Рішення № 90632057, 27.07.2020, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1213/18

Провадження № 2/192/938/20

РІШЕННЯ

Іменем України

"27" липня 2020 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Стрельникова О.О.

за участю: секретаря судового засідання - Корота Л.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Воронкова О.М.,

представника відповідача - Осадчого Я.Л. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Святовасилівської сільської ради, третя особа: Головне управління Держгеокадастру Дніпропетровської області про визнання права на земельну частку (пай),

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом 05 липня 2018 року до відповідача, який в подальшому уточнив, про визнання права на земельну частку (пай).

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що з 15 липня 1990 року по 31 вересня 1994 року позивач працював у колгоспі «Жовтнева революція» Солонянського району Дніпропетровської області, різноробочим та скотарем.

15 липня 1990 року рішенням загальних зборів, він був прийнятий до членів вказаного колгоспу.

За час роботи в колгоспі він був включений до списків колгоспу «Жовтнева революція» до державного акту на право колективної власності на землю колгоспу під номером 54, але сертифіката про право на земельний пай не отримував.

Вважає, що оскільки на період затвердження Державного акту на право колективної власності на землю він був членом колгоспу, тому він має право на рівну з іншими членами колгоспу земельну частку (пай) розміром 5,74 умовних кадастрових гектари, але оформити свої права не може оскільки відповідач йому відмовляє в їх оформленні і тому просив визнати за ним право на земельну частку (пай).

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представники відповідача, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, оскільки вважав, що вимоги позивача належним чином не доведені.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив, згідно письмових пояснень просив суд прийняти об`єктивне, законне та справедливе рішення по справі (а.с. 150, 151).

Суд, заслухавши сторони, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що згідно трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 від 20 липня 1990 року, ОСОБА_1 15 липня 1990 року прийнятий до членів колгоспу «Жовтнева революція», а 31 вересня 1994 року позивач був звільнений з членів колгоспу, за власним бажанням. 01 січня 1995 року позивач був прийнятий в КСП «Дружба» (а.с. 7).

Відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії ДП Сл№000003 від 09 квітня 1994 року, даний Державний акт виданий колгоспу «Жовтнева революція», акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 3 (а.с. 14).

З додатку до Державного акту ДП Сл№000003 вбачається, зо позивач внесений в список до Державного акту під номером 544 (а.с. 15).

Відповідно до Указу Президента України №720/95 від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» - установити, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Статтею 5 ЗК України (в редакції станом на час спірних правовідносин) передбачено, що суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

У колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств - за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств.

Такими чином, враховуючи вказані норми матеріального права, суд, оцінивши наявні по справі докази в їх сукупності, вважає, що позивач, який був членом колгоспу «Жовтнева революція», і звільнився з членів колгоспу до перетворення колгоспу в колективне сільськогосподарське підприємство, немає права на пай із земель зазначеного колгоспу, оскільки відповідно до вказаних норм паювання земель колгоспів не проводилось.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, позивачем суду не надано і тому суд вважає, що в задоволені позову позивача слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати по справі, відповідно до ст. 141 КПК України, покладаються на позивачку.

На підставі викладеного, ст. 5 ЗК України (станом на час спірних правовідносин, Указу Президента України №720/95 від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям», керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволені позову ОСОБА_1 , який мешкає: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 до Святовасилівської сільської ради, яке розташоване: с. Святовасилівка, Солонянського району, Дніпропетровської області, вул. Центральна, буд. 2, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04052382 третя особа: Головне управління Держгеокадастру Дніпропетровської області, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 2, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 39835428 про визнання права на земельну частку (пай) - відмовити.

Судові витрати по справі віднести за рахунок позивача.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28 липня 2020 року.

Головуючий: суддя Стрельников О.О.