непогашення Позичальником Кредиту, процентів за користування Кредитом, пені та інших платежів в сумі та в строки, передбачені Кредитним договором, Поручитель зобов`язаний зробити це за Позичальника протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня порушення (невиконання, неповного виконання, неналежного виконання) Позичальником відповідних умов Кредитного договору.

Пунктом 2.3. Договору поруки встановлено, що у випадку, якщо Позичальник прострочив погашення Кредиту та здійснення інших платежів, передбачених Кредитним договором, Поручитель зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Також п. 2.4. Договору поруки встановлено, що при неперерахуванні коштів на рахунки Кредитора у вказаний в пункті 2.2. цього Договору строк, Кредитор має право пред`явити позов до Поручителя згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 4.1 Договору поруки визначено, що договір діє до повного виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором та Сторонами за цим Договором.

Також п. 4.5 Договору поруки передбачає, що Договір припиняється у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До кредитних відносин застосовуються положення законодавства, які регулюють позичкові відносини (параграф 1 глави 71 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України, - якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 6.2. Кредитного договору передбачено, що якщо виникла і триває подія невиконання зобов`язань, сума кредиту, нараховані проценти, а також інші суми, нараховані згідно з цим Договором, підлягають достроковому поверненню (сплаті), про що банк письмово повідомляє позичальника. Позичальник повинен сплатити зазначену в повідомленні суму протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання повідомлення. У випадку порушення зазначеного строку сплати, банк має право проводити будь-яку роботу щодо примусового стягнення боргу відповідно до чинного законодавства України, в т.ч. звернути стягнення на передане в заставу майно. З дати повного виконання зобов`язань позичальника за договором щодо повернення кредиту, сплати процентів та інших платежів передбачених цим Договором, дія цього Договору припиняється.

Отже безпосередньо в Договорі про надання невідновлювальної кредитної лінії передбачені обставини при настанні яких умови договору змінюються та строк користування кредитом вважається таким, що сплив.

Згідно п. 5.3.2 Договору позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти, комісії та інші платежі у порядку, визначеному пунктами 3.1, 3.4, 3.5, 3.6, 4.1 цього Договору. На вимогу Банку сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

В пункті з Додаткової угоди №2 до Кредитного договору №09-2013 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 11.09.2013 року викладено графік погашення кредиту, - у визначеному щомісячному розмірі, починаючи з березня 2015 року і з кінцевим терміном погашення 12 лютого 2018 року.

Згідно п. 1.1 Договору поруки, - повернення кредиту має відбуватися шляхом щомісячних платежів кожного місяця згідно графіка визначеного Додатковою угодою №2 до Кредитного договору №09-2013 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 11.09.2013 року.

ПАТ «Укрінбанк» 20.11.2015 року було направлено повідомлення ТОВ «Компанія «Юнітранс-Агро» про порушення основного зобов`язання з вимогою виконати порушене зобов`язання у тридцяти денний строк, а саме погасити наявну заборгованість за кредитним договором №09-2013 від 11.09.2013 року в повному обсязі.

Крім того листи з вимогою про дострокове повернення кредиту направлялись на адресу позичальника та поручителя Тимчасовою адміністрацією ПАТ «Укрінбанк» 01.02.2016 року за №784/0/2-16.

Таким чином із листопада 2015 року строк користування кредитом вважається таким, що сплив, а отже у позичальника ТОВ «Компанія «Юнітранс-Агро» та поручителя ОСОБА_1 виникло зобов`язання протягом десяти робочих днів погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, а також нараховані штрафні санкції (штраф, пеня).

Однак ні позичальник, ні поручитель даного обов`язку не виконали.

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України, - порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Вказівка у пункті 4.1. Договору поруки на те, що він діє до повного виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором та сторонами за цим Договором, не свідчить про те, що цим договором встановлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Саме така Правова позиція викладена Верховним Судом України у Постанові від 14.06.2017 року по справі № 6-1009цс17.

Оскільки упродовж шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання передбаченого п. 6.2 Договору про надання відновлювальної кредитної лінії ТОВ «Укрінком» не пред`явив вимоги до поручителя ОСОБА_1 , його порука за Договором від 12.02.2015 року припинилася.

Крім того, Верховний Суд у Постанові від 14.02.2018 року по справі №564/2199/15-ц прийшов до висновку, що після зміни строку виконання зобов`язання шляхом зміни строку повернення кредиту, кредитор втратив можливість нарахування та стягнення процентів за кредитним договором.

Щодо застосування строку позовної давності суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, - позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1 ст. 225 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України, - перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК).

Про порушення позичальником та поручителем свого обов`язку передбаченого п. 1.1 та 5.3.2. Договору про надання відновлювальної кредитної лінії, ТОВ «Укрінком» довідався ще у листопаді 2015 року, однак до суду із розглядуваним позовом звернувся тільки в вересні 2017 року, тобто через 1 рік 10 місяців з дня спливу строку користування кредитом та виникнення ТОВ «Компанія «Юнітранс-Агро» та ОСОБА_1 обов`язку протягом тридцяти днів погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, а також нараховані штрафні санкції (штраф, пеня).

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач ОСОБА_1 подав заяву про застосування строку позовної давності до вимог ТОВ «Укрінком».

Згідно ч. 4 ст. 269 ЦК України, - сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_1 про застосування строку позовної даності не підлягає задоволенню, оскільки за зобов`язанням щодо повернення кредиту, сплати процентів, штрафних санкцій, строк виконання якого згідно пункту 6.2. Договору про надання відновлювальної кредитної лінії настав у листопаді 2015 року, ТОВ «Укрінком» звернувся до суду з позовом у вересні 2017 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ПАТ «Українська Інноваційна Компанія» до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача: ТОВ «Компанія «Юнітранс-Агро», третя особа: Арбітражний керуючий Новосельцев Володимир Петрович про стягнення заборгованості за договором поруки у зв`язку з припиненням поруки.

На підставі викладеного, керуючись ст. 256-257, 261, 267, 525-526, 546, 548, 553-554, 559, 610-611, 1049-1050, 1054-1055 ЦК України, ст. 12-13, 81, 89, 141, 259, 264-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ПАТ «Українська Інноваційна Компанія» до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача: ТОВ «Компанія «Юнітранс-Агро», третя особа: Арбітражний керуючий Новосельцев Володимир Петрович про стягнення заборгованості за договором поруки – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі 30 днів. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення виготовлено 20.07.2020 року (з врахуванням вихідних).

Головуючий: О. Г. Казидуб